рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Конспект лекцій з дисципліни Історія України

Конспект лекцій з дисципліни Історія України - Конспект, раздел Философия, Міністерство Освіти І Науки України Одеський Національний Політехніч...

міністерство освіти і науки України

Одеський національний політехнічний університет

 

 

Конспект лекцій

з дисципліни

 

“Історія України ”

 

 

Друкується за рекомендацією Вченої ради

Одеського національного

політехнічного університету.

Протокол № 8 від 21 червня 2005 р.

 

Одеса

Онпу


Рецензенти:

С.А. Цвілюк, д-р іст. наук, проф.

Г.К. Парієнко, д-р іст. наук, проф.

У конспекті лекцій висвітлено історію України від найдавніших часів до сьогодення. На основі джерел та аналізу історіографії авторським колективом лаконічно викладено основні віхи історії України: суспільно-політичні, соціально-економічні та культурні аспекти.

Адресований студентам технічних вузів різних спеціальностей, для глибшого вивчення минувшини та сучасності українського народу.

Ю.Ю. Богуславська, старш. викл. (теми 1, 2), Т.Г. Гончарук, канд. іст. наук, доц. (тема 9), Л.П. Дузь, канд. іст. наук, доц. (теми 7, 10), О.В. Мельник, старш. викл. (тема 11), Т.М. Моісеєва, канд. іст. наук, доц. (теми 4, 5, 6), С.Л. Овсієнко, асист. (теми 15, 16), Т.В. Тхоржевська, канд. іст. наук, доц. (теми 3, 8, 12), А.І. Федорова, старш. викл. (теми 13, 14).

 

 

Зміст

 

Передмова………………………………………………………………………

Тема 1. Лекція 1. Вступ. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України ……………………….………………………………….

Тема 2. Лекція 2. Київська Русь ………………………...……………………

Тема 3. Лекція 3. Роздроблення Русі. Галицько-Волинська держава (ХІІ – перша половина ХІV ст.) ……………………..………………………………

Тема 4. Лекція 4. Українські землі в складі Литви та Польщі ………….….

Тема 5. Лекція 5. Виникнення українського козацтва (ХІV– початок ХVІІ ст.) ……………….…………………………………………….

Тема 6. Лекція 6.Українська національна революція ХVІІ ст. Створення козацької держави ……………….………………………...…………………

Тема 7. Лекція 7. Українські землі наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст. Ліквідація козацької державності ………………………………..……………..

Тема 8. Лекція 8. Правобережні і західноукраїнські землі в останній чверті ХVІІ – ХVІІІ ст. Заселення Південної України ………………………..……...

Тема 9. Лекція 9-10. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (ХІХ ст.) ……………….…………………..…..………

Тема 10. Лекція 11. Соціально-економічне та політичне становище українських земель на початку ХХ ст. (1900-1917 рр.) ……………..………..

Тема 11. Лекція 12-13. Боротьба за відновлення державності України (1917-1920 рр.) ……………….…………………………………………..…….

Тема 12. Лекція 14. Міжвоєнний період в історії українського народу (1921-1939 рр.) ………………………..………………………………………..

Тема 13. Лекція 15. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) ..

Тема 14. Лекція 16. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х – до 80-х рр. ХХ ст. …..……..…

Тема 15. Лекція 17. Україна і процес перебудови в СРСР (квітень 1985 – серпень 1991 р.) ………………….…………………………..………….………

Тема 16. Лекція 18. Розвиток незалежної України (від 1991р. – до сучасності) ………………… ………………………….……..………………….

Перелік типових екзаменаційних питань……………………………..

 

Передмова

Метою дисципліни є формування та розвиток гуманістичного світогляду, історичного мислення, толерантності, віротерпимості, виховання національної… Даний конспект-лекцій розроблений колективом викладачів кафедри історії та…  

Тема 1. Лекція 1. Вступ. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України (2 год.).

 

Мета лекції полягає в ознайомленні студентів з основними проблемами, що їх вивчає історія України. Також передбачається висвітлити причини та характер еволюції людського суспільства, етапи історичного розвитку давніх культур на теренах України. Для цього необхідно розглянути такі питання:

1) Предмет і завдання курсу історії України.

2) Початок формування людської цивілізації на території України.

3) Скіфо-сарматська доба та античні міста-держави Північного Причорномор’я.

4) Східні слов’яни в І-ІХ ст.: основні теорії етногенезу, розселення, заняття, побут та еволюція суспільного устрою.

Предмет і завдання курсу історії України.

Головні завдання вивчення історії України: · дослідити початок формування людської цивілізації на території України та… · простежити становлення та еволюцію ранньослов’янської держави Київська Русь;

Східні слов’яни в І – ІХ ст. Основні теорії етногенезу слов’ян. Розселення і заняття, звичаї, вірування, побут східних слов’ян. Анти. Еволюція суспільного устрою.

Північніше кочовиків, у смузі лісостепу, Важливою для країни історії є питання про походження її народу. Протягом ХІХ-ХХ ст. сформувалося декілька теорій слов’янського етногенезу. Дунайську теорію започаткував ще легендарний літописець Нестор у “Повісті минулих літ”: “...Довго по тому сіли слов’яни по Дунаю, де єсть нині Угорська земля та Болгарська. Від тих слов’ян розійшлися вони по землі і прозвалися іменами своїми...”. Вісло-дніпровську теорію на базі повідомлень античних авторів про венедів, що заселяли південні Карпати та верхів’я Вісли, сформували на початку ХХ ст. чеські дослідники Л. Нідерле та П. Шафарик. Погляди цих дослідників підтримали багато вчених, у тому числі і М.С. Грушевський. Мовознавець О.О. Шахматов обґрунтував південно-прибалтійську теорію, за якою з балто-слов’янської спільності під тиском готських племен виділилися власне слов’янські. Дніпро-одерську теорію розробили радянські науковці Б.О. Рибаков, М.І. Артамонов та П.М. Третьяков у 50-60-х рр., через висновок про необхідність значно розширити ареал зародження слов’янського етносу. Сучасні українські археологи В.Д. Баран, Д.Н. Козак, Р.В. Терпиловський виділили в етногенезі слов’ян кілька послідовних етапів, що складаються у Вісло-волинську концепцію.

Слов’янська етнічна спільнота стає самостійним учасником історичного процесу на початку І тис. н.е. Після 451 року розпадається могутня гунська імперія і слов’яни без перешкод починають міграції у візантійські землі, доходячи до Малої Азії та Пелопонесу. Більшість вчених пов’язує початок історії праукраїнського етносу з розселенням антів та склавинів. Відома гіпотеза, що іранська назва “анти” означає “край”, “кінець”. Тоді анти – жителі пограниччя, окраїни, тобто українці. Проте, остаточної відповіді це питання не має.

Господарство слов’ян ґрунтувалося головним чином на землеробстві при допоміжній ролі скотарства та промислів. У VІІ-ІХ ст. поширюються залізні знаряддя, вдосконалюється техніка землеробства, розширюється асортимент культурних рослин. Поширюються ремесла – гончарне, залізоробне, ювелірне та ін. Товарне виробництво сприяло розширенню зовнішньої торгівлі з Візантією, Болгарією, Хазарією та іншими країнами. Звичаї слов’ян спиралися на язичницьку систему вірувань.

Майнове розшарування населення викликало соціальну диференціацію, розклад родово-общинного ладу та формування феодальної системи. З іншого боку, набирає силу процес об’єднання окремих племен. Виникають державні утворення – племінні князівства. Поступово народні збори втрачають силу, на передній план виходить князівська влада, спочатку виборна, а далі – і спадкова. Вже в VІІІ-ІХ ст. існували три осередки східнослов’янської державності: Куявія, Славія та Артанія. Перше з них, на думку фахівців, стало територіальним і політичним ядром, навколо якого зростає Давньоруська держава.

Питання для самоперевірки

1. Виділення періодів історії первісного суспільства ґрунтується на а) характері господарства; б) матеріалі і технології виготовлення знарядь праці; в) змінах суспільного устрою.

2. Назвіть характерні риси Трипільської культури.

3. Панівне становище у Великій Скіфії займали: а) царські скіфи; б) скіфи-орачі; в) скіфи-землероби; г) скіфи-кочовики.

4. Яка з теорій походження слов’ян є найсучаснішою?

 

Методичні вказівки до лекції

Додаткову інформацію з питань, розглянутих в лекції, можна отримати у виданнях: Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академія, 2002. – С. 9-40. Історія України / Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. – Львів: Світ, 1996. – С.3-50. Асєєв Ю.С., Баран В.Д., Толочко П.П. та ін. Давня історія України. – В 3-х томах. – К.: Інститут археології НАН України, 2000.

 

 

Тема 2. Лекція 2. Київська Русь.

(2 год.)

Мета лекції – проаналізувати особливості виникнення та розвитку Давньоруської держави, головні риси суспільного устрою та способу життя населення, висвітлити історичне значення Київської Русі. Необхідно розглянути такі питання:

1) Передумови утворення та теорії походження Київської Русі.

2) Основні етапи розвитку Давньоруської держави.

3) Політичний та соціальний устрій, економічний розвиток Київської Русі.

4) Характерні риси та особливості розвитку культури, хрещення Русі та його історичне значення.

Передумови утворення та теорії походження Київської Русі.

У вітчизняній та світовій історіографії проблема виникнення давньоруської державності довгий час залишалася суперечливою та неоднозначною,… Питання про походження Київської Русі цікавило ще сучасників її існування: до… Абсолютною оригінальністю на цьому фоні виглядає хозарська теорія О. Пріцака, яка шукає коріння Київської держави в…

Характерні риси та особливості розвитку культури. Хрещення Русі та його історичне значення.

Офіційною датою хрещення Русі вважається 988 р., хоча активні події проходили протягом трьох років, а в цілому християнізація Русі тривала декілька… Християнство сприяло поширенню візантійського впливу і в культурі. Поширюється… Однак поступово давньоруські культурні традиції знов нагадують про своє існування. З ХІ ст. у живопису зустрічаються…

Питання для самоперевірки.

1. Чим можна пояснити тривалість дискусії прихильників та противників норманської теорії походження слов’янської державності?

2. Хто з київських князів остаточно переміг печенігів: а) Святослав; б) Володимир Великий; в) Ярослав Мудрий.

3. Назвіть категорії залежного населення Київської Русі.

4. Поясніть значення введення християнства.

 

Методичні вказівки до лекції.

  Тема 3. Лекція 3. Роздроблення Русі. Галицько-Волинська держава (ХІІ – перша половина XIV ст.)

Причини феодальної роздробленості.

Дослідниками (А.В. Назаренко, О.П. Толочко та ін.) з'ясовано, що рушійною силою челнокових переміщень Рюриковичів з одної волості до іншої був… Поруч з збільшенням князівських ліній, система перестає працювати, оскільки не… Таким чином, одною з причин розпаду Київської держави був брак певних законів престолонасліддя.

Змагання українських князівств за політичне лідерство.

Чернігів згадується у літопису на другому після Києва місці у текстів договорів Русі з греками під 907 та 945 рр. Співвідношення земель племінних… Безсумнівна відсутність княжого столу в Чернігові ІІ половини Х – початку ХІ… Разом з тим термінове уособлення Лівобережжя сприяло піднесенню Чернігова. Про значні економічні можливості князівства…

Боротьба Русі проти монголо-татарської навали.

Південно-західні руські князівства під ігом Золотої Орди.

Столицею нової держави став Каракорум. Звідти монголи оволоділи Китаєм з Пекіном; у 1219 р. Хорезмом (сучасний Туркестан); перейшли південне… Котян звернувся до Мстислава Галицького та до інших українських князів по… Через 13 років монголи знов прийшли під проводом хана Бату (Батия). Вони піднялись Волгою, сплюндрували Волзьку…

Тема 4. Лекція 4. Українські землі у складі Литви та Польщі

ХІV-XVI ст.) (2 год.).

За словами М. Грушевського, саме в цю добу “пройшли переміни важні, глибокі, які відмінили тутешні обставини глибоко й сильно в порівнянні з ранішнім, досить добре нам звісним, життям київських часів”. Для того щоб краще зрозуміти ці переміни в соціально-економічному, політичному, культурному житті українського народу, пропонується розглянути наступні питання:

1) Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського. Велике князівство як форма поліетнічної держави литовців, українців, білорусів.

2) Польська експансія на українські землі наприкінці ХІV – на початку ХV ст. Зближення Литви і Польщі. Кревська унія 1385 р. Опозиція князя Вітовта.

3) Українські землі у другій третині XV–XVI ст. Люблінська (1569 р.), Берестейська (1596 р.) унії та їх політичні наслідки.

4) Соціально-економічні процеси в XIV-XVI ст.

Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського. Велике князівство як форма поліетнічної держави литовців, українців, білорусів.

На початку XIV ст. Литва була сильною державою. Ії територія сягала далеко за межі етнічного регіону за рахунок приєднання білоруських і частини… Процесу консолідації місцевих литовських племен і їх успішній зовнішній… Литовське проникнення на Русь розпочинається ще у XIII ст., за часів Мендовга (1230-1263 рр.) і продовжується його…

Польська експансія на українські землі наприкінці ХІV – на початку ХV ст. Зближення Литви і Польщі. Кревська унія 1385 р. Опозиція князя Вітовта.

Полякам прийшлося в Україні вельми складно. Місцеві бояри під проводом Дмитра Дедька встановили свою владу і Казимир був змушений визнати Дедька… Польське проникнення в Українські землі кардинально відрізнялось від… Наприкінці ХІV ст. зовнішні та внутрішні обставини змусили литовських та польських феодалів почати процес об’єднання…

Українські землі у другій третині XV–XVI ст. Люблінська (1569 р.), Берестейська (1596 р.) унії та їх політичні наслідки.

Великим князем литовським, а з 1444 р. і королем Польщі став син короля Ягайла Казимир (1440-1492 рр.). Бажаючи забезпечити внутрішній спокій,… З часом намагання Казимира ліквідувати автономію українських князівств… Остаточна втрата українськими землями в складі Литви автономних прав збігалася в часі з піднесенням Московського…

Соціально-економічні процеси в XIV-XVI ст.

Під впливом кардинальних зрушень у європейській торговельній кон’юнктурі відбулися масштабні зміни не тільки в техніці та технології господарювання… Активна урбанізація зумовила появу нових суспільних явищ та тенденцій:… У польсько-литовську добу відбуваються важливі процеси і в соціальній сфері: формуються шляхетський та міщанський…

Методичні вказівки до лекції

Додаткову інформацію з питань, розглянутих у лекції можна отримати у виданнях: Бойко О.Д. Історія України: Посібник – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001; Литвин В.М., Мордвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України: Навч. посібник – К.: Знання-Прес, 2002; Світлична В.В. Історія України: Навч. посібник друге вид. – К: “Каравела”, Львів: “Новій світ - 2000”, “Магнолія плюс”, 2003; Історія України: нове бачення / Під ред. В.А.Смолія. – К.: “Альтернативи”, 2000; Історія України: Посібник / За ред. Г.Д.Темка, Л.С.Тупчієнка. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001.

 

Тема 5. Лекція 5. Виникнення українського козацтва

ХІV – поч. ХVІІ ст.) (2 год.).

Метою лекції є ознайомлення студентів з процесом виникнення та еволюції українського козацтва, його головними функціями (в т.ч. державотворчою); визначення ролі козацтва в розвитку національно-визвольного руху кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.

Для досягнення означеної мети необхідно розглянути такі питання:

1) Запорозьке козацтво у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Передумови виникнення та джерела формування козацтва.

2) Запорозька Січ. Військовий та адміністративний устрій. Формування органів влади та управління.

3) Козацько-селянські повстання наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст.

4) Українське козацтво в системі міжнародних відносин ХVІ – ХVІІ ст.

Запорозьке козацтво у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Передумови виникнення та джерела формування козацтва.

Широким діапазоном творчих інтересів, зіткненням різних думок і напрямів, нажаль, не може похвалитися радянська історіографія. Цю проблематику, по… Значним є інтерес до історії козацтва зарубіжних дослідників: польських (В.… Короткий історіографічний огляд був би далеко не повним без урахування творчого доробку ще однієї групи істориків –…

Запорозька Січ. Військовий та адміністративний устрій. Формування органів влади та управління.

Так, за твердженням М.С. Грушевського, Запорозька Січ стала у 80-х роках, а В.О. Голобуцький датував її виникнення 30-50-ми роками ХVІ ст. Серед найважливіших причин появи Запорозької Січі слід відмітити: потребу… Заснування першої Запорозької Січі (Хортиці) історики, як правило, пов’язують з ім’ям козацького ватажка Дмитра…

Козацько-селянські повстання наприкінці ХVІ-на початку ХVІІ ст.

Основними причинами першої хвилі народного гніву були: посилення кріпосницького та національного гніту (“артикули” польського короля Генріха Валуа… У кінці ХVІ ст. надзвичайно широкого розмаху набуло два козацько-селянських… Після поразки повстань кінця ХVІ ст. протягом тридцяти років не було великих народних виступів. Значною мірою це…

Українське козацтво в системі міжнародних відносин.

Так, влітку 1567 р. козаки здійснили штурм Варни, захопили фортецю Усіану, вели бої під Бендерами. В 1606 р. запорожці взяли турецьку фортецю Варна,… Запорожці майже завжди координували свої великі воєнні акції проти Кримського… Боротьба українського козацтва проти турецько-татарської агресії пов’язана з такими уславленими іменами, як: Іван…

Тема 6. Лекція 6. Українська національна революція XVII ст. Створення козацької держави (2 год.).

 

Метою лекції є ознайомлення студентів з політичними подіями на українських землях в другій половині XVII ст. Для досягнення означеної мети необхідно розглянути такі питання:

1) Причини, характер, рушійні сили, періодизація війни.

2) Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 – серпень 1657 рр.)

3) Утворення української гетьманської держави

4) Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 – червень 1663 рр.)

5) Боротьба за возз’єднання Української держави (вересень 1663 – вересень 1676 рр.). Петро Дорошенко.

Причини, характер, рушійні сили, періодизація війни.

Які ж причини робили необхідним початок національно-визвольної боротьби в 1648 році? – Здійснення польською шляхтою щодо України політики соціального,… – Критичне становище у політичній сфері. Відсутність власної держави, перервана державотворча традиція, масове…

Утворення Української гетьманської держави.

– право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання; – незалежність і соборність Української держави; – генетичний зв’язок козацької державності з Київською Руссю, спадкоємність кордонів, традицій та культури княжої…

Боротьба за возз’єднання Української держави

Слободищенський трактат відкрив новий етап боротьби за гетьманську булаву. Особливість цього етапу полягала в тому, що предметом бажань старшини… Україна поділилася на два гетьманства – Правобережне і Лівобережне.… Гетьманом Лівобережної України став Іван Брюховецький (1663-1668), Правобережної – Павло Тетеря (1663-1665).

Питання для самоперевірки

1) Назвіть існуючі в історичній літературі точки зору на хронологічні межі та періодизацію Національної революції середини XVII ст.

2) Зробіть порівняльний аналіз Зборівської та Білоцерківської мирних угод.

3) Охарактеризуйте систему органів публічної влади козацької держави.

4) В чому, на Ваш погляд, полягає суть періоду Руїни?

5) Проаналізуйте на конкретних прикладах основні напрямки зовнішньополітичної орієнтації українських гетьманів після смерті Б.Хмельницького.

Методичні вказівки до лекції

Додаткову інформацію з питань, розглянутих у лекції можна отримати у виданнях: Бойко О.Д. Історія України: Посібник – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001; Литвин В.М., Мордвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України: Навч. посібник – К.: Знання-Прес, 2002; Світлична В.В. Історія України: Навч. посібник друге вид. – К: “Каравела”, Львів: “Новій світ - 2000”, “Магнолія плюс”, 2003; Історія України: нове бачення / Під ред. В.А. Смолія. – К.: “Альтернативи”, 2000; Історія України: Посібник / За ред. Г.Д. Темка, Л.С. Тупчієнка. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001.

 

Тема 7. Лекція 7. Українські землі наприкінці XVII – у XVIII ст. Ліквідація козацької державності (2 год.).

У даній лекції будуть розглянуті події бурхливого XVIII ст. щодо України. Зокрема, колоніальна політика Росії у Північному Причорномор’ї та Приазов’ї, новий адміністративний поділ України після російсько-турецьких війн та поділів Польщі, наступ царської влади на автономні права України, а також доля її останніх гетьманів та кошових отаманів.

Зміст лекції буде розкритий у таких питаннях:

1. Українська державність наприкінці XVII – на початку XVIII ст. І. Самойлович, І. Мазепа, П. Орлик.

2. Колоніальна політика Російської імперії щодо України у XVIII ст. Скасування Гетьманщини.

3. Запоріжжя у складі Російської держави. Ліквідація Запорозької Січі.

Українська державність наприкінці XVII – на початку XVIII ст. І. Самойлович, І. Мазепа, П. Орлик.

Верхньою ланкою державного управління в Лівобережній Україні була Генеральна військова канцелярія, до якої, окрім гетьмана, входили обозний, два… З російської сторони в управління Україною втручався царський воєвода (з 1672… Договори (статті), що їх укладали з царською владою гетьмани Лівобережної України (Батуринські 1663 р. та Московські…

Колоніальна політика Російської імперії щодо України у XVIII ст. Скасування гетьманщини.

У 1735-1739 рр. за часів правління Анни Іоанівни російська армія здобула кілька перемог у Криму та Молдавії. За Белградським трактатом 1739 р. Росія… Вирішальні події пов’язані з правлінням Катерини ІІ, коли шляхом колоніальних… В другій половині XVIII ст. зазнала втрат, а згодом і національної трагедії, Польща. У 1763 р. відбувся її перший…

Запоріжжя у складі Російської держави.

Ліквідація Запорозької Січі.

Після Прутського миру гетьман І. Скоропадський дозволив козакам повернутись до рідних місць. Проте лише у 1733 р. була заснована Нова Січ на р.… Після підписання Кючук-Кайнарджийського миру 1774 р. Січ втрачає своє… П. Калнишевський зазнав тортур за те, що більшість запорожців встигли перейти до турецької території, заснували там…

Тема 8. Лекція 8. Правобережні й західноукраїнські землі в останній чверті ХVІІ – ХVІІІ ст.

Заселення Південної України (2 год.).

 

Метою лекції є по-перше, розглянути розвиток українських земель у складі Туреччини та Речі Посполитої; по-друге, визначити місце України у становленні Російської імперії наприкінці ХУІІІ ст.

Для досягнення означеної мети необхідно розглянути питання: 1) Соціально-економічне та політичне становище правобережних та західноукраїнських земель. Бахчисарайський та Карловицький мир. Правобережжя в роки Північної війни. Відновлення влади Речі Посполитої.

2) Нова доба козацько-селянських війн: Гайдамаччина.

3) Поділи Речі Посполитої та їх наслідки для українських земель.

4) Заселення і економічне освоєння Півдня України. Заснування нових міст.

Соціально-економічне та політичне становище правобережних та західноукраїнських земель. Бахчисарайський та Карловицький мир. Правобережжя в роки Північної війни. Відновлення влади Речі Посполитої.

Підґрунтям економіки означених часів було сільське господарство. Земельна власність продовжувала залишатись для правлячих верств економічною основою їхнього панування, виступала гарантом незалежності та умовою для надання привілеїв. Наприкінці ХУІІ – у ХУІІІ ст. розвиток аграрного сектору визначали рутинний стан технік та екстенсивний метод господарювання. Водночас існували й позитивні зрушення (підвищення родючості ґрунтів шляхом підживлення та різних форм сівозміни; збільшення асортименту сільськогосподарських культур; зростання товаризації сільського господарства).

Згідно з умовами Бахчисарайського договору 1681 р. територія між Дністром і Бугом 20 років мусила залишатися нейтральною і незаселеною. Проте спочатку Туреччина, а згодом Польща порушують Бахчисарайську угоду і розпочинають активне заселення пустуючих земель. Новий колонізаційний рух стає особливо масовим після того, як польський король Ян Собеський видав 1684 р. універсал, що дозволяв козацькі поселення на південь від Росі. У 1685 р. польський сейм ухвалив поновлення на цій території козацьких вольностей.

Після завершення війни між Польщею та Туреччиною й укладенням Карловицького договору (1699 р.) потреба у козацтві відпала й сейм прийняв рішення про його ліквідацію. Спроба впровадити в життя це рішення призвела до повстання С.Палія. Палій очолював козацькі повстання на Київщині, Брацлавщині, Поділлі та Волині. В 1704 р. на Правобережжя вступили лівобережні козацькі полки під проводом І.Мазепи і повстання були придушені.

І. Мазепа, скориставшись ситуацією, приєднав до Гетьманщини правобережні полки. Але після поразки його у Північній війні система міжнародних договорів 1711-1714 рр. остаточно визнала права Польщі на володіння Правобережжям.

Починається активне відновлення польської влади на Правобережжі. Землі регіону знов були поділені на Брацлавське, Волинське, Київське та Подільське воєводства. Магнати почали створювати в межах своїх володінь "слободи", у яких селяни на певний час звільнялися від податків. Проте закінчення пільгових років, вимоги землевласників виконання панщини та натуральних повинностей, нерівноправність православних викликали значне соціальне напруження на Правобережжі, безпосереднім наслідком якого стали козацько-селянські війни, передусім гайдамаччина.

Нова доба козацько-селянських війн: гайдамаччина.

Причинами його були посилення соціального напруження; протистояння між православними та уніатами. Крім того, близькість Запорожжя підсилювала віру… У своєму розвитку рух пройшов три хвилі піднесення: 1734 – 1738 рр., 1750 р.… У 1750 р. повстанці, очолювані О.Письменним, М.Сухим, П. Тараном, протягом року контролювали землі Брацлавщини,…

Поділи Речі Посполитої та їх наслідки для українських земель.

На українських землях, які увійшли до складу Австро-Угорської імперії була проведена адміністративна реорганізація. До 1786 р. польські закони на… Галичина була поділена адміністративно на 18 регіонів, прилучена Буковина… Поділ і напівзалежне становище Речі Посполитої змусило багатьох замислитись над їх причинами та над заходами для…

Заселення і економічне освоєння Півдня України.

Заснування нових міст.

Традиційно колонізація Південної України кінця ХVІІІ ст. поділяється на три різновиди: поміщицьку, селянську та міську. Поміщицька колонізація. Поміщикам давали від 1500 десятин землі (з вимогою… Селянська колонізація. Велику кількість сільського населення регіону становили державні селяни, серед яких були й…

Питання для самоперевірки.

1. Охарактеризуйте причини гайдамацького руху.

2. Охарактеризуйте ставлення російських правлячих кіл до гайдамацького руху.

3. Яким чином Росія обґрунтовувала свою участь у розділах Речі Посполитої?

4. Які наслідки для українських земель мали поділи Речі Посполитої?

5. Oхарактеризуйте різновиди колонізації Південної України.

Методичні вказівки до лекції.

Додаткову інформацію з питань, розглянутих в лекції, можна отримати у виданнях: Брайчевський М. Конспект історії України. – К.: Знання, 1993. – 204 с.; Бачинський А.Д., Бачинська О.А. Козацтво на Півдні України 1775-1869. – Одеса: “Маяк”, 1995. – 56 с.; Гончарук Т.Г История Хаджибея (Одессы) 1415-1795. – Одесса: Астропринт, 1997. – 87 с.; Костомаров Н.И. Старый спор. Последние годы Речи Посполитой. – М.: Смядынь, 1994. – 764 с.; Полонська-Василенко Н. Історія України. – Т.2 – К.: Либідь, 1995. – С. 106-339; Путро А.И. Левобережная Украина в составе Российского государства во 2-й половине ХУІІІ в. – К.: Вища школа, 1988. – 142 с.; Смолій В.А. Возз’єднання Правобережної України з Росією. – К.: Наукова думка, 1978. – 191 с.

 

 

Тема 9. Лекція 9-10. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (ХІХ ст.) (4 год.).

 

Мета лекції – проаналізувати особливості розвитку українських земель у XIХ ст. в складі Російської та Австрійської імперій, головні риси суспільно-політичного життя, висвітлити історичне значення українського національного відродження та реформ 60-70 років XIХ ст. Для досягнення мети необхідно розглянути наступні питання:

1). Становище українських земель у першій половині XIХ ст.

2) Активізація суспільно-політичного життя у Наддніпрянщині.

3) Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське товариство.

4) Скасування кріпацтва та демократичні реформи другої половини XIХ ст.

5) Суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні другої половини XIХ ст. (питання виноситься на самостійне вивчення студентами).

6) Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії.

Становище українських земель у першій половині XIХ ст.

Останні залишки української автономії – магдебурзьке право Києва та дію Литовського статуту, як чинного кодексу законів, скасував цар Микола І у… На початок ХІХ ст. переважна більшість українських земель (так звана,… Впродовж XIХ ст. населення України під владою Російської імперії зросло втричі (з 7,7 до 23,4 млн.), щоправда, за…

Початок українського національного відродження в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство.

Наприкінці XVIII — початку XIX ст. в Україні розпочинається національно-культурне відродження. Суть цього процесу полягає у відновленні різних сфер… Характерною рисою відродження є те, що цей процес, як правило, спирається на… Попри всі вади названих історичних творів (описовість, компілятивність, фрагментарність тощо), ці праці свідчили про…

Скасування кріпацтва та демократичні реформи

ІІ половини XIХ ст.

Головною реформою стала селянська, а саме маніфест 19 лютого 1861 р. про скасування кріпацтва. Селяни ставали особисто вільними, проте за свої… Росії модернізація була конче необхідна бо, як вважають сучасні історики, якби… — поява нових прогресивних явищ та процесів не завдяки еволюції “знизу”, а силовій модернізації — “революції згори”; …

Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії

Інкорпорація західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії збіглася у часі з першою хвилею модернізаційних реформ у цій державі. Ці… У 1779 р. Марія-Тереза видала патент (імператорський наказ), у якому вимагала… Серйозні зрушення зумовили імперські реформи у сфері релігії: по-перше, церква підпорядковувалася державі; по-друге,…

Методичні вказівки до лекції

Тема 11. Лекція 11. Соціально-економічне та політичне становище українських земель на початку ХХ ст. (1900-1917 рр.) (2 год.).  

Соціально-економічний розвиток.

Промислова продукція України складала 48% (проти 40% у Росії в цілому) у її валовому продукті, тобто вона перетворилася в країну із середнім… За переписом 1897 р. у промисловості України було зайнято 387 тис. робітників,… Становище робітників було вкрай тяжким. Підприємці порушували закон від 2 червня 1897 р. про 11,5-годинний робочий…

Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.

Напередодні першої російської революції в умовах загального суспільного піднесення в Україні посилюється національний рух, спрямований проти… Пожвавлення національного руху сприяло виникненню перших політичних партій. 29… Поступово керівництво РУП (В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш) переходять на позиції соціал-демократії. Посилюються…

Україна у роки третьочервневої монархії (червень 1907 – липень 1914 р.). Столипінська аграрна реформа.

3 червня 1907 р. було опубліковано царський маніфест про розпуск ІІ Державної думи. Згідно з законом про вибори до ІІІ Думи 80%населення Росії… В країні розпочався період так званої столипінської реакції (1907-1909 рр.). У… Одночасно прем’єр П. Столипін намагався створити масову соціальну опору царському режиму у вигляді сільської…

Українські землі в роки Першої світової війни. Національно-визвольний рух в умовах війни.

Україні судилося у повній мірі пережити трагедію цієї війни: її сини гинули по обидва боки фронту, територія Галичини перетворилася на театр воєнних… Воєнні дії супроводжувалися репресіями щодо місцевого населення з боку… В своїх діях російська влада опиралась на “Карпато-русский освободительный комитет”, утворений галицькими москвофілами…

Тема 11. Лекція 11. Боротьба за відновлення державності України(1917-1920 рр.). (2 год.).

 

Метою лекції є ознайомлення студентів з процесом консолідації українського національного руху у зв’язку з розпадом російської імперії та створення нових представницьких органів влади в Україні. Для досягнення мети необхідно розглянути такі питання: 1) Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну.

2) Створення Української Центральної Ради.

3) Перші універсали та їх вплив на українське національне відродження.

4) Історичне значення Центральної Ради.

Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну

Таким чином, безпосередніми наслідками Лютневої революції 1917 р. для України була паралельна поява конкуруючих владних структур Тимчасового уряду і…

Проголошення автономії України

Центральна Рада вводить до складу Ради і Генерального секретаріату 30% представників національних меншин, а 16 липня 1917 р. приймає “Статут вищого… Таким чином, проголошення автономії, відповідало вимогам часу і було логічним…

Проголошення УНР. Війна Радянської Росії проти УНР. Четвертий Універсал Центральної Ради.

18 лютого 1918 р. німці розпочали наступ. Під тиском 450-тисячної армії більшовики на початку березня залишили Київ. До травня німецько-австрійське… Таким чином, проголошення Української Народної Республіки стало реакцією на…

Українська держава часів гетьмана П. Скоропадського.

Отже, спроба консервативних політичних сил шляхом встановлення авторитарної форми правління стабілізувати ситуацію в Україні зазнала невдачі.  

Питання для самоперевірки

1. Коли центральна Рада стає легітимним українським парламентом

2. В чому полягає значення Універсалів Центральної Ради

3. Які прорахунки привели до поразки Центральної Ради під час війни з Радянською Росією

4. В чому полягає значення створення Української Держави.

5. Назвіть основні внутрішньо та зовнішньополітичні прорахунки гетьмана П. Скоропадського.

 

Методичні вказівки до лекції.

Додаткову інформацію з питань, що були розглянуті в лекції можна знайти у таких виданнях: Бойко О.Д. Історія України, Посібник. – Київ “Академвидав”, 2004; Борисенко В. Курс української історії. – К., 1997; Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917-1919 рр. – К., - 1995; Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея. – К., 1997; Українська державність у ХХ столітті. – К.,1996.

Лекція 13. Відновлення УНР.

Боротьба за владу в Україні у 1919-1920 рр. (2 год.).

 

Метою лекції є ознайомлення студентів з основними процесами творення української державності в складних умовах зовнішньої загрози. Та виявити основні причини недовершеності процесу творення національної держави.

Для досягнення мети необхідно розглянути такі питання:

1) Українська Народна республіка за доби Директорії. Акт злуки УНР та ЗУНР.

2) Проголошення ЗУНР. Окупація Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними військами.

3) Боротьба за владу в Україні в 19919-1920 рр. проголошення УРСР. Запровадження політики "воєнного комунізму". Боротьба проти Денікінщини.

4) Україна в 1919-1920 рр. встановлення радянського режиму.

5) Радянсько-польська війна та Україна.

Українська Народна республіка за доби Директорії.

Акт злуки УНР та ЗУНР.

У цих умовах урядом Ра­дянської Росії було обрано модель війни з використанням маріонеткового уряду. Наприкінці листопада 1918 р. у Курську… Сили директорії катастрофічно танули наприкінці січня 1919 р., залишилось 21… Таким чином, приходу Директорії до влади сприяли народна підтримка, швидке формування численної армії, автори­тетні та…

Боротьба за владу в Україні в 1919-1920 рр. Проголошення УРСР. Запровадження політики „воєнного комунізму”. Боротьба проти Денікінщини.

Таким чином, 1919 р. на теренах України мала місце чергова спроба утвердження більшовицького режиму. Проявами цього процесу стали організація…

Україна в 1919-1920 рр. Вставлення радянського режиму.

Таким чином, у середині 1919 р. більшовицький режим в Україні, поступився місцем терористичній диктатурі денікінців. Проте реакційна та…

Радянсько-польська війна та Україна

Після того, як у листопаді 1920 р. радянські війська вибили Врангеля з Криму та розгромили основні сили махновських повстанських загонів,… Таким чином, укладена Польщею та УНР Варшавська угода не дала змоги… Питання для самоперевірки

УСРР на початку 20-х років. Міжнародне і внутрішнє становище. НЕП. Створення СРСР.

З метою подолання кризи більшовики вдалися до політичних методів. Вимушеною реакцією став відхід від спроб замінити ринковий механізм директивним… НЕП передбачав систему заходів, спрямованих на використання “в інтересах… Поруч з впровадженням непу у 1921-1923 рр. тривав голод. Викликано це було посухою, скороченням виробництва…

Соціально-економічні перетворення. Індустріалізація. Колективізація. Голод 1932-1933 рр. Процес формування тоталітарного режиму в СРСР.

Необхідно було розв'язати питання про кошти для індустріалізації. У грудні 1927 р. відбувся ХV з'їзд ВКП (б). Було затверджено директиви першого… Взимку 1927-1928 рр. спалахнула хлібозаготівельна криза. Скориставшись цим, Сталін розпочав "стрибок в…

Національно-культурне будівництво. Політика коренізації.

Ставлення Сталіна до політики українізації було негативним. В кінці 20-х рр. розпочалася цілеспрямована боротьба проти кадрів української… Особливий склад Верховного суду УРСР 19 квітня 1930 р. виніс вирок у справі…

Західноукраїнські землі у 20 – 30-ті роки. Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.

З листопада 1918 р. на народному вічі в Чернівцях мешканці Буковини проголосили себе частиною України. Але 11 листопада 1918 р. Чернівці зайняли… 12 січня 1919 р. Чехословаччина ввела війська в Ужгород. Решту Закарпатських… Польська влада намагалась різними способами послабити український національно-визвольний рух. До Східної Галичини було…

Рух опору проти німецько-фашистського режиму на території України. Радянський партизанський рух. Збройна боротьба формувань ОУН-УПА.

30 травня 1942 р. при Верховному командуванні було створено Центральний штаб партизанського руху, головнокомандувачем призначено маршала… Однак слід відзначити, що партизанський рух в Україні зазнавав величезних… Складовою руху опору стала діяльність Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії…

Завершення Другої світової війни. Внесок народу України в перемогу над фашизмом.

Успішний наступ Червоної армії на широкому фронті подовжувався аж до лютого 1943 р. за цей час було визволено значну частину Донбасу і Харківщини.… Влітку 1943 р. Німеччина вирішила взяти реванш за Сталінград наступом на… Протягом літа - осені 1943 р., долаючи впертий опір ворога, радянські війська здійснили Білгород-Харківську операцію,…

Методичні вказівки до лекції

Додаткову інформацію з питань, розглянутих в лекції, можна отримати у виданнях: Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Львів, 1993; Роєнко В. Друга світова війна. 1939 - 1945. – К., 1994; Трубайчук А.Ф. Друга світова війна. Коротка історія. – К., 1995.

 

 

Тема 14. Лекція 16. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х - до початку 80-х років ХХ століття (2 год.).

Мета лекції - розглянути особливості суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку українських земель протягом другої половини 40-х - початку 80-х рр. ХХ ст. Для цього необхідно з¢ясувати наступні питання:

1) Україна в повоєнне десятиріччя (1945 - 1955 рр.). Повоєнні адміністративно-територіальні зміни. Зовнішньополітична діяльність УРСР. Особливості відбудови народного господарства. Радянізація західних областей республіки. Рух опору. Операція “Вісла”. Культурно-ідеологічні процеси в Україні.

2) Соціально-економічний розвиток України (1956 - 1985 рр.). Проблеми розвитку народного господарства. Економічні реформи 60-х рр. та причини їх згортання. Посилення застійних явищ в соціально-економічному житті республіки.

3) Суспільно-політичне життя в Україні (1956 - 1985 рр.). Хрущовська “відлига”. Наростання кризи в суспільно-політичному житті. Дисидентський рух.

16.1. Україна в повоєнне десятиріччя (1945-1955 рр.). Повоєнні адміністративно-територіальні зміни. Зовнішньополітична діяльність УРСР. Особливості відбудови народного господарства. Радянізація західних областей республіки. Рух опору. Операція “Вісла”. Культурно-ідеологічні процеси в Україні.

У надзвичайно важких і несприятливих умовах відбувався процес повернення республіки до мирного життя.

В результаті Ялтинської конференції (лютий 1945 р.) Польща змушена була поступитися своїми претензіями на Галичину та Волинь. Урегулювання територіального питання з Польщею передбачало і обмін населенням. Чехословаччина і Румунія відмовилися від Закарпаття та Буковини. У січні 1946 р. в складі УРСР було створено Закарпатську область. Окрім неї, до західних областей входили: Волинська, Львівська, Ровенська, Тернопільська, Дрогобицька (у 1959 р. об¢єднана із Львівською), Станіславська (у 1962 р. перейменована на Івано-Франківську), Чернівецька, Ізмаїльська (існувала у 1940 - 1954 рр., увійшла до складу Одеської області). На кінець 1945 р. територія України збільшилася до 580 тис. кв. км.

Зростає міжнародний авторитет України. В березні 1944 р. було відновлено право зовнішнього представництва УРСР - утворено народний комісаріат закордонних справ України на чолі з Мануїльським. В числі 51 країни світу Україна була одним із засновників і перших членів ООН. На першій сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1945 р. УРСР було обрано членом Економічної й соціальної ради. У 1948-1949 рр. Україна була постійним членом головного органу ООН - Ради Безпеки. Однак Україна була введена до ООН певною мірою штучно, за тактичних міркувань Й.Сталіна - для пом¢якшення негативного резонансу, що викликала серед міжнародної громадськості війна на Західній Україні. Делегація УРСР брала участь у роботі Паризької мирної конференції 1946 р. та Дунайської конференції 1948 р., де Україна приєдналася до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї.

З другого боку, на рубежі 40-50-х років проводилася галаслива і жорстока за своїми наслідками кампанія боротьби з “космополітами”, “низькопоклонниками”, “переродженцями” в історії, філософії, літературі й мистецтві.

Щодо соціально-економічного розвитку республіки, то завдання відбудови господарства були визначені у четвертому п¢ятирічному плані (1946 - 1950 рр.).

Основними принципами, на яких проводилася відбудова народного господарства України, були: єдиний загальносоюзний план, що базувався на ідеї зміцнення воєнної могутності Радянського Союзу; пріоритетний розвиток галузей важкої промисловості; відношення до України як до сировинної бази.

Четверта п¢ятирічка дала неоднозначні результати. Зусилля, спрямовані на відбудову важкої промисловості (куди пішло 85 % капіталовкладень), принесли нечувані успіхи. До 1950 р. промислове виробництво в Україні на 15 % перевищувало рівень 1940 р. на Західній Україні, де до війни важкої промисловості майже не було, до 1950 р. промислове виробництво зросло на 230 %. У 50-х роках Україна стала однією з провідних індустріальних країн Європи.

Проте ці вражаючі результати не привели до зростання рівня життя населення. Легка промисловість ледве досягла 80 % довоєнного рівня. Масштабна інфляція, різниця цін на товари промисловості та сільського господарства, високі ціни і мала зарплата, наявність в обігу великої обезціненої грошової маси та фальшивих купюр призвели до необхідності грошової реформи, яка відбулася у 1947 р. Внаслідок цієї реформи було девальвовано карбованець і знищено особисті заощадження громадян.

В 1946-1947 рр. Україну охопив черговий голод. Причини голоду: об¢єктивні - посуха 1946 р., викликані війною скорочення посівних площ, ослаблення матеріально-технічної бази сільського господарства, нестача робочої сили; суб¢єктивні - недооцінка сільськогосподарського сектора економіки, командно-адміністративні методи господарства, надмірно високі плани хлібозаготівель, великий обсяг експорту хліба.

Україна фактично стає сільськогосподарською лабораторією Радянського Союзу. У 1947 р. М.Хрущов розпочинає у республіці гучний проект, спрямований на “розв¢язання” аграрних проблем, який передбачав об¢єднання колгоспів у гігантські “агроміста”, ліквідацію присадибних ділянок, суворий контроль за сільським населенням. Врешті-решт після протестів народу від цього проекту відмовилися.

В західний областях УРСР протягом 1944 - 1950 рр. відбувалася прискорена радянізація. Швидкими темпами велася індустріалізація, запроваджувалися нові галузі виробництва - машинобудівна, видобуток вугілля тощо. Колективізація розгорнулася наприкінці 1948 р. і завершилася у 1950-1951 рр. Головним методом проведення політики колективізації було насильство.

Жертвою насильства стала і греко-католицька церква. 8 березня 1946 р. Львівський собор проголосив про скасування Берестейської унії 1596 р., що значило скасування уніатської церкви в Україні.

Це викликало обурення і опір місцевого населення. Рух опору тоталітарній системі очолювала ОУН-УПА. З другої половини 1945 р. за рішенням Центрального проводу ОУН великі підрозділи повстанців були реформовані в малі, добре згуртовані і озброєні загони, що дислокувалися в лісах. Виникла мережа підпільних “боївок” у сільській місцевості. Загони УПА контролювали територію площею до 150 тис. кв.км. Вони намагалися утвердити нелегальні національно-державні структури. За офіційними даними, українське підпілля вчинило 14,5 тис. диверсій і терористичних акцій, в яких загинуло не менше як 30 тис. представників комуністичного режиму, військовослужбовців, місцевих жителів. Головні завдання вояки УПА вбачали у боротьбі проти сталінського режиму, за створення незалежної української держави. У свою чергу, сталінське керівництво протидіяло ОУН-УПА, перетворивши боротьбу проти неї на справжній театр воєнних дій. У 1945-1946 рр. боротьба органів МВС-МДБ, армії, винищувальних загонів з ОУН-УПА досягла апогею. Здійснювалися прочісування величезних територій, арешти й депортації корінного населення, масові розстріли, провокації. За офіційними даними, на західноукраїнських землях у 1944-1953 рр. було заарештовано майже 104 тис. “бандитів” - учасників ОУН, а також “бандпосібників”, під якими розумілися всі, хто підозрювався у зв¢язках з ОУН-УПА. За цей час було виселено на Схід понад 65 тис. родин.

Між 1944-1947 рр. ОУН-УПА користувалася сильною підтримкою і мала більше 2 тис. бійців на території Польщі. У 1947 р. один із загонів УПА вбив заступника міністра оборони Польщі генерала К.Сверчевського. У квітні 1947 р. польський уряд за погодженням з урядом СРСР провів операцію під кодовою назвою “Вісла”. 30 тис. польських солдатів оточили бази УПА і в запеклих боях знищили або захопили багато з них. Майже всіх лемків (близько 150 тис. чоловік) було депортовано у Західні районі Польщі. Фактично відбулася полонізація Холмщини, Підляшшя та Посяння - етнічних українських земель.

Боротьба на західноукраїнських землях по суті набула характеру громадянської війни і призвела до великих жертв серед українського народу. До 1952 р. ОУН-УПА, як масова організація, перестала існувати. Надії керівництва ОУН-УПА на радянсько-американський конфлікт, який, як вони сподівались, міг би дозволити відродити державність України, не виправдалися.

Щодо культурно-ідеологічноих процесів, то в країні почалася чергова кампанія морально-політичного тиску на суспільство, т.зв. “ждановщина”, яка проходила в декілька етапів:

І - проходив під гаслом боротьби проти “націоналізму”. Звинувачуються як письменники (М.Рилський, Ю.Яновський, О.Довженко та ін.), так і науковці (співробітники Інституту історії України АН УРСР - С.Білоусов, М.Супруненко, Л.Славін, Ф.Ястребов та ін.).

ІІ - боротьба проти “низькопоклонства” перед Заходом, а згодом - і “космополітизму” (О.Борщагівський, А.Гозенпуда та ін.).

Прикладом диктату в науці стала сесія Всесоюзної академії сільськогосподарських наук (серпень 1948 р.), яка піддала нищівній критиці генетику. В україні жертвами “лисенківщини” стали М. Гришко, С. Гершензон, І. Поляков та ін.

З 1946 по 1951 р. було прийнято 12 партпостанов з ідеологічних питань.

Соціально-економічний розвиток України (1956-1985 рр.). Проблеми розвитку народного господарства. Економічні реформи

Х рр. та причини їх згортання. Посилення застійних явищ в соціально-економічному житті республіки.

IV сесія Верховної Ради УРСР у червні 1957 р. прийняла Закон про створення у республіці 11 економічно-адміністративних районів на чолі з… Таким чином під кінець 1957 р. раднаргосп контролював 97 % заводів в країні.… У вересні 1965 р. була проголошена економічна реформа, суть якої полягала в розширенні самостійності підприємств,…

Квітень 1985 – серпень 1991 р.) (2 год.).

Мета лекції – розглянути становище України в період перебудови в СРСР та визначити вплив політичних перетворень на її розвиток. Для здійснення означеної мети необхідно розкрити наступні питання:

1) Головні чинники, що зумовили процес перебудови; проведення економічних та політичних реформ.

2) Піднесення національно-визвольного руху; формування багатопартійності в Україні.

3) Суверенізація УРСР; народження незалежної України.

Головні чинники, що зумовили процес перебудови. Проведення економічних та політичних реформ.

Партійно-радянське керівництво знало про кризові явища, але ретельно приховувало цю інформацію від громадськості. У верхніх ешелонах влади не було… Розпочинаючи реформування країні, М. Горбачов та його однодумці не мали на… Проведення економічних реформ.

Піднесення національно-визвольного руху. Формування багатопартійності в Україні.

З 1985 по 1988 рр. суспільно-політичний рух проявлявся , в основному, в критиці існуючого ладу, у відродженні української історії та культури. Із забуття почали повертатися твори М. Грушевського, М. Костомарова, В.… Неформальні організації, що почали виникати в Україні (Товариство Лева, Український культурологічний клуб та інші),…

Питання для самоперевірки

1. Чим була зумовлена спроба реформувати суспільство в СРСР шляхом перебудови?

2. Визначте основні напрямки політичних реформ М.Горбачова.

3. За яких умов та яких форм набувала політизація суспільства наприкінці 80-х – на початку 90-х рр.?

4. Які обставини викликали прийняття Декларації про державний суверенітет України?

5. Обґрунтуйте історичне значення Акта проголошення незалежності України.

Методичні вказівки до лекції

Додаткову інформацію з питань, розглянутих в лекції, можна отримати у виданнях: Алексєєв Ю.М., Вертегел А.Г., Даниленко В.М. Історія України. – К., 1994; Акт проголошення незалежності України. – К., 1991; Декларація про державний суверенітет України. – К., 1990; Політична історія України: Посібник / За ред. В.І.Танцюри. – К., 2001; Україна ХХ ст. Проблеми національного відродження. – К., 1993.

 

 

Тема 16. Лекція 18. Розвиток незалежної України

Від 1991 р. – до сучасності) (2 год.).

1) Утвердження національної державності; стартові умови розгортання державотворчого процесу; становлення владних структур. 2) Формування політичної системи; конституційний процес; сучасне політичне… 3) Проблеми реформування економіки.

Утвердження національної державності. Стартові умови розгортання державотворчого процесу. Становлення владних структур.

Першочерговим завданням незалежної України стало державне будівництво. Необхідно відразу підкреслити, що державотворчі процеси надзвичайно… Зупинимося далі на вузлових подіях державотворення в Україні. Законом від 17 вересня 1991р. назва “Українська Радянська Соціалістична Республіка” була замінена на назву держави –…

Формування концепції зовнішньополітичного курсу. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України. Західний напрям зовнішньої політики. Україна та держави СНД.

Після проголошення Акта про державну незалежність Україна вперше стала рівноправним суб’єктом у міжнародних відносинах.

5 грудня 1991 р. Верховна Рада звернулася з Заявою до парламентів і народів світу, у якій наголошувалося, що Україна у повній відповідності з цілями і принципами ООН спрямовуватиме свою зовнішню політику на зміцнення миру і безпеки у світі.

Основні пріоритетні напрямки зовнішньої політики України.

Західний напрямок. Розвиток всебічних відносин з європейськими країнами. У 1992 р. президент України підписав Заключний Акт наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), що сприяло інтеграції України у європейські структури. На саміті НБСЄ у листопаді 1999 р. Л.Кучма підписав Хартію Європейської безпеки на ХХІ ст.

9 листопада 1995 р. Україна стала 37 членом Ради Європи. У 1996 р. Україна приєдналася до об’єднання держав Центр Європейських ініціатив. Підписано угоди, в яких закріплено відсутність будь-яких територіальних претензій, з усіма європейськими сусідами України.

Стрижнем стратегії економічного та соціального розвиту на найближчі десять років має стати створення реальних передумов вступу України до Європейського союзу. У 1998 р. набрала чинності Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським союзом. У 2000 р. Указами Президента України затверджено Стратегічну програму інтеграції України в ЄС. Важливе значення для стану відносин між нашою державою та Євросоюзом мало схвалення Європейською Радою у грудні 1999 р. спільної стратегії ЄС та України. Принциповим кроком у зміцненні та розвитку стратегічного партнерства стали п’ятий самміт Україна – ЄС (Ялта, вересень 2000 р.).

Україна і СНД. Уряд Б.Єльцина сподівався зберегти за Москвою становище керівного центру на всій території колишнього СРСР за допомогою механізму Співдружності незалежних держав. Статус СНД не конкретизувався, щоб у зручний час перетворити цей консультативний орган на конфедеративну або навіть федеративну державу. Україна виступає проти перетворення СНД на наддержавну структуру. У 1994 р. Україна приєдналася на правах асоційованого члена до економічного союзу у рамках СНД. У той же час, вона не підписала Статут СНД, угоди про створення об’єднаних збройних сил, про сили спільного призначення та інші документи, які передбачали надання інститутам СНД державних функцій. Керівництво України робить наголос на економічній складовій у діяльності СНД, прагне до розширення співробітництва між країнами СНД на двосторонній основі.

Особливе значення для України має розвиток відносин з Росією, які тривалий час залишалися складними і суперечливими. 31 травня 1997 р. президенти України і Росії Л.Кучма і Б.Єльцин підписали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською федерацією. Загалом на початок 2003 р. укладено 280 обопільних угод щодо розвитку й удосконалення співробітництва країн у всіх сферах.

18.5. Розвиток культурної сфери. Шляхи духовного відродження народу.

У Радянському Союзі на момент його розпаду накопичилося багато негараздів в освіті, науці, літературно-художній творчості. На стані культури негативно позначилися залишковий принцип її фінансування, відсутність демократії, заідеологізованість, партійно-державний диктат. У глухому куті перебували національні культури.

З проголошенням незалежності України відродження національної культури стало державною справою. Для українців чи не вперше відкрилася перспектива вільного розвитку і набуття престижності своєї мови і культури. У жовтні 1989 р. було прийнято “Закон про мови в Українській РСР”. Конституція України затверджує за українською мовою статус державної мови, а також гарантує вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Для забезпечення духовного і соціально-економічного розвитку держави реформується система освіти. Реорганізується вся структура вищої і середньої спеціальної освіти. Здійснюється перехід на чотириступеневу освіту: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Поряд з державними створюються навчальні заклади інших форм власності. Нова модель освіти передбачає переорієнтацію всієї її сфери на пріоритетний розвиток особистості.

Недостатнє фінансування обумовило кризові явища в науці: відтік кваліфікованих вчених із наукової сфери в інші структури і за кордон, втрата провідних позицій з ряду фундаментальних досліджень, відставання від Заходу за рівнем наукових розробок. При цьому понад 90% нових технологічних розробок не впроваджується у виробництво. Відродженню української науки покликані сприяти Українська наукова асоціація, Національна академія наук.

Позитивні і негативні риси переплелися й у сфері художньої культури. Поступово створюються умови, які заохочують громадян України до української мови і української культури. Створено цілий ряд державних програм. Однак, збереження залишкового принципу фінансування вкрай негативно позначається на культурних процесах, обумовлює руйнівні наслідки у сфері духовності. Художня культура опинилася в жорстоких лещатах фінансової залежності. Тільки здійснення широкої програми заходів, спрямованих на забезпечення відповідної матеріальної бази, посилення уваги всього суспільства зможуть забезпечити збереження і подальший розвиток національної культури.

Будівництво незалежної Української держави, стрімкі зміни в суспільстві сприяли активізації релігійного життя.

У кінці 80-х рр. була легалізована заборонена комуністами в 1946 р. Українська греко-католицька церква. Українська православна церква в процесі своєї перебудови виявилася розколотою на: Українську автокефальну православну церкву; Українську православну церкву – Київського патріархату; Українську православну церкву – Московського патріархату. Між цими церквами склалися напружені, ворожі стосунки. Разом з тим, серед віруючих і частини духовенства посилюється прагнення до створення єдиної православної церкви в Україні. Серед населення України поширюється вплив протестантизму, іудаїзму, ісламу.

Свобода совісті стала важливим елементом життя незалежної України. Сотні тисяч людей повертаються до релігії, здобуваючи завдяки їй риси духовності і моралі.

Питання для самоперевірки

1. Розкрийте вузлові події державотворення в Україні.

2. Які причини зумовили прийняття нової Конституції України?

3. Охарактеризуйте стан економіки в Україні за перше десятиріччя її незалежності.

4. Які атрибути незалежної держави має Україна?

5. Назвіть основні принципи і завдання внутрішньої та зовнішньої політики України.

Методичні вказівки до лекції

  Перелік типових екзаменаційних питань  

– Конец работы –

Используемые теги: Конспект, лекцій, дисципліни, Історія, України0.055

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Конспект лекцій з дисципліни Історія України

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни Економічна і соціальна географія світу Конспект лекцій з дисципліни Економічна і соціальна географія світу розроблений викладачем 1 категорії Рибаченко І.М. Затверджений на засіданні циклової комісії загальноосвітніх дисциплін
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ Верстатоінструментальний технікум... НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... ХПІ...

ТЕМАТИКА КУРСУ ЛЕКЦІЙ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Ввідна лекція. 1.Предмет і завдання курсу. Періодизація історії України
Ввідна лекція... План...

Опорний конспект лекцій з дисципліни Історія України
Імені Юрія Кондратюка... Кафедра історії... Опорний конспект лекцій...

З курсу Моделювання та прогнозування як конспект лекцій з дисципліни Конспект лекцій
Сумський державний університет... Конспект лекцій з курсу Моделювання та прогнозування...

З дисципліни Економічна теорія Економіка з дисципліни Економічна теорія Економіка КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ... ХАРКІВСЬКИЙ КОМП ЮТЕРНО ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ... НТУ ХПІ...

КУРС ЛЕКЦІЙ з дисципліни Метою дисципліни Маркетингова цінова політика є формування теоретичних знань та практичних навичок щодо розробки і реалізації маркетингової цінової політики підприємства. Лекція №1. Тема. КОНЦЕПЦІЯ ЦІНОУТВОРЕННЯ
Полтавський національний технічний університет... імені Юрія Кондратюка... Кафедра маркетингу...

Конспект лекцій з курсу Управлінський облік Конспект лекцій дає змогу ознайомитися з основами сучасного обліку й навчитися їх практичному застосуванню
ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ... МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА... Конспект лекцій з курсу Управлінський облік...

Конспект лекцій з дисципліни Туристські ресурси України
ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА... М М Поколодна І Л Полчанінова... Конспект лекцій...

Конспект лекцій як конспект лекцій з курсу Експлуатація та обслуговування машин
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ МАШИН...

Ввідна лекція. ТЕМАТИКА КУРСУ ЛЕКЦІЙ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Слов’ян. Київська Русь
ТЕМАТИКА КУРСУ ЛЕКЦІЙ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ... Тема Формування і розвиток феодальних відносин у... Слов ян Київська Русь...

0.024
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам