Особливості правової охорони нетрадиційних результатів інтелектуальної власності

Права на сорти рослин охороняються Законом України "Про охорону прав на сорти рослин" (2001 р.).

Охоронним документом, що закріплює права суб'єктів права на сорт рослин, є патент.

Урядовий орган державного управління, що діє у складі центрального органу вищої виконавчої влади з питань сільського господарства і продовольства, на підставі позитивного рішення експертного органу за результатами експертизи на патентоспроможність сорту, здійснює державну реєстрацію сорту, вносячи його до Державного реєстру сортів України. Після реєстрації сорту Урядовий орган протягом одного місяця видає авторові (авторам) свідоцтво про авторство на сорт, а заявникові - патент.

Термін дії патенту становить 25 років від дати надходження заявки. Для сортів деревних, чагарникових культур - 30 років.

Охоронним документом, що закріплює права суб’єкта права на породу тварин, є патент. Урядовий орган державного управління з питань сільського господарства і продовольства, на підставі позитивного рішення експертного органа за результатами експертизи на патентоспроможність, здійснює державну реєстрацію сорту або породи, вносячи його до Державного реєстру. Протягом місяця після реєстрації авторам видається свідоцтво про авторство на сорт або породу, а заявникові – патент.

Відносини, які виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на топографії (компонування) інтегральних мікросхем в Україні, регулюються Цивільним кодексом України та Законом України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" (далі – Закон).

Охоронним документом, що підтверджує реєстрацію Установою топографії інтегральних мікросхем і засвідчує право власності на дану топографію, є свідоцтво. Реєстрація здійснюється шляхом занесення топографії до Державного реєстру України топографій інтегральних мікросхем. Свідоцтво діє протягом 10 років від дати подачі заявки в Установу чи від дати першого використання топографії.

Топографія (компонування) ІМС відповідає умовам охороноздатності, якщо є оригінальною.

Топографія (компонування) ІМС визнається оригінальною, якщо вона не створена шляхом прямого відтворення (копіювання) іншої топографії (компонування) ІМС, має відмінності від інших топографій (компонувань) ІМС, що надають їй нові властивості, і не була відомою в галузі мікроелектроніки до дати подання заявки або до дати її першого використання.

Реєстрація топографії (компонування) ІМС надає її (його) власнику такі права:

забороняти іншим особам використовувати топографію (компонування) ІМС без його дозволу;

передавати на підставі договору право власності на топографію (компонування) ІМС будь-якій особі, яка стає правонаступником власника зареєстрованої топографії (компонування) ІМС;

видавати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання зареєстрованої топографії (компонування) ІМС на підставі ліцензійного договору.

 

Під використанням топографії (компонування) ІМС слід розуміти таке:

копіювання топографії (компонування) ІМС;

виготовлення ІМС із застосуванням цієї топографії (компонування);

виготовлення будь-яких виробів, які містять такі ІМС;

ввезення таких ІМС та виробів, які їх містять, на митну територію України;

пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях ІМС, виготовлених із застосуванням топографії (компонування) ІМС, та будь-яких виробів, які містять такі ІМС;

ІМС визнається виготовленою із застосуванням зареєстрованої топографії (компонування), якщо при цьому використано всі елементи, які визначають топографію (компонування) ІМС оригінальною.

Права, які випливають із реєстрації топографії (компонування) ІМС, є чинними, починаючи з дати наступного дня після їх державної реєстрації.

Не може бути визнана оригінальною та топографія (компонування) ІМС, заявка на реєстрацію якої подана пізніше ніж через два роки, починаючи з дати її першого використання.

Право на реєстрацію топографії (компонування) ІМС має її автор та інші особи, які набули право на топографію (компонування) ІМС за договором чи законом.

Особа, яка бажає зареєструвати топографію (компонування) ІМС і має на це право, подає заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності (далі – Держдепартамент).

Заявка подається до Держдепартаменту на адресу Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (далі – Укрпатент): вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна.

Вимоги до документів заявки визначені Законом України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" (далі – Закон) та Правилами складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 18 квітня 2002 р. № 260 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 406/6694 від 29.04.2002 (далі – Правила).

За дорученням заявника заявку можна подати через представника в справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу.

Іноземці та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують власні права через представників у справах інтелектуальної власності.

Заявка – це сукупність документів, необхідних для реєстрації топографії ІМС та видачі свідоцтва. Заявка повинна стосуватися тільки однієї топографії (компонування) ІМС.

Заявка на топографію базового матричного кристала може містити матеріали, що стосуються як топографії (компонування) самого базового матричного кристала, так і топографій (компонувань) ІМС, які виготовляються на його основі.

Заявка складається українською мовою й повинна містити:

заяву про реєстрацію топографії (компонування) ІМС;

матеріали, які ідентифікують топографію (компонування) ІМС.

Держдепартамент видає заявнику свідоцтво в місячний строк після реєстрації топографії (компонування) ІМС.

Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі є невідомою та не є легкодоступною, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка контролює цю інформацію.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру.

Комерційна таємниця виконує важливу функцію в забезпеченні конкурентоспроможності товарів і послуг. Тому правовласник, безумовно, має право на захист її від неправомірного використання. Але незважаючи на високу і безупинно зростаючу значимість цього об'єкта інтелектуальної власності, відсутня його пряма правова охорона. На цей час розроблений, але ще не прийнятий, законопроект України про охорону комерційної таємниці. Основною проблемою закону є те, що інформація про комерційну таємницю внаслідок її конфіденційності не підлягає реєстрації. З цієї причини охоронних документів на неї ніхто не видає. До того ж виявити неправомірне використання такої інформації майже неможливо, установити порушення і порушника дуже складно. Умови конфіденційності можуть охоронятися договором.

Джерелом права щодо охорони раціоналізаторських пропозицій є "Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій", затверджене Указом Президента України від 18 вересня 1992 року. Порядок оформлення прав на раціоналізаторську пропозицію регламентований "Методичними рекомендаціями про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію", що затверджені наказом Державного патентного відомства України від 27 квітня 1995 року. Новий Цивільний кодекс України, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, дає більш розширене порівняно з попередньою редакцією тлумачення поняття раціоналізаторської пропозиції. Це визнана юридичною особою пропозиція, що містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

Органи державної влади зобов’язані охороняти комерційну таємницю яка надана їм з метою отримання встановленого законом дозволу на діяльність, пов’язану з фармацевтичними, сільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять нові хімічні сполуки. Ця інформація охороняється органами державної влади від недобросовісного комерційного використання та від розголошення, крім випадків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту населення.

Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю обмежується строком існування ознак комерційної таємниці.

Прикладами комерційної таємниці можуть слугувати складники напоїв "Coca-cola", різноманітні рецепти тощо.

Для оформлення прав на раціоналізаторську пропозицію автор подає заявку на неї тому підприємству, діяльності якого відповідає пропозиція. Заява реєструється в журналі реєстрації заяв на рацпропозицію за формою, затвердженою Державним комітетом статистики України. На підприємстві пропозиція піддається своєрідній експертизі по суті. Якщо пропозиція визнається раціоналізаторською, то вона приймається для використання. По закінченні місяця після ухвалення позитивного рішення автору видається охоронний документ-свідоцтво установленої форми. Свідоцтво підписується керівником підприємства і затверджується печаткою. Це свідоцтво закріплює за автором немайнові і майнові права. До останніх відноситься право на винагороду.

Що стосується наукового відкриття, то на цей час ще не розроблений закон України щодо його правової охорони.

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явиш матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім’я або спеціальну назву. Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється законом.

Правова охорона надається комерційній назві, якщо вона дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Право інтелектуальної власності на комерційну назву є чинним з моменту першого її використання та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи її реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційна назва частиною торговельної марки.

Особи можуть мати однакові комерційні назви, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну назву є:

- право на використання комерційної назви;

- право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційну назву, в тому числі забороняти таке використання;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом,

Майнові права інтелектуальної власності на комерційну назву передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом або його відповідною частиною.

Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційну назвуприпиняється у випадку ліквідації юридичної особи та з інших встановлених законом підстав.

Приклади комерційних назв: м'ясорубка "Помічниця", праска "Турист" тощо.