Висотними називають споруди великої висоти, яка перевищує розміри в плані більш ніж в 5..8 разів. Висота цих споруд досягає 500..600м. Існують проекти споруд висотою до 4000м.
Висотні споруди поділяють на два основні види: башти і щогли (рис.17.1). Принципова відмінність між ними полягає в особливостях статичної схеми.
Баштою називається вільно стояча, жорстко защемлена в основі конструкція, що працює як консоль.
Щогла являє собою шарнірно (іноді жорстко) опертий на фундамент тонкий стовбур, стійкість положення якого забезпечується системою відтяжок.
Рис. 17.1. Схема башти і щогли: 1 – башта;
2 – стовбур щогли;
3 – відтяжки
Ці особливості визначають переваги та недоліки башт і щогл.
Переваги башт (порівняно зі щоглами):
1) висока надійність в експлуатації;
2) менша площа забудови.
Наприклад, для будівництва щогли висотою 200м площа забудови складає майже 3га, тоді як для башти такої ж висоти достатньо всього 0,15га. Тому в умовах міської забудови перевага віддається баштам.
Недолік башт - більші витрати сталі.
Наприклад, при висоті 150..200м вартість башт на 20..30% більша, ніж щогл. Цей розрив збільшується із зростанням висоти споруди, тому застосування башт є доцільним лише для унікальних споруд.
Переваги щогл:
1) висока індустріальність виготовлення та зручність монтажу;
2) менші витрати сталі.
Недоліки щогл:
1) значно більша площа забудови внаслідок наявності відтяжок;
2) необхідність постійного контролю за натягуванням відтяжок.
Область використання башт і щогл – це, як правило, опори різного технологічного призначення: опори для обладнання телевізійних і радіомовних центрів, ліній зв’язку і електропередач, опори антенних та освітлювальних систем, опори висячих мостів та канатних доріг, бурові вишки, шахтні копри, маяки, водонапірні башти, метеорологічні опори, димові та вентиляційні труби тощо.