У світовій будівельній практиці широко розповсюджені легкі рами прольотом 12…30 м із суцільностінчастих елементів в основному двотаврового перерізу, однопролітні або багатопролітні, безшарнірні, двошарнірні чи тришарнірні. З’єднання стояків з ригелями в таких рамах, як правило, жорстке.
Заміна наскрізного ригеля у вигляді кроквяної ферми на суцільностінчастий пояснюється рядом переваг останнього, а саме:
1) зниження в 1,5…2,5 рази висоти, що забезпечує зменшення об’єму будівлі і, відповідно, витрат на стінове огородження і опалення;
2) більш висока технологічність виготовлення, ніж у ферм;
3) суттєво більша доля автоматичного зварювання;
4) більша, ніж у ферм, пристосованість для поточного автоматизованого виробництва з використанням управляючих ЕОМ;
5) висока транспортабельність (завантаження вагонів досягає 80%);
6) можливість доставки у важкодоступні місцевості;
7) технологічність при монтажі;
8) зручність укрупнювального зібрання завдяки використанню фланцевих з’єднань і високоміцних болтів, більша стійкість при монтажі, ніж у ферм.
У суцільностінчастих ригелів є і недоліки, а саме:
1) вони більш металомісткі, ніж наскрізні;
2) для пропуску різноманітних комунікацій в їх стінці необхідно передбачати спеціальні отвори.
Ці недоліки сповна компенсуються перевагами.
Металомісткість рам можна знизити за рахунок:
1) використання жорстких схем, тобто защемлення ригелів;
2) полегшення стінок (тонкі, перфоровані і гофровані стінки);
3) використання перемінних по висоті перерізів, розміри яких встановлюються методами оптимального проектування.
Все це дозволяє на 30…40% знизити металомісткість звичайних рамних конструкцій і зробити їх конкурентоздатними.
Для прикладу можна навести наступні системи рам.
1. Рама типу ”Орськ” (рис.18.9).
Рис. 18.9. Рама типу ”Орськ”
2. Рами типу “Канськ” (рис.18.10).
Рис. 18.10. Рама типу “Канськ”: 1 – окремі відправні елементи
3. Рами з перфорованих двотаврів змінної висоти (рис.18.11).
Рис. 18.11. Рами з перфорованих двотаврів змінної висоти