Досвід, який накопичений в різних країнах, дозволяє укрупнено класифікувати всі відомі способи підсилення металевих конструкцій наступним чином:
1) збільшення площі поперечного перерізу окремих елементів конструкцій;
2) зміна конструктивної схеми всього каркасу або окремих його елементів, в результаті чого змінюється розрахункова схема;
3) регулювання напружень.
Кожний з цих способів може застосовуватися як самостійно, так і в комбінації з іншими.
При виконанні підсилення шляхом збільшення перерізів необхідно забезпечити надійну сумісну роботу елементів підсилення з конструкцією, яка підсилюється, а також не застосовувати рішень, які ускладнювали б виконання заходів з антикорозійного захисту.
При підсиленні конструкцій шляхом зміни конструктивної схеми необхідно враховувати перерозподіл зусиль конструкціях, елементах, вузлах, а також в опорах, при цьому потрібні додаткові перевірки фундаментів.
Спосіб підсилення, який передбачає регулювання напружень, дозволяє зменшити зусилля, що діють в конструкції. Перевага цього способу полягає також і в тому, що підсилення може виконуватись без розвантаження конструкцій та зупинки технологічного процесу.
В загальному підсилення виконується або без розвантаження конструкцій, або з частковим їх розвантаженням, або з демонтажем конструкцій. Часткове розвантаження необхідне тому, що під час підсилення конструкцій тимчасово послаблюються елементи і їх з’єднання, які сприймають великі зусилля. Частковий демонтаж необхідний тоді, коли деякі елементи мають значні пошкодження і їх доцільно замінити на нові. Тому ці елементи перед демонтажем повинні бути повністю розвантажені.
Приєднання деталей підсилення до конструкцій виконується на зварюванні, або на звичайних болтах класу точності А і В чи високоміцних.