Субъекты права интеллектуальной собственности

Субъектами права интеллектуальной собственности являются: творец (творцы) объекта права интеллектуальной собственности (автор, исполнитель, изобретатель) и другие лица, которым принадлежит по завещанию и по договору личные имущественные права интеллектуальной собственности.

Субъектами права промышленной собственности являются: автор ~ физическое лицо, творческим трудом которого создано изобретение.

Патентообладатель - лицо, имеющее исключительное право на использование изобретения (сам автор, работодатель, лицо, указанное автором в заявке на выдачу патента, правопреемники, договорной патентообладатель).

Лицензиат - лицо, получившее в определенном договорном объеме права по использованию изобретения за плату.

Лицензиар - физическое или юридическое лицо, обладающее охранным документом на объект промышленной собственности.

Субъектами права на торговые марки, обозначения происхождения товаров могут быть юридические лица, а также физические лица, если они осуществляют предпринимательскую деятельность. Субъектами правоотношений, которые возникают в процессе создания и использования сортов растений, может быть любое юридическое или физическое лицо. К числу субъектов права на коммерческую тайну (ноу-хау) относятся физические и юридические лица, занимающиеся коммерческой деятельностью.

К числу субъектов авторского права относятся: авторы произведений, наследники и другие правонаследники, организации, которые управляют имущественными правами авторов на коллективной основе.

Основной фигурой в авторском праве является автор -создатель произведения. И это естественно, поскольку результат творчества, как правило, носит личностный характер. Но для признания гражданина субъектом авторского права необходимо, чтобы результат его деятельности соответствовал всем признакам охраняемого произведения. Иностранцы становятся субъектами авторского права Украины, когда их произведения впервые были опубликованы на территории Украины, а неопубликованные -находятся на ее территории.

В юридической литературе авторское право подразделяется на первичное и производное.

Производным называется право, которое перешло от создателя произведения к другим лицам (наследникам, иным правоприемникам). Первичное авторское право за юридическими лицами может быть признано только в силу прямых указаний закона, которыми установлены исключения из общих правил о том, что субъектом первичного авторского права может быть только гражданин, в результате творческой деятельности которого возникло произведение. Например, такие указания относятся к организациям вещания, которые имеют исключительное право запрещать или разрешать публичные сообщения своих программ.

Юридическим лицам может принадлежать и производное авторское право, которое оно приобретает в порядке правоприобретения. Юридические лица могут получать от автора, или иного обладателя авторских прав, лицензию на использование произведения. Исключительное право на использование произведения принадлежит лицу, как правило, юридическому, если договор, заключенный между автором и работодателем, не предусматривает иное.

Отдельную группу субъектов авторского права составляют наследники автора. Они могут приобрести авторское право в силу закона или по завещанию. Однако, переход по наследству личных имущественных авторских прав не допускаются.

 

Тема 3. Система управління інтелектуальною діяльністю

3.1. Організаційна структура національної системи охорони інтелектуальної власності

3.2. Міжнародна система інтелектуальної власності

 

3.1. Організаційна структура національної системи охорони інтелектуальної власності

За роки незалежності в Україні розбудовано Державну систему правової охорони інтелектуальної власності. За здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні відповідає Міністерство освіти і науки України. Виконання конкретних функцій у цій сфері Міносвіти делегувало Державному департаменту інтелектуальної власності.

Держдепартамент проводить єдину державну політику у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності. Він здійснює роботи по удосконаленню законодавчої і нормативної бази, міжнародного співробітництва у сфері інтелектуальної власності, забезпечення умов для введення інтелектуальної власності до господарського обороту, підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, взаємодії з громадськими організаціями тощо.

До сфери управління Держдепартаменту включено: Український інститут промислової власності, Українське агентство з авторських і суміжних прав, Інститут інтелектуальної власності і права, Державні інспектори з питань інтелектуальної власності, які входять до складу Державного департаменту інтелектуальної власності. Головною функцією Українського інституту промислової власності (Укрпатенту) є здійснення експертизи заявок на об’єкти промислової власності. Саме його експерти проводять експертизу поданих заявниками матеріалів на предмет відповідності умовам правової охорони і видають експертний висновок. Укрпатент має філію, що надає інформаційні послуги, здійснює патентний пошук.

Головною функцією Українського агентства з авторських і суміжних прав (УААСП) є колективне управління правами авторів. УААСП за бажанням автора здійснює підготовку до державної реєстрації об’єктів авторського права і суміжних прав та видачі автору охоронного документу – свідоцтва. Важливою функцією УААС-П'у є надання допомоги авторам щодо захисту їх прав у разі порушення. Державне підприємство "Інтелзахист" опікується питаннями боротьби з порушеннями прав на об’єкти інтелектуальної власності, причому у більшій частині суміжними правами.

Інститут інтелектуальної власності і права виконує функцію підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності. Він готує спеціалістів і магістрів по спеціальності „Інтелектуальна власність”, а також в рамках підвищення кваліфікації: патентних повірених, патентознавців, професійних оцінювачів прав на об’єкти інтелектуальної власності тощо.

Головним завданням державних інспекторів з питань інтелектуальної власності, є попередження правопорушень у сфері інтелектуальної власності. Інспектори – це повноважні представники Держдепартаменту у регіонах України.

На рис. 2 представлені також громадські організації, що безпосередньо переймаються питаннями інтелектуальної власності і з якими тісно співпрацює Держдепартамент.

Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності має міжвідомчий характер. Вона сприяє доведенню основних проблем, що існують у сфері інтелектуальної власності, до відома законодавчої та виконавчої гілок влади.

 

Рис. 2 Структура державної системи охорони інтелектуальної власності

Особливе місце займає Всеукраїнська асоціація патентних повірених України. За діючим законодавством саме через патентних повірених здійснюється патентування вітчизняних винаходів за кордоном і навпаки.

Патентні повірені надають також кваліфіковані послуги фізичним і юридичним особам в питаннях правової охорони, використання та захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності.

 

Товариство винахідників і раціоналізаторів України займається популяризацією винахідницької діяльності, надає винахідникам і раціоналізаторам посильну допомогу у їх діяльності.

Українська асоціація власників товарних знаків опікується інтересами правоволодільців знаків.

Більш детальну організаційну структуру управління інтелектуальною власністю представлено на рис. 3.

 

3.2. Міжнародна система інтелектуальної власності

 

Основою міжнародної системи інтелектуальної власності є 21 угода. 15 з них регулюють правовідносини у сфері промислової власності та 6 – у сфері авторського права.

Найбільш важливими з них є:

- Паризька Конвенція про охорону промислової власності;

- Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;

- Договір про патентну кооперацію (договір РСТ);

- Лісабонська угода про охорону місць походження та їх міжнародної реєстрації;

- Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів;

- Договір ВОІВ по авторському праву;

- Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення тощо.

Рис. 3. Організаційна структура управління інтелектуальною діяльністю України

Адмініструє ці договори Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), яка була заснована у 1967 р. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 р. ВОІВ отримала статус однієї з 16-ти спеціалізованих організацій ООН. На сьогодні членами ВОІВ є 179 держав, у тому числі і Україна, що приєдналася до 18 угод.

Головними завданнями ВОІВ є:

- поліпшення взаєморозуміння і розвиток співробітництва між державами в інтересах їх взаємної користі на основі поваги до їх суверенітету і рівності;

- заохочення творчої діяльності, сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі;

- модернізація та підвищення ефективності адміністративної діяльності міжнародних угод, що створені у сфері охорони промислової власності, а також охорона літературних і художніх творів. Контроль за виконанням Угод здійснюють керівні органи ВОІВ.

Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Координаційного комітету і Міжнародного бюро ВОІВ (секретаріату).

Генеральна Асамблея ВОІВ, членами якої є держави-члени ВОІВ за умови, що вони також є членами Асамблеї Паризького і (або) Бернського Союзів, а також Швейцарської Конфедерації - країни місця перебування ВОІВ, є верховним органом ВОІВ. На відміну від Генеральної Асамблеї, у Конференції беруть участь усі держави, що є членами ВОІВ. Членами Координаційного комітету є 72 країни, у тому числі Україна. Координаційний комітет – це виконавчий орган Генеральної Асамблеї і Конференції, що виконує консультативні функції.

Генеральна Асамблея і Конференція скликаються на чергові сесії кожні два роки, Координаційний комітет -щорічно. Виконавчим головою ВОІВ є Генеральний Директор, що обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний термін. Секретаріат ВОІВ має назву "Міжнародне бюро". Секретаріат знаходиться в Женеві.

Членом ВОІВ може стати будь-яка держава – член Паризького або Бернського Союзів, а також будь-яка інша держава, що задовольняє хоча б одній з умов:

- є членом ООН, будь-якої пов'язаної з ООН спеціалізованої установи або членом МАГАТЕ;

- є стороною статуту Міжнародного суду;

- запрошено Генеральною Асамблеєю ВОІВ стати учасником Конвенції про установу ВОІВ.

Крім системи міжнародних угод, які адмініструє ВОІВ, співробітництво країн у сфері інтелектуальної власності здійснюється в межах регіональних організацій, таких як:

- Європейська патентна організація (ЄПО);

- Євразійська патентна організація (ЄАПО);

- Африканська організація інтелектуальної власності (ОАРІ);

- Африканська регіональна організація промислової власності (ARIPO).

ВОІВ не наполягає на тому, щоб норми національних законів відповідали нормам міжнародних угод у сфері інтелектуальної власності. Але якщо країна приєдналася до міжнародної угоди, то у правовідносинах з іншими країнами вона повинна керуватися нормами цих угод.