Сумішоутворення - раздел Философия, КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ дорожні, меліоративні машини та обладнання
Загальні Вимоги До Процесу Сумішоутворення Й Згоряння...
Загальні вимоги до процесу сумішоутворення й згоряння
Процес сумішоутворення й згоряння в дизелях повинен відповідати наступним основним
вимогам:
1. Найбільш повне згоряння палива на всіх режимах роботи двигуна (повнота згоряння
визначається за змістом сажі, який повинне бути не більше 0,6 г/м3);
2. Найкраще використання кисню повітря має місце при роботі двигуна на режимі
максимальної потужності ( α → 1);
3. Характер згоряння повинен забезпечити реалізацію як можна кращої економічності
робочого циклу при сприятливій динаміці зміни тисків робочого тіла (згоряння повинне бути
«м'яким»);
4. Легкий пуск при низьких температурах;
5. Відсутність утворення смолистих відкладень при низьких температурах, а також при
роботі двигуна вхолосту й на малих частотах обертання вала.
За характером процесу сумішоутворення та процесу згоряння можна говорити про три
типи процесів сумішоутворення: об'ємне, плівкове й об'ємно-плівкове. Практично у двигунах із
самозапалюванням палива реалізується змішаний тип сумішоутворення.
У дизелях сумішоутворення відбувається усередині циліндра. Воно починається в момент
початку впорскування палива й закінчується наприкінці його згоряння. Якість сумішоутворення
визначається характеристиками впорскування й розпилювання, властивостями палива й заряду,
формою, розмірами й температурами поверхонь камери згоряння, взаємним напрямком й
інтенсивністю руху паливних струменів і заряду в камері згоряння.
Об'ємнесумішоутворення (6.2) припускає розпилювання більшої частини палива в
об’ємі камери згоряння й лише невелика його частина попадає в її пристіночний шар. Воно
реалізується у нерозділеній (однопорожнинній)камерізгоряння, що розташовується в поршні;
її вісь і вісь форсунки збігаються. Камера згоряння має малу глибину й великий діаметр,
відношення її діаметра до діаметра циліндра становить dК.З./D = 0,8ч0,83 (рис. 6.5,е). Прогрів і
випаровування палива в цій камері відбуваються в основному від стисненого й нагрітого заряду
повітря.
Кут розсіювання струменів палива δ (рис. 6.6) звичайно не перевищує 20°, тому для
повного охвату струменями всього об’єму камери згоряння й повного використання заряду
повітря у форсунці необхідно мати не менш 18 отворів розпилювання невеликого діаметра, що
досить складно для виготовлення. У процесі експлуатації дизеля з розпилювачами, що мають
малий діаметр соплових отворів, прохідні перетини зменшуються через відкладення на їхній
поверхні коксу.
Рисунок 6.5. Типи камер згоряння у поршні (нерозділені та напіврозділені): а – напівсферична
(ВТЗ), б – ω-подібна (ЯМЗ), в – типу ЦНИДИ, г – типу MAN, д – типу Deutz, е – типу Hesselman,
ж – типу Daimler Benz; δн.з. – надпоршневий зазор.
Рисунок 6.6. Форми паливних струменів
Для повного згоряння впорскнутого палива повітря приводиться в обертальний рух тим
інтенсивніше, чим менше кількість отворів розпилювання. Це досягається застосуванням
гвинтових впускних каналів (рис. 6.7), а також екрануванням впускного клапана або його сідла
(рис. 6.8). Однак підвищення інтенсивності обертального руху заряду при впуску приводить до
зниження коефіцієнта наповнення (3.2).
Тому при об'ємному сумішоутворенні використають 6ч10 отворів розпилювання при
невеликому значенні швидкості руху заряду (12ч15 м/с), щоб уникнути значного падіння
наповнення свіжим зарядом.
Рисунок 6.7. Схема утворення завихрення потоку використанням гвинтових каналів:
1 – впускні клапани, 2 – гвинтовий канал, 3 – циліндр, 4 – поршень, 5 – звичайний канал
(включається лише при великій частоті обертання), 6 – заслінка виключення звичайного каналу.
Рисунок 6.8. Схема організації повітряного вихру за допомогою заширмленого впускного
клапана
Розвіювання струменів палива обертальним зарядом істотно впливає на об’єм і поверхню
струменя і їхня зміна в часі. Теплообмін між зарядом і паливом відбувається переважно в об’ємі
факела й пари палива переміщаються в напрямку поверхні струменів. Рух заряду зносить
продукти згоряння з поверхні великих крапель і забезпечує підведення до них кисню повітря.
При надмірній швидкості руху заряду дрібні краплі, пари палива й продукти згоряння з одного
струменя можуть рухом заряду переноситися в об’єм сусіднього струменя, що приведе до
погіршення сумішоутворення. Таке явище називають перезавихренням. Тому в дизелях з
об'ємним сумішоутворенням частота обертання обмежена й не перевищує 3000 хв-1.
При цьому виді сумішоутворення для проникнення крапель палива на периферію камери
згоряння, де зосереджена найбільша частина повітря, необхідно підвищувати тиск впорскування,
іноді до 200 МПа. Такий тиск можуть створювати насоси-форсунки. Однак їхнє застосування
пов'язане з ускладненням конструкції й необхідністю в експлуатації забезпечувати рівномірну
подачу палива по окремих циліндрах. При використанні розділених систем подачі палива тиск
впорскування звичайно не перевищує 100 МПа, що пов'язане з підвищенням сил, що діють на
деталі паливних апаратур, перекручуванням об’ємів палива у системі, а також з
підвпорскуваннями палива через коливальні процеси в паливопроводах високого тиску.
Об'ємно-плівковесумішоутворення (6.3) полягає в тому, що частина палива подається на
стінку камери згоряння й концентрується в пристіночному шарі, а інша частина крапель палива
розташовується в прикордонному шарі заряду. Низька температура стінок камери згоряння
(200ч300°С) і мала турбулентність заряду в цій зоні зменшують швидкості випаровування
палива й змішання його парів з повітрям. У підсумку знижується швидкість тепловиділення на
початку згоряння. Після появи полум'я швидкості випару й змішання різко зростають.
При такому виді сумішоутворення відносний діаметр камери згоряння трохи менше
(dКЗ./D= 0,5ч0,6), а її глибина більше (рис. 6.5,а,б,в,ж). Такі камери згоряння називають
напіврозділеними. Тангенціальна складова швидкості руху заряду повітря досягає 25ч30 м/с.
Інтенсивне обертання заряду при його перетіканні в камеру згоряння дозволяє застосовувати 3ч5
отворів розпилювання більшого діаметра. Знижуються вимоги до апаратури паливоподачі, що
повинна забезпечити тиск впорскування не більше 80 МПа. При цьому істотно знижуються
навантаження в паливній апаратурі, підвищуються її зносостійкість і надійність.
Таке сумішоутворення дозволяє зміщати вісь розпилювача щодо осі циліндра й
розташовувати форсунки похило, що полегшує її установку й зняття в експлуатації. Осі окремих
отворів розпилювання розташовують під різними кутами до осі розпилювача. Тому необхідно
забезпечувати строгу фіксацію розпилювача щодо корпуса форсунки, а корпуса форсунки –
щодо камери згоряння.
У розглянутих камерах заряд, що перетікає з об’єму над поршнем у камеру згоряння,
захоплює пари, дрібні краплі, продукти згоряння й переносить їх углиб камери згоряння.
При малих dKЗ/Dбільша кількість повітря зосереджується в зазорі між поршнем і
головкою циліндра. Це приводить до менш повного використання повітря для згоряння палива й
знижує потужність дизеля. Аналогічно впливають зазори між головкою поршня й гільзою й
відстань від днища поршня до першого компресійного кільця. Також важливим при
виготовленні й ремонті дизеля є стабілізація зазорів між поршнем і головкою циліндра, поршнем
і циліндром.
Плівковесумішоутворення (6.4) (рис. 6.9) передбачає подачу основної частини палива на
стінки камери, яке розтікається у виді тонкої рідкої плівки. У цьому випадку для гарного
запалення в стиснене повітря впорскується близько 5% палива, а інша його частина – на стінки.
Камера згоряння звичайно розташована на одній осі з циліндром, а форсунка зміщена до її
периферії. Розпилювач форсунки направляє один-два струмені палива під гострим кутом на
стінку напіврозділеної камери згоряння сферичної форми (рис. 6.5,г), або поблизу й уздовж
стінки камери згоряння (рис. 6.5,д). При цьому інтенсивний обертальний рух заряду,
тангенціальна швидкість якого досягає 50ч60 м/с, розподіляє паливні краплі уздовж стінки
камери згоряння. В об’єм гарячого заряду у центральній частині камери згоряння попадає 5ч10%
палива, що запалюється в першу чергу. У міру випару й змішування палива з повітрям згоряння
поширюється на основну частину палива в пристіночному шарі.
Рисунок 6.9. Схема плівкового сумішоутворення та згоряння
У заряді відбувається сепарація робочої суміші: менш щільні продукти згоряння
переносяться в центр камери згоряння, а більш щільне повітря із центральної частини камери
згоряння переміщається до периферії, де перебуває паливо. Це забезпечує його поступове й
повне згоряння. Відносно мала швидкість наростання тиску при початковому запаленні
невеликої кількості палива обумовлює порівняно м'яку роботу й зниження шуму дизеля. Такий
процес більшою мірою пристосований до роботи на паливах різного фракційного состава й
навіть на бензині.
Використання одного-двох отворів розпилювання великого діаметра не вимагає тонкого
розпилення палива, а максимальне значення тиску впорскування не перевищує 45 МПа.
Основний недолік двигунів із плівковим процесом полягає в труднощі пуску непрогрітого
дизеля, тому що паливо впорскується в пристіночний шар і безпосередньо на холодну стінку. До
числа переваг процесу відносяться високі економічні показники й порівняно низькі вимоги до
паливної апаратури.
Камери згоряння із плівковим сумішоутворенням мають більшу глибину, що приводить
до росту висоти головки поршня й високої теплової напруженості горловини камери згоряння.
Все це приводить до збільшення маси поршня й ускладнює його охолодження.
Один зі способів плівкового сумішоутворення (М-процес, запропонований Мейрером)
розроблено німецькою фірмою MAN. Він характеризується наступними особливостями:
- для кращого запалення і згоряння в стиснене повітря впорскується 5% палива, а основна
маса палива (95%) наноситься на стінки у вигляді плівки товщиною 10ч15 мкм;
- паливо, що впорскнуте в нагріте повітря, самозаймається і потім підпалює пальну суміш,
яка утворюється в процесі випару плівки зі стінок циліндра і перемішування парів палива з
повітрям;
- паливо з поверхні стінок на початку згоряння випаровується порівняно повільно і
горіння починається також повільно. Потім процеси прискорюються, при цьому поршень йде до
НМТ і тому двигун працює м'яко і безшумно;
- камера згоряння має розвиті виштовхувачі, що створюють інтенсивний вихровий рух
повітряного заряду, що сприяє гарному випару і сумішоутворенню.
Такий процес згоряння дозволяє використовувати в двигуні різні палива: бензин, гас,
лігроїн, солярове масло та ін. Двигуни з подібним процесом називаються багатопаливними
(1.7).
При використанні в напіврозділених камерах згоряння плівкового способу
сумішоутворення пуск двигуна погіршується. Це пояснюється тим, що в період пуску стінки
камери мають невисоку температуру, і паливна плівка випаровується погано. Для поліпшення
пускових якостей цих двигунів, а також для поліпшення реалізації багатопаливності фірмою
MAN підвищено ступінь стиску. Однак, при цьому помітно виріс максимальний тиск газів. У
зв'язку із цим було застосовано FM-процес – із примусовим запалюванням, що забезпечило
стійке запалення високооктанових бензинів на усіх режимах роботи двигуна.
У камері згоряння напроти форсунки встановлена свіча з довгим електродом (рис. 6.10),
до якого по канавці підводиться частина палива, що впорскується на стінку, і де утворюється
суміш, що близька до стехіометричного складу. Цей склад мало залежить від режимів роботи
двигуна. Застосування FM-процесу дозволило знизити ступінь стиску до 14ч17, зменшити рmax,
знизити димність і токсичність відпрацьованих газів.
У багатопаливних ДВЗ у випадку використання палив з поганою схильністю до
запалювання та при відсутності свічі можливі надзвичайно високі ступені стиску (двигун MTU
концерну Mercedes-Benz мав ε = 25).
На деяких двигунах ідея обмеження маси палива, що бере участь у самозапалюванні,
реалізована без подачі палива на стінку камери згоряння. У цьому випадку використовується
пристіночнесумішоутворення (6.5), яке застосовано вперше у дизелях фірми „Дойц” (Deutz).
При такому сумішоутворенні паливний струмінь із розпилювача направляється
паралельно твірній стінки камери згоряння (рис. 6.11). Інтенсивний повітряний вихор навколо
осі циліндра створюється за допомогою гвинтових впускних каналів. Цей вихор викликає
сепарацію (поділ за масою) крапель паливного струменя.
Більші краплі палива під впливом відцентрових сил зосереджують біля стінок камери
згоряння, а більше дрібні й підготовлені до запалення утворюють близький до стехіометричного
(5.3) склад суміші, беруть участь у самозапалюванні й згорянні. Напрямок осі факела
паралельний твірній гіперболоїда, що збільшує вільну довжину факела (L > H).
Рисунок 6.10. Напіврозділена камера з FM-процесом
Рисунок 6.11. Гіперболічна камера згоряння з пристіночним сумішоутворенням
На рис. 6.12 наведено схему камери згоряння із пристіночним сумішоутворенням дизеля
ЗіЛ-645. Розпилювач із двома сопловими отворами (dc≈ 0,45 мм) створює пристіночний факел,
що спрямований паралельно стінці камери згоряння, і об'ємний факел, що спрямований до
центра напівсферичного днища й призначений, головним чином, для організації
самозапалювання палива.
На пускових режимах подача палива через пристіночний канал зменшується, а через
об'ємний збільшується, що поліпшує пуск. Камера згоряння циліндричного типу значно
спрощена в порівнянні з камерою згоряння «Deutz». Завихрення створюється гвинтовим
каналом. Окружна швидкість повітря на периферії камери згоряння досягає 60 м/с. Під дією
повітряного вихру пристіночний факел відкидається на стінки камери згоряння й утворює тонку
плівку. Далі тривають процеси нагрівання, випаровування, змішування з повітрям і згоряння.
Можлива робота на бензинах і сумішах бензину з дизельним паливом.
Рисунок 6.12. Камера згоряння ЗіЛ-645 з пристіночним сумішоутворенням
Двигуни з плівковим та пристіночним сумішоутворенням, а також багатопаливні через
невідповідність сучасним вимогам з витрати палива та шкідливих викидів зараз майже не
застосовуються.
Сумішоутворенняврозділенихкамерах згоряння засновано на використанні
двопорожниннихрозділенихкамер згоряння: допоміжної й основної, які з'єднані горловиною. З
урахуванням характеру руху заряду в додатковій камері розрізняють вихрові камери згоряння й
передкамери.
Рисунок 6.13. Розділені камери згоряння у головці циліндрів:
а – вихрова, б – передкамера
Вихровакамеразгоряння (рис. 6.13,а) виконана у головці циліндра у формі сфери або
циліндра. Вісь горловини сполучення спрямована по дотичній до внутрішньої поверхні вихрової
камери згоряння для створення спрямованого вихрового руху заряду. Об’єм вихрової камери
становить 50ч60% загального об’єму камери згоряння. Швидкість перетікання заряду через
горловину досягає 100ч200 м/с. Паливо у вихрову камеру впорскується штифтовим
розпилювачем. Воно віджимається зарядом, що рухається, до стінки камери. Нижня частина
вихрової камери з горловиною звичайно є знімною й теплоізольованою. Температура горловини
може досягати 600ч650°С, що сприяє інтенсивному сумішоутворенню.
У вихровій камері створюється збагачена суміш. Після запалення палива тиск у вихровій
камері підвищується й палаючий заряд перетікає в основну порожнину камери згоряння, яка
виконана у днищі поршня. Тут зосереджена значна частина ще не використаного для згоряння
повітря, що під впливом вихрових потоків перемішується з паливом і забезпечує його повне
згоряння.
Передкамера (рис. 6.13,б) має об’єм і перетин горловини звичайно менше, ніж вихрова
камера згоряння. З основною камерою згоряння передкамера з'єднується каналами невеликого
перетину.
Напрямок і число каналів вибирають таким чином, щоб на такті стиску при перетіканні
заряду в передкамері створювався безладний рух заряду при швидкостях 300 м/с і більше.
Впорскування палива відбувається назустріч потоку заряду повітря, що надходить із циліндра. У
результаті інтенсивної турбулізації заряду в передкамері паливо гарно перемішується з повітрям.
При швидкому й неповному згорянні збагаченої суміші (5.5) тиск у передкамері різко зростає.
Це викликає зворотне перетікання палаючого заряду в основну порожнину камери згоряння, де
він швидко й досить повно догоряє навіть при малому надлишку повітря (при α = 1,15ч1,2).
При використанні розділених камер згоряння значення максимального тиску й швидкості
наростання тиску відносно невеликі й наближаються до відповідних значень показників двигунів
з іскровим запалюванням. Тому дизель працює м'якше й менш шумно. Вимоги до паливної
апаратури для організації сумішоутворення такого виду невеликі.
Розділені камери згоряння мають ряд недоліків:
- малий прохідний перетин горловини приводить до підвищених втрат при перетіканні
заряду між обома порожнинами камери згоряння, а це погіршує економічність дизеля;
- при пуску непрогрітого дизеля паливо впорскується на холодну стінку, яка має більшу
поверхню, що утрудняє пуск. Для підвищення надійності пуску підвищують ступінь стиску до
23ч24 й у камері згоряння встановлюють свічу накалювання.
Типи розділених камер показано на рис. 6.14.
Сумішоутворення при наддуві припускає збільшення циклової подачі палива практично
за той же час, що й у дизеля без наддуву. Її можна підвищити шляхом збільшення ефективного
прохідного перетину отворів розпилювання або збільшенням тиску впорскування.
При наддуві густина заряду у циліндрі збільшується. Тому, щоб забезпечити необхідне
проникнення паливних струменів за період затримки запалювання, необхідно більш різко
підвищити тиск впорскування зі збільшенням частоти обертання й навантаження, ніж у дизелі
без наддуву.
При високих ступенях наддуву застосовують насоси-форсунки або паливні системи
акумуляторного типу.
Рисунок 6.14. Типи вихрових камер (а-г) та передкамер (д-ж)
Все темы данного раздела:
Макіївка, 2007 р.
Модуль 1. Основи теорії ДВЗ
ЗМІСТ
ТЕМА 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ДВЗ.
ЗАГАЛЬНА БУДОВА ДВИГУНІВ
ДВИГУНІВ
Ключові слова і поняття:
Двигунвнутрішньогозгоряння (ДВЗ) (1.1) – сукупність механізмів та систем, що
перетворює теплоту газі
Коротка історія розвитку ДВЗ
Перший діючий ДВЗ був побудований у Франції ЖаномЕтьєномЛенуаром у 1860 р.
Паливом був світильний газ, попередній стиск суміші не здійснювався, тому
Рудольф Крістіан Карл ДИЗЕЛЬ
(1858-1929 рр.)
Народився у Парижі. Вже у 14 років Дизель вирішив
працездатного двигуна внутрішнього згоряння.
Народився 10 липня 1832 р. у місті Хольцхаузен
Жан Етьен ЛЕНУАР
(1822-1900 рр.)
Закінчивши зі срібною медаллю гімназію, він
поступив у Петербурзький технологічний інститут. За
Класифікація ДВЗ
Ознаки класифікації ДВЗ можуть бути різними і визначаються як призначенням,
особливостями практичного застосування, так і принципами побудови, елементами конструкції
І двигуни з самозапалюванням від стиску (1.14) та з запалюванням від запальної дози
рідкогопалива (1.15).
6. За способом регулювання потужності: з якісним (дизелі, газодизелі), кількісним
(бензинові та газові) та змішаним регулюванням.
Робочий цикл чотиритактного двигуна з примусовим запалюванням
Рисунок 1.3. Схема робочого процесу чотиритактного двигуна з примусовим запалюванням
а – впуск, б – стиск, в – робочий хід, г – випуск
Робочий цикл чотиритактного дизеля
Рисунок 1.4. Схема робочого процесу чотиритактного дизеля
а – впуск, б – стиск, в – робочий хід, г – випуск.
1 – паливний насос, 2 – поршень, 3 – форсунк
Робочий цикл двотактного двигуна з примусовим запалюванням
Рисунок 1.5. Схема робочого процесу двотактного двигуна з примусовим запалюванням
а – впуск та стиск, б – робочий хід, в – стиск суміші у кривошипній кам
Робочий цикл двотактного дизеля
Рисунок 1.7. Схема робочого процесу двотактного дизеля
а – робочий хід, б – випуск, в – продувка.
1 – нагнітач, 2 – впускне вікно, 3 – ви
Порівняння чотиритактних двигунів із двотактними
Переваги чотиритактних двигунів у порівнянні з двотактними:
- більший ККД, особливо при часткових навантаженнях;
- менша теплова напруженість деталей;
- к
Основні механізми та системи двигунів
Для забезпечення нормальної роботи, зручності монтажу сучасні двигуни внутрішнього
згоряння зібрані з окремих механізмів, систем, вузлів і агрегатів, кожний з яких має особ
Компонувальні схеми двигунів
Різноманіття областей застосування ДВЗ і вимог до їхніх конструкцій обумовлюють
складність їхньої класифікації за конструктивними ознаками. Конструкції двигунів залежать ві
V-подібні ДВЗ
V-подібні двигуни розрізняються за кутом розвалу β (рис. 1.16). Якщо він дорівнює 180є,
такий двигун називають опозитним(1.43). У інших випадка
Інші конструктивні схеми ДВЗ
W-подібними називають двигуни, які мають три ряди циліндрів. Але „з легкої руки”
концерну Volkswagen AG зараз так часто називають чотирирядні ДВЗ.
W
ТЕМА 2. ПАЛИВО ДЛЯ ДВЗ ТА ПРОЦЕСИ ЙОГО ЗГОРЯННЯ
Ключові слова і поняття:
Бензин (2.1) – суміш нафтових дистилятів (продуктів перегонки), що википає при
температурах 25ч215єС
Вимоги до палив
Теплота, яка потрібна для виконання роботи, у ДВЗ утворюється при згорянні палива у
циліндрі. На сьогодні основними видами палив для ДВЗ є бензини та дизельні палива, які
Бензини
С
0,855
0,870
0,375
0,520
Н
0,145
0,126
0,125
0,140
Вміст
Дизельні палива
Дизельне паливо (ДП) за технологією виробляти простіше, але його сировинна база
обмеженіша – його одержують прямою перегонкою нафти та каталітичним крекінгом
нафто
Газоподібні палива
Перші ДВЗ на газовому паливі працювали ще у середині ХІХ сторіччя. Але на сьогодні
вони менш популярні, ніж бензин та дизельне паливо.
Переваги газоподібних палив
Альтернативні палива
Швидке зменшення світових запасів нафти вимагає пошуку та розвитку альтернативних
У якості альтернативних видів палива можуть використовуватися с
Біодизельне паливо
0,02
Водень Н2є найбільш перспективною альтернативою вуглеводневим типам палив. Крім
того, він є перспе
Хімічні реакції при згорянні палива
Для повного згоряння палива необхідно визначити кількість повітря, що називається
теоретично необхідною і визначається за елементарним складом палива.
Кількість по
Порівняння ідеальних циклів з реальними
Згадаємо, що до замкнутих теоретичних (ідеальних) ДВЗ належать цикли (рис. 3.1): Отто
(з ізохорним підведенням теплоти), Дизеля (з ізобарним підведенням теплоти) та Трінкле
Процес впуску
Процесом впуску звичайно називають процес наповнення циліндра двигуна свіжим
зарядом. Цей процес трохи відрізняється для двигунів без наддуву і з наддувом.
Процес стиску
ηv = 0,8ч0,94;
ηv = 0,8ч0,97;
ηv = 0,75ч0,8.
При розгляді ідеальних циклів
Процес згоряння
Процеси сумішоутворення та згоряння у ДВЗ будуть ще розглянуті окремими темами, а у
цьому підрозділі розглянемо розрахунок процесу згоряння (c-z на рис. 3.2).
Процес розширення
Тz= 2400ч3100 К
Тz= 1800ч2300 К
Тz = 2200ч2500 К
Тz= 2000ч2300 К
За аналог
Процес випуску
Відкриття випускного клапана в ДВЗ здійснюється за 40ч80є за кутом повороту
колінчастого вала до приходу поршня в НМТ (точка 3 на рисунках 3.3). При цьому трохи
ТЕМА 4. ПОКАЗНИКИ РОБОЧОГО ЦИКЛУ ДВИГУНА. ХАРАКТЕРИСТИКИ ДВЗ
Ключові слова і поняття:
Середнійіндикаторнийтиск (4.1) – розрахункова робота газів, віднесена до ходу
поршня.
Регулювальна характеристика двигуна із зовнішнім сумішоутворенням за складом
суміші (4.19) – залежність зміни потужності й питомої витрати палива, а також інших показників
від якісного складу суміші, що обумовлений коефіцієнтом надлишку повітря
Індикаторні параметри робочого циклу
Робочий цикл (1.22) характеризується індикаторними показниками. Ці показники
стосуються процесів, що відбуваються усередині циліндра двигуна, та характеризують
дос
Ефективні показники двигуна
Індикаторні показники достатньою мірою відображають якісні сторони перетворення
тепла в роботу в двигуні, але не враховують втрати енергії на тертя, привод допоміжних
Поняття про характеристики
Призначення двигуна – виробляти механічну енергію, яка може бути використана для
привода в дію будь-якої машини, агрегату або вузла. Таким чином, машина або силова передача
Швидкісні характеристики
Розрізняють зовнішню і часткові швидкісніхарактеристики (4.11).
Зовнішнюшвидкіснухарактеристику (ЗШХ)(4.12) одержують при повно
Регулювальна характеристика двигуна із зовнішнім сумішоутворенням за складом
суміші (4.19). Залежність потужності й питомої витрати палива, а також інших показників від
якісного складу суміші, що обумовлений коефіцієнтом надлишку повітря, або в
Регулювальна характеристика дизеля за кутом випередження подачі палива (4.21).
Залежність показників роботи двигуна від кута випередження подачі палива при незмінному
положенні рейки паливного насоса й незмінній частоті обертання вала називається
регулювальн
Регуляторні характеристики
Умови роботи двигуна можуть характеризуватися необхідністю збереження частоти
обертання вала при змінному навантаженні (робота на генератор електричної енергії, на
Навантажувально-швидкісні характеристики
Навантажувально-швидкіснахарактеристика (4.23) поєднує (синтезує) швидкісні й
навантажувальні характеристики – див. рис. 4.16. Як правило, такі характе
ЗАПАЛЮВАННЯМ
Ключові слова і поняття:
Сумішоутворення (5.1) – комплекс взаємозалежних процесів дозування палива й повітря,
розпилювання й
Загальна характеристика процесу
Основними ознаками робочого циклу двигунів з примусовим запалюванням (1.13) є:
1. Відносно низький ступінь стиску (1.28) свіжого заряду (ε = 7ч11 і трохи вище);
Утворення гомогенних сумішей
Змішення компонентів суміші відбувається в результаті молекулярної дифузії одного газу
в іншій. У сучасних двигунах тривалість процесу сумішоутворення складає 0,0005ч0,06 с
Утворення гетерогенних сумішей
Безпосереднєвпорскуванняпалива. Метою внутрішнього приготування неоднорідної
робочої суміші є забезпечення роботи ДВЗ на усіх його режимах без дросельн
Процес згоряння
При згорянні однорідних вуглеводневих палив максимальна швидкість полум'я Uнмах
досягається при трохи збагачених пальних сумішах. У випадку, коли Uнмin=0,1 м/
Вплив різних факторів на процес згоряння.
Кут випередження запалювання φв.з. на кожному режимі повинен забезпечувати
найкращі показники двигуна. Такий кут називається оптимальним φв.з.опт. При цьо
Порушення процесу згоряння
В міру поширення фронту полум'я від іскри незгоріла суміш буде нагріватися і
стискуватися внаслідок росту тиску при згорянні. У цій частині свіжої суміші можуть створи
СО2→С+О2.
Рисунок 5.14. Індикаторні діаграми при порушеннях процесу згоряння у ДВЗ з примусовим
запалюванням: а – слабка детонація, б – сильна детонація
Фактори, що впливають на виникнення детонації.
Хімічний склад палива:
а) груповий склад палива – парафіни, олефіни, ароматичні вуглеводні; парафіни
детонують більше, ніж олефіни; олефіни більше, ніж нафтени і т.д.
Передчасне запалення
Передчасне (жарове) запалення (ЖЗ) виникає під час процесу стиску (до моменту появи
іскри) від нагрітих (вище 700ч800°С) зон центрального електрода свічі, головки випускног
Запалення від стиску при виключеному запалюванні
Таке запалення спостерігається в двигунах з ε > 8,5. При переході двигуна від режиму
максимальної потужності до режиму холостого ходу після вимикання запалюв
Загальна характеристика процесу
Основними ознаками робочого циклу двигуна із внутрішнім сумішоутворенням (1.11) є:
1. Висока ступінь стиску (1.28) повітряного заряду (ε = 14ч24);
2. Впорскув
Впорскування й розпилювання палива
Процес подачі палива у дизеля починається наприкінці процесу стиску до приходу
поршня у ВМТ (1.19). Впорскування палива в циліндр здійснюється з розпилювача форсунки
Процес згоряння
Згоряння є складним фізико-хімічним процесом. Воно визначає енергетичні, економічні
й екологічні показники циклу, динамічні навантаження на деталі двигуна.
ТЕМА 7. КРИВОШИПНО-ШАТУННИЙ МЕХАНІЗМ
Ключові слова і поняття:
Циліндр (7.1) – напрямний елемент для поршня.
Блокциліндрів (7.2) – єдиний елем
Циліндр
Циліндр (7.1) є напрямним елементом для поршня. У ДВЗ з рідинним охолодженням, як
правило, усі циліндри з’єднані у єдиний елемент – блокцилі
Головка циліндрів
Головкициліндрів (7.10) (рис. 7.13) закривають циліндри зверху і служать для
розміщення камери згоряння.
Вимоги до головок циліндрів:
Рухомі деталі КШМ
Поршень (7.12) являє собою металевий стакан, що розташований днищем до головки
циліндра. Він сприймає тиск газів при робочому ході і передає силу
Поршневі кільця
За призначенням і функціями відрізняють поршневі кільця:
- компресійнікільця (7.13);
- маслознімнікільця (7.14).
Поршневий палець
Поршневийпалець (7.15) служить для з'єднання поршня із шатуном і являє собою
коротку трубку.
У залежності від способу кріплення розрізняють дв
Колінчастий вал
У групу колінчастоговала (7.17) входять: колінчастий вал, противаги, маховик,
елементи приводу ГРМ та інших механізмів, вузол осьової фіксації та де
Підшипники колінчастого вала
В основному у сучасних ДВЗ використовують підшипники ковзання, у важких ДВЗ
можуть використовуватися й підшипники кочення (у якості корінних, при цьому колінчастий в
Балансування ДВЗ
Сили і моменти, що виникають при здійсненні деталями КШМ зворотно-поступальних й
обертальних рухів, утворюють вібрації, які передаються через опори двигуна на кузов.
Тенденції розвитку КШМ
1. Подальше зменшення маси блоку циліндрів використанням алюмінієвих блоків без
гільз. У поверхні циліндрів електролітичним шляхом утворюється підвищений вміст кремнію,
Загальна конструкція ГРМ
Газорозподільний механізм (ГРМ) (1.34) призначений для забезпечення періодичної зміни
робочого тіла у циліндрах (7.1) ДВЗ при реалізації дійсного циклу. Зміна робочого тіла
Класифікація ГРМ
Класифікаційних ознак ГРМ багато. Розглянемо основні:
1) за взаємним розташуванням розподільного вала та клапанів:
- SV (8.4) (Side Valves)
Розподільний вал
Розподільнийвал (8.9) призначений для керування клапанами за допомогою кулачків, які
розташовані на ньому. У ДВЗ з примусовим запалюванням він може так
Деталі передачі
При нижньому розташуванні розподільного вала та верхньому розташуванні клапанів у
деталі передачі входять (рис 8.36):
- штовхач 2, я
Клапанний вузол
Вимоги до клапанного вузла:
- забезпечення наповнення циліндра та його герметизація;
- мінімальна маса;
- достатня міцність та жорсткість;
- мала
Фази газорозподілу
Фазигазорозподілу (8.11) звичайно зображують у виді кругової діаграми, яку називають
діаграмою фаз газорозподілу (рис. 8.58).
Тенденції розвитку ГРМ
1. Виконання перспективних екологічних вимог, а також економії палива вимагає все
частішого використання систем змінення фаз газорозподілу, причому, як впускних, так і
ТЕМА 9. СИСТЕМИ ЗМАЩЕННЯ ДВЗ
Ключові слова і поняття:
Системазмащеннязмокримкартером (9.1) – система, у якій запас масла зберігається в
піддоні картера.
Загальна конструкція системи змащення
Основне призначення систем змащення (1.35) ДВЗ – забезпечення працездатності
двигунів, у тому числі:
- забезпечення масляного шару між усіма поверхнями тертя;
Умови змащування
У ДВЗ переважає тертя ковзання, яке буває сухим, напівсухим, напіврідинним,
рідинним. Умови змащення для окремих вузлів і деталей двигуна вибирають у залежності від
Вузли та агрегати систем
Резервуаром для зберігання запасу масла у ДВЗ з мокрим картером, якими є більшість
двигунів, є піддон картера (масляний піддон, нижній картер) (7.9) (рис. 9.3, 9.4).
Класифікація та властивості моторних масел
Масла, що застосовують для змащування поршневих ДВЗ, називають моторними.
Залежно від призначення, їх підрозділяють на масла для дизелів, масла для бензинових двигун
Властивості масел і методи їхньої оцінки.
Миючі присадки забезпечують необхідну чистоту деталей двигуна та знижують
схильність масла до утворення низькотемпературних відкладень і швидкість забруднення
фільтрів тонк
Рекомендована область застосування
Нефорсовані бензинові двигуни і дизелі
Б
Б1Малофорсовані бензинові двигуни, що працюють в умовах, які сприяють
утворенню високот
Бензинові двигуни
Двигуни, що працюють у легких умовах
Двигуни, що працюють при помірних навантаженнях
Двигуни, що працюють із підвищеними навантаженнями (моделі випуску до 1964 р.)
Двигун
Дизельні двигуни
Двигуни, що працюють при помірних навантаженнях на малосірчастому паливі
Двигуни без наддуву, що працюють при підвищених навантаженнях на сірчастому паливі
Двигуни (у тому числі з
Дизельні двигуни
Двигуни без наддуву, що працюють при звичайних умовах
Двигуни без наддуву для тяжких умов або з наддувом для помірних умов
Двигуни з наддувом для особливо тяжких умов
Дви
Область застосування й властивості масла
Бензинові двигуни
Двигуни, конструкція яких допускає застосування енергозберігаючих масел, що
знижують тертя, малов’язких при високій температурі (150°С) і великої швидкост
А/В: масла для бензинових і дизельних двигунів легкових автомобілів
Масла, що призначені для бензинових і дизельних двигунів легкових автомобілів і фургонів, що
допускають застосування масел, які мають знижену в'язкість при високих температурах і швидкостя
С: масла, що сумісні з каталітичними нейтралізаторами відпрацьованих газів
Масла з високою стабільністю властивостей, що призначені для застосування у
високопродуктивних бензинових і дизельних двигунах з DPF та TWC легкових автомобілів і фургонів,
Е: масла для потужних дизельних двигунів вантажних автомобілів, автобусів
Призначені для широкого застосування в дизельних двигунах з і без турбонаддуву вантажних
автомобілів, що працюють у середніх і тяжких умовах і з нормальним інтервалом заміни. Масло
Дизельних двигунів великовантажних автомобілів.
Донедавна мастильні матеріали для важких дизельних двигунів комерційного транспорту
розроблялися з урахуванням вимог регіональних ринків: у Європі – специфікації АСЕА, у Японії
Дизельних двигунів легкових автомобілів і легких комерційних вантажівок.
Нові світові специфікаціями Global DLD були спільно розроблені ACEA, Асоціацією
компаній-виготовлювачів двигунів США (EMA) і Японською асоціацією виготовлювачів
Volvo Truck
VDS (Volvo Drain Specification), специфікація на подовжені інтервали заміни для
моторних масел, що застосовують у дизельних двигунах з турбонаддувом.
VW/Audi
VW 500.00 Легкоплинні енергозберігаючі всесезонні масла SAE 5W-30, 5W-40, 20W-30
або 10W-40, що призначені для застосування у бензинових двигунах.
Способи охолодження ДВЗ
При роботі двигунів їхні деталі нагріваються в результаті контакту з гарячими газами і
тертя. Інтенсивність нагрівання залежить від режиму роботи двигуна, тому при малих
Рідинні системи охолодження
При рідинному охолодженні тепло від стінок і головок циліндрів передається рідині.
Нагріта в такий спосіб рідина надходить у радіатор, що продувається повітрям, де теплота
Повітряні системи охолодження
При повітряному охолодженні тепло від стінок циліндра і головки циліндра передається
безпосередньо повітрю. Для збільшення поверхні охолодження циліндр і головки циліндрів
Норма за ГОСТ 28084-89
Прозора однорідна пофарбована рідина
без механічних домішок
мінус 40
5. Корозійний вплив на метали, г/м2
ТЕМА 11. СИСТЕМИ ЖИВЛЕННЯ БЕНЗИНОВИХ ДВИГУНІВ
Ключові слова і поняття:
КарбюраторніДВЗ (11.1) – бензинові ДВЗ, у яких приготування пальної суміші
відбувається у спеціально
Класифікація та вимоги до систем живлення бензинових ДВЗ
Система живлення (1.37) призначена для приготування пальної суміші (1.30), яка потрібна
для роботи ДВЗ.
Згадаємо, що фактично ДВЗ працюють на робочій суміші (1.31)
Загальна будова системи
Паливні системи карбюраторних двигунів включають звичайно наступні основні вузли й
елементи (рис. 11.1):
1. Паливний бак з датчиком та покажчиком рівня палива.
Конструкція елементів системи
Паливний бак (рис. 11.2) виготовляють штампуванням зі сталі зі свинцевим покриттям
для попередження корозії або з пластмаси. Усередині часто для збільшення
Допоміжні пристрої карбюратора.
Пусковийпристрій (рис. 11.16) служить для приготування карбюратором багатої суміші
при пуску холодного двигуна, тому що в цих умовах відбувається погане розпилювання п
Пристрої збагачення суміші при максимальному навантаженні.
Економайзер (збагачувач) карбюратора призначений для збагачення пальної суміші при
великих навантаженнях двигуна. Дія збагачувача обумовлена зміною опору паливної сист
Карбюратори зі змінним перетином дифузорів.
Більшістю це карбюратори з горизонтальним потоком суміші. Вони існують двох типів:
- зі змінним перетином дифузора, що виконує роль дроселя;
- з регулюванням кількості суміші дрос
Карбюратори з електронним керуванням.
Поява таких карбюраторів пов’язана з підвищенням вимог до викидів токсичних речовин
у відпрацьованих газах. Ефективна робота трикомпонентних каталітичних нейтралізаторів
вимагає п
Класифікація систем впорскування
У системах з впорскуванням палива внаслідок відсутності карбюратора знижується опір
впускної системи, підвищується рівномірність розподілу палива по циліндрах і зменшується
Паливні системи фірми BOSCH.
Компанія Bosch почала експерименти зі створення бензинового впорскування ще у 1921
році.
У результаті численних експериментів (1923ч1928 рр.) було створено першу систему
Комплексна система керування двигуном "Digifant" фірми VOLKSWAGEN
складається із двох підсистем: керування впорскуванням палива й керування кутом
випередження запалювання. Робота всіх підсистем управляється електронним контролером, що є
спеціалі
Системи розподіленого впорскування
Система (рис. 11.35) забезпечує подачу палива електромагнітними форсунками у зону
впускних клапанів. До її переваг відносяться краща економічність та потужність чере
Конструкція елементів систем
Паливні насоси. У системах впорскування робочий тиск у паливній магістралі форсунок
треба забезпечити безпосередньо перед моментом запуску двигуна, тому бе
Форсунки.
При центральному впорскуванні форсунку об’єднано у єдиний агрегат з регулятором
тиску та дросельною заслінкою (рис. 11.52). Форсунка (рис. 11.53) електромагнітна, у
виключеному ст
ТЕМА 12. СИСТЕМИ ЖИВЛЕННЯ ДИЗЕЛІВ
Ключові слова і поняття:
РяднийбагатоплунжернийПНВТ (12.1) – паливний насос високого тиску, у якого
кількість секцій дорівнює
Основні схеми систем живлення дизелів
Паливна система дизеля забезпечує збереження, підготовку і подачу палива у визначений
період робочого циклу і його розподіл у камері згоряння. Система також здійснює дозува
Елементи системи
Паливні баки мають витримувати подвійний робочий тиск контуру низького тиску.
Надлишковий тиск стравлюється крізь отвори або клапани.
Пали
Рядні багатоплунжерні ПНВТ
Схема системи живлення зі стандартним ряднимбагатоплунжернимПНВТ (12.1)
наведена на рис. 12.10. Прийняття більш жорстких екологічних норм привело до удо
Насос-форсунки
Для оптимізації систем впорскування, збільшення тиску впорскування та скорочення
шляху, який проходить паливо під високим тиском, використовують індивідуальні системи
Індивідуальні ПНВТ
ІндивідуальнийПНВТ (12.5) (англ. UPS – Unit Pump System) схожі з насос-форсунками,
але у них ці елементи відокремлені та поєднані через короткий
Акумуляторні паливні системи
Акумуляторніпаливнісистеми (12.6) почали використовуватися з 1910 р. до 1950-х рр.
на суднових дизелях. Припинення їх використання пов’язано з недоліка
Тенденції розвитку систем живлення дизелів
Усі нові моделі дизелів мають нерозділені камери згоряння. Для нових моделей
характерний осесиметричний процес сумішоутворення, 4-клапанний газорозподіл, турбонаддув
Класифікація систем живлення газових ДВЗ
Основною метою використання газових палив є економія нафтових ресурсів, а також
екологічні міркування. До газових палив відносяться пропан-бутанові суміші та природні
Системи живлення скрапленим нафтовим газом
Скраплені вуглеводневі гази (пропан-бутан) (СНГ або LPG) застосовуються як паливо
давно. Розвиток газових систем відбувався повільніше за бензинові системи.
Назва газової системи живлення
SGI (Sequential Gas Injection)
GSI (Gaseous Sequential Injection)
LPI (Liquid Propane Injection)
«Sequent»
«Polaris»
Системи живлення компримованим природним газом
Природний газ як моторне паливо на автомобільному транспорті використовується і може
бути використаний для таких типів двигунів і транспортних силових агрегатів:
1
Системи живлення скрапленим природним газом
Система включає (рис. 13.9): бак для зберігання СПГ, газифікатор, запірну і розподільну
арматури, систему забезпечення безпеки, систему вимірів параметрів рідкої і газової
Водневі системи живлення
Прагнення знизити токсичність відпрацьованих газів обумовило інтерес до водневих ДВЗ.
При згорянні водню практично не утворюються СО і СН, оскільки у паливі в
Тенденції розвитку систем живлення
Історія розвитку газомоторного палива показує, що застосування його, а також того або
іншого газу у двигунах внутрішнього згоряння залежить від наступних основних факторів:
Системи впуску
Система впуску (1.40) призначена для підведення свіжого заряду у циліндри ДВЗ,
очищення повітря та його підігріву. У двигунах із зовнішнім сумішоутворенням (1.10) у
Динамічний наддув
У цій системі нагнітача як такого немає. Для підвищення наповнення використовують
хвильові явища, що виникають у впускній системі внаслідок періодичного відкриття-закриття
Механічний наддув
При механічному наддуві нагнітач (Supercharger, Kompressor) приводиться у дію від ДВЗ.
Нагнітачі можуть бути об’ємними або відцентровими.
Керування т
Турбонаддув
Рисунок 14.29. Турбокомпресор у розрізі
(кольором показано розподіл температур при роботі)
Охолодження повітря
На багатьох ДВЗ з наддувом установлюється проміжнийохолодникнаддувногоповітря
(14.4) (intercooler, aftercooler). При
Нетрадиційні схеми наддуву
Система Maxidyne. Сутність цієї системи з газотурбінним наддувом полягає у тому, що
оптимальних умов входу газу на лопати турбіни домагаються на пон
Загальна будова системи
Система випуску (1.41) призначена для:
- зниження концентрації шкідливих речовин у відпрацьованих газах,
- випуску відпрацьованих газів з припустимим рівнем шуму і
Акустичні показники ДВЗ. Глушники шуму
ДВЗ є джерелом дуже сильного акустичного шуму. Весь звуковий діапазон коливань від
16 Гц до 20 кГц поділяють на низькочастотний – до 400 Гц, середньочастотний – 400ч1000 Гц
Утворення токсичних речовин у двигунах
Джерелами викидів шкідливих речовин є вихлопні, картерні гази і пари палива.
До складу відпрацьованих газів (ВГ) входять близько 200 компонентів. Усі ці речовини,
Засоби і системи зниження токсичності
Повністю уникнути вмісту шкідливих речовин у ВГ неможливо. Тому для зменшення
викидів застосовують спеціальні заходи:
1. Шкідливі компоненти ВГ у випускній системі
Нейтралізатори відпрацьованих газів
У термічних і каталітичних нейтралізаторахвідпрацьованихгазів(14.6) відбуваються
хімічні реакції, у результаті чого зменшується концентрація газових
Системи рециркуляції відпрацьованих газів
Системарециркуляціївідпрацьованихгазів (14.8) (EGR – Exhaust Gas Recirculation)
(рис. 14.57) примусово повертає частину ВГ у циліндри ДВЗ. При ц
Нормативні вимоги щодо викидів токсичних речовин
Автопромисловість США щорічно витрачає 18,4 млрд. доларів на дослідження і розробку
нових технологій для створення більш паливноекономічних та екологічно ч
Загальна характеристика систем запалювання
Система запалювання (1.39) призначена для формування імпульсів високої напруги, які
забезпечують надійне іскроутворення у свічі та запалювання робочої суміші (1.31). До її
Джерела струму
У якості джерел електричного струму звичайно використовують генератор і
акумуляторну батарею (АКБ). Робочою напругою найчастіше є 12 В.
Генератор (15.1)
Контактно-транзисторна система запалювання
Рисунок 15.5. Схема контактно-
транзисторної системи запалювання:
1 – свіча; 2 – ротор; 3 –
розподільник; 4 –
Електронні системи запалювання
У електронних системах запалюваннях контактний переривник замінено на безконтактні
датчики (рис. 15.6). У якості датчиків використовують найчастіше магнітоелектричні датчик
Способи пуску ДВЗ
Пуск двигуна можливий тільки в тому випадку, коли колінчастий вал приводиться в
обертання допоміжним пристроєм. Провертання колінчастого вала від стороннього джерела
Загальна будова електричної системи пуску та її елементи
Рисунок 16.3. Схема електростартерного пуску ДВЗ:
1 – стартер у зборі; 2 – акумуляторна батарея; 3 – вимикач; 4 – електродвигун;
Особливості пуску бензинових ДВЗ
У карбюраторних ДВЗ для полегшення пуску у вхідному каналі карбюратора
встановлюється повітряна заслінка, що забезпечує збагачення суміші в період пуску. Дросельна
Пуск ДВЗ у зимових умовах
Зимовим періодом експлуатації називається такий, коли температура навколишнього
повітря встановлюється нижче +5°С. Низька температура повітря утрудняє пуск двигуна,
Допоміжні способи пуску ДВЗ
Пуск двигуна буксируванням, тобто розкручуванням колінчастого вала ведучими
колесами транспортного засобу. Такий метод пуску двигуна допустимо використовувати лише у
Газотурбінні двигуни
Бурхливий розвиток авіаційних газотурбінних двигунів у 40-х роках ХХ століття сприяв
розгортанню робіт зі створення суднових, локомотивних і автомобільних двигунів. На дани
Двигуни Стірлінга
ДвигунСтірлінга (17.1) – теплова машина, що працює за замкнутим термодинамічним
циклом, у якому ізотермічні процеси стиску і розширення відбуваються пр
Роторно-поршневі двигуни
Рисунок 17.4. Роторно-поршневий ДВЗ (Mazda Renesis, кращий двигун 2003 р.)
Адіабатні двигуни
Досить перспективним напрямом розвитку двигунів у майбутньому є застосування
дизелів з обмеженим відведенням теплоти в охолодне середовище, тобто наближення процесів,
Парові двигуни
Парові двигуни широко використовувалися на перших автомобілях, однак через ряд
недоліків (великі маса і габарити, складності пуску, велика витрата води) їх повністю замінил
Електричні двигуни
Перші транспортні засоби з електричною тягою були побудовані у середині ХІХ століття.
Широке застосування електричних двигунів обмежується недостатнім рівнем розвитку джере
Гібридні двигуни
Рисунок 17.11. Toyota Prius з гібридною силовою установкою:
1 – поршневий ДВЗ; 2 – блок перетворювачів енергії; 3 – електромотор
Широкий діапазон зміни температури повітря.
Це зв'язано з експлуатацією машин, так само як автомобілів і тракторів, у різноманітних
кліматичних умовах. В умовах Крайньої Півночі температура узимку досягає –60°С, у
місцевост
Пересіченій місцевості.
Зі збільшенням висоти над рівнем моря зменшуються температура, тиск і густина повітря.
Це приводить до збільшення періоду затримки запалення і підвищенню «жорсткості» роботи,
особ
Передачі будівельних і дорожніх машин
У процесі роботи більшості типів будівельних і дорожніх машин практично безупинно
змінюються частоти обертання двигунів, що працюють то за зовнішньою швидкісною, то за
Післямова
Розвиток двигунів дорожніх машин спрямований на забезпечення росту продуктивності,
скорочення енерговитрат; зменшення витрат праці на виготовлення, технічне обслуговування
ЛІТЕРАТУРА
1. Двигатели внутреннего сгорания / Хачиян А.С., Морозов К.А., Луканин В.Н. и др. – М.:
Высш.шк., 1985. – 311 с.
2. Сергеев В.П. Ав
МЕТОДИЧНІ ПОСІБНИКИ
1. Методичні вказівки до виконання теплового розрахунку ДВЗ у курсових і дипломних
проектах та роботах (для студентів спеціальностей «Автомобілі та автомобільне господарств
Новости и инфо для студентов