Крупні промислові ТЕЦ відпускають щогодини велику кількість технологічної пари (до 3500 т/ч). Повернення конденсату складає усього 35%. Тому треба мати обезсолюючі установки відповідної великої продуктивності. Слід враховувати можливість аварійного забруднення зворотного конденсату на виробництві, що примушує скидати такий конденсат. В випадках аварійного зливу конденсата ефективними виявляються резервні ємності знесоленої води, що дозволять зберегти відпустку пари на потрібному рівні. Знесолену воду треба деаерувати, підігріти і подати в деаератори з Р=0,6 МПа.
Перша ступінь підігріва – це підігрів сирої води, що іде на обезсолюючу установку. Підігрів сирої води можна здійснити у вбудованих пучках конденсаторів турбін, утилізуя при цьому теплоту пари, що надходить в конденсатор.
Підігрів знесоленої води до t=100 0С можно здійснювати в мережевих підігрівачях і після цього деаерувати в атмосферному деаераторі разом з зворотнім конденсатом. Далі цю суміш зворотного конденсата і знесоленої води підігрівають до t=140-150 0С в пароводяному підігрівачі паром промислового відбору. При менших витратах додаткової води використовують опалювальний відбір.
Крупні обезсолюючі установки надто громіздкі і вимагають нейтралізації промивних вод. Тому при порівняльно низькій якості вихідної води термічна водопідготовка стає економічно конкурентноспроможною з хімічним знесоленням.