Вивод домішок з тракту електростанції.

Нормальна тривала експлуатація можлива за умови постійного виводу домішок з тракту. Газові домішки удаляються в процесі деаерації і вилучення неконденсуючих газів з конденсату.

Вилучення розчинених і зважених домішок з циклу відбувається декількома шляхами, що поділяються на дві групи:

-організований вивод домішок з допомогою продувки або очистки води на фільтрах;

-неорганізований вихід їх, що відбувається при утворенні відкладення на внутрішніх поверхнях і при витіках.

Загальне рівняння матеріального балансу домішок для стаціонарних умов роботи установки записується виходячи з наступного. Зміна кількості домішок у воді в часі дорівнює

;- кількість теплоносія;- зміна концентрації у часі.

Ця зміна кількості домішок в часі визначається:

-кількістю домішок, що надходять з живильною водою, - ДС_ПВ;

-поверненням продувної води після очистки, - Д_прС_пв;

-у виді продуктів корозії поверхні, середовищем, що омиває - SW_k;

-кількістю домішок, видалених водою, що продувається - Д_прС_пр;

-з паром ДС_П;

-виходом домішок в процесі утворення відкладення SW_о.

Таким чином:

(1)

де D – витрата живильної води, дорівнює витраті пари;

S – внутрішня поверхня установки;

W_k – швидкість надходження продуктів корозії у воду контура;

W_o – швидкість утворення відкладення.

Схема очистки продувної води може бути замкненою, як на АЕС, або розімкненою, як на ТЕС. В обох випадках кількість води, що надходить:

Д_пв=Д+Д_пр .

Припускається, що очистка продувної води, здійснюється до якості, що не уступає якості живильної води. При цьому необхідно і достатньо, щоб виконувалася умова=0. В цьому випадку можна легко визначити необхідну продувку:

(2)

 

Рис.9.2.

 

Для природних домішок води:

 

(3)

Утворення накипних відкладень природних домішок води: Са або Mg, що мають низьку теплопровідність, вкрай небажано. Кількість відкладення,що утвориться:

В цьому випадку прямо залежить від концентрації цих домішок в живильній воді і витрати продувної води. Продувка, визначена з умови відсутності відкладення W_o=0, складає:

. (4)

Звідси видно, що значення продувки тим менш, чим більше С_пр. Для підвищення ефективності продувки в боротьбі з накипом, що утворюється, застосовують внутрішньокотлову обробку води введенням фосфатів, наприклад, двонатрієвої солі ЕДТА (трилон Б). Фосфати утворять з Са і Mg важкорозчинні сполучення, що виділяються у вигляді шламу. Цей процес називається фосфатуванням.

Комплексони, навпаки, утворять з Са і Mg міцні високорозчинні сполучення. Цей процес отримав назву трилонірування. Фосфатування в ПГ АЕС не застосовують із-за побоювань зависання шламу в вузьких зазорах між трубками теплопередаючьої поверхні.

Можливість збільшення С_пр при збереженні надійності роботи парогенераторної установки забезпечується організацією ступінчатого випару з виділенням солоних відсіків, живильною водою для яких служить котлова вода чистих відсіків.

Кремнієва кислота має підвищену розчинність в парі при Р > 7,0 мПа. В процесі зниження температури і тиску при розширенні перегрітого пару можуть утворюватися важковидаляємі кремнекислі відкладення, що знижують h _oi турбіни. Засобом боротьби з цим є зниження концентрації кремнієвої кислоти в живильній воді засобом водопідготовки.

Особливістю 1-го контура 2-х контурної АЕС є радіоактивність теплоносія і відповідно виникає необхідність обмежити розповсюдження радіоактивного теплоносія.