Для приводу електрогенераторів на ТЕС застосовують, як правило, парові турбіни потужністю до 1200 МВт і газові турбіни потужністю до 100-150 МВт.
Паротурбінні електростанції, що виробляють один вид енергії - електричну, оснащують турбінами конденсаційного типу і називають конденсаційними електростанціями (КЕС).Ці станції називають скорочено ДРЕС (державні районні електростанції). Атомні конденсаційні електростанції називаються скорочено АЕС.Електростанції, що виробляють два види енергії - електричну і теплову називають теплоелектроцентралями: на органічному паливі - ТЕЦ,на ядерному паливі - АТЕЦ.
Централізоване теплопостачання споживачів з використанням теплоти пари, що відпрацювала, і виробленням електроенергії на базі теплового споживання називається теплофікацією.
Сьогодні теплові електростанції мають переважно блокову структуру. До складу кожного енергоблока входять основні агрегати – турбіна, котел і пов'язане з ними безпосередньо допоміжне обладнання. Турбіна разом з котлом утворює моноблок: один котел та одна турбіна.
Застосування дубль-блоків, у яких два котла обслуговували одну турбіну, не виправдало себе економічно за умовами експлуатації. Перехід до блокової структури зумовлений в основному застосуванням промперегріва пари і необхідністю спрощення схеми головних паропроводів і трубопроводів живильної води, а також вимогами забезпечення чіткої системи автоматизації і регулювання основних агрегатів і їх допоміжного обладнання.
Енергоблоки АЕС мають по два турбоагрегати на один реактор (спочатку навіть по три). Зараз їх виконують переважно у вигляді моноблоків.
На АЕС України застосовують ядерні реактори на теплових нейтронах. Після зупинки у 2000 р останнього реактора типу РБМК на Чорнобильській АЕС у експлуатації залишилися тільки реактори типу ВВЕР з турбінами на насиченій водяній парі з початковим тиском 6 МПа.
По використанню потужності і участі в покритті графіка електричного навантаження електростанції поділяють на:
- базові - з річним числом використання установленої потужності > 5000 год.;
- півпікові - 3000-4000 год.;
- пікові - < 1500 год.
До базових відносяться насамперед АЕС, найбільш сучасні і могутні КЕС, в значній мірі ТЕЦ, а також ГЕС без регулювання стоку води.
Для покриття піка навантаження доцільно використати газотурбінні установки. Для цього використовуються також гідроелектростанції (ГЭС) з регульованим стоком води. Споруджуються ГАЕС.
Ведуться роботи по створенню повітряних акумулюючих установок, що нагнітають повітря під тиском до 6 МПа в підземні ємкості в нічні години, а вдень, в години пікового споживання, використовують це повітря для виробництва електроенергії в повітряних або газових турбінах.
У півпіковій області можуть працювати енергоблоки до 300 МВт. Робота АЕС в цій області зустрічає значні труднощі.
Тема 2. Схеми паротурбінних енергетичних установок електростанцій