рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Виникнення та основні етапи розвитку реферування: світова практика

Виникнення та основні етапи розвитку реферування: світова практика - Реферат, раздел Философия, Виникнення та основні етапи розвитку реферування: Світова практика Протягом Останніх Трьох Століть У Світі Склалася Усталена Система Наукової Ко...

Протягом останніх трьох століть у світі склалася усталена система наукової комунікації, що базується, головним чином, на використанні наукової літератури. У науці комунікації відіграють особливу роль, бо вони є не тільки необхідною умовою індивідуальної наукової діяльності, а й її системоутворювальним механізмом. Через них праці окремих учених поєднуються в наукові області, напрями та дисципліни, а розрізнені елементи наукового знання будують цілісну систему. Від ефективності та швидкодії наукових комунікацій істотно залежить уся професійна діяльність наукового співтовариства.

Кожна нова форма комунікацій, яка з'являлася протягом усієї історії розвитку науки, забезпечувала прискорення обміну інформацією. З цією метою розроблялися засоби, що допомагали ученим і фахівцям стежити за змістом світової наукової літератури та своєчасно відбирати з усього масиву необхідні матеріали. Така потреба була обумовлена експоненціальним збільшенням кількості опублікованих наукових документів і посиленням диференціації (спеціалізації) та інтеграції сучасної науки.

Швидкому розвитку науки сприяла поява перших наукових журналів спочатку в Західній Європі (60-ті роки XVII ст.), а потім у Росії (20-30-ті роки XVIII ст.), які швидко стали основним засобом фіксації та розповсюдження результатів наукових досліджень, особливо в галузі природничих наук і медицини. Саме з їх виникненням пов'язана практика становлення реферативної періодики.

Потреба в оперативному засобі інформування вчених викликала заснування в 1665 р. перших наукових журналів: "Journal des Scavants" ("Журнал учених", Париж) і "Philosophical Transactions of the Royal Society" ("Філософські записки", Лондон). Сторінки їх були заповнені не стільки статтями, скільки повідомленнями про нові книги, що містили оцінку й короткий виклад змісту. Ці повідомлення, елементами яких були цитати оригінального тексту, називалися екстрактами. Так з'явилася концепція, що вже на початку свого існування наукові журнали мали і реферативний характер [86, с. 71]. Журнали реферативного типу виникли з метою впорядкування масиву публікацій, який постійно збільшувався, підкреслював наукознавець Д. Прайс [95, с. 296].

Цілком слушними виявляються міркування російського дослідника А. Н. Кулика [76] стосовно трансформації системи наукової комунікації. Вчений зазначає, що в XVI ст. основну роль в обміні інформацією відігравали книги. Наприкінці XVIII ст., з прискоренням темпів розвитку науки, книги передають значну частину своїх комунікативних функцій оперативнішій формі наукових публікацій — журналам. До 1800 р. у світі виходило вже близько 700 наукових та медичних журналів. У XIX ст. стаття стає основною одиницею професійної наукової комунікації. Зростаючий потік статей, які друкувалися вже в 10 тис. журналів, у свою чергу, спричинив появу системи реферування. Функцію ознайомлення, яку в XIX ст. виконували статті відносно книг, почали здійснювати реферати та бібліографія щодо статей. Реферативні видання стають ефективним засобом, який дозволяє стежити за найновішими досягненнями, відображеними у наукових публікаціях.

Формування спеціалізованих реферативних служб і журналів почалося в світі наприкінці XVIII — першій половині ХІХ ст. Це було пов'язано з успіхами фізико-математичних, хімічних і технічних наук та зростанням обсягів відповідної літератури. У другій половині ХІХ ст. прискорений розвиток біології та медицини сприяв створенню реферативних органів у цих галузях знань.

Швидкими темпами відбувався розвиток реферативної періодики у Німеччині та США. 1830 року почав виходити перший німецький РЖ з хімії "Pharmaceutisches Centralblatt" (за назвою "Chemisches Zentralblatt" виходив до 1969 р.), 1907 року — американський "Chemical Abstracts", 1926 року — англійський "British Chemical Abstracts". У галузі медицини та біології широка мережа "Jahresbericht" і "Zentralblatt" (видавнича фірма Ю. Шпрінгера) значно переважала американські видання, найвідомішим з яких був "Biological Abstracts". Останній зберіг своє значення і до нашого часу. У галузі фізики близьким до німецького "Physikalische Berichte" за своєю якістю було англійське видання "Science abstracts" (серія А — фізика). Після Другої світової війни німецька реферативна періодика виявилася повністю знищеною. В інших країнах Західної Європи та США реферативна справа також зазнала значної шкоди, але скоро відновила втрачені позиції.

Першу спробу створити єдине реферативне видання для відображення літератури з природничих і філософських наук було здійснено у Франції через публікацію РЖ "Bulletin analytique" (1940 р.). 1951 року за ініціативою ЮНЕСКО починає виходити "International political science abstracts", де містяться реферати літератури з суспільних наук [106, с. 81-82].

Західноєвропейську реферативну періодику 30-40-х рр. відрізняла порівняно вузька галузева спеціалізація, невеликий обсяг інформації (від декількох сот до 4-х тис. рефератів на рік). Навіть найбільші реферативні служби відбивали до 0,5 млн. документів світового довідково-інформаційного потоку зі своєї тематики. Тільки в половині РЖ поряд зі статтями реферувалися книги; третина приділяла увагу дисертаціям; чверть — патентам. Були відсутні РЖ з астрономії, метеорології, деяких розділів ботаніки, зоології тощо. З іншого боку — існував значний паралелізм і дублювання в галузі біологічних й медичних наук.

Спроби організації реферативної справи в Росії пов'язані з іменем М. В. Ломоносова. 1758 року ним було підготовлено програму організації щотижневого РЖ в проекті "Санкт-Петербурзьких відомостей", де передбачалося друкувати скорочені перекази творів з їх оцінкою для швидшого ознайомлення вчених з новими книгами.

У 60-80-ті рр. ХІХ ст. на сторінках провідних наукових і технічних журналів з'являються спеціальні реферативні розділи. Їх активними організаторами й учасниками були визначні російські науковці О. О. Борзов, О. М. Бутлеров, Д. І. Менделєєв та ін.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Виникнення та основні етапи розвитку реферування: Світова практика

Матеріал для розв язання тестів виникнення та основні етапи розвитку реферування кожна нова.. історія існування реферату як інформаційного документа налічує понад три.. центральне положення реферату в системі наукової комунікації не похитнулося й після широкого впровадження в..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Виникнення та основні етапи розвитку реферування: світова практика

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Виникнення та основні етапи розвитку реферування: період СРСР
Виникнення основних спеціалізованих РЖ у СРСР припадає на 30-40-ві рр. ХХ ст., але ще 1921 року для проведення інформаційно-бібліографічної діяльності було утворено Бюро іноземної науки та техніки

Витоки вітчизняної системи реферування: основні характеристики Державної системи науково-технічної інформації
Інформаційне обслуговування української науки до останнього десятиріччя ХХ ст. здійснювали органи Державної системи науково-технічної інформації (ДСНТІ) СРСР, яка охоплювала всі га

Витоки вітчизняної системи реферування: історія створення та діяльності ВІНІТІ, ВНДІ та інших інформаційних центрів
Серед найвідоміших РЖ, які виходили в СРСР і досі користуються великим попитом, у тому числі серед українських дослідників, слід назвати, насамперед, видання ВІНІТІ. Створення ВІНІТІ в 195

Витоки вітчизняної системи реферування: види реферативних видань галузевих центрів інформації
Реферативні видання галузевих центрів інформації було представлено кількома видами: науково-технічними реферативними збірниками (РЗ), експрес-інформацією, рефератами на картах, а з питань будівницт

Витоки вітчизняної системи реферування: історія створення та діяльності Інституту наукової інформації з суспільних наук
Складовою частиною ДСНТІ була інформаційна система з суспільних наук, головним центром якої був Інститут наукової інформації з суспільних наук (ІНІСН), що координував інформаційну

Витоки вітчизняної системи реферування: галузеві інформаційні органи
Галузеві інформаційні органи функціонували у сфері вищої освіти, культури та мистецтва, права та інших галузях. Регіональні органи — це інформаційні центри (відділи, сектори), які входили до складу

Терміносистема науково-інформаційної діяльності
Інформаційна діяльність є невід'ємною частиною всіх сфер суспільного життя. Вона має певні цілі та завдання, для реалізації яких існують конкретні засоби, що сприяють отриманню необхідних результат

Терміносистема науково-інформаційної діяльності:історія і теорія реферату як інформаційного документа
Історія існування реферату як інформаційного документа налічує понад три століття. РЖ були однією з найперших форм інформаційних видань і протягом останнього сторіччя набули значного поширення сере

Терміносистема науково-інформаційної діяльності: інформативні та індикативні реферати
Факт поділу рефератів на інформативні та індикативні був визнаний міжнародною конференцією з наукового реферування (Париж, 1949 р.). Інформаційний реферат, за її визначенням, містить аргументи й на

Терміносистема науково-інформаційної діяльності: теорія та класифікація анотацій
Крім рефератів, важливим засобом наукової комунікації є анотації, що також часто використовуються в ІПС. "Анотація — це стисла характеристика твору друку (їх сукупності або ча

Терміносистема науково-інформаційної діяльності: реферативна інформація та реферування
У літературі зустрічаються різні визначення поняття "реферативна інформація". Термінологічний словник визначає її як вторинну інформацію, подану в формі рефератів та анот

Терміносистема науково-інформаційної діяльності: реферативні видання
Один з найпоширеніших видів інформаційної діяльності підготовка інформаційних видань.Інформаційним є таке видання, яке вміщує систематизовані відомості щодо опублікованих і неопублікованих праць у

Терміносистема науково-інформаційної діяльності: оглядово-аналітична діяльність.
У структурі інформаційної діяльності вагоме значення належитьоглядово-аналітичній діяльності.Мета цього напряму — інформаційне забезпечення управлінських рішень і створення системи

Терміносистема науково-інформаційної діяльності: інформаційні видання
Огляд — це синтезований текст, в якому подано зведену характеристику певного питання чи проблеми, що базується на використанні інформації, отриманої з ряду першоджерел за певний проміжок часу. Осно

Українські реферативні видання 90-х рр. ХХ ст.
Розпад СРСР та створення на його території 15 незалежних держав, в тому числі України, призвели до необхідності становлення в кожній із них національної системи НТІ. Це диктувалося потребами забезп

Тестові завдання
№ 1 У XIX ст. основною одиницею професійної наукової комунікації стає -стаття -бібліографічний покажчик -реферат -анотація   № 2

Виникнення та основні етапи розвитку реферування
Протягом останніх трьох століть у світі склалася усталена система наукової комунікації, що базується, головним чином, на використанні наукової літератури. У науці комунікації відіграють особливу ро

Терміносистема науково-інформаційної діяльності
Інформаційна діяльність є невід'ємною частиною всіх сфер суспільного життя. Вона має певні цілі та завдання, для реалізації яких існують конкретні засоби, що сприяють отриманню необхідних результат

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги