рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Философия
/
Вид работы: Рефераты
/
Витоки вітчизняної системи реферування: основні характеристики Державної системи науково-технічної інформації

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Витоки вітчизняної системи реферування: основні характеристики Державної системи науково-технічної інформації

Витоки вітчизняної системи реферування: основні характеристики Державної системи науково-технічної інформації - Реферат, раздел Философия, Виникнення та основні етапи розвитку реферування: світова практика Інформаційне Обслуговування Української Науки До Останнього Десятиріччя Хх Ст...

Інформаційне обслуговування української науки до останнього десятиріччя ХХ ст. здійснювали органи Державної системи науково-технічної інформації (ДСНТІ) СРСР, яка охоплювала всі галузі народного господарства та мала свої осередки в усіх регіонах країни. Характерними рисами ДСНТІ були ієрархічність побудови та відповідність структурі управління народним господарством.

До складу ДСНТІ входили 12 всесоюзних, 56 центральних галузевих, 15 республіканських і 112 міжгалузевих територіальних органів інформації. Понад 8 тис. спеціалізованих відділів НТІ діяли на підприємствах, в інститутах та конструкторських бюро [63, с.11].

Однією з особливостей ДСНТІ було те, що централізована обробка основних видів документів у всесоюзних інститутах і центрах інформації давала змогу уникнути дублювання в процесі закупівлі літератури, істотно знизити витрати галузевих і територіальних інформаційних систем на формування та використання інформаційних ресурсів, забезпечити доступ до централізованих масивів усім зацікавленим організаціям та підприємствам.

ДСНТІ функціонувала на основі розподілу функцій між інформаційними органами різних рівнів у збиранні, опрацюванні, збереженні та розповсюдженні НТІ.

На верхньому рівні цієї системи було розташовано загальносоюзні органи інформації: Всесоюзний інститут наукової та технічної інформації (ВІНІТІ); Всесоюзний науково-технічний інформаційний центр (ВНТІЦ); Центральний науково-дослідний інститут патентної інформації та техніко-економічних досліджень (ЦНДІПІ); Державна публічна науково-технічна бібліотека Росії (ДПНТБ) тощо.

Другий рівень складали республіканські та територіальні (багатогалузеві), а також галузеві інститути науково-технічної інформації та економічних досліджень.

На низовому рівні системи перебували інформаційні підрозділи та науково-технічні бібліотеки організацій і підприємств.

Основним виробником інформації (бібліографічної, реферативної, фактографічної, прогнозно-аналітичної) були інформаційні та бібліотечні центри, що складали верхній рівень ДСНТІ. Саме тут опрацьовувався увесь потік світової науково-технічної літератури [125]. Багатогалузеве охоплення, одноразова бібліографічна обробка матеріалів, створення паралельних рядів інформаційних посібників забезпечувало конкурентоспроможність видань цих органів, вони користувалися великим попитом серед науковців, дослідників та інших споживачів бібліографічної продукції. Це був так званий низхідний потік інформації.

Другий потік утворювали неопубліковані документи, в яких було наведено результати науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), технологічний досвід, раціоналізаторські пропозиції тощо [124]. Подібні документи, як правило, надходили з низових осередків до центральних галузевих органів, де вони синтезувалися та здобували належне висвітлення у виданнях інформаційного органу відповідної галузі. Цей потік отримав назву висхідного.

Унаслідок такого розподілу потоків інформаційних джерел було скоординовано діяльність між окремими ланками ДСНТІ.

З вивчення інформаційних ресурсів всесоюзних центрів, проведеного російськими дослідниками у 80-90-ті рр., випливає, що значний обсяг їх продукції — 70,9 %, становили реферативні видання, на частку бібліографічного й оглядового інформування припадало відповідно 13,3 % і 1,6 %, решта — інші форми інформування. Суттєво збільшилася за ці роки й кількість примірників реферативних видань (порівняно з 1979 р. на 1,8 млн. прим.), що дорівнювало 5,4 млн. [28, с. 42].

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Виникнення та основні етапи розвитку реферування: світова практика

Матеріал для розв язання тестів Виникнення та основні етапи розвитку реферування Кожна нова... Історія існування реферату як інформаційного документа налічує понад три... Центральне положення реферату в системі наукової комунікації не похитнулося й після широкого впровадження в...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Витоки вітчизняної системи реферування: основні характеристики Державної системи науково-технічної інформації

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Виникнення та основні етапи розвитку реферування: світова практика
Протягом останніх трьох століть у світі склалася усталена система наукової комунікації, що базується, головним чином, на використанні наукової літератури. У науці комунікації відіграють особливу ро

Виникнення та основні етапи розвитку реферування: період СРСР
Виникнення основних спеціалізованих РЖ у СРСР припадає на 30-40-ві рр. ХХ ст., але ще 1921 року для проведення інформаційно-бібліографічної діяльності було утворено Бюро іноземної науки та техніки

Витоки вітчизняної системи реферування: історія створення та діяльності ВІНІТІ, ВНДІ та інших інформаційних центрів
Серед найвідоміших РЖ, які виходили в СРСР і досі користуються великим попитом, у тому числі серед українських дослідників, слід назвати, насамперед, видання ВІНІТІ. Створення ВІНІТІ в 195

Витоки вітчизняної системи реферування: види реферативних видань галузевих центрів інформації
Реферативні видання галузевих центрів інформації було представлено кількома видами: науково-технічними реферативними збірниками (РЗ), експрес-інформацією, рефератами на картах, а з питань будівницт

Витоки вітчизняної системи реферування: історія створення та діяльності Інституту наукової інформації з суспільних наук
Складовою частиною ДСНТІ була інформаційна система з суспільних наук, головним центром якої був Інститут наукової інформації з суспільних наук (ІНІСН), що координував інформаційну

Витоки вітчизняної системи реферування: галузеві інформаційні органи
Галузеві інформаційні органи функціонували у сфері вищої освіти, культури та мистецтва, права та інших галузях. Регіональні органи — це інформаційні центри (відділи, сектори), які входили до складу

Терміносистема науково-інформаційної діяльності
Інформаційна діяльність є невід'ємною частиною всіх сфер суспільного життя. Вона має певні цілі та завдання, для реалізації яких існують конкретні засоби, що сприяють отриманню необхідних результат

Терміносистема науково-інформаційної діяльності:історія і теорія реферату як інформаційного документа
Історія існування реферату як інформаційного документа налічує понад три століття. РЖ були однією з найперших форм інформаційних видань і протягом останнього сторіччя набули значного поширення сере

Терміносистема науково-інформаційної діяльності: інформативні та індикативні реферати
Факт поділу рефератів на інформативні та індикативні був визнаний міжнародною конференцією з наукового реферування (Париж, 1949 р.). Інформаційний реферат, за її визначенням, містить аргументи й на

Терміносистема науково-інформаційної діяльності: теорія та класифікація анотацій
Крім рефератів, важливим засобом наукової комунікації є анотації, що також часто використовуються в ІПС. "Анотація — це стисла характеристика твору друку (їх сукупності або ча

Терміносистема науково-інформаційної діяльності: реферативна інформація та реферування
У літературі зустрічаються різні визначення поняття "реферативна інформація". Термінологічний словник визначає її як вторинну інформацію, подану в формі рефератів та анот

Терміносистема науково-інформаційної діяльності: реферативні видання
Один з найпоширеніших видів інформаційної діяльності підготовка інформаційних видань.Інформаційним є таке видання, яке вміщує систематизовані відомості щодо опублікованих і неопублікованих праць у

Терміносистема науково-інформаційної діяльності: оглядово-аналітична діяльність.
У структурі інформаційної діяльності вагоме значення належитьоглядово-аналітичній діяльності.Мета цього напряму — інформаційне забезпечення управлінських рішень і створення системи

Терміносистема науково-інформаційної діяльності: інформаційні видання
Огляд — це синтезований текст, в якому подано зведену характеристику певного питання чи проблеми, що базується на використанні інформації, отриманої з ряду першоджерел за певний проміжок часу. Осно

Українські реферативні видання 90-х рр. ХХ ст.
Розпад СРСР та створення на його території 15 незалежних держав, в тому числі України, призвели до необхідності становлення в кожній із них національної системи НТІ. Це диктувалося потребами забезп

Тестові завдання
№ 1 У XIX ст. основною одиницею професійної наукової комунікації стає -стаття -бібліографічний покажчик -реферат -анотація № 2

Виникнення та основні етапи розвитку реферування
Протягом останніх трьох століть у світі склалася усталена система наукової комунікації, що базується, головним чином, на використанні наукової літератури. У науці комунікації відіграють особливу ро