Витоки вітчизняної системи реферування: історія створення та діяльності ВІНІТІ, ВНДІ та інших інформаційних центрів

Серед найвідоміших РЖ, які виходили в СРСР і досі користуються великим попитом, у тому числі серед українських дослідників, слід назвати, насамперед, видання ВІНІТІ.

Створення ВІНІТІ в 1950-х роках відображало суспільну потребу науки в певній організаційній структурі інформаційного забезпечення вчених і фахівців. Великі обсяги вітчизняної наукової літератури, безперервне кількісне зростання іноземних наукових і технічних видань, обмеженість міжнародних контактів, мовні та інші бар'єри на шляху до світових джерел наукової інформації, — все це зумовлювало потребу наукового співтовариства в комфортніших умовах інформування.

Виникла необхідність у створенні інформаційної служби з функціями акумулювання наукової інформації, яка зберігається в світових документальних джерелах, і вичерпного та своєчасного інформування фахівців про наукову літературу, що виходить у країні та поза її межами, за допомогою інформаційних засобів.

1952 р. було утворено ВІНІТІ — багатопрофільний за напрямами інформаційної діяльності дослідницький та науково-видавничий центр, орієнтований на широке охоплення вітчизняних і закордонних опублікованих наукових документів. Інститут спрямував свої зусилля на вирішення принципових завдань — керування процесами формування вхідного потоку світової наукової літератури, реферування опублікованих документів за широким тематичним спектром природничих і технічних наук й забезпечення доступу до цього масиву вченим та організаціям за допомогою системи інформаційних засобів. 1953 р. виходять перші випуски РЖ, який став основним виданням ВІНІТІ.

Сьогодні ВІНІТІ — провідна інформаційна установа Росії. Він відомий не тільки як центр реферування, а й як науково-теоретичний, методичний, координаційний центр, місце підготовки наукових та інформаційних кадрів. Найважливіше завдання цієї інформаційної інституції — централізована, одноразова аналітико-синтетична обробка значної частини вітчизняної та світової літератури. У ВІНІТІ щорічно обробляється близько 13 тис. зарубіжних журналів 85 країн світу, виданих 38 мовами. З метою підготовки інформаційних видань цей заклад отримує безкоштовно 70 % друкованих у світі документів з точних, природничих і технічних наук. РЖ ВІНІТІ щорічно вміщують понад 1 млн. рефератів з різних питань науки і техніки та деяких міжгалузевих проблем. Штатна кількість співробітників Інституту досягала (за окремі роки) 2 тис. чоловік (1995 р. — 1200 чол.). До науково-аналітичної роботи залучалося близько 20 тис. позаштатних співробітників. Серед них було 146 членів та членів-кореспондентів АН СРСР, 1360 докторів наук та понад 6900 кандидатів наук [138, с. 2].

Саме це зумовило високий рівень підготовки РЖ. Реферативні видання ВІНІТІ досягли світового визнання. Їх цінність визначається повнотою відображення світової літератури, тематичним охопленням, якістю розкриття змісту першоджерел, глибиною багатоаспектного пошуку (шляхом деталізації науково розробленої класифікаційної схеми та створення різноманітних допоміжних покажчиків), структурою видання, можливостями подолання інформаційних бар'єрів і широтою використання.

З часом галузева та тематична структура РЖ ВІНІТІ розширилася порівняно з першими роками роботи, коли РЖ виходили декількома серіями (фізико-математична, хімічна, біологічна, геолого-географічна). Диференціація наукових знань і підвищення обсягів РЖ потребували збільшення кількості випусків. Для забезпечення доступності РЖ для індивідуальних передплатників і зручності користування журналом Інститут поряд зі зведеними томами почав видавати випуски, присвячені вужчим питанням, які складають розділи зведених томів, окремих серій журнала. Нині ВІНІТІ випускає 24 зведених томи, що включають 210 випусків та 40 окремих випусків. Усього видається 250 випусків РЖ з різних питань науки і техніки та деяких міжгалузевих проблем [26]. З 1995 р. ринок інформаційної продукції ВІНІТІ пропонує користувачам, крім РЖ у традиційному друкованому вигляді, — Електронний РЖ на дискетах і мікрофішах, а також бази даних на машинних носіях (поточні надходження й у ретроспективі) та в телекомунікаційному режимі.

Серед інших інформаційних установ верхнього рівня ДСНТІ, насамперед, слід відзначити діяльність Всесоюзного науково-технічного інформаційного центру з питань збирання, накопичення та обробки інформації щодо НДДКР. Основною інформаційною продукцією Центру були випуски бібліографічних "Бюллетеней регистрации НИР и ОКР" (21 серія, від 6 до 18 номерів за рік) та "Сборников рефератов НИР и ОКР" (27 серій), до яких входили відомості про неопубліковані наукові документи.

Науково-технічні реферативні збірники випускалися й іншими всесоюзними центрами інформації. У 1990-ті роки ВНДІ патентної інформації та техніко-економічних досліджень видав 140 випусків реферативного збірника "Изобретения стран мира". Інформаційні видання ВНДІ науково-технічної інформації, класифікації та кодування були присвячені питанням стандартизації, підвищення якості, надійності продукції, класифікації, кодування, термінології [27, с. 24].

ДПНТБ СРСР з метою інформування про зарубіжні періодичні видання та книги, що надійшли до інформаційних і бібліотечних установ країни, випускалися поточні бібліографічні покажчики "Общесоюзный сводный каталог зарубежных книг. Естественные науки. Техника. Сельское хозяйство. Медицина" та "Общесоюзный сводный каталог зарубежных периодических изданий. Естественные науки. Техника. Сельское хозяйство. Медицина".

Міністерством охорони здоров'я СРСР 1956 р. було започатковано випуск "Реферативного журнала иностранной медицинской литературы" (за матеріалами закордонних галузевих журналів), а 1957 р. спільно з Всесоюзним науково-дослідним інститутом медичної та медико-технічної інформації — "Медицинского реферативного журнала".

Всесоюзною Академією сільськогосподарських наук з 1969 р. видавався "РЖ. Сельское хозяйство", який з 1975 р. виходив щомісячно у вигляді 30 галузевих серій. Користувачі інформації відповідно до інформаційних потреб і виробничої спеціалізації підприємств замовляли реферативні видання та мали змогу одержувати будь-який комплект рефератів від великої за обсягом серії "Земледелие. Агрохимия. Почвоведение" до значно вужчих тематичних блоків "Паразитарные болезни животных", "Инфекционные болезни животных", "Кролиководство и звероводство".

Поряд із випуском РЖ виходило ще кілька інформаційних джерел реферативного характеру, в тому числі дуже важливих для виробників — "Рекомендаций научно-технического совета Министерства сельского хозяйства СССР по внедрению достижений науки и передового опыта в сельскохозяйственное производство" та "Описания изобретений и рационализаторских предложений, рекомендуемых Министерством сельского хозяйства СССР для внедрения в производство".