ФРАГМЕНТАРНІСТЬ І ДУБЛЮВАННЯ ДОКУМЕНТОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Протилежними, але взаємопов'язаними специфічними закономірностями функціонування сучасних ДП та М є фрагментарність і дублювання документованої інформації.

Фрагментарність - це наявність у потоці документів, що містять фрагменти відомостей про об'єкт. Під фрагментом розуміється опис окремої частини об'єкта, однієї його характеристики, або властивості, що не дає загального уявлення про об'єкт та можливості його оцінювання.

Нарощування фрагментарності в ДП та М дослідники пов'язують зі швидкими темпами старіння інформаційної складової документів, з економічною природою наукової інформації, що призводить до прагнення авторів закріпити свій пріоритет на одержане знання про об'єкт, не зважаючи на загальні результати експерименту або дослідження.

Дублювання - це наявність у документах теоретичних та практичних відомостей про об'єкт, що повторюються внаслідок виходу в світ видань різних типів, видів, жанрів.

За матеріалами дослідження Г.Ф. Гордукалової дублювання інформаційної складової документа обумовлено такими факторами:

- необхідністю оповіщання широкої читацької аудиторії про події суспільного життя (наприклад, передрукування повідомлень у газетах і журналах різних відомств та регіонів);

- складністю та суперечністю процесу одержання нового знання про соціальні явища (дублювання авторської концепції у різних видах документів - тезах доповідей, статтях, дисертаціях, підручниках, монографіях);

- бажанням зберегти й зробити доступними для використання праці мислителів минулого (факсимільні, стереотипні видання тощо);

- поступовим нарощуванням знання (перевидання з доповненнями та змінами);

- ущільненням знань про об'єкт (щорічні зведені статистичні видання, узагальнення відомостей з багатьох попередніх публікацій у довідниках, підручниках, монографіях тощо).

Одне з важливих завдань фахівців документно-комунікаційної сфери - ліквідувати негативний вплив фрагментарності та дублювання, вміти зібрати фрагменти документованої інформації з теми та одночасно запобігти дублювання публікацій за змістом. Це зобов'язує знати причини та специфіку проявів фрагментарності та дублювання у конкретних мікропотоках.

Зважаючи на накопичений досвід щодо вивчення закономірностей фрагментарності й дублювання, необхідно рекомендувати користувачам звертатися до документів останніх років видання та узагальнюючим працям учених, інформувати фахівців про те, що фрагменти нового знання у роботах одного ученого з'являються в середньому кожні 7-8 років.

Завдання для самоперевірки

1. Назвати особливості етапу зародження ДП та Му суспільстві.

2. Довести, чим обумовлені хронологічні межі етапу формування ДП та М.

3. Визначити, завдяки яким досягненням науково-технічного прогресу відбулася еволюція знакових систем документа, його матеріальної основи та конструкції.

4. Охарактеризувати етап інтенсивного розвитку ДП та М.

5. Охарактеризувати основні концепції росту ДП.

6. Навести методики вимірювання темпів старіння документів в потоці.

7. Розкрити сутність та структуру зонної моделі старіння документів.

8. Перелічити основні причини актуалізації документів.

9. Розкрити сутність закону розсіювання С. Бредфорда.

10. Довести об'єктивний характер процесів фрагментарності та дублювання документованої інформації у ДП та М.