Внутрішньобанківський аудит доходів і витрат

Достовірність фінансового результату діяльності комерційного банку визначають за реально одержаними доходами та правильно сформованими витратами. Адже від правильності віднесення останніх на собівартість банківських послуг чи за рахунок власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку, залежить як достовірність одержаного прибутку, так і рівень податків, яких найчастіше намагаються сплачувати менше. Але свідоме ігнорування чи несвідоме порушення законодавства щодо наведеного вище порядку розмежування витрат, у кінцевому результаті, при перевірках органами державної податкової адміністрації призводить до фінансових санкцій у вигляді пені та штрафів (що в декілька разів перевищують суму заниженого податку) і нарахування пені.

Отже, завдання внутрішньобанківського аудиту полягає в тому, щоб упередити податкові органи своєю перевіркою щодо достовірності формування бухгалтерією доходів і витрат та своєчасно виправити власні помилки і порушення.

Нагальна необхідність у такій упереджувальній перевірці внутрішнім аудитом особливо актуальна ще і тому, що зовнішній аудит, як правило, здійснює її після річного звіту, який може бути складений з помилками і порушеннями, а, отже, і недостовірне.

Внутрішній аудит при перевірці правильності й достовірності формування доходів і витрат банку керується такими основними законодавчими і нормативними актами:

1. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 р. та Правилами його застосування (що діяли до 01.07.97 р.).

2. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 р.

3. Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/ 97-ВР від 03.04.97 р.

Програмою проведення внутрішньобанківського аудиту доходів і витрат можна вважати оцінкову таблицю, в якій систематизовано найбільш типові порушення, що виникають в обліку і спричинюють недостовірність формування фінансового результату та пов'язаного з ним оподаткування прибутку. Її структура і зміст такі.

 

№ з/п Аудитором перевіряється Повинно бути встановлено
Достовірність собівартості послуг основної діяльності Необгрунтоване завищення через невірне (свідоме або несвідоме) віднесення витрат на собівартість, замість власного прибутку (спецфондів), що залишається у розпорядженні банку — рахунок № 5020 «Фонд банку»:   1) амортизація невиробничих основних фондів, що призначені для задоволення соціальних і культурно - побутових потреб працівників банку (холодильники, телевізори, магнітофони, медичне та стоматологічне обладнання);   2) витрати на придбання новорічних та інших подарунків, святкування;   3) витрати на допомогу та утримання спортивних, медичних, благочинних та інших сторонніх організацій (міліції, КРУ, прокуратури), фонду захисту інвалідів, поховання тощо;   4) усі види капітальних ремонтів власних, але не орендованих основних засобів як виробничого, так і невиробничого призначення;   5) монтаж і облаштування пожежної сигналізації;   6) монтаж і облаштування охоронної сигналізації;   7) монтаж і облаштування телефонної мережі;   8) віднесення на собівартість зношення малоцінного інвентаря невиробничого призначення (посуд, постільна білизна, кавоварки, міксери, електро - чайники тощо);   9) списання витрат при здійсненні попередньої оплати (кредит рахунку № 120 «Коррахунок у НБУ» без виправ - довуючих документів;   10) списання безнадійної та простроченої дебіторської заборгованості з господарських операцій банку;   11) списання сумнівної і безнадійної заборгованості клієнтів за виданими їм позичкам;   12) списання на собівартість різного виду заплачених пені та штрафів;   13) придбання програмного забезпечення (ЕОМ);   14) передчасне або в завищених розмірах віднесення на собівартість витрат майбутніх періодів; відсотків і комісійних клієнтам-власникам грошей на депозитні та інші рахунки, а також за користування їхніми коштами на розрахункових, поточних та валютних рахунках  
Достовірність списання на збитки різних витрат Необгрунтоване списання на збитки замість власного прибутку (спецфондів), що залишається в розпорядженні банку;   1) пені та штрафів усіх видів;   2) збитків від ліквідації та реалізації основних фондів;   3) нестачі різних матеріалів понад норму природного збутку;   4) нестачі всіх видів матеріалів і основних засобів при невстановленні винуватців або у випадках відмови судом на відшкодування з них;   5) різних видів витрат без будь-яких документів;   6) незакінчених капітальних ремонтів власних основ   7) витрат на допомогу і утримання спортивних, медичних, культурних організацій і благодійних фондів, міліції, КРУ, прокуратури, фонду захисту інвалідів, поховання тощо
Достовірність зарахування до складу доходів різних їх видів 1. Повнота зарахування до складу доходів, а не кредиторської заборгованості або фондів банку різних видів надходжень від наданих банком послуг з метою зменшення розміру оподатковуваного прибутку згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 289/97ВР від 22.05.97р.;   2. Те ж різних видів безкоштовно одержаних товарно-матеріальних цінностей; товарно-матеріальних цінностей;
Віднесення доходів поточного періоду до складу доходів майбутніх періодів з метою зменшення поточного прибутку до оподаткування   Найбільш типовими порушеннями, які виявляються при перевірці доходів, витрат і збитків, що необгрунтовано занижують прибуток до оподаткування бюджету, можна вважати наступні:   1. Щодо заниження доходів: а) зарахування до складу фондів безкоштовного надходження цінностей і грошей без відображення в податковій декларації для оподаткування;   б) віднесення доходів поточного звітного періоду до складу доходів майбутніх періодів для зниження прибутку і його оподаткування. 2. Щодо завищення собівартості банківських послуг:   а) віднесення амортизації невиробничих основних фондів; б) монтаж нових пожежної та охоронної сигналізації та телефонізації;   в) списання сплачених штрафів і пені; г) усі види капітальних ремонтів власних, а не орендованих, основних засобів;   д) програмне забезпечення (замість включення його до складу нематеріальних активів); є) пряме списання без виправдовуючих документів.   3. Щодо завищення збитків: а) списання пені та штрафів усіх видів;   б) списання нестач; в) списання витрат за відсутності виправдовуючих документів;   г) списання безнадійної дебіторської заборгованості.