Станом на 31.12.06 р. банк А має два балансових рахунки з банком Б. Наданий міжбанківській кредит — 120 000 гри. (строк погашення кредиту — 20.01.07 р.). Отриманий банківський кредит — 70 000 грн. (дата повернення кредиту за угодою — 10.01.07 р.).
Наприкінці року баланс банку А виглядає наступним чином:
Актив Пасив
Надана позика Б—120 Отримана позика у Б—70
Запис у вигляді:
Актив Пасив
Чиста позика(взаємозалік неприпустимий) Б—50 .
Принцип грошового вимірювання. Він означає, що в бухгалтерському обліку відображаються явища, дані, які можуть бути виражені у грошовому вимірі (вітчизняний підхід передбачає як грошовий, так і натуральний засоби вимірювання). Згідно з принципом грошового вимірювання об'єктом бухгалтерського обліку визнають тільки рух цінностей, виражених у грошах. Це особливо важливо враховувати при обліку основних засобів і матеріалів.
Принцип постійності правил бухгалтерського обліку. Згідно з цим принципом фірма повинна дотримуватися обраної облікової політики протягом тривалого часу. Зміни вибраних методів обліку та оцінки мають бути обгрунтовані й докладно описані в додатку до фінансової звітності. Це стосується методів нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів, порядку нарахування зношення малоцінних предметів, створення резервів, методів оцінки майна тощо.
У випадку, якщо такі зміни мають місце, банк повинен забезпечити зіставлюваність даних обліку і звітності шляхом перерахування показників попереднього року відповідно до нових правил. Власне зміни правил обліку, а також наслідки їх впливу на прибуток банку повинні пояснюватись в окремій пояснювальній записці до звітності.
Принцип обережності. За цим принципом:
1) доходи обліковуються, якщо можливість їх отримання стає цілком визначеною подією (фактом);
2) витрати та втрати повинні відображатись, коли їх здійснення є ймовірною, можливою подією.
В основу цієї концепції покладено оцінку об'єктів обліку, що дає змогу уникнути завищення активів і доходів, а також недооцінки зобов'язань і витрат. Згідно з принципом обережності передбачені потенційні збитки (сумнівна дебіторська заборгованість; резерв для покриття кредитних ризиків; резерв під знецінення цінних паперів тощо) мають бути відображені за результатами звітного періоду. Для цього використовують контрактивні рахунки.
У міжнародній практиці проводки за всіма видами резервів складаються на момент визначення і виникнення ризиків незалежно від достатності чи наявності прибутку.