Доходи та видатки обліковуються наростаючим підсумком з початку року. В останній робочий день року рахунки доходів і витрат закриваються. Залишки за цими рахунками відносять на рахунок № 5040 «Результат поточного року» і, таким чином, досягається відображення фінансового результату в балансі банку.
Розглянемо на схемі методику визначення фінансового результату:
У фінансовому обліку здійснюються такі бухгалтерські проводки:
| № з/п | Зміст операції | Дебет рахунку | Кредит рахунку |
| Закриття рахунків з обліку доходів | Рахунки з обліку доходів | № 5040 | |
| Закриття рахунків з обліку витрат | № 5040 | Рахунки з обліку витрат |
На проміжні звітні дати (місяць, квартал) фінансовий результат визначається шляхом порівняння доходів звітного періоду з витратами; при цьому закриття рахунків доходів і витрат не передбачено (згадайте методику складання щомісячного і квартального балансів).
Чистий прибуток (збиток), який отримано банком у поточному році, обліковується в п'ятому класі на рахунку № 5900 «Результат поточного року». За своїм характером рахунок № 5900 активно-пасивний. Якщо рахунок має кредитове сальдо, то комерційний банк реєструє прибуток, якщо дебетове сальдо,— це означає збиток. У цьому випадку рахунок № 5900 розглядається як контрпасивний.
Передбачено, що в останній робочий день залишок за рахунком № 5900 перераховується:
— якщо кредитовий — на рахунок № 5040 «Прибуток минулого року, що очікує затвердження»;
— якщо дебетовий — на рахунок № 5041 «Збитки минулого року, що очікують затвердження».
За своїм характером рахунок № 5040 — пасивний. Рахунок № 5041 активний і належить до виду контрпасивних рахунків.
Ці рахунки діють до дати проведення річних зборів акціонерів (засновників). На річних зборах зареєстрований фінансовий результат має бути затверджений. Водночас приймається рішення про розподіл чистого прибутку після оподаткування.
Після закінчення кожного фінансового року Правління комерційного банку подає звіт про свою діяльність для затвердження на загальних зборах акціонерів, а також свої пропозиції щодо розподілу отриманого прибутку, включаючи пропозиції про збільшення капіталу банку.
Порядок розподілу прибутку повинен відповідати чинному законодавству України та засновницьким і статутним документам банку.
Прибуток, що підлягає розподілу, розраховується таким чином: чистий прибуток після оподаткування за звітний рік збільшується на розмір нерозподіленого і невикористаного прибутку за результатами попереднього фінансового року і зменшується на розмір відрахувань у офіційні резерви, які формуються згідно з чинним законодавством. До офіційних резервів належать: резервний фонд; загальний резерв.
Резервний фонд створюється згідно з чинним законодавством у розмірі не менше 25 % від суми сплаченого акціонерного (уставного) капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду становить не менше, ніж 5 % від суми чистого прибутку після оподаткування. Після досягнення запровадженого розміру резервного фонду, відрахування можуть здійснюватися на підставі відповідного рішення акціонерів (засновників). Кошти резервного фонду призначені для покриття можливих збитків від банківської діяльності, а також як спосіб реалізації зобов'язань банку при неможливості забезпечити їх виконання за рахунок інших джерел. Кошти резервного фонду обліковуються на рахунку № 5021 «Резервні фонди».
Загальні резерви під певні ризики банку створюються згідно з чинним законодавством і відповідно до нормативних документів Національного банку України, а також якщо це передбачено Статутом банку або ж регламентоване спеціальними постановами загальних зборів акціонерів. Ці резерви обліковуються на рахунку № 5020 «Загальні резерви».
Якщо засновницькими документами передбачено створення спеціальних фондів за рахунок нерозподіленого прибутку (фонди матеріального заохочення, соціального розвитку та ін.), то облік операцій щодо їх формування та використання може здійснюватись у системі рахунків управлінського обліку.
На рівні аналітичного обліку в системі фінансового обліку банк на свій розсуд може відкривати окремі рахунки за видами активів, які забезпечуються повністю або частково власними коштами. Наприклад, це може бути фонд основних засобів, фонд надання позик своїм працівникам тощо.
Розмір прибутку, який скеровується на виплату дивідендів, оголошується на зборах акціонерів.
Дивіденди — це частина чистого прибутку після оподаткування, Що розподіляється між акціонерами банку відповідно до акцій. Дивіденди можуть виплачуватись у формі грошей або додаткових акцій. Таким чином, джерелом виплати дивідендів є чистий прибуток після сплати податку і тому розмір оголошених дивідендів не може перевищувати суми чистого прибутку комерційного банку. Дивіденди можуть виплачуватись наприкінці кварталу, півріччя або за рік.
При обліку операцій з дивідендами беруть до уваги дві дати:
Дату оголошення дивідендів; дату виплати дивідендів.
Розглянемо бухгалтерські проводки, які використовуються Для відображення операцій з розподілу прибутку:
| № з/п | Зміст операції | Дебет рахунку | Кредит рахунку |
| Відрахування до резервного фонду | № 5040 | № 5021 | |
| Відрахування в загальний резерв | № 5040 | № 5020 | |
| Нарахування дивідендів акціонерам | № 5040 | № 3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами банку за дивідендами» | |
| Виплата дивідендів акціонерам грошима | № 3631 № 3631 | № 1001 № 1200 | |
| Облік підтвердженого прибутку, який призначено на капіталізацію, тобто на розширення, банківського бізнесу | № 5040 | № 5030 «Результати минулих років» |
У законі України «Про внесення змін і доповнень до закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який введено в дію 01.07.97 р., закладено нову концепцію визначення прибутків суб'єктів господарювання. Згідно з цією концепцією сума прибутку визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами. Однак інтерпретація доходу та видатків у межах цієї концепції має суттєві відмінності від методики визначення доходів і витрат з позицій міжнародних принципів і стандартів обліку.
Таким чином, виникають відмінності в сумі прибутку (збитку), який визначається в системі фінансового обліку і який розраховується відповідно до вимог зазначеного закону і є базою для оподаткування. У зв'язку з цим у банках виникла необхідність організації окремого податкового обліку.
Податковий облік у банку може здійснюватись:
— позасистемно;
— на позабалансових рахунках;
— на балансових рахунках в аналітичному обліку;
— на рахунках восьмого класу.
Порядок ведення податкового обліку визначається банком самостійно.
Контрольні запитання
1. Назвіть ознаки, що визначають класифікацію рахунків для обліку доходів і витрат.
2. Назвіть і схарактеризуйте види доходів банку.
3. Які види витрат банку Вам відомі?
4. У чому полягає суть і призначення правил обліку доходів і витрат?
5. Дайте визначення поняттю «нараховані доходи і витрати».
6. Дайте визначення поняттю «доходи і витрати майбутніх періодів».
7. У чому полягає порядок закриття рахунків для обліку доходів і витрат?
8. Схарактеризуйте суть та методику визначення фінансового результату від діяльності банку.
9. Перелічіть напрямки використання чистого прибутку після оподаткування.
10. Пригадайте методику обліку розподілу прибутку та створення резервів.
11. Чому виникає необхідність ведення податкового обліку?