УРОК 1 .

ТЕМА УРОКУ :Спорідненість музики слов’янських

народів.

 

МЕТА УРОКУ :

 

Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх ;

- використання української пісні у фіналі російського

композитора П. І. Чайковського « першого концерту

для фортепіано з оркестром»

- спільні й відмінні риси в танцювальній музиці

слов’янських народів .

- створення темброво – ритмічних супроводів до пі-

сень і танців ;

- виконання пісень різного змісту і характеру.

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна :- виховувати любов до класичної му –

зики, рдного народу ;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів .

Розвиваюча :- розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки ;

- розвивати співацькі навики ;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання :Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією , портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні ( розповідь, бесіда), наоч-

ні ( використання папок портрету композитора

де монстраційний матеріал малюнок ) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально .

 

ХІД УРОКУ :

 

I . Організація учнів до уроку.

Музичне вітання :

Добрий день вам дітки

Я вітаю вас.

Здрастуйте учителю , здрастуй любий клас

 

Вступне слово вчителя :

Вч . Кожен народ має свої національні фольклорні здобутки. Крім того, в музичному мистецтві всіх народів можна знайти спільні й відмінні риси.

Послухайте декілька прикладів музичних творів різних народів. Спробуйте визначити, якому народу належить кожен із них, що між цими творами спільного і чим вони відрізняються.

 

Слухання музики. Визначення творів

(Звучить український народний танець гопак)

(Звучить білоруська народна пісня-танець «Бульба»)

(Звучить грузинський народний танець «Лезгинка»)

 

Вч. Назви творів у тій послідовності, в якій вони звучали.

Уч. Відповіді. Український народний танець гопак, білоруська народна пісня – танець «Бульба», грузинський народний танець «Лезгинка».

Вч. На вашу думку , що об’єднує ці танці ?

Уч. Відповіді. Те, що вони веселі.

Вч. Так. Ці твори об’єднує те, що вони веселі, їм притаманна танцювальність, однак кожен із них має свої інтонаційні особливості, характерні музиці саме того народу, який вони представляють.

До речі, українська й білоруська музика мають більше спільного, адже ці народи належать до слов’ян і мають мовну та культурно – історичну спорідненість. Можна подивитися, наприклад, на національні костюми, музичні інструменти, якими користуються українці … і білоруси.

А ось від їх музики дуже відрізняється музика грузинського народу. Її можна назвати «гарячою», яким є і сам грузинський народ. У ній важливу роль відіграють ударні інструменти. Хочеться звернути увагу на своєрідну мелодику «Лезгинки» (незвичну для української музики ).

 

I I . Слухання музики :

 

Вч . Ми вже знаємо, що українські композитори у своїх творах інколи використовують мелодії українських народних пісень.

Послухайте музичний твір і визначте його жанр і характер.

Демонстрація української народної пісні „Вийди, вийди, Іванку”

Уч. Відповіді.

Вч. Послухайте уривок з твору видатного російського композитора Петра Ілліча Чайковського та дайте відповідь на питання:

Яку знайому мелодію ви почули у запропонованому творі?

 

Слухання. П. Чайковський. Перший концерт для фортепіано з оркестром. Фінал (фрагмент)

 

Уч. Мелодія веснянки «Вийди, вийди Іванку».

Вч. Так. Молодці. Які інструменти звучать?

Уч. Фортепіано, і оркестр .

Вч. Молодці. Багато років тому російський композитор Петро Ілліч Чайковський, перебуваючи в Україні, із захопленням слухав веснянку «Вийди, вийди, Іванку», що її співали сільські дівчата. Пізніше він включив її до свого твору. Ви, напевне, звернули увагу, що мелодія веснянки звучала у почерговому виконанні то фортепіано, то оркестру. Такі твори називаються концертами.

Саме в заключній частині ( фіналі ) Першого концерту для фортепіано з оркестром і прозвучала мелодія української веснянки «Вийди, вийди, Іванку». В інструментальному викладі вона поступово перетворюється з ліричної на стрімку танцювальну тему завдяки змінам темпу, ритму, динаміки та появі гострих акцентів.

Так українська народна пісня знайшла друге життя у творі російського композитора і звучить нині не лише в Україні, а й в усьому світі, тому що немає жодного справжнього піаніста, який би не виконував Першого концерту Чайковського.