Баркарола народилася в прекрасному італійському місті – у Венеції, яку називають «столицею Нептуна», «перлиною Адріатики». Венеція збудована на островах і майже не має вулиць. Замість них місто перерізають канали. У них навіть відчиняються двері будинків; до сходів прив’язані довгі чорні човни – гондоли.
У гондолах, які пливуть нескінченними стрічками каналів, і народжуються баркароли – пісні човнярів-гондольєрів.
Вони спокійні, мелодійні, плавні; в акомпанементі – розмірене погойдування у своєрідному ритмі, наче хвилі набігають одна на одну.
Композитори полюбили м’який пісенний ритм баркароли (іноді її називають гондольєра) – і вслід за венеціанськими народними піснями з’явилися баркароли, створені композиторами різних країн.
II .Слухання. М. Глінка. Романс «Венеціанська ніч»
Вч .Видатний російський композитор Михайло Іванович Глінка майже три роки жив в Італії. Він був вражений природою, побутом і співацькою культурою цієї країни. Під впливом італійських народних пісень Глінка створив свій найпоетичніший, найсвітліший романс на слова Івана Козлова «Венеціанська ніч».
У ньому композитор передає поетичну красу літньої італійської ночі і мрійливі настрої, що їх викликають, як казав сам Глінка, «м’яке оксамитове повітря», тиша, срібляста вода та звуки ніжної баркароли.
Прослухайте цей твір і спробуйте уявити картину, що описав Глінка. Доповніть її своїми враженнями.
Поміркуйте, якою є музика? Які засоби, прийоми застосував композитор, щоб створити саме такий музичний образ?
(Звучить «Венеціанська ніч» М. Глінки)
Вч .Музика вражає світлом, ясністю і простотою.
А це тому, що в романсі композитор застосував дуже прості, але виразні музичні прийоми – спокійний ритм баркароли (ритмічне погойдування) та гнучку, й водночас виразну, лінію мелодії.