ТЕМА :Ой весна , весна , днем красна .
МЕТА УРОКУ :
Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-
ри вміти характеризувати їх ;
- Біографія М. Лисенка ;
- способи розвитку музики : виконавські , динамічні ,
жанрові, мелодичні , темпові , темброві
- виконання пісень різного змісту і характеру.
- Стійкі ступені звукоряду ;
- закріплювати набуті знання і вміння учнів.
Виховна :- виховувати любов до класичної му –
зики, рдного народу ;
- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів .
Розвиваюча :- розвивати музичні здібності учнів
їх творчі задатки ;
- розвивати співацькі навики ;
- розвивати слух, ритм.
Обладнання :Інструменти, магнітофон, диск із запи –
сом твору, папки із теорією , портрет компози-
тора, наочні матеріали.
Методи і прийоми: словесні ( розповідь, бесіда), наоч-
ні ( використання папок портрету композитора
де монстраційний матеріал малюнок ) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально .
ХІД УРОКУ :
I . Організація учнів до уроку.
Музичне вітання :
Учні :
Всім, всім добрий день , і на добрий час !
Завжди в гарнім настрої раді бачить вас !
Ми не можемо і дня прожити без пісень
Учитель :
Добрий день вам третій Б !
Учні:
Добрий день !.
Вступне слово вчителя :
Вч . Щоб дізнатися тему нашого уроку вам потрібно відгадати загадку :
А таке - коли буває ,
Соловейко в садку співає ,
Зацвіли у травах квіти ,
І не всидять в хаті діти
Бджілки , мушки пробудились,
Теплим дощиком умились ,
Й повернулись нам на втіху ,
Милі ластівки під стріху .
Так , сьогодні ми поговоримо про весну . Тема нашого уроку «ой весна , весна , днем красна» і розглянемо прадавні обряди закликання весни. З давніх-давен наші предки сприймали прихід весни як боротьбу двох сил – холоду та тепла. У березні весна дуже поспішає до людей, але зима її не пускає . І хоч зима в несилій злості розмальовує вікна вночі фантастичними візерунками, вдень її сили слабшають , і весна дедалі частіше нагадує про себе капанням , що дзвенить на сонечку. Нарешті люди дочекалися весни. А який , на вашу думку , діти , настрій буває в людей на початку весни?
Уч. Веселий .
Вч. Так. Веселий, бадьорий – адже на весні пробуджується природа, і так красиво стає навколо. Дівчата печуть млинці. Ви напевно помітили , що млинці круглі, наче сонце. Наймогутнішим божеством , якому поклонялися стародавні слов’яни , було сонце, або, як його називали , бог Ярило .
Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, носили зображення сонця, водили танки тощо.
Були і дитячі обряди. За давнім повір’ям вважалося, що весну з вирію приносять на своїх крилах пташки. Щоб прискорити їх приліт, діти співали пісень і носили по селу випечених із тіста жайворонків. Саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися ці веснянкові забави. Хлопці, побачивши диких гусей, кидали їм услід соломинки з побажаннями: «Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло!». У цей день дівчата варили 40 вареників. Пасічники починали виставляти вулики надвір.
Хоч цей день і вважали провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути сорок приморозків. Говорять, що на сорок святих сорока має покласти у гніздо сорок паличок, а глухар – проспівати сорок пісень. Із різних куточків лунала музика – це дівчата водили хороводи та співали веснянки.
Веснянки – це пісні на честь приходу весни. Їх співають майже завжди в русі (в танцях, іграх). Рухи залежать від тексту пісні.
Вч .Мелодії українських народних веснянок композитори інколи використовують у своїх творах? Наприклад, Микола Віталійович Лисенко, український композитор, засновник української класичної музики, ввів до опери «Зима і Весна» мелодію української веснянки «А вже весна».
Прослухайте цей уривок і визначте, які риси притаманні музиці (пісенність, танцювальність, маршовість)?
Поміркуйте, який принцип розвитку використав композитор.
II . Слухання. М. Лисенко. Опера „Зима і весна”. Хор „А вже весна”
Уч. Відповіді.
Вч . Цій яскравій, бадьорій музиці притаманний пісенно-танцювальний характер та принцип інтонаційного розвитку, який досягається за допомогою розвитку темпу, тембру, динамічних відтінків.