ТЕМА: Я і музика
КОНСПЕКТИ УРОКУІВ
З МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
ДЛЯ 6 КЛАСІВ
НА ДРУГИЙ СЕМЕСТР НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
ТЕМА :Я і музика . .
УРОК 1 .
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-I I . Слухання музики
Уважно прослухайте цей твір і проаналізуйте його. ІІ . Слухання. „Віють вітри, віють буйні” (з опери „Наталка Полтавка” М. Лисенка)УРОК 2 .
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-I I . Слухання музики
Вч . Музика , в якій є краса і правда , гумор і веселий жарт , може прикрасити життя , збагатити духовний світ людини , додати бадьорості та… Йоганн Бах — композитор XVIII століття , хормейстер, органіст і скрипаль, один… На попередніх уроках ми знайомилися з творчістю цього композитора. Його музика дуже різноманітна. Бах написав чимало…УРОК 3 .
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-V . Висновок .
Вч . В опері „ Снігуронька ” засобами музики Микола Римський - Корсаков зобразив царство природи, звуки лісу, пташиний спів, таємниче шелестіння дерев. У цій звуконаслідувальній музиці можна почути голос зозулі, стукіт дятла та щебетання птахів. Зміни яскравих гармоній , ніжні звучання дерев'яних інструментів, виразна сила регістрів і тембрів — такими музичними засобами виразності Римський-Корсаков змальовує картину співів і танців. Музика опери сповнена любові до людей і природи, віри в перемогу світла та добра.
УРОК 4
ТЕМА :Пісні на честь весни .
МЕТА УРОКУ :
Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-
ри вміти характеризувати їх ;
- познайомити з біографією М. Вериківського ;
-Визначення національної специфіки музики,
форм прояву в музиці історичних подій, життєвих ситуацій, характерів людей, відображення станів природи ( емоційно – образного змісту музичних творів) ;
- характеристика та порівняння жанрів ( сюїта) сто –
совно відображення ними життєвих образів ;
- виконання ритмічних та вокальних вправ ;
- закріплювати набуті знання і вміння учнів.
Виховна :- виховувати любов до класичної му –
зики, і музики рідного народу ;
- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів
Розвиваюча :- розвивати музичні здібності учнів
їх творчі задатки ;
- розвивати вокально – хорові навички;
- розвивати слух, ритм.
Обладнання :Інструменти, магнітофон, диск із запи –
сом твору, папки із теорією , портрет компози-
тора, наочні матеріали.
Методи і прийоми: словесні ( розповідь, бесіда), наоч-
ні ( використання папок портрету композитора
демонстраційний матеріал малюнок ) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально .
ХІД УРОКУ :
I . Організація учнів до уроку.
Музичне вітання.
Музика чарівне диво, звідки ти така грайлива
Чи надовго ? Назавжди! Чи не зникнеш ти куди?
Буду завжди панувати, і в серцях і в кожній хаті
Щоб лунало на весь світ здрастуй музико,
Здрастуй музико, здрастуй музико – Привіт !
Вступне слово вчителя :
Вч. Сьогодні ми розглядатимемо веснянки – пісні на честь приходу весни, а вони з давніх-давен супроводжувались саме танцями.
Веснянка – це хорова народнообрядова пісня, пов'язана з приходом весни і наближенням польових робіт, в якій оспівується пробудження природи, надії на врожай і кохання.
Веснянки поширені в Україні, Росії та Білорусі. У західних областях України їх називають також гаївками.
У жодного народу немає такого поетичного і багатого обряду, пов'язаного з весною, як у нас. У кожному регіоні були свої весняні хороводи.
У селах після святкового богослужіння діти та молодь починали водити веснянки. Робили це здебільшого біля церкви, в центрі села або ж на вигоні (пасовищі). На такі гуляння збиралися всі жителі села.
Водили хороводи переважно дівчата. Танці, як правило, були повільними і супроводжувалися пісенними наспівами. У деяких іграх брали участь і хлопці. Розпочинали та закінчували хороводи найпопулярнішим «Кривим танцем». Дівчата бралися за руки і повільно ходили ламаним колом із відповідними рухами.
Досить популярним танцем була й «Подоляночка». Старші дівчата робили велике коло, всередині – ще одне, але трохи менше. Посеред кола з'являлася молодша дівчинка, прикрашена квітами та молодими вербовими гілочками, і одразу присідала. Два кола починали рухатися в протилежні боки. Дівчата, котрі водили перше коло, заспівували:
Десь тут була подоляночка,
десь тут була молодесенька,
тут вона стала –
до землі припала.
Дівчата з меншого кола заводили своєї:
Ой устань, устань, подоляночко,
протри очки, як ті скляночки,
та берися в бочки
і скачи у скочки!
Подоляночка підводилась і починала танцювати під супровід веснянок.
До композиторів, творчість яких ґрунтується на мелодиці народних пісень, належить Михайло Вериківський — український композитор, диригент, педагог, заслужений діяч мистецтв України..
Михайло Вериківський народився в Кременці на Тернопільщині. Закінчив Київську консерваторію, брав участь у роботі Музичного товариства ім. Миколи Леонтовича, працював диригентом Київського та Харківського оперних театрів.
Одночасно з творчою та виконавською роботою Вериківський очолював кафедру диригування Київської консерваторії ім. Петра Чайковського.
II . Слухання М. Вериківського «Веснянки»
Вч .Симфонічна сюїта «Веснянки» розкриває тему єдності людини з природою. Вона побудована на основі найдавніших обрядових пісень і нагадує замальовки народних звичаїв. Сюїта створена у вигляді обробок народних наспівів.
Мелодія пісні «Із-за гори чорна хмара» у виконанні дерев'яних духових інструментів похмуро та суворо зустрічає нас у першій частині («Заспіві»).
Друга частина – «Молода» –збудована на мелодії веснянки «Царівно, ми – твої гості». Вона підбадьорює своїм граціозним та ритмічно примхливим характером. Синкопи надають ритмові гостроти, а звучання бубна підкреслює пружність танцювальної теми.
У третій частині струнні інструменти наспівно та витончено ведуть мелодію ніжної «Ягілочки». В основі четвертої частини, де панують струнні та дерев'яні духові інструменти, – повільний старовинний наспів «Весно-веснице».
Завершує сюїту легка танцювальна мелодія веснянки «Зелений шум».
За допомогою варіаційного розвитку народних мелодій, звукових контрастів і барвистої інструментовки композитор створив яскраву картину весняного обряду – закликання та зустрічі весни.
Слухання. Симфонічна сюїта М. Вериківського „Веснянки”
«Веснянки»: І ч. „Заспів”.
«Веснянки»: ІІ ч. „Молода”.
«Веснянки»: ІІІ ч. „Ягілочка”.
«Веснянки»: ІV ч. „Весно-веснице”.
«Веснянки»: V ч. „Зелений шум”.
Вч .Який характер кожної частини сюїти?
Уч. Відповіді.
Вч . Яким художнім задумом об’єднані частини сюїти?
Уч. Відповіді
Вч . Ви згідні, що твір побудований на контрасті настроїв, почуттів і музичних образів?
Уч. Відповіді
Вч . Що виникло у вашій уяві під час слухання сюїти М. Вериківського?
Уч. Відповіді.
I I I. Виконання музичної розспівки.
Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.
- виконання розспівки за співом учителя ;
- виконання розспівки в характері .
Вч. Прплескайте в долоні ритмічну вправу у розмірі три четверті .
IV. Спів української народної пісні «Од Києва до Лубен» . Розучування пісні В. Філіпенко «Веснянка»
Вч . Виконайте українську народну пісню «Од Києва до Лубен» весело, жартівливо, легко, чітко вимовляючи слова. Куплетна пісні можуть заспівувати учні – солісти, а приспів підхоплюватиме весь клас . Визначте лад і тональність пісні .
Демонстрація пісні В. Філіпенка „Веснянка”
Розучування пісні „Веснянка”
V . Висновок .
Вч. Сьогодні ми розглядали пісні на честь приходу весни.
Спробуємо відгадати кілька музичних загадок про весну. Уважно придивіться до ліній, що поєднують літери, і склади назвіть старовинні пісні на честь весни.
УРОК 5 .
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-V . Висновок .
Вч . Талант Моцарта та загадкові обставини останніх днів його життя привернули увагу митців із різних галузей мистецтва: Олександр Пушкін написав маленьку трагедію «Моцарт і Сальєрі», що лягла в основу лібрето однойменної опери Миколи Римського-Корсакова.
П'єса австрійського драматурга Пітера Шефера «Амадей» стала основою сценарію кінофільму режисера Мілоша Формана з такою ж назвою.
Американський письменник Девід Вейс написав про Моцарта два цікавих романи — «Піднесене і земне» та «Убивство Моцарта».
Усі, хто досліджував життя і творчість Вольфганга Амадея Моцарта, намагалися розкрити глибину і красу його музики, розповісти про його геніальне обдарування, про його яскраве, цікаве, проте сповнене важкою працею і прикрощами життя.
У своїй книзі «Музика та її представники» російський композитор Антон Рубінштейн написав: «Вічне сонячне світло в музиці, ім'я твоє — „Моцарт”.
УРОК 6 .
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-V . Висновок.
Вч . Російський композитор Валерій Гаврилін писав про Г. Свиридова: «Якби мене раптом запитали, яке значення мають для людства мої тато і мама, я не знайшов би жодної відповіді. Вони мене народили, я їх люблю, а як до цього ставиться людство, не знаю. Я не зміг би також пояснити світового значення тисяч речей і явищ — ні берізок, ні полів, ні заходу сонця, ні дзвонів, ні довгих недоглянутих російських доріг. Усе це — моя Батьківщина, це моя жива душа, моя країна. І є у цій країні чудо, значення якого я також не можу пояснити. Я вклоняюсь перед ним і люблю сильно і безмежно, любов цю можна відняти в мене, лише віднявши душу. Я маю на увазі музику Свиридова».
УРОК 7 .
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво- ри вміти характеризувати їх ;V . Висновок.
Вч. Є вираз „Якщо людина талановита, то вона талановита в усьому”. Про Каміля Сен-Санса теж можна так сказати. Він був видатною особистістю. Від матері-художниці і батька-поета композитор успадкував літературні і живописні здібності: він талановито малював, писав вірші, статті і п'єси. Йому належать книги з філософії, літератури, живопису, театру: «Гармонія і мелодія», «Проблеми і таємниці», «Портрети і спогади»...
Каміль Сен-Санс прекрасно знав астрономію, фізику, археологію, історію і навіть був обраний членом Французького астрономічного товариства.
УРОК 8 .
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-Вступ
Український народ завжди вирізнявся своєю співучістю, милозвучністю пісень.
Українська музика має глибоке національне підґрунтя.
Народне мистецтво є основою професійної музики.
Світ почуттів композитора Р. Шумана
Справжній митець завжди відчуває те, про що він розповідає у своїх творах. Роберт Шуман сказав: „Висвітлювати глибину людського серця — у цьому призначення художника”.
Роберт Шуман – видатний німецький композитор і музичний критик XIX століття. Його музику вирізняє глибоке проникнення у внутрішній світ людини, бажання побачити в житті і відтворити в музиці чудове і незвичайне, приховане від байдужих очей. Світ почуттів — невичерпне джерело його музично-поетичних образів.
Відомості про Р. Шумана
Роберт Шуман – німецький композитор. Його батько займався видавництвом і продажем книг, а також перекладав німецькою твори зарубіжних письменників.
Роберт із дитинства багато читав і виявляв різнобічні здібності, зокрема літературні й музичні. Література, поезія назавжди увійшли до свідомості Шумана як джерело, що живило його музичну фантазію і творчість. Яскраві враження від прочитаних літературних творів породжували в нього музичні враження і втілювалися в музичних творах.
У п'ятнадцять років Роберт Шуман був автором ряду ліричних віршів, трьох драматичних творів і двох романів.
Музикою майбутній композитор почав займатися з шести років. У сім років він написав свої перші твори — танці та фантазії для фортепіано. Його улюбленим заняттям були імпровізації, а улюбленим композитором – Франц Шуберт.
У майстерності фортепіанної гри Роберт Шуман дуже швидко досягнув великих успіхів. Широке коло знайомств, велика працелюбність, невтомна жага нових знань принесли йому славу талановитого мистецтвознавця, музичного критика і композитора. Перепоною не стали ні слабке здоров'я, ні життєві труднощі — він намагався їх долати задля служіння мистецтву.
Роберт Шуман дуже любив дітей і написав багато дитячих творів. Його музика з фортепіанних збірок «Дитячі сцени» та «Альбом для юнацтва» розкриває світ дитячих забав, радощів і прикрощів, малює світ реальних і казкових образів.
Одним із найвідоміших творів Шумана є фортепіанний цикл «Карнавал», у якому виявилась дивовижна здатність композитора відмічати і дуже виразно втілювати найхарактерніші риси характеру людини та її настрій.
Відомості про фортепіанний цикл Р. Шумана „Лісові сцени”
Найбільшу кількість творів Шуман написав для фортепіано. Крім того, в його доробку є симфонії, ораторії, концерти, опера «Геновева», а також багато чудових пісень.
Наприклад, „Лісові сцени” – фортепіанний цикл із дев'яти самостійних п'єс, пов'язаних спільним задумом. Поетична назва кожної п'єси („На галявині лісу”, „Самотні квіти”, „Привітний куточок”, „Прощання” тощо) втілює її програмний образ — яскравий і своєрідний.
Прослухайте дві п’єси Роберта Шумана: „На галявині лісу” та „Прощання” із циклу „Лісові сцени”.
Порівняйте їх характери і настрої.
ІІ. Слухання. Р. Шуман. „На галявині лісу”, „Прощання” з циклу „Лісові сцени”
Аналіз прослуханих творів
Вч. Поміркуйте, чи є щось спільне між прослуханими п’єсами Р. Шумана
Уч. Відповіді.
Вч.В якому темпі звучить кожна п’єса?
Уч. Відповіді.
I I I. Виконання музичної розспівки.
Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.
- виконання розспівки за співом учителя ;
- виконання розспівки в характері .
Вч. У народних піснях досить часто трапляються мелодії , в яких змінюється метро ритмічна побудова – розмір . Зміна розміру характера для ліричних пісень , у яких зміну почуттів виражено будовою вірша . Тому й в музиці змінюються засоби музичної виразності , зокрема , лад і розмір .
IV. Демонстрація пісні М. Мозгового „Моя земля”
Народне мистецтво є основою професійної музики. Композитори України, опираючись на національні традиції, створюють професійні твори, які мають національний колорит.
Серед них варто відзначити й українського сучасного поета і композитора Миколу Мозгового. Сьогодні розучимо всім відому пісню „Моя земля”.
Демонстрація пісні М. Мозгового „Моя земля”
Робота над піснею „Моя земля”
Караоке. Пісня „Моя земля”
V . Висновок.
Вч. Сьогодні ми вивчили українську пісню „Моя земля”, а також познайомилися з творчістю видатного німецького композитора Роберта Шумана. У його музиці, як писав Петро Чайковський, „...ми знаходимо відлуння тих таємничо глибоких процесів нашого духовного життя, тих сумнівів, відчаю і поривань до ідеалу, що збурюють серце сучасної людини”.
УРОК .
ТЕМА :Симфонія про Україну. .
МЕТА УРОКУ :
Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-
ри вміти характеризувати їх ;
- познайомити з біографією Є. Станюковича. ;
-Визначення національної специфіки музики,
форм прояву в музиці історичних подій, життєвих ситуацій, характерів людей, відображення станів природи ( емоційно – образного змісту музичних творів) ;
- характеристика та порівняння жанрів ( сюїта) сто –
совно відображення ними життєвих образів ;
- Виконання ритмічних вправ ;
- закріплювати набуті знання і вміння учнів.
Виховна :- виховувати любов до класичної му –
зики, і музики рідного народу ;
- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів
Розвиваюча :- розвивати музичні здібності учнів
їх творчі задатки ;
- розвивати вокально – хорові навички;
- розвивати слух, ритм.
Обладнання :Інструменти, магнітофон, диск із запи –
сом твору, папки із теорією , портрет компози-
тора, наочні матеріали.
Методи і прийоми: словесні ( розповідь, бесіда), наоч-
ні ( використання папок портрету композитора
демонстраційний матеріал малюнок ) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально .
ХІД УРОКУ :
I . Організація учнів до уроку.
Музичне вітання.
Музика чарівне диво, звідки ти така грайлива
Чи надовго ? Назавжди! Чи не зникнеш ти куди?
Буду завжди панувати, і в серцях і в кожній хаті
Щоб лунало на весь світ здрастуй музико,
Здрастуй музико, здрастуй музико – Привіт !
Вступне слово вчителя :
Вступ. Слухання поезії П. Тичини
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила!
А сила знову розцвіла.
Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Ще буде: неба чистої блакиті,
добробут в нас підніметься, як ртуть,
заблискотять косарки в житі,
заводи загудуть.
Поміркуйте, якою музикою може «зазвучати» поезія Павла Тичини: спокійною, ліричною, жартівливою, енергійною чи динамічною.
Відомості про Є. Станковича
Євген Станкович – сучасний український композитор і педагог, народний артист України, лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка.
Він народився на Закарпатті в родині вчителів. Ще в дитячому садочку Євген співав і танцював у художній самодіяльності. У десять років він почав навчатися грі на баяні. Якось викладачка музичної школи сказала матері Євгена: «З нього буде великий музикант».
Ще під час навчання в ужгородському музучилищі Станкович написав свої перші твори. Музичну освіту він продовжив у Київській консерваторії.
Твори Євгена Станковича, що вирізняються яскравою та сучасною музичною мовою, здобули визнання не лише в Україні, а й за її межами.
У творчому доробку композитора — опера «Коли цвіте папороть», балети «Ольга», «Прометей» і «Майська ніч», симфонії, кантати, камерно-інструментальні твори, а також музика до театральних вистав і кінофільмів. У своїх творах композитор мало використовує оригінальні теми народного фольклору — його більше цікавить дух і характер народного мистецтва.
Відомості про твір Є. Станковича Симфонія № 3 „Я стверджуюсь” (фінал)
На вірші Павла Тичини Євген Станкович написав симфонію з програмною назвою „Я стверджуюсь” для виконання солістом, хором і симфонічним оркестром. За задумом композитора, це – масштабне музичне дійство героїко-епічного змісту. Розвиток твору ґрунтується на переплетенні особливостей жанрів симфонії та ораторії.
Ораторія – це великий концертний твір для солістів, хору та симфонічного оркестру, що має певний сюжет.
Симфонія „Я стверджуюсь” складається з шести частин, кожна з яких має свої змістові та композиційні особливості. Вірші Павла Тичини є основою яскравих музичних образів симфонії, об'єднують її частини цілісним образом народного героїзму.
Фінал симфонії – це величний епілог, що утверджує провідну тему могутності народу-борця.
Прослухайте Фінал симфонії і поміркуйте, чи відповідає емоційне забарвлення музичного твору поетичним рядкам Павла Тичини.
ІІ. Слухання. Фінал симфонії „Я стверджуюсь” Є. Станковича
Аналіз прослуханого твору
Вч. Поміркуйте, що хотів передати автор у музиці
Уч. Відповіді.
Вч. Поміркуйте, якими музичними засобами втілив свій задум Є. Станкович
Уч. Відповіді.
Вч. Яке враження справив на вас прослуханий твір?
Уч. Відповіді.
I I I. Виконання музичної розспівки.
Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.
- виконання розспівки за співом учителя ;
- виконання розспівки в характері .
IV. Робота над піснею М. Мозгового „Моя земля”
Відомості про М. Мозгового
На попередньому уроці ми вивчали пісню Миколи Мозгового „Моя земля”. Він (як і Євген Станкович) теж родом із Закарпаття.
Народний артист України (юрист за першою освітою) Микола Мозговий розпочинав кар’єру естрадного співака в Івано-Франківську. Та слава до нього прийшла як до композитора – у 1979 році відома українська співачка Софія Ротару заспівала його «Рідний край».
Робота над піснею М. Мозгового „Моя земля”
Пригадаймо пісню Миколи Мозкового „Моя земля”.
Під час співу слідкуйте за диханням і дикцією.
Виконайте пісню бадьоро і піднесено.
Караоке. Пісня „Моя земля”
V . Висновок.
Глибина змісту, використання народних джерел, художня досконалість, постійний пошук нових форм і сучасних виражальних засобів підносять творчість Євгена Станковича до найкращих зразків української музичної класики.
УРОК 10.
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-Завдання. Слухання музики
Прослухайте музичний уривок, визначте його автора і назву.
Завдання. Слухання музики
Вч . Розгляньмо схему-узагальнення. Поміркуйте: які настрої та почуття може…УРОК 11 .
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-V . Висновок.
Вч . Маленька історію-усмішка, пов'язана з одним із найживописніших творів Клода Дебюссі – симфонічною сюїтою «Море»: якось під час виконання твору були присутні сам автор і його друг, французький композитор Ерік Саті. Після закінчення першої частини Дебюссі спитав у свого колеги, чи сподобалася йому музика. Саті посміхнувся і сказав: «Близько пів на одинадцяту було дуже красиво».
Сьогодні ми прослухали п’єсу визначного французького композитора Клода Дебюссі „Doctor Gradus ad Parnassum” із сюїти „Дитячий куточок”, а також вивчили пісню Геннадія Гладкова «Тихий марш» із дитячого кінофільму «Крапка, крапка, кома».
УРОК 12 .
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-V . Висновок.
Вч. Романс Михайла Глінки „Я мить чудову пам’ятаю” – не єдиний музичний твір, присвячений їй великим російським композитором. У 1839 році Глінка створив знаменитий «Вальс-фантазію» – витончений, ніжний, окрилений дарунок своїй «музі». Однак це присвячення було таємницею і не зазначилось при виданні твору.
УРОК 13
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-V . Висновок.
Вч. Ігор Шамо використовував у своїй творчості не лише український фольклор. Композитор звертався до національної музики інших народів — російської, болгарської, молдавської, грузинської, вірменської, азербайджанської.
Особливості, інтонації і самобутній дух національних культур звучать у багатьох творах композитора, серед яких фортепіанні сюїти «Тарасові думи», «Гуцульські акварелі», «Картини російських живописців», «Молдавська поема-рапсодія», квартети «Український», «Болгарський», «Дружба».
УРОК 14 .
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-V . Висновок.
Вч. Йоганн Штраус прославився не лише вальсами. Він – автор 16 оперет, серед яких найвідоміші «Летюча миша», «Весела війна», «Циганський барон»... Композитор жартував: «Мелодії течуть з мене, як вода з крана».
Не дивно, що автор таких життєрадісних і запальних творів мав веселу вдачу і любив пожартувати.
Музиканти переказують одну кумедну історію. Якось Йоганн Штраус зайшов до взуттєвого магазину.
Обдивився, приміряв з десяток черевиків і, нарешті, розчаровано махнув рукою:
- Бачу, не знайду те, що шукаю.
- А що ви, пане, шукаєте? — спитав продавець.
- Два черевики, які скрипітимуть в унісон, - відповів композитор.
Напевне, почуття гумору в «короля вальсів» було таке ж яскраве, як і його музика.
УРОК 15 .
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-V . Висновок.
Вч. Як Микола Колесса отримав своє ім’я? За спогадами його батька, Філарета Колесси, визначного музикознавця-фольклориста і композитора, син народився під час перебування у Самборі Миколи Лисенка та Івана Франка. Саме Лисенко порадив молодому батькові назвати новонародженого Миколою.
Крім Філарета, з мистецтвом були пов'язані долі багатьох членів цієї родини. Дідом Філарета Колесси був український композитор середини XIX століття Іван Лаврівський; старший брат Іван упорядкував збірку «Галицько-руських пісень»; другий брат Олександр — відомий музикознавець і літературознавець. Двоюрідним братом Філарета був оперний співак Модест Менцинський.
УРОК 16 .
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-V . Висновок.
Найдавнішими народними музичними інструментами в Україні були сопілка, волинка і трембіта, пізніше струнні – ліра, кобза, бандура, гуслі, цимбали, а… У наш час троїсті музики зазвичай значно розширюють свій склад. Таким чином,… Як і інші народні виконавські колективи, троїсті музики збагачують наше духовне життя, розкривають перед слухачем…УРОК 17 .
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-II .Слухання. Д. Бортнянський. Хоровий концерт № 24
Вч . Який характер твору? Уч. Відповіді Вч. Які почуття, спогади викликала у вас музика Д. Бортнянського?V . Висновок.
Вч. За спогадами сучасників, Дмитро Бортнянський був дуже щирою людиною — доброю та поблажливою до людей і безмежно відданою мистецтву. Його духовна музика здобула широку популярність ще за життя композитора, її перекладали для різних інструментів і навіть записували спеціальними цифровими знаками для сліпих.
Розповідають, що в останній день життя композитор покликав до себе хор капели і попросив проханням проспівати один зі своїх концертів. Під його звуки Бортнянський і помер.
Поховали композитора в Петербурзі. На його честь у Нью-Йорку (США) в соборі св. Іоанна Богослова встановили статую.
УРОК 18.
МЕТА УРОКУ : Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-V . Висновок.
Вч. Народна музика для багатьох композиторів (у тому числі для Миколи Лисенка) стала невичерпним джерелом натхнення.
Ми переконалися в надзвичайно важливому значенні та майстерному творчому застосуванні українського пісенного фольклору в музиці Миколи Лисенка. У творах композитора збережено пісенні традиції музичного мистецтва українського народу.
Народна пісня – насправді вічне джерело натхнення і творчості Миколи Лисенка, як і багатьох інших композиторів.