ТЕМА :Цвіт землі .
МЕТА УРОКУ :
Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-
ри вміти характеризувати їх ;
- Біографія І. Шамо ;
-Визначення національної специфіки музики,
форм прояву в музиці історичних подій, життєвих ситуацій, характерів людей, відображення станів природи ( емоційно – образного змісту музичних творів) ;
- характеристика та порівняння жанрів ( сюїта) сто –
совно відображення ними життєвих образів ;
- Вправи у розмірі шість восьмих;
- закріплювати набуті знання і вміння учнів.
Виховна :- виховувати любов до класичної му –
зики, і музики рідного народу ;
- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів
Розвиваюча :- розвивати музичні здібності учнів
їх творчі задатки ;
- розвивати вокально – хорові навички;
- розвивати слух, ритм.
Обладнання :Інструменти, магнітофон, диск із запи –
сом твору, папки із теорією , портрет компози-
тора, наочні матеріали.
Методи і прийоми: словесні ( розповідь, бесіда), наоч-
ні ( використання папок портрету композитора
демонстраційний матеріал малюнок ) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально .
ХІД УРОКУ :
I . Організація учнів до уроку.
Музичне вітання.
Музика чарівне диво, звідки ти така грайлива
Чи надовго ? Назавжди! Чи не зникнеш ти куди?
Буду завжди панувати, і в серцях і в кожній хаті
Щоб лунало на весь світ здрастуй музико,
Здрастуй музико, здрастуй музико – Привіт !
Вступне слово вчителя :
Вч. Народне мистецтво — це основа професійної музики. Композитори України, опираючись на національні традиції, створюють професійні твори, які мають національний український колорит. Серед них варто відзначити і українського композитора Ігоря Наумовича Шамо, музика якого набула широкої популярності саме завдяки національному колоритові.
Відомості про Ігоря Шамо
Вч .Батьки Ігоря Шамо не були музикантами, проте дуже любили співати і слухати музику. Мальовничі краєвиди Києва, величний Дніпро, пишні зелені схили та острови відлунювалися у серці хлопчика чутною лише йому музикою. Тоді, в дитинстві, ні він сам та й ніхто інший ще не знав, що музичною емблемою Києва стане написана Ігорем Шамо пісня про рідне місто — «Києве мій». Гостре відчуття краси і творча фантазія з дитинства вирізняли його з-поміж ровесників. Потім були страшні роки Великої Вітчизняної війни. Ігор Шамо закінчив курси військових фельдшерів і пройшов фронтами війни від Волги до Берліна. До Київської консерваторії він вступив у повоєнні роки. Там завдяки таланту, прагненню до знань і працелюбству сформувалась особистість справжнього професіонала, національного композитора Ігоря Шамо. Новизна та оригінальність його музики ґрунтується на кращих вітчизняних музичних традиціях. Музика була справою всього життя Ігоря Шамо. Зрощена в його доброму і відкритому серці, вона несе людям радість та естетичну насолоду.
Сюїта – це інструментальний твір, що складається з кількох контрастних (різнохарактерних) частин, частіше танцювального типу, об'єднаних спільним задумом.
Відомості про „Українську сюїту” для фортепіано І. Шамо
Вч. Пригадайте, сюїту якого композитора ми вже слухали у шостому класі. У шостому класі ми слухали „Жарт” Йоганна Себастіана Баха із сюїти № 2 для струнних інструментів і флейти.
Є й „Українська сюїта” — перший великий фортепіанний твір українського композитора Ігоря Шамо. Основою творчого задуму композитора було використання та перетворення українського фольклору засобами професійної музики — те, без чого неможливо уявити існування справді народного, національного у своїй основі мистецтва.
В „Українській сюїті” композитор не використовував справжні народні мелодії, а створював свої теми, зберігаючи в них стиль і дух українського фольклору.
Сюїту складають такі частини: „Дума”, „Веснянка”, „Мелодія” і „Танець”.
Друга частина сюїти „Веснянка” має яскравий та грайливий характер. Особливої виразності їй надає рухлива, гнучка мелодія з легкими акцентами.
Тонке відчуття краси рідної природи і духу народної пісні, розуміння особливостей музичної мови українського фольклору є типовими як для „Української сюїти”, так і для усієї творчості Ігоря Шамо.
Прослухайте „Веснянку” і розгляньте репродукції картин (А. Коцка. «Смарагдова весна», О. Дубровський. «Весна»).
Поміркуйте, чи співзвучні їх образи з образами «Веснянки» Ігоря Шамо.
II . Слухання. І. Шамо. „Веснянка” з „Української сюїти” для фортепіано
Вч. Яку картину намалювала музика у вашій уяві, який настрій створила?
Уч. Відповіді.
Вч. Чи вдалося композитору написати твір у народному стилі?
Уч. Відповіді.
Вч. Чи схожа «Веснянка» Ігоря Шамо на народні веснянки?
Уч. Відповіді.
I I I. Виконання музичної розспівки.
Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.
- виконання розспівки за співом учителя ;
- виконання розспівки в характері .
Вч. Які знаки альтерації стоять біля скрипічного ключа ?
Уч. Відповіді.
Вч. Так. А у якому розмірі написана пісня ?
Уч. Шість восьмих.
Вч. Подивіться , як потрібно диригувати у розмірі шість восьмих. ( показ.) Вистукування ритмічного малюнку пісні.
IV. Розучування пісні О. Злотника „Цвіт землі”
Вч. Краса рідної землі — невичерпне джерело натхнення творчості митців. Скільки прекрасних віршів про неї складено, скільки написано картин і музики! Природа щедро обдаровує твори мистецтва новими образами і сама відроджується в них оновленою і ще прекраснішою.
Краса України відлунюється в серцях митців. Свої почуття до неї вони відображають у поетичних, музичних чи художніх образах, у простих, щирих словах.
Розучіть пісню українського композитора Олександра Злотника на вірші Миколи Сингаївського «Цвіт землі».
Демонстрація пісні „Цвіт землі”
Розучування пісні О. Злотника „Цвіт землі”