Вступне слово вчителя.

 

Вч. На попередніх уроках ми познайомилися з особливостями двох жанрів української пісенної творчості: історичними піснями та думами.

Ми вже знаємо, що вони мають спільні риси (тематизм, епічний характер) та жанрові відмінності (більшість історичних пісень мають куплетну будову з розгорнутим багатоголоссям, а думи відзначаються вільним віршованим розміром, імпровізаційно-речитативним характером виконання, інструментальним супроводом).

 

Відомості про легендарну піснярку Марусю Чурай

Про легендарну піснярку Марусю Чурай ходило чимало легенд і переказів. Хто вона? Витвір народної фантазії чи історична особа? На це питання поки що немає точної відповіді.

Михайло Стельмах писав: «Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості й хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій і вам відкриється багато поетичних таємниць, ви почуєте голоси творців, імена яких загубила історія, та так загубила, що вже навряд чи й знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує і сьогодні по нашій землі. І тільки інколи, крізь тумани часу, окреслиться схожа на легенду постать творця. До таких легендарних постатей належить народна поетеса Маруся Чурай».

Судячи з пісень, які їй приписують, ця дівчина була народжена для любові, але не знала її радощів і всі свої надії, все любляче серце по краплині передала в неперевершені рядки, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають глибиною і щирістю висловлених почуттів, довершеністю форми, чарівністю мелодії.

За легендами і переказами Маруся Чурай була чудовою співачкою. Саме під час співу народжувалися поетичні тексти і мелодії, які швидко поширювалися у народі і збереглися до наших днів.

Дослідники поки що називають близько двадцяти пісень, приписуваних Марусі Чурай. Серед них «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «В кінці греблі шумлять верби», «Ой, не ходи Грицю та й на вечорниці» та інші.

 

ІІ. Слухання української народної пісні „Засвіт встали козаченьки”

 

Аналіз прослуханого твору

Слід звернути увагу на маршовий характер твору, на особливу виразність тексту і мелодії, котра створює неначе зриму картину козацького війська, нестримного у своєму русі.

За народними переказами пісня «Засвіт встали козаченьки» була складена під час визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти під проводом Богдана Хмельницького. Піднявся на боротьбу з польськими поневолювачами і Полтавський полк, в якому начебто служив коханий Марусі – козак Григорій. Для дівчини розлука з коханим стала важким ударом. Тому складена нею пісня сповнена болю і страху перед невідомим.

У наші дні цю пісню виконують у маршовому темпі, але зовсім інакше співали її колись – повільно, проникливо, наповнюючи кожен рядок глибоким сумом.

 

III. Виконання музичної розспівки .

 

 

Вч. Дієз - знак, що вказує на підвищення висоти звука на півтону. Як і бемоль, знак дієз записують перед нотою, яку потрібно підвищити на півтону. А ще дієз записують біля скрипкового ключа.

Вч. Проспівайте уривки пісень. Визначте музичні лади, в яких вони записані.

 

 

Вч. Який знак треба поставити біля ноти фа, щоб вправа прозвучала у мажорі ?

 

IV. Розучування пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

Вч. Демонстрація української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

 

Продовження розучування пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

Караоке. Пісня „Ой на горі та й женці жнуть”