КУРС ЛЕКЦІЙ з дисципліни ОСНОВИ РЕКОНСТРУКЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

 

 

КУРС ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

«ОСНОВИ РЕКОНСТРУКЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД»

Для студентів спеціальності 7.092103

"Міське будівництво та господарство"

Затверджено

на засіданні кафедри

будівельного виробництва.

Протокол № 01/09 від 2.09.2009 р.

 

Львів –2009

 

Зміст дисципліни

№ п/п	Найменування розділів	Кількість годин
		стац	заоч	стр
	8 семестр Модуль 1
	Вступ. Роль і місце реконструктивних та будівельно-ремонтних робіт в збільшенні потужності і продовженні терміну експлуатації основних фондів.
	Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизаціївиробничих будівель і споруд. Організація та виконання обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будівель (споруд)
	Основні положення з діагностики технічного стану будівельних конструкцій та основ будівель (споруд). Порядок визначення термінів перших планових обстежень та паспортизації технічного стану будівель (споруд). Паспорт технічного стану будівлі (споруди)
	Особливості обстеження деяких частин будівель (споруд) та їх конструкцій: основ та фундаментів, бетонних та залізобетонних конструкцій, кам’яних та армокам’яних конструкцій.
	Особливості обстеження деяких частин будівель (споруд) та їх конструкцій: металевих конструкцій, дерев’яних конструкцій, покрівель та гідроізоляцій, конструкцій, що зазнають впливу агресивних середовищ. Геодезичні обстеження будівель споруд та конструкцій.
	Загальні положення з реконструкції і посилення конструктивних елементів будівель і споруд. Оцінка несучої здатності конструкцій, що посилюються. Систематизація. коротка характеристика, область застосування і вибір способів посилення конструктивних елементів будівель і споруд.
	Посилення фундаментів залізобетонною сорочкою, нарощуванням, підводкою нових частин фундаментів, з допомогою паль.
	Модуль 2
	Посилення фундаментів залізобетонною сорочкою, нарощуванням, підводкою нових частин фундаментів, з допомогою паль.
	Повне і часткове pозвантаження конструкцій
	Посилення конструкцій обоймами. Посилення конструкцій залізобетонною сорочкою. Посилення конструкцій нарощуванням
	Посилення додатковими жорсткими і пружними опорами
	Посилення рами залізобетонним каркасом з попередньо напруженими тяжами. Посилення збірної балки покриття шпренгелем. Посилення додатковою попередньо напруженою арматурою
	Посилення збірних і монолітних плит. Посилення збірних ребристих плит при недостатній площі опирання.
	Посилення коротких консолей деформаційних швів підвісними металевими підпорками. Посилення капітелі безбалочного перекриття попередньо напруженим шпренгелем. Посилення колон
	Посилення ферм. Посилення конструкцій на сприйняття поперечних сил. Застосування сучасних технологій при посиленні конструкцій.
	Врахування вимог технології і умов виробництва робіт при розробці конструкції посилення. Техніка безпеки
	Розрахунок посилення конструкцій. Загальні положення з розрахунку
	Разом по курсу :

 

Лекція №1

Вступ. Роль і місце реконструктивних та будівельно-ремонтних робіт в збільшенні потужності і продовженні терміну експлуатації основних фондів.

Основна мета перевлаштування будівель і споруд - приведення їх у відповідності до діючих норм архітектурно-планувальних і функціональних рішень.… Виходячи із ступеня відповідальності об’єкту реконструкції різноманітність… • основна мета реконструкції — привести об’єкт в максимально можливу відповідність сучасним вимогам;

Ефективність та перспективи розвитку реконструкції промислових об'єктів

Для скорочення витрат підприємств під час реконструкції можна ви­користати такі резерви: - часткова (замість повної) поетапна зупинка виробничого процесу; - перенесення всього або частини виробництва у тимчасові будівлі;

Механічні властивості загальновживаних волокон

  Найчастіше для підсилення використовують композитні стрічки (ла­мінати) на… Таблиця 1.2

Порівняння металевих і композитних матеріалів підсилення

Тканина охоплює стрічку знизу (або зверху) і приклеюється до бокових поверхонь, збільшуючи площу контакту з бетоном і, відповідно, площу його… Для приклеювання стрічки використовують спеціальний клей, який, маючи значну… Експериментальні дослідження балкових елементів, в т. ч. на натурних конструкціях, підтвердили ефективність такого…

Лекція №2

ПРАВИЛА ОБСТЕЖЕНЬ, ОЦІНКИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ТА ПАСПОРТИЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

Правила не поширюються: на будівлі (споруди), обстеження яких регламентується існуючими ДБН (СНиП) або… на дослідницькі обстеження, які виконуються науково-дослідними організаціями для отримання наукових даних;

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Обстеження будівель (споруд) можуть виконуватись як самостійний вид робіт (без паспортизації технічного стану). Паспортизація будівель (споруд) дозволяється тільки після виконання та аналізу… Роботи з обстеження для паспортизації будівель (споруд) повинні виконуватись спеціалізованими організаціями з…

Лекція №3

Діагностика технічного стану будівель (споруд) здійснюється шляхом поєднання взаємоув’язаних і взаємодоповнюючих обстежувальних, розрахункових та… При розробці програми візуальних та інструментальних обстежень рекомендується… При візуальному огляді необхідно керуватися тим правилом, що найбільш ймовірні ділянки пошкоджень конструкцій у…

Вилучення зразків матеріалів слід виконувати тільки з другорядних та ненапружених частин елементів будівлі (споруди). Місця в конструкціях, з яких вилучені зразки, повинні бути надійно полагоджені, а за необхідністю підсилені.

Перевірні розрахунки елементів конструкцій, основ слід виконувати відповідно до ГОСТ 27751-88 та відповідно до норм проектування, що діють на момент виконання обстежень.

Для перевірних розрахунків належить використовувати:

скориговані за результатами аналізу розрахункові ситуації;

скориговані за результатами обстежень та випробувань матеріалів розрахункові моделі;

уточнені за результатами обстежень проектні та розрахункові передумови.

Використання при перевірних розрахунках норм проектування. за якими проектувались будівлі (споруди), але на час обстежень були відмінені, допускається тільки за наявності письмової згоди організації, яка розробила нові норми.

Шляхом спільного аналізу дефектів та пошкоджень, а також результатів перевірних розрахунків визначається технічний стан окремих конструкцій. За несучою здатністю та експлуатаційними властивостями конструкції рекомендується відносити до одного із таких станів:

стан конструкцій І - нормальний. Фактичні зусилля в елементах та перерізах не перевищують допустимих за розрахунком. Відсутні дефекти та пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність або довговічність;

стан конструкції ІІ - задовільний. За несучою здатністю та умовами експлуатації відповідають стану І. Мають місце дефекти та пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції. Необхідні заходи щодо захисту конструкції;

стан конструкції ІІІ - непридатний для експлуатації. Конструкція перевантажена або мають місце дефекти та пошкодження. які свідчать про зниження її несучої здатності. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу пошкоджень можливо забезпечити її цілісність на час підсилення.

стан конструкцій ІУ - аварійний. Те саме, що і за станом конструкції ІІІ. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкцій на період підсилення, особливо, якщо можливий "крихкий" характер руйнування. Необхідно вивести людей із зони можливого обвалення, виконати негайне розвантаження, вжити інших заходів безпеки.

Будівлі (споруди) в цілому рекомендується відносити до одного із наступних станів в залежності від стану несучих та огороджуючих конструкцій:

стан будівлі (споруди) І - нормальний. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджуючі конструкції, які відповідають стану конструкцій ІІ (задовільний), (ІІІ непридатний для нормальної експлуатації) та ІV (аварійний);

стан будівлі (споруди) ІІ - задовільний. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджуючі конструкції, які відповідають стану конструкцій ІІІ (непридатний для нормальної експлуатації) та ІV (аварійний);

стан будівлі (споруди) ІІІ - непридатний до нормальної експлуатації будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджуючі конструкції, які відповідають стану конструкцій ІV (аварійний);

стан будівлі (споруди) ІV - аварійний. У будівлі (споруді) є несучі огороджуючі конструції, які відповідають стану конструкцій ІУ (аварійний).

При відповідному обгрунтуванні можливе проведення обстежень та оцінка технічного стану будівлі (споруди) по частинам, які можуть бути виділені по функціональним і конструктивним ознакам.

 

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Безпека - відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди для життя, здоров’я та майна громадян, а також для… Власник - будь-яка юридична та фізична особа, яка має законні права на дану… Діагностика будівлі (споруди) - процес встановлення технічного стану будівлі (споруди).

Таблиця 2

Коефіцієнт екологічної небезпеки

В залежності від агресивності виробничого середовища, в якому експлуатуються будівельні конструкції, будівлі (споруди) поділяються на чотири групи… Слід приймати такі значення коефіцієнтів впливу агресивності виробничого… Строки планових обстежень будівель (споруд) рекомендується призначати в залежності від коефіцієнта безпеки за…

ПО РЯДОК

Головним завданням паспортизації будівель (споруд) є продовження терміну їх нормальної експлуатації. Паспортизації підлягають будівлі (споруди) усіх державних відомств та окремих… Результатом паспортизації буде створення єдиної системи обліку та моніторингового контролю за станом об’єктів з метою…

Лекція №4

ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ДЕЯКИХ ЧАСТИН БУДІВЕЛЬ (СПОРУД) ТА ЇХ КОНСТРУКЦІЙ

ОСНОВИ ТА ФУНДАМЕНТИ

поява тріщин і деформацій від осідання у надземних частинах будівель та споруд; замочування основи; осідання, усадка, набухання грунтів основи, осідання земної поверхні;

Таблиця 4

Класифікаційні ознаки технічного стану основ та фундаментів

 

БЕТОННІ ТА ЗАЛІЗОБЕТОННІ КОНСТРУКЦІЇ

тріщини і підвищені деформації від силових впливів (статичних і динамічних); корозійні пошкодження бетону, арматури, з’єднувальних закладних деталей (…

Огороджуючі конструкції із навісних панелей

наявність тріщин з розкриттям, що перевищує нормовані при прогинах стінових панелей; незадовільний стан швів між стіновими панелями; корозійні пошкодження, що виявляються при утворенні та розкритті тріщин несилового характеру;

КАМ’ЯНІ ТА АРМОКАМ’ЯНІ КОНСТРУКЦІЇ

Пошкоджені кам’яні та армокам’яні конструкції підлягають тимчасовому негайному підсиленню, якщо їх несуча здатність нижче діючих фактичних… F*gf >=N*gf де F – фактичне навантаження на конструкцію, що розглядається на момент обстеження; gf - коефіцієнт надійності за…

Таблиця 9.

Класифікація технічних станів кам’яних

  Технічний стан   Дефекти та пошкодження   Ступінь пошкоджень у відсотках   …  

Лекція №5

ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ДЕЯКИХ ЧАСТИН БУДІВЕЛЬ (СПОРУД) ТА ЇХ КОНСТРУКЦІЙ

МЕТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ

наявність розірваних болтів або зварювальних швів у вузлах з’єднання елементів; наявність значних зазорів між фланцями елементів, що з’єднуються, та опорними… непровар швів кріплення фланців до поясних та стержньових елементів

ДЕРЕВ’ЯНІ КОНСТРУКЦІЇ

вологий стан (або періодичне зволоження) деревини, що перевищує допустиме значення (див. рис. 4.9) за СНиП 11-25-80; зміна природного забарвлення деревини; недопустимі деформації конструкцій та їх елементів;

Таблиця 10

Обсяги розкриття при детальному обстеженні перекриттів

Для скорочення обсягів розкриттів при обстеженні схованих дерев’яних конструкцій рекомедується використовувати метод ендоскопії. Раціональними галузями використання ендоскопії для дослідження дерев’яних… обстеження стану схованих та важкодоступних дерев’яних конструкцій та їх елементів;

ПОКРІВЛІ ТА ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ

За розмірами руйнування, покриттів пошкодження можна підрозділити на точкові, зосереджені на площі до 1 м2, локальні, розміщені на площі до 100 м2,… Точкові пошкодження найчастіше є результатом механічної дії на покрівлю. Це… Локальні пошкодження, як правило, є наслідком низької якості застосованих матеріалів і виконання робіт. До них…

КОНСТРУКЦІЇ, ЩО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ АГРЕСИВНИХ СЕРЕДОВИЩ

Ступінь агресивності внутрішньоцехового середовища визначають згідно зі СНиП 2.03.11-85. Вимір температур на поверхні конструкції виконують термощупами. Для газових… Визначення загазованості та запиленості приміщень виконується в робочій зоні, в зоні розташування конструкцій, що…

ГЕОДЕЗИЧНІ ОБСТЕЖЕННЯ БУДІВЕЛЬ, СПОРУД ТА КОНСТРУКЦІЙ

Підготовка до геодезичних обстежень будівель, споруд і конструкцій та безпосередньо обстеження складаються з наступних етапів: розробки програми… До початку вимірювань необхідно встановити чи підготувати існуючі репери (… При розробці та встановленні контрольних знаків для обстеження слід надавати перевагу маркам, що можуть…

Лекція №6

Загальні положення з реконструкції і посилення конструктивних елементів будівель і споруд.

Рекомендації орієнтовані, в основному, на осіб, що проектують посилення. Також вказані рекомендації можуть бути використані службами, що займаються… До посилення вдаються при необхідності збільшення або відновлення несучої… До посилення залізобетонних конструкцій потрібно вдаватися лише після того, як будуть використані всі можливості їх…

Лекція №7

Оцінка несучої здатності конструкцій, що посилюються. Систематизація. коротка характеристика, область застосування і вибір способів посилення конструктивних елементів будівель і споруд.

Оцінка несучої здатності залізобетонних конструкцій, що посилюються проводиться оглядом і обстеженням їх з подальшим перевірочним розрахунком на основі отриманих при обстеженні даних про фактичне їхармування і міцності матеріалів (бетону та арматури) і їх загального стану. Зовнішніми ознаками, що визначають стан конструкцій, при. якому може бути потрібне посилення, є:

- тріщини в бетоні: нормальні, похилі, поздовжні в стислій зоні залізобетонних елементів (з розкриттям більшим нормативних величин);

- прогини конструкцій, що перевищують 1/50 прольоту, при наявності в розтягнутій зоні тріщин з розкриттям більше 0,5-1,0 ммабо ознак руйнування бетону в стиснутій зоні конструкцій;

- ознаки впливу високих температур, наприклад, зміна кольору бетону, глухий звук і відшаровування бетону при простукуванні, дрібна сітка тріщин на поверхні бетону;

- корозія бетону і арматури.

Вказані ознаки належить ретельно фіксувати при оцінці несучої здатності конструкцій.

Для оцінки несучої здатності фундаментів необхідно отримати, крім того, всі міцністні і деформативні характеристики грунтів в їх основі (кут внутрішнього тертя , питоме зчеплення С, об'ємна вага грунту , коефіцієнт пористості е, пластичність І_р, консистенцію І_L, модуль деформації Е і т.п.).

Фактична міцність бетону визначається з використанням неруйнівних методів, для чого застосовують наступні прилади:

механічні, основані на вимірюванні відбитків (еталонний молоток НИИМосстроя, пружинний прилад ХПC, маятниковий прилад ДПГ-4, молоток Кашкарова, прилади Шмідта, НИИЖБ і інш.), засновані на принципі відскоку (прилад Борового і інш.) і засновані на відриві зі сколюванням (прилад ТПНВ-5); прилади, засновані на вимірюванні швидкості поширення в бетоні ультразвуку (УКБ і інш.), Для всіх цих приладів тарувальна залежність визначається експериментально для кожного окремого випадку. Дуже доцільно застосовувати ультразвукові прилади разом з механічними. Застосовувати ультразвукові прилади без спеціального тарування за зразками, вирізаними з випробуваної конструкції але без одночасного визначення міцності бетону приладами механічної дії, не рекомендується. Середня міцність бетону при випробуванні обчислюється за фактично отриманими даними: для кожного елементу конструкції, що досліджується окремо або, при достатній однорідності, для групи однотипних конструкцій. Визначати середню міцність бетону в конструкціях, що мають при внутрішньому огляді на зовнішній поверхні і в сколах різну структуру бетону, не допускається. При необхідності з конструкцій висвердлюють або вирізають зразки для перевірки показів приладів. За розрахункову міцність бетону на стиск можна приймати величину, обчислену по середній міцності з коефіцієнтом 0,7, якщо таруванням за вирізаними зразками не підтверджується більш висока точність приладу або, навпаки, збільшений розкид отриманих вимірювань.

Визначення розрахункового опору арматури конструкцій, що посилюються проводиться випробуванням зразків, вирізаних з цих конструкцій. Клас сталі рекомендується встановлювати на основі результатів випробувань вирізаних зразків з відповідністю отриманих величин межі текучості, тимчасового опору і відносного видовження при розриві браковочному мінімуму (див. табл. 12), а в деяких випадках за результатами хімічного аналізу. При аварійному стані конструкцій для орієнтовних розрахунків дозволяється приймати межі текучості сталі; для арматури класу А-I - 196 МПа (2000 кг/см²); для арматури класу А-II - 294 МПа (3000 кг/см²); для арматури класу А-III - 392 МПа (4000 кг/см²). Для арматурної сталі старих залізобетонних конструкцій межу текучості потрібно приймати 186 МПа (1900 кг/см²). Жорстка арматура з прокатних профілів враховується в розрахунках як сталь класу A-I або на основі результатів випробувань зразків. Непошкоджену арматуру з високоміцного дроту, семидротових і інших пасм і канатів потрібно приймати з розрахунковими опорами по розділу СНиП 2.03.1-84*, якщо конструкції, в яких вона застосована, не зазнавали впливу вогню. При наявності слідів цих впливів потрібно виконати випробування арматури на вирізаних зразках.

Площу січення арматури для перевірочних розрахунків потрібно приймати з обліком можливого її зменшення внаслідок корозії.

Значення характеристик грунтів основи повинні обчислюватися за результатами безпосереднього визначення для кожного фундаменту, що посилюється.

Таблиця 12

Арматурна сталь	Клас	Межа текучості МПа(кг/см2)	Тимчасовий опір при розриві. МПа (кг/см2)	Відносне видовження при розриві %	Діаметрмм.
Стержнева гарячекатана гладка кругла	А-I	235(2400)	372(3800)		6-40
Стержнева гарячекатана періодичного профілю	А-II A-III A-IУ A-У	294(3000) 392(4000) 588(6000) 784(8000)	490(5000) 588(6000) 882(9000) 1029(10500)		10-40 6-40 10-32 10-18
Стержнева термічно зміцнена періодичного профілю	Aт-IУ Aт-У Aт-IУ	588(6000) 784(8000) 980(10000)	882(9000) 980(10000) 1176(12000)		10-25 10-25 10-25
Стержнева зміцнена витяжкою, періодичного профілю	А-IIв A-IIIв	441(4500) 539(5500)	490(5000) 588(6000)		10-90 6-40
Арматурний дріт гладкий	В-I B-I	- -	539-441(5500-4500) 1862-1372(19000-14000)	-	3-8   3-8
Арматурний дріт періодичного профілю, семидротові арматурні пасма, канати	Вр-II   II-7	-   -	1764-1274(18000-13000) 1862-1470(19000-15000)		3-8   45-15
Багатопасмові канати без органічного сердечника	-	-	1666-1519(17000-15500)		-

 

Оцінка аварійності конструкцій, крім зовнішніх ознак, визначається перевірочними розрахунками по методу руйнівних навантажень на основі даних, отриманих при обстеженні, за фактичним значенням міцності бетону і межі текучості арматури. Відсутність аварійності конструкцій підтверджується, якщо несуча здатність їх перевищує не менш ніж в 1,5 рази відповідне зусилля від зовнішнього навантаження (коефіцієнт запасу К1,5). Для оцінки згинаючих елементів допускається приймати меншу величину коефіцієнта запасу К1,2 при умові, що характеристика січень

(1)

При терміновому рішенні питань за оцінкою несучої здатності згинаючих елементів допускається проводити розрахунок виходячи з текучості арматури у відповідності з табл. 12, але з введенням коефіцієнтів запасу: при ; при , При цьому допустиме корисне навантаження, що визначається в залежності від фактично отриманого руйнівного навантаження за допомогою розподілу його на відповідний коефіцієнт запасу і подальшого віднімання власної ваги конструкції.

Перевірка міцності елементів прямокутних перетинів, що згинаються з одиночною арматурою проводиться при з умови

, (2)

де висота стислої зони дорівнює

(3)

при - з умови

(4)

При цьому граничне значення відносної висоти стислої зони визначається за формулою СНіП II-21-75 з використанням нормативних опорів матеріалів (бетону і арматури), а А_S по "Руководству по проектированию бетонных і железобетонных конструкций из тежолого бетона (без предварительного напряжения)".

Перевірка міцності позацентрово стиснутих елементів прямокутного січення з симетричною арматурою, зосередженою в найбільш стиснутій і розтягнутій зоні елемента, виготовляється в залежності від висоти стиснутої зони

(5)

при - з умови

(6)

при також з умови (6), приймаючи висоту стиснутої зони, дорівнює ,де значення визначається за формулою:

(7)

для елементів з бетону марки вище 400

(2.8)

В формулах (7) і (8)

; ;

де , і s.

Перевірка похилих перетинів до поздовжньої осі згинаючих елементів з поперечною арматурою здійснюється з умови

(9)

деі-сума поперечних зусиль, що сприймаютьсяхомутами і відігненими стержнями, що перетинають похиле січення ;

- кут нахилу відігнених стержнів до поздовжньої осіелемента в похилому січенні

- поперечне зусилля, що сприймається бетоном стислої зони в похилому січенні. Величина визначається по формулі

(10)

C - довжина проекції похилого cічення на поздовжню вісь елемента.

Розрахункові зусилля (моменти, нормальні і перерізаючі сили) визначаються для перевірочних розрахунків, виходячи з встановлених в обстеженні величин, точок додатку і характеру навантажень і відкорегованої в процесі обстеження розрахункової схеми.

Для статично невизначних систем допускається враховувати перерозподіл зусиль внаслідок пластичних деформацій. При цьому не треба міняти значення згинаючих моментів більш ніж на 50% в порівнянні із згинаючими моментами, отриманими внаслідок розрахунку по пружній стадії. Облік перерозподілу не допускається в конструкціях, для яких небажана поява або значне розкриття тріщин, а також в елементах, армованих високоміцною арматурою з межею пропорціональності, близькою до межі міцності. Не допускається враховувати перерозподіл і при розрахунку конструкцій, для яких основним навантаженням є динамічна, наприклад, в підкранових. балках.

При зміні співвідношень величин пролітного і опорного моментів в окремих перетинах статично невизначної балки необхідно, щоб сума пролітного моменту в перетині і часткою опорних моментів, що відповідають цьому січенню, була рівна моменту простої балки, тобто

(11)

де М₀ - момент в простій однопролітній балці в січенні, що розглядається; М_пр - пролітний момент з врахуванням пластичних деформацій; М_А, М_В - опорні моменти в перерозподіленій епюрі;

а,b - відстані до перетину, що розглядається від правої і лівої опори; l - довжина прольоту.

У нерозрізних плитах і другорядних балках з прольотами, відмінними один від одного не більш ніж на 20% і завантажених рівномірно розподіленим навантаженням, згинаючі моменти з врахуванням перерозподілу зусиль можна визначати приблизно, приймаючи для всіх середніх прольотів і опор максимальний згинальний момент, рівним , а в крайніх прольотах і на першій проміжній опорі .

Несуча здатність фундаментів і основ перевіряється по двох групах граничних станів. До першої групи відносяться розрахунки по міцності конструкцій фундаментів і по несучій здатності грунту основ. До другої групи відносяться розрахунки основ по деформаціях, що проводяться з врахуванням спільної роботи будівлі і основи. Всі розрахунки проводяться згідно СНиП 2.03.1-84*, СНиП, а також "Руководству по проектированию фундаментов на естественном основании под колонны зданий и сооружений промышленных предприятий" (ГПИ ЛенПСП, 1978), "Руководству по проектированию оснований зданий и сооружений" (НИИОСП, 1980) і "Руководству по проектированию оснований зданий и сооружений" (НИИОСП,1978).

При перевірці міцності основи під підошвою існуючого фундаменту потрібно враховувати ефект стискання грунту масою будівлі. Для можливості підвищення розрахункового тиску на грунти основи R, що визначається по СНіП II-15-74 внаслідок їхcтиснення необхідні наступні умови:

- вік будівлі, що реконструюється повинен бути не менше 3 років для піщаних грунтів, 5 років для супісків і суглинків і 8 років для глин;

- будівля не повинна мати тріщин, деформацій і інших ознак нерівномірного просідання;

- величини деформацій основи, підраховані при значеннях розрахункового тиску на основу R, не перевищують 40% гранично допустимих, що визначаються по СНіП II-15-74;

- величини деформацій основи, підраховані при підвищеному розрахунковому тиску, не повинні перевищувати 50% гранично допустимих.

2.11. Допустиму величину тиску на грунти основи з урахуванням їхобтиснення під існуючими фундаментами рекомендується визначати по формулі

(12)

де m - коефіцієнт, що враховує зміну фізико-механічних властивостей грунтів основ під підошвою фундаментів за період експлуатації будівлі;

k - коефіцієнт, що визначається в залежності від відношення розрахункового просідання S_Rпри тиску, рівному розрахунковому, до гранично допустимого просідання S_пр.ср, * що визначається по СНіП II-15-74.

Коефіцієнт m залежить від відношення тиску на основу до збільшення навантаження Р₀ до розрахункового тиску R (табл. 13).

Величину тиску на грунти, визначеного з врахуванням їх обтиснення, допускається перевищити на 20% для окремих дільниць стрічкових фундаментів, площа яких не перевищує 15% сумарної площі фундаментів, якщо поряд з будівлею, де відбувається посилення фундаментів, не проводиться розкриття пазух або риття котлованів чи траншей.

 

Таблиця 13.

%	>80	80-70	<70
.	1.3	1.15	1.0

Коефіцієнт для різних грунтів визначається по табл. 3.

 

Таблиця 14

Ґрунти основ	K при 100%
Піски крупні і середньою крупності дрібні пилеваті Глинисті грунти с спри терміні експлуатації більше 15 років	1,4 1,2 1,1 1,2   1,1	1,16 1,08 1,04 1,08   1,04

Примітка. Для проміжних значень коефіцієнт К приймається по інтерполяції.

Питання про можливість підвищення тиску на основу, спучених, заторфованих, елювіальних, насипних, або інших грунтів з особливими властивостями, повинно вирішуватися індивідуально для кожного випадку, що розглядається відповідно до матеріалів по дослідженню грунтів.

Можливість підвищення тиску на основу для будівель, зведених на просадочних грунтах, на територіях, що підробляються, в сейсмічних районах і т.п. повинна розглядатися з урахуванням додаткових вимог, викладених у відповідних нормативних документах для цих умов.

Допускається перевищити на 20% величину тиску на грунти, визначеного з врахуванням їх обтиснення, під підошвою окремо стоячих фундаментів при щільності їхрозміщення в межах дільниці посилення більше за 60%.

Допустима величина тиску на грунти основи, що приймається, не повинна перевищувати величину розрахункового тиску R більш, ніжна 40%.

 

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА, ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ І ВИБІР СПОСОБІВ ПОСИЛЕННЯ

Всі відомі способи за способом включення конструкцій посилення в роботу розділяються на дві основні групи: зведення нових розвантажуючих і… Група розвантажуючих конструкцій складається з двох підгруп: повне… Група збільшення несучої здатності складається з чотирьох підгруп: посилення без зміни статичної схеми і напруженого…

Коротка характеристика і область застосування різних способів посилення.

Обойми являють собою конструктивне рішення, при якому елемент, що посилюється охоплюється, з чотирьох сторін по периметру конструкції, що… Залізобетонні обойми армуються стержневою поздовжньою арматурою з хомутами чи… Сорочки являють собою конструктивне рішення, при якому елемент, що посилюється охоплюється з трьох сторін…