ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Обстеження та паспортизація будівель (споруд) виконується для виявлення та документування у встановлений термін стану, а також визначення придатності (або непридатності) до подальшої експлуатації.

Обстеження будівель (споруд) можуть виконуватись як самостійний вид робіт (без паспортизації технічного стану).

Паспортизація будівель (споруд) дозволяється тільки після виконання та аналізу матеріалів обстежень та на підставі отриманих при цьому даних.

Роботи з обстеження для паспортизації будівель (споруд) повинні виконуватись спеціалізованими організаціями з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель та споруд, забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації, які мають Державну ліцензію на виконання спеціальних видів робіт при проектуванні та будівництві з зазначенням в додатку до ліцензії тих типів будівель (споруд) та їх конструкцій, які у конкретному випадку необхідно обстежити та паспортизувати. Ці організації також повинні відповідати вимогам. що викладені в "Положенні про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель (споруд) для забезпечення їх надійності і безпечної експлуатації" (далі - спеціалізована організація). Цей порядок розповсюджується також на ті організації, які притягуються на субпідрядних засадах, а також для виконання спеціальних обстежень (вишукування, дослідження, випробування і т. ін.).

Обстеження будівель (споруд), як самостійний вид робіт. може виконуватись як спеціалізованими організаціями, так і іншими організаціями, які мають Державну ліцензію на виконання спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві.

Всі будівлі (споруди) незалежно від їх призначення, форми власності, віку, капітальності, показників юридичного статусу, економічного стану власника, технічних особливостей підлягають періодичним обстеженням з метою оцінки їх технічного стану та паспортизації, а також прийняття обгрунтованих заходів по забезпеченню надійності та безпеки при подальшій експлуатації (консервації).

Відповідно до цього рекомендується для кожної будівлі (споруди) обстежувати (оцінювати):

техногенні зміни навколишнього середовища;

інженерно-геологічні умови майданчика;

хімічний склад грунтових вод;

конструкції та споруди, що захищають будівлі (споруди) від небезпечних геологічних процесів;

вимощення та елементи благоустрою;

основи та фундаменти;

уводи та випуски інженерних мереж;

підземні несучі, огороджуючі та гідроізолюючі конструкції;

стан повітряного середовища в будівлі (споруді) та навколо нього (температура, вологість, повітрообмін, хімічний склад повітря);

надземні несучі та огороджуючі конструкції;

покриття та покрівлі;

антикорозійний захист конструкцій, підлоги, зовнішнє та внутрішнє опорядження;

теплотехнічні, сантехнічні та вентиляційні системи та обладнання;

ізоляційні покриття;

інші елементи будівель (споруд) та їх систем, проектуваннята влаштування яких регламентується ДБН (СНиП).

Обстеження та паспортизація будівель (споруд) повинна виконуватись регулярно (планове обстеження). з періодичністю, яка встановлюється у відомчих правилах (інструкціях) з експлуатації будівель (споруд).

Термін першого (після введення в експлуатацію) обстеження та паспортизації будівель (споруд) повинен призначатися проектною організацією (автором проекту). Термін наступних обстежень та паспортизації призначається спеціалізованою організацією, яка виконувала перше обстеження з метою паспортизації.

При відсутності в проекті будівлі (споруди) термінів першого планового обстеження для паспортизації дозволяється вказані терміни визначати за рекомендаційним додатком з урахуванням таких основних чинників:

а) класу капітальності для гідротехнічних споруд (відповідно до СНиП) або рівня відповідальності, який характеризується економічними, соціальними та екологічними наслідками (відповідно ГОСТ 27751-88);

б) потенційної екологічної небезпеки, яка може виникнути внаслідок порушення виробничого процесу при відмові будівельних систем або окремих конструкцій;

в) ступеня агресивності по відношенню до будівельних конструкцій (споруди) робочих середовищ, в яких ці конструкції експлуатуються;

г) особливостей конструктивних рішень та досвід експлуатації аналогічних будівель (споруд).

Відповідальність за виконання своєчасних обстеженьта паспортизації будівлі (споруди) покладається на власника будівлі (споруди).

Необхідність в обстеженнях, як самостійному виді робіт (позачергове обстеження), визначається власником будівлі (споруди) або на вимоги органів Державного нагляду за охороною праці та їх посадових осіб. Їх, як правило необхідно виконувати додатково до планових у таких випадках:

перед прийняттям в експлуатацію будівель (споруд), які мають підвищений рівень відповідальності. Необхідність виконання таких обстежень повинна бути обгрунтована;

при виявленні ознак аварійного стану окремих конструкцій або частин будівель (споруд);

при суттєвих змінах передбачених проектом навантажень та діянь;

при плануванні капітального ремонту, реконструкції або технічного переозброєння;

при відповідних постановах або розпорядженнях Кабінету Міністрів;

після виникнення надзвичайних ситуацій (стихійні лиха, техногенні аварії, пожежі та ін.);

на вимогу представників органу державного нагляду.

Обсяг позачергових обстежень рекомендується визначати у кожному конкретному випадку з урахуванням задач, які вирішуються, конструктивних властивостей будівлі (споруди), наявності інформації про його технічний стан та інших чинників.

Підготовчі та допоміжні роботи. що пов’язані з виконанням обстежень та паспортизації технічного стану (очищення конструкцій, викопування шурфів, відкриття місць огляду важливих елементів та робіт, тимчасові кріплення аварійних конструкцій, улаштування захисних настилів, огороджень, риштувань; узгодження графіків зупинки обладнання, технологічних процесів, вимкнення струмонесучих пристроїв та інші заходи, які пов’язані з необхідністю безпечного виконання обстежень в умовах діючих виробництв; інші роботи, що пов’язані з технічним та організаційним забезпеченням нормальних умов виконання обстежень), повинні, як правило, виконуватись власником будівлі (споруди) або організаціями, що залучені власником до цих цілей.

Роботи з обстеження будівель (споруд) повинні виконуватись з дотриманням правил охорони праці та техніки безпеки, а також правил, що діють на підприємстві (організації), будівлі (споруди) якого обстежуються.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ВИКОНАННЯ ОБСТЕЖЕНЬ, ОЦІНКИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ТА ПАСПОРТИЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬ (СПОРУД)

Власник будівлі (споруди) в терміни зобов’язаний забезпечити обстеження будівель (споруд) шляхом залучення на договірних засадах для виконання цієї роботи спеціалізованої організації (організацій).

Для організації вказаної роботи власник будівлі (споруди) видає наказ (розпорядження) по підприємству (організації) з визначенням об’єктів, що підлягають обстеженню; видів та термінів обстежень; осіб, які відповідають за укладання договору та організаційно-технічне забезпечення робіт; джерела фінансування. Методи та обсяги окремих видів робіт та досліджень деталізуються у технічному завданні, що додається до договору. У договорі обумовлюються також зобов’язання сторін щодо виконання підготовчих та допоміжних робіт. Результати обстежень і оцінки технічного стану будівлі (споруди) рекомендується подавати у вигляді технічного звіту спеціалізованої організації, який надається власнику будівлі (споруди) та використовується ним для заповнення Паспорту технічного стану будівлі (споруди) та прийняття необхідних заходів для його безпечної експлуатації.

Власник будівлі (споруди) при організації та проведенні обстежень несе відповідальність за:

дотримання термінів та видів обстежень;

своєчасне укладання договорів та повне фінансування робіт з обстеження будівель (споруд);

повноту та достовірність представленої технічної документації;

своєчасне та якісне виконання рекомендацій, виданих при обстеженні будівлі (споруди) спеціалізованою організацією.

Спеціалізована організація, що виконує обстеження будівель (споруд), несе відповідальність за:

якість та достовірність матеріалів обстежень та оцінки технічного стану будівель (споруд), що обстежуються, обгрунтованість висновків та рекомендацій.

При організації і виконанні обстежень необхідно користуватись технічною документацією будівлі (споруди), що обстежується. Власник будівлі (споруди) зобов’язаний протягом всього терміну експлуатації будівлі (споруди) зберігати та надавати спеціалізованій організації технічну документацію в обсязі пп. 1.2.7. 1.2.10 ДБН А.3.1-3-94. а також:

типові проекти і рішення, що використовувались;

акти робочих та державних (технічних) комісій;

проекти ремонтів, підсилень та реконструкцій, що виконувались за цей період;

звіти про обстеження та випробування конструкцій, систем будівель (споруд);

паспорт технічного стану будівлі (споруди).

При відсутності тих чи інших креслень або документації допускається їх відновлення власником будівлі (споруди) шляхом копіювання. обмірів та іншими обгрунтованими способами.

Крім технічної документації на будівлю (споруду), яка повинна постійно зберігатись у власника будівлі (споруди), рекомендується при організації обстежень вжити заходів щодо її розширення та поглиблення за рахунок отримання в проектних (автори проекту), підрядних та інших організаціях копій архівних документів, що містять:

розрахункові схеми, статичні та динамічні розрахунки конструкцій;

виконавчі креслення та виробничу документацію заводів-виготовлювачів конструкцій;

фактичні дані внутрішньоцехового та загальнозаводського середовища (температурний режим, вологість повітря, склад та інтенсивність пороховикидів, параметри агресивних середовищ та ін.);

фактичні дані про режим роботи та навантаження від основного та допоміжного обладнання, про фактичні навантаження - від рухомого складу, від сировини та матеріалів;

фактичні дані про екстремальні природні явища (катастрофи, повені, урагани, зледеніння, землетруси та ін.).

Відомості, які неможливо отримати з документів, можуть визначатися шляхом опитування експлуатаційного персоналу, а також розрахунками, обстеженнями та вишукуваннями.

Планові обстеження будівель (споруд) проводяться з розподілом на такі етапи:

а) попереднє обстеження, яке містить:

збір та аналіз технічної документації;

загальний огляд з оцінкою стану конструкцій та виявленням найбільш зношених, а також аварійних конструкцій;

складання програми інструментальних спеціальних обстежень та технічного завдання на виконання робіт з обстеження;

б) детальне обстеження, яке містить:

уточнення обміром перерізів елементів, конструктивних схем навантажень, визначення приладами фактичних фізико-механічних характеристик матеріалів (міцність, відносне подовження, модуль пружності, щільність, теплопровідність та ін.);

виявлення, обмір, ескізування дефектів та пошкоджень конструкцій (зміщення в плані, осідання, крени, прогини та ін.);

визначення розмірів деформацій швів та стиків, ширини розкриття та глибини тріщин, перерізів арматури, товщини захисного шару бетону;

аналіз результатів попередніх та інструментальних обстежень;

в) спеціальні обстеження, які містять:

уточнення даних інженерно-геологічних, інженерно-геодезичних та інших вишукувань;

випробування конструкцій пробними навантаженнями та діяннями;

тривалі спостереження та вимірювання деформацій, осідань, кренів, температурно-вологісного режиму та ін.

В конкретних умовах, в залежності від відповідальності будівель (споруд) та їх стану, деякі етапи обстежень можуть не проводитись.

Спеціальні обстеження рекомендується призначати в тих випадках, коли даних попередніх та інструментальних обстежень недостатньо для прийняття обгрунтованого рішення про технічний стан, функціональну придатність та безпечність будівлі (споруди).

В порівнянні зі звичайними детальними обстеженнями спеціальні обстеження потребують більш тривалих і точних спостережень, проведення вишукувань, досліджень, випробувань конструкцій та споруд в натурних умовах. До виконання спеціальних обстежень доцільно залучати головні по досліджуваній проблемі науково-дослідні інститути та спеціалізовані організації.

До спеціальних обстежень рекомендується відносити:

складні інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування (випробування великими штампами, випробування натурних ціликів на зсув, натурні фільтраційні випробування та ін.);

тривалі високоточні геодезичні спостереження за осіданнями та деформаціями;

натурні випробування конструкцій та споруд (статичні, динамічні, гідравлічні, пневматичні та ін.);

інші складні вишукування, випробування та дослідницькі роботи, що пов’язані з визначенням технічного стану конструкцій будівель (споруд).

Підсумки роботи з обстеження та аналізу їх результатів слід оформляти у вигляді звіту спеціалізованої організації, що виконувала обстеження.

У загальному випадку звіт повинен містити:

дані про технічну документацію, її повноту та якість, опис конструктивних рішень, висновки про невдалі, застарілі та хибні рішення;

стислий опис технології будівництва з позначенням відхилень від проекту, що мали місце, а також дефектів, які виникли на стадії будівництва;

відомості, які характеризують проектний та фактичний режим експлуатації конструкцій будівель (споруд), що містять дані про фактичне навантаження та діяння, а також про характер внутрішньовиробничого середовища;

результати огляду будівель (споруд) із зазначеннями про стан окремих конструкцій і частин;

відомості та схеми дефектів і пошкоджень конструкцій;

результати геодезичних та інших вимірів конструкцій, неруйнівних методів контролю, інших натурних досліджень та випробувань;

результати фізико-механічних випробувань зразків матеріалів, хімічних аналізів матеріалів та середовища.

результати аналізів дефектів, пошкоджень, а також причин їх виникнення;

перевірні розрахунки конструктивних елементів та систем;

висновки про стан конструкцій та іх придатність до подальшої експлуатації або ремонту;

відомості, які необхідні для заповнення Паспорту технічного стану будівлі (споруди).

стислі технічні рішення щодо методів ремонту або заміни дефектних конструкцій, рекомендації з покращення експлуатації будівельних конструкцій та основ.

Відомості і висновки, які отримані при періодичному обстеженні будівлі (споруди) спеціалізованою організацією, належить використовувати з метою заповнення "Паспорту технічного стану будівлі (споруди)" (далі - Паспорт).

Паспорт є технічним документом власника будівлі (споруди). в якому на основі об’єктивних даних, що отримані спеціалізованою організацією у процесі виконання інструментальних обстежень, міститься висновок, що періодично уточнюється, про придатність (або непридатність) будівель (споруд) до подальшої експлуатації Паспорт оформлюється власником будівлі (споруди) при прийнятті об’єкта в експлуатацію Перший запис про технічний стан будівлі (споруди) заноситься в Паспорт власником будівлі (споруди) на основі Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації).

3 метою забезпечення надійності та безпеки експлуатації будівлі (споруди) власник будівлі (споруди) повинен за підсумками обстежень та паспортизації вживати необхідних та своєчасних заходів щодо ремонту реконструкції окремих конструктивних елементів, систем або будівлі (споруди) в цілому. Ремонт, заміна, реконструкція несучих елементів та огороджуючих конструкцій будівель (споруд) можуть виконуватись тільки за проектом розробленим спеціалізованою проектною організацією, яка має відповідну ліцензію Головного Центру із ліцензування Держбуду України.

При виявленні будівель (споруд) або їх конструктивних елементів непридатному до нормальної експлуатації або аварійному стані (ІІІ та ІУ стан будівель (споруд), або їх окремих конструкцій) спеціалізована організація, що виконує обстеження зобов’язана зробити відповідні записи в паспорті з зазначенням термінів усунення таких дефектів та пошкоджень.

Спеціалізована організація повинна не пізніше 10-ти денного терміну після закінчення обстеження надіслати до центру ведення реєстру аварійнонебезпечних промислових будівель та споруд інформацію про будівлі (споруди), або конструктивні елементи, що віднесені до ІІІ чи ІV стану із зазначенням характеристики дефектів (пошкоджень) та термінів їх усунення.

В разі ухилення власника від усунення таких дефектів і пошкоджень в зазначені терміни, представник територіального органу Держнаглядохоронпраці може припинити експлуатацію будівлі (споруди) чи його частини.

Рішення про поновлення експлуатації таких будівель (споруд), або їх частин приймаються представниками спеціалізованої обстежувальної організації, територіального відділу Держнаглядохоронпраці та власником після виконання відповідного ремонту (реконструкції) та додаткового обстеження цих об’єктів актом поновлення експлуатації об’єкту за підписами вищезгаданих осіб з внесенням відповідних записів в паспорт будівлі (споруди).

Ці дані також надсилаються обстежувальною організацією до центру ведення реєстру аварійно небезпечних промислових будівель та споруд.

Якщо органи або посадові особи, що здійснюють відомчий або державний нагляд, не згодні із задекларованим власником технічним станом будівель та споруд або висновком спеціалізованої організації, то на їх вимогу власник зобов’язаний замовити проведення державної діагностики технічного стану будівлі чи споруди в іншій спеціалізованій організації за участю представників регіональних експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці.