Бойова готовність Збройних сил та їх здатність виконувати в найкоротші терміни поставлені завдання напряму залежить від укомплектованості та технічної оснащеності військ. Бойові машини та допоміжна техніка, які є на озброєнні в Збройних силах України вимагають застосування якісних та високоефективних сортів пального, мастильних матеріалів, спеціальних технічних рідин та компонентів ракетного палива.
Фізико-хімічні та експлуатаційні властивості пально-мастильних матеріалів, їх якісний стан та методи досліджень, порядок їх зберігання, транспортування та застосування на військовій техніці повинні відповідати вимогам керівних документів, державних стандартів та технічних умов, основними з яких є:
1. Керівництво по контролю якості пального у Збройних Силах України – введене в дію Наказом Заступника Міністра оборони України – начальника Тилу Збройних Сил України від 23.01.1997 року №1.
2. Інструкція щодо поводження з отруйними технічними рідинами у Збройних Силах України – введена в дію Наказом Заступника Міністра оборони України – начальника Тилу Збройних Сил України від 02.07.1994 року №7.
3. Норми витрати пального, масел, мастил і спеціальних рідин при експлуатації, ремонті та консервації військової техніки й озброєння ЗС України – введені в дію Наказом Міністра оборони України від 06.01.99 року №01.
4. Наказ Заступника Міністра оборони України – начальника Тилу Збройних Сил України №24-94р. “Про введення в дію керівництва щодо поводження з етиловим спиртом”.
5. Інструкція щодо поводження з гальмівними рідинами – затверджена начальником Головного управління ракетного палива та пального Тилу Збройних Сил України від 09.06.1997 року.
6. ДСТУ 4063-2001 Бензини моторні;
7. ТУ У 00149943.501-1998 Автомобільні бензини з підвищеним кінцем кипіння;
8. ГСТУ 320.00149943.015-2000 Бензини моторні сумішеві;
9. ГСТУ 320.00149943.007-1997 Палива для реактивних двигунів марки РТ;
10. ГСТУ 320.00149943.011-1999 Палива для реактивних двигунів марки ТС-1;
11. ДСТУ 3868-1999 Палива для дизельних двигунів
12. ДСТУ 4058-2001 Паливо нафтове. Мазут.;
13. ГОСТ 17479.1-1985 Система позначень та класифікація моторних олив;
14. ГОСТ 17479.2-1985 Система позначень та класифікація трансмісійних олив;
15. ДСТУ ГОСТ 33 – 2003 Нафтопродукти. Метод визначення кінематичної в’язкості.
16. ГОСТ-1756 (ASTM D323, ISO 3007-99) Метод визначення тиску насичених парів
17. ГОСТ 2177 – 1999 Нафтопродукти. Метод визначення фракційного складу.
18. ГОСТ 4333-87 Метод визначення температури спалаху та займання у відкритому тиглі.
19. ГОСТ 6356-75 (СТ СЕВ 1495-79, ІСО 2719-73) Метод визначення температури спалаху в закритому тиглі.
Крім вище зазначених керівних документів та стандартів, будуть використовуватись й інші документи, до яких ми будемо звертатись під час вивчення конкретних тем дисципліни.
В керівних документах та літературі часто зустрічаються скорочення та абревіатура, яка буде використовуватись нами при вивчені дисципліни:
АБ – автомобільний бензин;
ГТД – газо-турбінний двигун;
ДВЗ – двигун внутрішнього згорання;
ДП – паливо для дизельних двигунів;
ЗСУ – Збройні сили України;
КРП – компоненти ракетного палива ( ракетний окислювач та ракетне пальне)
КЯ ПММ – контроль якості пально-мастильних матеріалів;
МО – моторні оливи;
ОТР – отруйно-технічна рідина;
ПЗС – період затримки самозаймання;
ПМ – пластичні мастила
ПММ – пально-мастильні матеріали;
ПРД – паливо для реактивних двигунів;
СР – спеціальні рідини ( рідини для гідравлічних систем, гальмівні, охолоджуючі, амортизаційні рвдини);
ТЗСП – технічні засоби служби пального.