Етапи політичного процесу - раздел Философия, ПОЛІТОЛОГІЯ. КУРС ЛЕКЦІЙ міжнародні відносини З Погляду Динаміки Політичний Процес Складається З Ряду Стадій, Що Послідовно...
З погляду динаміки політичний процес складається з ряду стадій, що послідовно здійснюються (але завжди залишаються внутрішньо пов’язаними один з одним) і циклічно повторюються.
Розрізняють наступні стадії політичного процесу:
1. конституювання, утворення політичної системи;
2. відтворення компонентів і ознак даної системи;
3. ухвалення і виконання політико-управлінських рішень;
4. контроль функціонування і розвитку політичної системи.
Основні стадії політичного процесу виражають динаміку розвитку політичної системи, внаслідок чого в ній відбуваються зміни і перетворення. Тому в кожному новому циклі політична система не копіює себе, а збагачується новими сторонами і властивостями (наприклад, поява виборчої системи або нового законодавства, політичних блоків, партій і т.д.), в ній відбуваються політичні зміни. Але головні процес все ж таки – повторення на новий лад того, що існувало раніше – самовідтворювання.
На стадії відтворювання політичної системи повторюється і закріплюється, видозмінюється і обновляється історичний тип політичної системи, її класова природа, зв’язки з іншими підсистемами суспільства. Відтворюються політичні відносини і інститути, політичні норми і цінності, символи, мова. Відтворюються самі учасники політичного процесу як виразники певних політичних позицій, носії відповідних поглядів, виконавці тих або інших політичних ролей.
Контроль функціонування і розвитку політичної системи досягається шляхом попередження і усунення відхилень поведінки частин політичної системи і учасників політичного процесу від орієнтирів і стандартів діяльності, що задаються.
Результат політичного процесу залежитьвід
· сукупності незалежних змінних (наявність ресурсів, сприятливих або несприятливих умов, тобто зовнішнього оточення; від втручання несподіваних, випадкових чинників і т.д.),
· залежних змінних, включених в сам політичний процес,
· вибраних засобів, методів, виконавців і т.д. і відносин між ними.
Велика частина незалежних змінних може і повинна бути врахована в політичному процесі, так само як залежних, проте саме ця друга група чинників понад усе здатна порушити процес.
Разом з тим на політичний процес усередині окремих країн значну роль грає зовнішній чинник, світополітичні та світогосподарські відносини і зв’язки, вся сукупність реалій міжнародного характеру.
Процес вироблення політичних рішень дає можливість виділити в здійсненні політичного процесу найбільш значимі фази. Як перша фаза можна розглядати подання політичних інтересів груп інститутам, що приймають політико-управлінські рішення.Організовані і неорганізовані асоціації громадян мають різний характер і регулярність в представництві своїх інтересів (тобто інституціональними або неформальними коштами впливу на владу, можливостями публічної заяви цілей, підбора кадрів, вербування прихильників і т.д.). Нагромадження критичної маси політичних вимог включає в дію організаційні структури як масового (електорального) характеру, так і спеціалізованого призначення (партії, групи інтересів). У багатопартійних і однопартійних системах як набір організаційних засобів, так і загальний клімат трансляції інтересів до вищих ешелонів влади мають досить відмітний характер.
Друга фаза політичного процесу являє собою формулювання політичної волі й прийняття політико-управлінських рішень.Ця фаза політичного процесу включає такі обов’язкові елементи, як: виділення з політичного контексту конкретних проблем; збір інформації; розгляд можливих альтернатив; наслідків прийнятих рішень; вибір і коректування обраного плану дій. У даному аспекті політичний процес є сферою діяльності правлячих і опозиційних еліт, що виробляють у взаємодії загальнодержавні постанови і директиви.
Можливості вироблення політичних рішень, що відповідають потребам суспільства, залежать від цілого ряду факторів.
· зокрема, від рівня централізації (децентралізації) влади;
· співвідношення прав і прерогатив центральних і місцевих органів влади, взаємодії партійних і державних структур;
· політичних рішень, що прямо або побічно впливають на процес прийняття;
· ступеня поділу й урівноваженості законодавчої, виконавчої і судової влади;
· ступеня врахування думок експертів і інших елементів технології влади;
· сильний вплив на особливості політичного процесу на даному етапі роблять і взаємозв’язки усередині правлячого класу;
· відносини між правлячою й опозиційної елітами;
· зв’язки керівництва і технічного апарата керування, що показують, хто насправді приймає принципові рішення;
· відносини між галузевими сегментами правлячої еліти (військової, адміністративної, аграрної, господарської й ін.);
· рівень корумпованості елітарних угруповань (зрощування влади із кримінальними елементами).
Якісні відмінності політичних рішень залежать і від того,
· чи базуються вони на консенсусі, угоді політичних груп,
· чи знайдені компроміси із приводу ролей і функцій правлячої еліти й контреліти,
· чи розходяться статусні і реальні можливості суб’єктів, що приймають участь у виробленні рішень.
Третьою фазою є реалізація політичної волі, вираженої в управлінських рішеннях На цій фазі значимим є вміння влади домогтися реалізації ухвалених рішень, підкорити їм поведінку громадян. Головним питанням реалізації політичних рішень стає вибір засобів і методів політичного регулювання (насильницьких або ненасильницьких, ідеологізованих або неідеологізованих). У цьому сенсі правлячі кола можуть орієнтуватися на раціональні і популістські політичні лінії, проводити відкриту політику або наголошувати на правління елітарних угруповань, не зацікавлених у залученні народу в політичне життя.
Одною з вимог до здійснення владної волі є також здійснення правлячою елітою заходів, що дозволяють обмежити можливості політичного оппонирования конкурентів, щоб запобігти блокуванню прийнятих ними рішень.
Не тільки опозиційні структури можуть намагатися перешкодити втіленню ухвалених рішень. Нижчестоящі інститути державної влади також найчастіше прагнуть пристосувати прийняті закони і рішення для реалізації власних, іноді розбіжних з волею центра, інтересів. Наприклад, міністерства або місцеві органи керування можуть давати свою інтерпретацію урядовим рішенням, що сприяє дезінтеграції влади і наростанню протиріч у політичному процесі (особливо часто це має місце, коли міцеві органи влади представлені іншими політичними силами, ніж центральна влада).
Найважливішим елементом реалізації рішень є також регулювання інформаційного режиму здійснення влади. Залежно від типу режиму, політичним суб’єктам може надаватися вся політично значима інформація, необхідна для виконання їхніх ролей і функцій або вона свідомо урізується, що не сприяє всебічній оцінці діяльності влади, розумінню характеру прийнятих ними рішень. Від характеру інформації, можливостей доступу до неї залежить формування основних мотивів політичної поведінки громадян, а отже, і характер їхнього впливу на інститути влади.
Все темы данного раздела:
Сутність та основні підходи до визначення політики
Походження поняття «політика», як правило, повязують із назвою праці давньогрецького мислителя Аристотеля, в якій він розглядав основи організації та діяльності держави, політичної влади. «Людина з
Політика як мистецтво державного управління
Етимологічно поняття «політика» (греч, politika) походить від слова поліс (polis)[1], що буквально означаює «місто-держава» і справи полісні, суспільні, держа
Політика як публічний процес
Друга концепція політики є трохи більш широкою, оскільки виводить її за межі урядового керування в ту область, що називається «громадське життя», або «суспільна справа». Відповідно до цього
Політика як влада
Четверта концепція є одночасно і найбільш широкою, і найбільш радикальною. Політика тут не пов’язується з якої-небудь конкретною сферою, будь-то уряд, держава або «публічне» життя, – постулируется,
Властивості політики
Визначеність політики як особливої сфери людської життєдіяльності безпосередньо виражається в наявності відповідних специфічних рис і характеристик. У своїй сукупності вони дозволяють відрізнити по
Предмет та структура політології. Функції політології
Етимологія терміну «політологія»: греч. пολιτικός – такий, що належить громадянам, громадянський, від греч. пολίτης – громадяни
Структура політології
Політичну науку характеризує багаторівневий характер знань, по-різному представлений у працях різних науковців і наукових шкіл (Рис. 1.5.).
Зв’язок політичної науки з іншими науками про політику
Політика, розглянута як органічна складова всієї сукупності соціальних, природних і космічних (символизирующих специфічну частину природних) явищ, вивчається політичною філософією.
Функції політичної науки
Функціонування політичної науки обумовлює виконання нею цілого ряду функцій, пов’язаних не тільки з пізнанням політики, але і з реальною практичною діяльністю у сфері публічної влади.
·
Методологічні засади політології
Важливу роль у політології грає система її основних понять, або категорій. Категоріями прийнято називати загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні закономірні зв’язки і ві
Парадигми політики
Для узагальненої характеристики специфічних підходів до аналізу і пояснення політики науковці пропонують використовувати поняття парадигми. Поняття парадигми було введено американським істориком на
Передумови виникнення політології
Політична наука як окрема галузь знання сформувалася на стику соціології, державознавства, юриспруденції, психології, антропології й інших наук ще в другій половині XIX ст., коли у розвинених країн
Основні етапи становлення та розвитку політичної науки
Різні науковці по-різному трактують історичні етапи становлення і розвитку політичної науки. Розглянемо деякі з них.
На думку Г. Алмонда, якщо б ми побудували графічну модель історії розви
Особливості розвитку політології в Україні
Найвідомишими представниками дореволюційного етапу становлення української політології були М.Костомаров, В.Антонович, М.Драгоманов, М.Грушевський. Характерною ознакою цього етапу було домінування
Порівняння основних напрямків досліджень
(світові стандарти та Україна)
Світові стандарти
Наукові спеціальності
з політичних наук в Україні
1. Полі
Поняття влади як соціального феномена
Оскільки влада є важливою характеристикою людського співтовариства, з якою ми зустрічаємося майже у всіх сферах життя людей, її розглядають як базову категорію політичної науки. На думку А.І. Солов
Функції політичної влади
Вони збігаються з функціями політики, найважливішим засобом здійснення якої є влада, а в кінцевому підсумку – з функціями різних політичних інститутів. Найважливішою функцією політичної влади, як і
Властивості політичної влади
Як відносно самостійне і якісно певне явище політична влада має цілий набір властивих їй рис і характеристик. Серед них можна виділити рядуніверсальних рис, що поєднують політичну
Політична система як механізм формування і функціонування влади у суспільстві, чинник стабілізації і розвитку політичного життя
Політична система суспільства досліджувалась протягом багатьох століть, починаючи від Аристотеля. Але вагомих результатів було досягнуто лише в XX ст. після застосування американським теоретиком Д.
Основні елементи політичної системи, її підсистеми, функції та типологія політичних систем
Структура політичної системи розглядається українськими політологами як сукупність владних інститутів, що пов’язані між собою і створюють стійку цілісність.
Головний єднальний компонент си
Функції політичної системи
Політична система суспільства підпорядкована вирішенню тих завдань, заради розв’язання яких вона створена і діє. Її функції не зводяться до простої суми функцій її компонентів. Кожна складова політ
Особливості політичної системи України в історичній ретроспективі. Політична система сучасної України.
Необхідною умовою початку становлення політичної системи України було послаблення впливу тих механізмів (насамперед в сфері реалізації державної влади), які забезпечували непохитність політичної си
Походження, сутність і основні ознаки держави
Однієї із центральних проблем політології є державна влада, оскільки чи не самі головні розділи політичної теорії так чи інакше пов’язані із «державним питанням». Проте фактично ніколи не було єдин
Функції і типологія держави
Функції держави не можна ототожнювати з функціями її окремих органів, які є частиною апарату держави і проявляються у компетенції, правах і обов’язках, закріплених за ними. Варто також зазначити, щ
Типологія держав
Типологія – поділ за певними критеріями держав на групи, що мають схожі загальні риси, які проявляються в особливостях їхнього. Сьогодні існує досить багато різноманітних типологій, які грунтуються
Форми правління та державного устрою
Багатовіковий досвід розвитку державності у різних народів світу лежить в основі традиційної класифікації держав залежно від форм правління і державного устрою. Форма правління виступає зовнішнім п
Структура держави. Класифікація органів державної влади
Структура сучасної держави відрізняється високим ступенем складності, різноманіттям органів і установ, підрозділяється на великі підсистеми. Так, одну його підсистему (частину) складають
·
Види органів держави
Органи держави класифікуються за різниими критеріями За способом виникнення вони підрозділяються на первинні й похідні. Первинні органи держави ніякими іншими органами не створюються. Вони а
Відповідно до принципу поділу влади розрізняють
Законодавчі органимають право видання законів – вищі представницькі органи – «парламенти» – утворюються шляхом вільних і загальних виборів. Вони виражають волю всього народу, і їхн
Класифікація органів державної влади України
Критерій класифікації
Види органів
1. Спосіб формування
1) виборні (Президент України, Верховна Рада); 2) такі, що призна
Правова, соціальна держава: визначення, суть, основні ознаки
Поняття «правова держава» стало вживаться у XІX століття, поняття «соціальна держава» – у XX столітті, хоча витоки обох слід шукати в давнині. Вже відомі мислителі античності (Платон, Аристотель та
Ознаки соціальної правової держави
1. Зв’язок державної влади з правом і його панування у всіх сферах суспільного життя: свобода може бути досягнута лише у тому разі, якщо державна влада обмежується (переборюється) правом, ст
Громадянське суспільство: поняття і сучасні концепції громадянського суспільства. Тенденції розвитку громадянського суспільства в Україні
Громадянське суспільство є одною з ключових категорій політології. У трактуванні цієї складної і багатопланової проблеми існує досить великий розкид думок і оцінок як у західної, так і у вітчизняні
Реєстр громадських експертиз
Дата проведення
Назва експертизи
20.10.2009
Діяльність Львівської обласної державної адміністрації щодо регулювання цін (
Шляхи формування громадянського суспільства, правової, соціальної держави в Україні
Нині на шляху розбудови громадянського суспільства в Україні постає потрійне стратегічне завдання: по-перше, сформувати чітке розуміння характеру та функцій громадянського суспільства з точки зору
Форми існування політичного процесу
Більшість політологів розрізняють такі форми існування політичного процесу:
· формування органів політичної системи, інакше цей процес називається інституалізацією;
· фу
Основні властивості політичного процесу
Всі форми існування політичного процесу відображають постійну взаємодію різних соціальних груп і громадян, що використовують різноманітні канали й інститути політичної влади для задоволення своїх с
Типологія політичних процесів
Взаємозв’язок політичних процесів народжує складне сполучення дій, спрямованих на забезпечення стабільності, сталості, непорушності в політичному житті і її зміни, динаміки, творчості. Саме тому мо
Політична поведінка та її типи
Для позначення дій пересічних громадян у сфері політики застосовується поняття «політична поведінка». Це одна з базових політологічних категорій, яка характеризує взаємодію суб’єктів з політичною р
Політична соціалізація, її механізми й етапи
Термін «соціалізація» в науковий обіг запровадили наприкінці XIX ст. американський соціолог Ф. Гіддінс та французький соціопсихолог Г. Тард. Його смисл визначався як «процес розвитку соціальної при
Поняття політичного режиму: його сутність та основні компоненти
Політичний режим (франц. regime, від лат. regimen – управління) є одним з базисних понять політології. Порівняно з такими категоріями, як «форма державного правління» і «форма державн
Основні ознаки політичного режиму
А. Циганков виділяє наступні відмітні ознаки політичного режиму.
По-перше, режим недостатньо зв’язувати лише з формою правління. Режим близький до політичної системи, розкриває її динам
А. Циганков
До структурних елементів політичного режиму включають:
· ·політичні структури державної влади, їх реальний статус і роль у суспільстві;
· ·методи
Моделі взаємодії режиму й опозиції
В умовах гегемонії формується нелояльна модель взаємодії уряду й опозиції. Режим забороняє будь-яку опозицію й робить все можливе для її повного зникнення. Причому, можливості вини
Природа демократії, її історичний розвиток. Принципи та типи демократії
Слово «демократія» (буквально — народовладдя) походить від давньогрецького словосполучення, яким позначали державний лад, за якого вирішальна роль у прийнятті рішень і врядуванні належала народни
Слабкості й вади демократії
Тлумачення демократії і ставлення до неї здавна було й донині залишається важливим критерієм, за допомогою якого роблять висновки про зміст і скерованість того чи іншого суспільного руху або політи
Політичний режим в Україні. Передумови та шляхи демократизації українського суспільства
Кінець 80-х - початок 90-х років XX ст. у політичному житті України, як і в житті інших республік колишнього СРСР, характеризувався, з одного боку, процесами лібералізації тоталітарного режиму та в
Суть політичних партій та їх роль у політичній системі суспільства
Незалежно від політичної організації сучасних суспільств, партії завжди відігравали провідну роль у боротьбі за владу. Демократичні і навіть тоталітарні суспільства зазвичай створювали свою власну
Типологія партій і партійних систем
Свого часу М.Вебер в історії становлення партії вирізняв три етапи: аристократичне угрупування, політичний клуб, масова партія. Але такий шлях пройшли тільки ангілйські партії лібе
Переваги і недоліки різних партійної систем
З одного боку, багатопартійна система відображає широкий політичний спектр суспільства, демонструє реальні відносини змагальності, але з іншого – для неї притаманні суттєві мінуси:
Політичні партії і партійна система в Україні
Появі сучасних українських політичних партій передувала поява політичних клубів, спілок, товариств та рухів. Так, у період з 1987 по 1989 р. в Україні утворилося понад 125 громадсько-політичних клу
Виборчі системи: їх ознаки та різновиди
Виборча система у вузькому розумінні цього терміну – це спосіб розподілу місць в органі державної влади між кандидатами залежно від результатів голосування виборців.
Ідеальної виборчої системи не існує. Кожна з них має свої плюси й мінуси.
Прибічники використання традиційних різновидів мажоритарної системи голосування серед головних її недоліків виділяють такі:
• не відображає реального стан
Види і форми громадських об’єднань
У будь-якій демократичній державі існує розповсюджена система громадських організацій, які мають значний вплив на всі сторони суспільного життя. Саме громадські організації є ініціаторами та чинник
Тенденції розвитку профспілкового руху в Україні
1. Профспілковий рух охоплює всі регіони країни, всі галузі економіки, всі форми власності та господарювання. З п’яти всеукраїнських профоб’єднань три охоплюють усі регіони України; в усіх регіонах
Суб’єкти політичного процесу. Типи політичних суб’єктів
Суб'єктами політичного процесу є окремі особи і соціальні групи. Особа виступає як учасник політичного процесу, представник якоїсь групи або як громадянин, наділений політико-право
Передумови участі особистості в політичному процесі
Активне включення особистості в політичний процес вимагає певних передумов. Їх можна поділити на три групи:
· матеріальні,
· соціально-культурні і
· політико-правові.
Лідерство та його специфіка у політичному аспекти
Проблема лідерства привертає увагу широкого кола дослідників – істориків, політологів, психологів, соціологів і економістів. «Лідерство, – відзначав відомий французький політолог Ж.Блондель, – так
Типи лідерства
Складна соціально-політична й психологічна природа лідерства обумовлює можливість класифікації цього феномена по різних підставах.
Основою для типології політичного лідерства частіш за все
Поняття, типологія та механізм формування політичних еліт. Складнощі та шляхи становлення сучасної еліти в Україні
Основні положення теорії еліт сформулювали італійські вчені Г.Моска та В.Парето. Ці положення можна викласти таким чином:
· суспільство ділиться на меншість, яка має владу, і більшість, у
Функції еліти в суспільстві
Еліта є необхідним елементом соціальної структури будь-якого суспільства, яка виконує специфічні і необхідні функції.
· Серед таких слід зазначити особливу роль еліти в суспільстві як рефе
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Гаджиев К.С. Политология: Учебник для высших учебных заведений. – М.: Логос, 2001. – 488 с.
2. Гринин Л. Е. Политические процессы в османском Египте XVI–XVIII вв. и теория развитого гос
Політологія. Конспект лекцій
Комп’ютерна верстка Б.Тихомиров
Технічний редактор Б.Тихомиров
Коректор О.І. Якимчук
Підп. до друку 23.06.2006р. Формат 60
Новости и инфо для студентов