До поняття психомоторики окрім сенсомоторних процесів входять ще й ідеомоторні, які зв’язують уявлення про рух з виконанням руху.“Давно було помічено та науково доведено, що якщо ви думаєте про певний рух (тобто маєте кінестезичне уявлення), ви його невільно, цього не помічаючи, виконуєте… Таким чином, кінестезичні клітини кори можуть бути пов’язані, і дійсно зв’язуються, зі всіма клітинами кори, представниками як всіх зовнішніх впливів, так і всіх можливих внутрішніх процесів організму. Це і є фізіологічним підґрунтям для так званих довільних рухів, тобто обумовленості їх сумарної діяльності кори” (І. П. Павлов).
Ідеомоторні акти інколи розуміють вузько, тільки як неправильні рухи, які автоматично виникають слідом за уявленнями про рух. Так, в учня-водія думка: “Зараз наїду на стовп”, - інколи реалізується в помилкових рухах замість коректувальних. Можна вказати можливість ідеомоторного мимовільного втручання вчителя в роботу учня. Особливо чітко це проявляється у всякого роду механізмах, пристроях, які мають подвійне управління.
Незмінно велике значення для психології проблема ідеомоторики має в її широкому розумінні, тобто як зв’язок робочого руху з його образом, що уявляється. Проблема образу і його ролі в регуляції моторних актів – центральна проблема психології вірних рухів людини. У педагогічному плані це проблема не тільки усвідомленості у навчанні вірним рухам, але і пояснення причин багатьох рухів при початковому засвоєнні їх учнями.
Своєрідною формою порушення нормальних психомоторних процесів, викликаною емоціями, є напруженість. Напруженість – це скованість учня, який почуває себе невпевнено під час виконання нових для нього дій, або тих дій, які загрожують йому якоюсь небезпекою. Напруженість учня помітна за його незграбною позою, виразом “скованого” обличчя, надмірно повільним, але різким та неспіврозмірним рухам, які виконуються з надмірними зусиллями.
Різноманітні фактори, які зумовлюють виникнення яскраво вираженої напруженості, можуть бути об’єднані в чотири групи:
1) невідповідність знань та навичок учня вимогам, які до нього висуваються;
2) несприятливі для трудового і початкового професійного навчання індивідуально-психологічні особливості особистості учня, його знижена емоційно-моторна стійкість;
3) невірний педагогічний підхід без врахування індивідуально-психологічних особливостей учня, інколи необачне слово, яке викликає стан дидактогенії;
4) відхилення в нервово-психологічному стані учня.
Кожний з цих факторів може в одному конкретному випадку виступати в якості умови, а в другому – як основна причина виникнення напруженості. Зміна окремих умов, які сприяють виникненню напруженості, змінюють картину її прояву, але не усувають її повністю. Повне зникнення напруженості може бути досягнуто тільки при усуненні її причини.
З метою попередження помилок, які можуть виникати в результаті появи ідеомоторики і напруженості, готовлячи учнів до початкового виконання небезпечних робочих рухів, не треба перебільшувати цю небезпеку і загострювати на ній увагу учнів. У них необхідно викликати почуття впевненості в тому, що ці рухи вийдуть успішними. Наводити яскраві приклади нещасливих випадків, які виникали через помилки, необхідно лише тоді, коли учні в основному засвоюють ці дії під безпосереднім керівництвом вчителя і будуть виявляти ознаки зайвої самовпевненості, безпечності або хоча би найменшої недбалості (халатності)
Чим яскравіше та жвавіше учень уявляє собі послідовність і техніку виконання майбутніх рухів та їх позитивний результат, тим успішніше він виконує їх при перших же спробах. З цією метою при навчанні учнів виконанню особливо складних та небезпечних дій необхідно примушувати їх неодноразово промовляти порядок і техніку виконання робочих рухів до трикратного безпомилкового та повного пояснення процесу виконання дій, які засвоюються. Такі розумові та речові вправи створюють в учня образ вірного та небезпечного виконання робочих рухів і, викликаючи в нього почуття впевненості в успіху, забезпечують позитивний вплив ідеомоторики та усувають можливість напруженості. Це є основою виконання ознайомлювальних вправ при формуванні трудових навичок, що буде розглянуто нами пізніше.