Ця група методів призначена для збирання інформації як про конкретний трудовий процес, правила його виконання та умови його організації, так і про суб’єкт праці й особливості його взаємодії з об’єктом праці в процесі реальної чи змодельованої діяльності. До цієї групи методів належать: вивчення документації, спостереження, опитування, аналіз продуктів діяльності, трудовий, біографічний, експеримент. Розглянемо ці методи.
Метод вивчення документації використовується для збирання об’єктивної інформації про процес праці, про аварії, брак, про склад працюючих, їх професійну підготовку й стан здоров’я тощо. Ця інформація вилучається з наступної документації:
· технологічної (технологічні карти) − відомості про виготовлення виробу: технологічні операції, послідовність і способи їх виконання, вимоги до якості виконання операцій та до якості готового виробу;
· технічної („специфікації”, розрахункові записки, креслення, карти та ін.): розрахункові параметри, знання яких необхідне для визначення специфічного психофізіологічного навантаження на сенсорні та моторні аналізатори, на емоційно-вольову сферу й для визначення вимог, які висуваються до процесів сприймання, уваги, мислення, пам’яті та сенсомоторних процесів;
· з обладнання (знаряддя праці) – з’ясовується призначення різних технічних пристроїв (індикаторів, органів керування, механічних і „ручних” інструментів та ін.), з якими взаємодіє людина в процесі діяльності, встановлюється послідовність і циклічність роботи з ними;
· по кадрах: збираються відомості про вік, стаж роботи загальний і за певною спеціальністю, професійну підготовку і кваліфікацію працівників, здоров’я, плинність кадрів та її причини та ін.;
· по аваріях та браку: відомості про причини аварій і браку, частоту їх виникнення, а також осіб, які частіше їх припускаються;
· з планування завдання, продуктивності праці й оплаті праці: формальні відомості про планування роботи адміністрацією протягом дня, тижня, місяця й року та її фактичну реалізацію; відомості про щоденну та місячну продуктивність праці, форми морального заохочення, оплату праці;
· медичні: відомості про частоту, з якою працівник звертається до медпункту протягом дня, тижня, місяця, причини звернень і склад тих, хто звертається; діагнози захворювань і частота захворювань працівників; травми, їх причини, частота виникнення, працівники, які піддаються травмам і т.д.
З перерахованої документації вивчається тільки та, яка необхідна для вирішення поставленого завдання. Так, наприклад, якщо документація технічна, технологічна, з обладнання, складу працюючих, аваріях та браку необхідна у всіх випадках, то медична документація вивчається лише при вирішенні завдань профвтомлюваності, профтравматизму, профорієнтації й консультації.
Метод спостереження − метод вивчення трудової поведінки працівника (учня) й організації його діяльності, який дозволяє виявити характер протікання професійної (пізнавально-трудової) діяльності. В результаті спостереження трудовий процес розбивається на окремі операції для здійснення поопераційного аналізу діяльності, який є фундаментом для психологічного „розшифрування” операцій.
В залежності від завдання дослідження спостереження проводиться безперервно або вибірково. Безперервне спостереження проводиться в тих випадках, коли необхідно скласти повну картину протікання конкретного процесу праці з метою виявлення специфічних й неспецифічних особливостей його протікання, скласти фотографію робочого дня (уроку). Вибіркове спостереження проводиться в тих випадках, коли потрібно вивчити якийсь елемент або етап процесу праці, щоб визначити його напруженість, складність, тривалість й характер виконання, а також причини й частоту виникнення помилкових дій і т.п.
Метод спостереження містить безпосереднє і опосередковане спостереження. Безпосереднім є спостереження, яке проводиться візуально, без допоміжної апаратури, а опосередкованим − спостереження, яке здійснюється за допомогою різноманітної апаратури: секундомір, фото- й кіноапарат, відеокамера, різні реєструвальні прилади (самопис, магнітофон, відеомагнітофон), на які сигнали поступають від датчиків, котрі встановлені на органах керування, фотодатчиків, котрі встановлені над об’єктом, який реєструється та ін.
Будь-якому опосередкованому спостереженню передує безпосереднє, яке дозволяє виділити те, що необхідно реєструвати.
Безпосереднє спостереження проводиться за раніше підготовленими схемами (таблицями), складеними на основі даних технічної та технологічної документації для спостереження за виконанням технологічних операцій. Графи цих таблиць містять технологічну назву операцій, згрупованих за призначенням в підготовчі, виконавчі та контрольні способи їх виконання, прийоми роботи і перешкоди, фіксуються також невербальні і вербальні емоційні прояви, які виникають у людини в процесі праці. На основі документації з обладнання складаються схеми-таблиці для спостереження за використанням індикаторів, органів управління і описи індивідуальної організації робочих місць. Кожна таблиця доповнюється графою „примітка”, до якої заносяться відомості, які не передбачені таблицею, але суттєві для аналізу процесу праці.
Поряд з табличними способами фіксації відомостей, які збираються, існує символічна фіксація зовнішніх дій і так званий алгоритмічний або операційно-структурний метод опису трудового процесу, запозичений з кібернетики. Алгоритмічний спосіб фіксації трудового процесу використовується після поопераційного опису діяльності і тільки в тому випадку, коли порядок виконання операцій точно визначений та регламентований. Виділені при поопераційному опису послідовно операції, що виконуються (які називаються оперативними) та умови їх виконання (логічні умови) зображаються в тій послідовності, в якій вони протікають, відображаючи в компактній формі типовий алгоритм професійної діяльності, яка досліджується.
Використання алгоритмічного способу фіксації трудового процесу дозволяє: встановити частоту повторення операторів та логічних умов; виділити логічні умови, які ускладнюють нормальне протікання трудової діяльності людини; виділити можливі варіанти вирішення професійних (навчально-трудових) завдань, здійснити порівняльний аналіз індивідуальних способів роботи; зпрогнозувати найоптимальніший алгоритм роботи і автоматизацію деяких трудових процесів, а також будувати навчально-тренувальний матеріал та ін.
Таким чином, безпосереднє спостереження дозволяє описувати, як протікає діяльність професіонала (учня) на основі поопераційного аналізу процесу праці, способів та прийомів виконання операцій; індивідуальної та загальної організації робочих місць; оперативних сенсорних і моторних зон діяльності; перешкод і збоїв, що виникають в процесі роботи, та їх причин; помилок, які допускаються під час роботи; складних, критичних моментів роботи; поведінки працівників (учнів) в процесі діяльності в типових і ускладнених умовах; взаємовідносин з іншими працівниками (учнями) при виконанні роботи.
Опосередковане спостереження проводиться за схемами-таблицями, складеними за результатами, зафіксованими шляхом безпосереднього спостереження. Реєструються ті елементи трудового процесу, які повинні характеризуватись якісно і кількісно. До них належать наступні елементи: операції, тривалість виконання яких визначається за допомогою поопераційного хронометражу; планування роботи, яке визначається шляхом „фотографії робочого дня”, в якій фіксується час, який розподіляється самим працівником, і час, який витрачається на усунення технологічних та технічних перешкод; оперативне сенсорне і моторне навантаження, яке визначається реєстрацією зорових і кінестетичних фіксацій і рухів, які виконуються у визначений, виділений для реєстрації відрізок часу; перешкоди і помилки, періодичність їх виникнення і тривалість ліквідації; критичні і найскладніші моменти роботи, періодичність і тривалість їх протікання.
При опосередкованому спостереженні в залежності від цілей спостереження та умов його здійснення можна використовувати різні реєстраційні методики. Досить багато методик розроблено для реєстрації різноманітних характеристик трудових дій і операцій. Так, хронометраж часу виконання дій дозволяє визначити тривалість, швидкість і ритмічність їх виконання. Циклографія і кінозйомка (відеозйомка) з наступним аналізом кадрів дозволяє зафіксувати траєкторію, амплітуду і швидкість трудових дій, їх ритм і силу. Методи реєстрації кінематичних трудових дій (механічні й електромеханічні) дозволяють визначати їх просторові координати, швидкість, прискорення, зусилля, які прикладаються до інструментів при виконанні дій та їх відхиленні від заданої траєкторії.
Метод опитування використовується у формі безпосереднього опитування працівників психологом (учнів − педагогами), який відбувається у формі бесіди або інтерв’ю за спеціально розробленими опитувальниками або наперед складеним планом, зміст яких обумовлений завданням дослідження і правилами комунікативної взаємодії.
З одного боку, метод дозволяє доповнити й пояснити характеристики явищ, які спостерігаються в трудовому процесі, про причини помилок, браку і аварій, складності й напруження роботи, незручностей, дратівливості, неадекватної поведінки: про відчуття втоми і т. п.; доповнити інформацію, яка була отримана з документації про зміст праці, її особливості; про причини звертання до медпункту, про причини плинності кадрів та ін. З іншого боку, метод дозволяє отримати інформацію, яку важко виявити не лише спостереженням і вивченням документації, а й експериментальною перевіркою. До цієї інформації належить наступне: оцінка працівниками (учнями) умов і організації праці: оцінка власної роботи, ставлення до професії, роботи, колективу, в якому відбувається діяльність; інтереси і нахили; мотиви вибору професії; невдоволеність роботою та її причини; пропозиції із вдосконалення роботи та ін. Але слід враховувати, що „висловлювання суб’єкта − показники його самоспостереження повинні бути взяті не як сукупність положень, які містять в собі готову істину про суб’єкт, а як більш чи менш симптоматичні прояви, дійсна природа яких має бути виявлена дослідником в результаті їх співставлення з відповідними об’єктивними даними. Об’єктивний аналіз висловлювань оптанта призводить, нерідко, до результатів, відмінних або навіть прямо протилежних їх безпосередньому змісту”, зазначав С.Л. Рубінштейн.
Метод вивчення продуктів діяльності дозволяє за результатами праці визначити якість виконаної людиною роботи через співставлення продукту праці і нормативних вимог, які висуваються до його виготовлення. В результаті такого співставлення з’ясовується не лише ефективність діяльності суб’єкта праці, а й деякі причини, які знижують її. Цей метод частіше використовується в тих випадках, коли ускладнено спостереження за протіканням процесу праці або в тих випадках, коли вимагається додаткова інформація про діяльність суб’єкта праці до відомостей, які отримані методом спостереження, опитування, експерименту, вивчення документації з метою висування питань, які вимагають вирішення.
Трудовий метод являє собою метод, який містить одночасно й елементи збирання матеріалу, й елементи його аналізу.
Сутність методу полягає в тому, що психолог, вивчаючи професійну діяльність безпосередньо на конкурентному робочому місці, поєднує в одній особі й дослідника, й працівника, здійснюючи самоспостереження. Самоспостереженню передує вивчення технічної та технологічної документації і спостереження за виконанням трудового процесу. Ці дані служать фундаментом для побудови протоколів самоспостереження, тобто для проведення дослідження трудовим методом.
При вивченні професії трудовим методом виділяються складні елементи професійної діяльності, неоптимальні прийоми роботи, обумовлені нераціональною організацією навчання і робочого місця, які у професіоналів виявити важко, так як вони до них вже пристосувались, і тут же намічаються шляхи їх оптимізації, раціоналізації і вдосконалення. Крім того, метод дозволяє виділити деякі психічні функції, актуалізовані даною професійною діяльністю. Використання трудового методу особливо корисне при вирішенні завдань організації або оптимізації професійного навчання і робочого місця., розподіленні функційного навантаження між робітниками бригади на конвеєрі.
Однак цей метод можна використовувати лише для професій середньої кваліфікації, які не потребують попередньої тривалої теоретичної та практичної підготовки і не пов’язані з особливо небезпечними умовами праці.
Біографічний метод поєднує опитування і вивчення документації про загальну та спеціальну освіту, професійне просування і т.п. Опитування проводиться не лише з робітником, в якого з’ясовуються його інтереси, потреби, мотиви вибору професії, ставлення до праці й т.п., але й з тими особами, які пов’язані з ним неформально, в побуті (рідні, друзі) і формально, на роботі (керівники, товариші по роботі та ін.). Біографічний метод дозволяє виявити умови формування особистості професіонала, формування трудового шляху робітника, раціоналізатора, а також причини, які ускладнюють його адаптацію в професійному середовищі.
Експеримент− це метод дослідження, який, в певному випадку, спрямований на перевірку гіпотези, сформульованої на основі аналізу емпіричної інформації про характер впливу суб’єктно-об’єктних взаємозв’язків на процес чи результат трудової діяльності людини. В залежності від специфіки діяльності та умов її організації, рівня й типу взаємозв’язків, які вимагають вивчення, експеримент може проводитись або в природних умовах − це „виробничий (природний) експеримент”, або в лабораторних − „змодельований експеримент”.
Виробничий експеримент проводиться в реальних виробничих (навчальних) умовах для перевірки гіпотези, наприклад, про вплив будь-яких факторів організації праці (швидкість роботи, кількість і частота інформаційних сигналів, які пред’являються, організація різноманітних елементів робочого місця та ін.) на функційний стан працівника і на ефект його праці. Він полягає в тому, що реальні умови праці змінюються на умови, що гіпотетично припускаються оптимальними. Так, при вивченні впливу швидкості роботи верстату на працездатність мотальниць котушок трансформаторів, її експериментальне зниження в природних умовах (під час звичайної роботи) на 18-20% викликало підвищення продуктивності праці на 7-10%.
Змодельований експеримент дозволяє перевірити виділені в процесі психологічного дослідження психічні функції та їх властивості, актуалізовані діяльністю, і встановити характер їх формування і функціонування через використання методик дослідження різних психічних і психофізіологічних функцій, модифікованих відповідно до професійної діяльності, що досліджується: кільця Лондольта, коректурні таблиці Бурдона, методики тремора, КГР, КЧСМ та ін. Також можливе й використання методів додаткових завдань. Суть цього методу полягає у введенні до природного протікання діяльності дискретної сенсорної інформації, на яку людина повинна реагувати. Однією з головних умов успішного проведення такого експерименту є формування адекватної мотивації у працівника до виконання додаткових завдань.
Таким чином, метод експерименту містить цілу групу різноманітних методів і прийомів: безпосереднє спостереження, вибіркове спостереження, метод реєстрації трудових дій і операцій, метод додаткових завдань, методики дослідження різних психічних і психофізіологічних функцій (деякі з них наведені в інструкціях до лабораторних робіт, які будуть виконуватися на лабораторних заняттях).
Організація експериментального дослідження повинна відповідати наступним умовам: збереженню однорідності у виборі оптантів за віком, соціальним статусом, станом здоров’я, професійної підготовки, стажем роботи та успіхами в роботі.