При проведенні досліджень в теорії і методиці трудового навчання дуже важливе значення має методика його проведення, тобто спосіб здобування даних, що характеризують процес навчання.
Використовують так звані об’єктивні методи досліджень, коли дані здобуваються через об’єктивні характеристики (час, точність, швидкість, фізіологічні процеси, які проходять в організмі і т. ін.). Найбільше їх використовують при розробці методики формування вмінь і навичок. Виділяють 3 групи об’єктивних методів:
1. Вивчення результативних характеристик трудових дій (точність виготовлення виробів, затрачений час, продуктивність і т.п.).
2. Вивчення параметрів трудових дій (взаємодія учня з інструментом, обладнанням, ступінь досконалості дій і т.п.) − це біомеханічні методики.
3. Вивчення психофізіологічних процесів, які відбуваються в організмі учнів під впливом праці − психофізіологічні методики.
Суб’єктивно-об’єктивні методи: спостереження (відкрите і закрите), аналіз результатів діяльності учнів і навчально-графічної документації з трудового навчання; тестування.
Суб’єктивні − бесіда, анкетування.
Окрема група методів − методи математично-статистичної обробки результатів дослідження.
Узагальнюючим методом наукового дослідження, який призначений для перевірки різних гіпотез є педагогічний експеримент − природній і лабораторний. Природний експеримент проводиться в 2-ва етапи − попередній і контрольний (в багатьох школах).
Детальніше методи наукових досліджень вивчаються в курсі „Основи науково-педагогічних досліджень” та окремі з них розглянуті в темі 1.5.