В залежності від змісту навчального матеріалу та оснащення майстерень необхідним обладнанням, робота учнів може бути фронтальною, ланковою (бригадною), парною або індивідуальною.
Повинна бути сучасна навчально-матеріальна база трудового навчання. Адже загальновідомо, який негативний психологічний вплив мають на учнів, на їх ставлення до роботи погана організація праці та застарілі інструменти, інвентар, машини.
У випадку фронтальної форми навчання всі учні одночасно виконують однакову за змістом роботу теоретичного або практичного характеру. Прикладом є урок, на якому всі учні оволодівають одними й тими ж трудовими навичками.
Ланкова (бригадна) форма організації навчальної роботи з учнями передбачає, що вони будуть виконувати одночасно різні за змістом завдання; наприклад, одні ланки займаються вивченням властивостей матеріалів, другі − опановують прийоми поводження з металорізальним верстатом, треті − готують або вивчають технологічну документацію. Робота учнів у різних ланках відрізняється лише за конкретним змістом, але всі її види належать, як правило, до однієї й тієї ж теми програми і спрямовані в цілому на формування однакових за своїм основним змістом знань та вмінь. Використовується для виконання одночасно однакових за змістом робіт, коли не вистачає обладнання для кожного учня. Ця форма є характерною, головним чином, для лабораторно-практичних занять, практикумів, виробничої практики, роботи НВБ, екскурсій, а також для багатьох позакласних заходів з праці та техніки.
Індивідуальна форма навчання − окремі учні виконують завдання індивідуального характеру. Найчастіше використовується під час організації виробничої практики і роботі окремих учнів на різних робочих місцях, коли завдання, які вони виконують, суттєво відрізняються. Використовуються під час проведення заліків та іспитів.
Парна форма організації навчально-трудової діяльності учнів − суть полягає в тому, що в класі вчитель визначає пари дітей (на рік, чверть), враховуючи симпатії та працездатність вихованців. Це можуть бути пари з однаковими або різними рівнями навчально-трудової активності. В першому разі учні виконують однакові за складністю завдання, в другому − диференційовані. В парах, де працюють діти з творчою і репродуктивною або з продуктивною й репродуктивною активністю, вчитель визначає з кращих учнів так званих учнів-консультантів або асистентів. Вони працюють під безпосереднім керівництвом вчителя, здійснюючи пояснювальну та контролюючу функції, і таким чином забезпечується взаємонавчання і взаємоконтроль. Склад пар може бути постійним чи змінним, пара сидить за однією партою, щоб будь-коли однокласники могли проконсультуватися. Консультанти прагнути надавати допомогу не лише під час уроку, а й у позакласний час, бо вболівають за знання свого підопічного.
Можлива й інша методика організації роботи пар, зокрема зі змішаним складом. Суть її полягає в тому, що вчитель готує картки з завданнями для кожного учня. Діти виконують їх, обмінюються роботами, перевіряють. Той, хто припускався помилок, виконує повторно завдання під контролем учня-консультанта. Якщо пара впоралась із самостійною чи контрольною роботою, отримує завдання підвищеної складності. Іноді школярам пропонують завдання на вибір, але за змістом дещо складніші, ніж були в письмовій роботі на попередньому уроці.
У тому випадку, коли обидва учні з пари припустилися помилок і потребують допомоги, до них можна направити іншу пару, яка добре впоралась із своїм завданням.
Всі форми роботи учнів поєднуються одна з одною. Всім учням видані однакові завдання з виконання продуктивної праці: у фронтальній формі проводиться інструктаж, а потім учні працюють ланками або бригадами.
Умови вдосконалення форм трудового навчання і виховання: зручні робочі місця учнів, які відповідають фізіологічним, гігієнічним та естетичним вимогам; раціональне розташування робочих місць, оснащення їх інструментом та наочними посібниками; спокійні світлі кольори приміщення; хороша вентиляція, яка забезпечує чистоту та свіжість повітря; чистий і зручний спецодяг.