Мал. 3.2.2. Класифікація методів викладання. - раздел Философия, ТЕОРІЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Розглянемо Детальніше Вказані Методи Викладання.
Пояснення...
Розглянемо детальніше вказані методи викладання.
Пояснення – це детальне викладення навчального матеріалу з аналізом фактів, приведенням доказів, формулюванням висновків.
Цей метод застосовується при вивченні теоретичного матеріалу чи практичної діяльності учнів в тому випадку, коли матеріал важкий для засвоєння. Пояснення проводять в строгій логічній послідовності. Перед учнями ставлять запитання, проблему, яку потім вирішують послідовними логічними доказами. Вагоме значення мають чіткість мовлення, його темп, образ мовлення.
Наприклад, при вивченні нового матеріалу, вчитель пояснює групу нових термінів. На початку уроку він може пояснити принцип дії приладу, який на уроці буде використовуватися вперше або технологію виконання тієї чи іншої операції
Розповідьяк метод усного викладу навчального матеріалу при порівняно невеликих витратах навчального часу широко використовується вчителем для пояснення учням теоретичних відомостей, наприклад, про будову та принцип дії контрольно-вимірювальних інструментів і приладів, механізмів, апаратів, знарядь, машин та інших засобів промислової і сільськогосподарської праці; про природничонаукові закономірності, на яких базуються виробничі процеси, що вивчаються; про біологічні особливості сільськогосподарських культур і тварин як наукової основи технології їх вирощування.
З метою політехнічного спрямування трудового навчання під час пояснення навчального матеріалу вчитель використовує вивчені учнями фізичні, хімічні, біологічні закономірності, які лежать в основі виробничого процесу, що розглядається, дії того чи іншого знаряддя праці – механізму, машини.
Так, розповідаючи про біологічні особливості сільськогосподарських культур, вчитель розкриває закономірності відношення кожної культури, що вивчається до тепла, світла, вологи, ґрунту, поживних речовин, пояснює, як ці закономірності використовуються для регулювання росту і розвитку рослин з метою отримання найвищого врожаю. Завдяки такому викладенню матеріалу учні глибше осмислюють зв’язки між організмом рослин та умовами навколишнього середовища, значення тих чи інших агротехнічних приймів і робіт, спрямованих на створення рослинам найсприятливіших умов для підвищення врожайності. Одночасно в них послідовно формуються матеріалістичні погляди і переконання.
З метою політехнічної освіти вчитель не повинен обмежуватися лише поясненням суті фізичних, хімічних і біологічних закономірностей, на яких базуються технологічні процеси. Необхідно звернути увагу учнів на сукупність закономірностей, на те, що їх дія розповсюджується на широкий загал різноманітних технологічних процесів і технічних об’єктів.
Так, на закономірностях руху вологи у ґрунті базуються різноманітні виробничі процеси її обробки: ранньовесняне боронування, культивація міжрядь та прикатування, тобто ущільнення ґрунту. Боронування та культивація проводяться для зменшення випаровування вологи внаслідок порушення ґрунтових капілярів, по яких волога підіймається до самої поверхні ґрунту і випаровується. Прикатування сприяє відновленню капілярів у ґрунті і підняттю вологи до насіння, для його швидшого проростання.
Методом розповіді знання подаються учням у готовому вигляді, що вимагає лише розуміння матеріалу та його запам’ятовування, а не самостійної, активної, творчої роботи. Розуміння учнями викладеного навчального матеріалу перевіряється по закінченню розповіді. До розповіді необхідно ретельно готуватися, намітити план розповіді, зазначити місця де варто задати питання.
На заключних заняттях у старших класах використовується лекція. Лекція– це та ж розповідь, лише триваліша за часом і під час неї повідомляється достатньо великий за обсягом матеріал з огляду фактів, поясненню, узагальненню та висновкам з важливих теоретичних проблем. Супроводжується демонстрацією натуральних об’єктів, наочних посібників, кінофільмів, а також рисунків і схем на класній дошці.Мета лекції – розкрити основні положення теми, досягнення науки, з’ясувати невирішені проблеми, узагальнити досвід роботи, дати рекомендації щодо використання основних висновків за темами на практичних заняттях.
Лекція має містити такі елементи:
- вступ, де дається мотивація навчання, чітке формулювання теми лекції та постановка завдання;
- викладення в логічній послідовності окремих частин лекції;
- висновки , що дають можливість осмислити лекцію в цілому і виділити основну ідею;
- конкретне завдання на самостійну роботу;
- відповіді на запитання.
Основні вимоги до лекції:
- високий теоретичний рівень інформації, посилання на законодавчі та нормативні акти, на нові досягнення відповідної галузі науки;
- розкриття наукових засад курсу;
- зв’язок теорії з практикою, зосередження уваги студентів на питаннях, які вирішуються у світлі сучасних вимог;
- рекомендації до поглибленого самостійного вивчення питань, необхідних для практичної роботи.
- більш строгою структурою;
- логікою викладу навчального матеріалу;
- великим обсягом інформації, яка повідомляється;
- системним характером викладу знань.
(Предметом шкільної лекції здебільшого є опис складних систем, явищ, об'єктів, процесів, наявних між ними зв'язків і залежностей, головним чином, причинно-наслідкового характеру).
Очевидно, що лекція доречна лише в старших класах, коли учні вже мають необхідний для сприймання і осмислення матеріалу лекцій рівень підготовки. Лекція використовується для викладу більшого за обсягом матеріалу, займає цілий урок, а інколи й здвоєні уроки.
Успішне читання лекції залежить від підготовки до неї вчителя, передусім від складання плану, добору матеріалу, який розкриває зміст теми, добору наочності. Важливо під час лекції володіти увагою учнів. Цього досягають різними прийомами: незвичний початок лекції (короткий факт, що стосується змісту лекції, деталь з біографії людини, про яку розповідатимуть). Увага учнів активізується, коли до них звертаються з пропозиціями на зразок «уявіть собі...», коли вони нібито стають співучасниками подій, про які йдеться на лекції. Підтримують увагу слухачів цікаві приклади-ілюстрації теоретичних положень, наочність, технічні засоби навчання, проблемний виклад матеріалу. Вчитель може вдатися і до риторичних запитань, зміни інтонації розповіді, паузи та ін.
Методи пояснення, розповіді й лекції використовують здебільшого при повідомленні нових знань і меншою мірою в процесі закріплення. Їх перевага полягає в тому, що учням за порівняно короткий час може бути повідомлено значний обсяг знань. Проте ці методи не дають змоги визначити активність учнів, їх участь у роботі, вчителеві важко виявити, як в учнів з його слів формуються уявлення про об'єкти, що є предметом вивчення. Тому існує небезпека, що засвоєні учнями знання будуть формальними.
Бесіда – дозволяє активізувати мисленнєву діяльність учнів та одночасно слідкувати за її ходом. Використовується значно частіше, ніж розповідь.
За призначенням у навчальному процесі розрізняють бесіду вступну, бесіду-повідомлення, бесіду-повторення, контрольну.
Вступну бесіду проводять з учнями як підготовку до лабораторних занять, екскурсій, до вивчення нового матеріалу. Бесіда-повідомлення ґрунтується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів. Бесіду-повторення використовують для закріплення навчального матеріалу. Контрольну бесіду — для перевірки засвоєних знань.
За характером діяльності учнів у процесі бесіди виокремлюють такі її види: репродуктивна, евристична, катехізисна.
Репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу. її проводять на основі вивченого навчального матеріалу.Відповідаючи на запитання вчителя, учні повторюють пройдений матеріал, закріплюють його, водночас демонструючи рівень засвоєння. Така бесіда може бути супутньою, поточною, підсумковою, систематизуючою.
Сутність евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження. До неї вдаються лише за умови належної підготовки вчителя, досконалого володіння ним методикою навчання й відповідного рівня мислення учнів. Цей метод цінний у тому випадку, якщо вчитель за допомогою правильно дібраних запитань і належного ведення всієї бесіди вміє залучити всіх учнів класу до активної роботи. Для цього необхідні знання психологічних особливостей кожного учня й відповідний добір різних шляхів запитально-відповідальної форми навчання.
Катехізисна бесіда спрямована на відтворення відповідей, які потребують тренування пам'яті.Її використовували ще в середньовічних школах. За цим принципом побудований церковний підручник, в якому релігійні істини поділено на запитання й відповіді. Цей метод вимагав від учнів середньовічних монастирських шкіл заучування без розуміння й осмислення запитань і відповідей; у сучасних школах за допомогою нього учнів підводять до самостійної розумової діяльності, до самостійного мислення. Катехізисна бесіда дає змогу проконтролювати розуміння учнями вже вивченого матеріалу, сприяє розвиткові мислення й тренує пам'ять.
Готуючись до бесіди будь-якого типу, вчитель складає її план, щоб забезпечити послідовність розвитку теми, намічає основні запитання для учнів. У досвідченого вчителя вони короткі й точні, логічно послідовні, пробуджують думку учня, розвивають його.
Ефективність методу бесіди залежить від уміння вчителя формулювати і ставити запитання. Залежно від складності їх поділяють на: запитання про факти; запитання, які передбачають порівняння і відповідний аналіз явищ; запитання про причинні зв'язки і значення явищ; запитання, на які можна відповісти, розкривши зміст понять, обґрунтувавши загальні висновки, за допомогою індуктивних та дедуктивних висновків; запитання, які потребують доведень.
Перед початком бесіди з певної теми вчитель, спираючись на раніше отримані знання та життєвий досвід учнів, ретельно продумує систему питань, коротко та зрозуміло для учнів формує їх та розташовує в чіткій логічній послідовності, намічає також і приблизні відповіді, котрі можуть дати учні.
Під час бесіди вчитель послідовно задає питання для обговорення, уточнює і доповнює відповіді та судження учнів, і, таким чином, активізує мислення школярів, добивається від них чіткого розуміння та міцного засвоєння навчального матеріалу. Метод бесіди особливо часто використовується у молодших та середніх класах. Вступна бесіда до практичних робіт учнів молодших і середніх класів має бути короткотривалою. Зачасти під час виконання учнями трудових операцій виникає необхідність в індивідуальній співбесіді для з’ясування ступеню осмислення школярем як окремих прийомів роботи, так і всього завдання або причини помилок, яких припускаються під час роботи.
Нерідко методом бесіди проводиться лише частина заняття, присвячена, як правило, здобуттю школярами нових для них знань з теорії.
Наприклад, під час ознайомлення десятикласників з технологією розмітки заготовок із тонколистового металу можна використати цей метод наступним чином:
1. Учню на робочий стіл або верстак видають заготовку з тонколистового металу (алюмінію, сталі, міді) та набір вимірювальних і розмічальних інструментів: дерев’яна і металева лінійки, металевий кутник, олівець, рисувалка, кернер, легкий молоток.
2. Питання вчителя: “Як проводилась розмітка плоских деталей на заготовках з фанери та дошки?” Відповідь учнів: “Ми користувались копіювальним папером, лекалом, лінійкою, кутником та олівцем”.
3. Питання вчителя: “Як виконувалась розмітка деталі з прямолінійними контурами, наприклад, прямокутника, з допомогою лінійки, кутника та олівця?” Відповідь учнів: “Спочатку ми проводили базову лінію або, якщо якийсь край заготовки був рівним, брали його як базову лінію. На базовій лінії або краї ставили на початку точку і від неї з допомогою лінійки відміряли довжину заготовки. Ставили другу точку. За допомогою кутника від точок перпендикулярно базовій лінії або краю проводили бокові лінії майбутньої деталі. Лінійкою відміряли необхідну ширину і ставили на перпендикулярах точки. Потім ці точки з’єднували”.
Рівненський державний гуманітарний університет... Кафедра професійної педагогіки і трудової підготовки...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Мал. 3.2.2. Класифікація методів викладання.
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Розуміння особистості та її структури.
Слово особистість вживається нами тільки стосовно людини і притому починаючи лише з відповідного етапу її розвитку. Роздвоєння особистості, але не індивіда. Особистість є спеціальне людське утворен
Історичний аспект генезису концепцій особистості.
Виділяють три періоди в історії вивчення особистості:
- філософсько-літературний (від древніх часів і до початку ХІХ ст.);
- клінічний (лікарі-психіатри – з початку ХІХ ст. і до п
Сучасні теорії особистості.
У сучасній психології є декілька теоретичних підходів до вивчення особистості, які ґрунтуються на різних концепціях. Нараховується, як найменше, 48 варіантів теорії особистості. В основному вони зв
Динамічна функціональна структура особистості.
Особистість – людина як свідома, розумна істота, яка володіє мовою і здатністю до трудової діяльності. Поза суспільством особистості немає, оскільки кожна людина як особистість формується в суспіль
Суть і структура трудової діяльності людини.
Діяльність – специфічна людська форма активного відношення до навколишнього світу, зміст якої складає свідому (доцільну) його зміну і перетворення. Серед багатьох різних типів і фо
Суть, види та психологічна структура трудових дій людини.
Будь-яка діяльність, наприклад, обпилювання плоскої поверхні слюсарем чи монтаж складної технологічної установки бригадою монтажників, починаючи з підготовки до неї і закінчуючи досягненням мети, з
Мал. 1.3.1. Класифікація видів дій
Образ формується в результаті дій суб’єкта. Таким чином, керувати формуванням образу можна лише безпосередньо діями. Навчання і виховання – спеціально організ
Робочі рухи людини: характеристики і класифікація.
Суб’єктивні явища психіки та її організації – уваги об’єктивно проявляються в основному в рухах. Психомоторика – це процес, який узагальнює психіку з її вираженням – м’язовим рухом.
Сенсомоторні процеси людини та їх характеристика.
У трудовому процесі будь-які робочі рухи пов’язані зі сприйняттями, у відповідь на які вони відбуваються і якими уточнюються. Все, що на робочому місці визначає відчуття, сприйняття, тобто в
Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
1. Що називають психомоторикою?
2. Чим визначається механічна характеристика робочого руху?
3. Чому успіх виконання і засвоєння учнями рухів залежить від якості сприйняття?
Класифікація методів та їх взаємозв’язок.
Для здійснення дослідження трудової діяльності, яке містить не лише вивчення різноманітних характеристик суб’єкта і об’єкта праці, а й виявлення безлічі різноспрямованих („горизонтальних” і „вертик
Організаційні методи: порівняльний, лонгітюдний, комплексний.
До цієї групи належать порівняльний, лонгітюдний і комплексний методи. Вони забезпечують вибір форми побудови дослідження трудової діяльності людини з метою вирішення практичних завдань, а також пе
Методи збору емпіричних даних (емпіричні методи).
Ця група методів призначена для збирання інформації як про конкретний трудовий процес, правила його виконання та умови його організації, так і про суб’єкт праці й особливості його взаємодії з об’єк
Фізіологічне обґрунтування режиму праці і відпочинку учнів.
Фізіологічно обґрунтований режим праці і відпочинку передбачає таку послідовність періодів роботи та відпочинку, при якій втома не досягає значного рівня і запобігається на ранніх стадіях розвитку.
Загальна психологічна характеристика процесу навчання.
До особливого виду діяльності, як вказувалось раніше, належить навчання, в процесі якого молоді покоління готуються до трудової діяльності і оволодівають знаннями, вміннями і навичками, накопиченим
Навички і процес їх формування.
Існує два види усвідомлення людиною виконуваної нею діяльності. В першому створюється технічна сторона діяльності, коли людина вперше приступає до її виконання і звертає при цьому увагу на всі елем
Психологія навчальних вправ.
Крім спеціальних знань кваліфікованому робітнику в сучасній виробничій праці потрібні різні навички, складні вміння і майстерність у своїй справі. Для цього необхідна система вправ, які формували б
Професійні звички.
Не лише у висококваліфікованих робітників, але і в учнів багато дій повинні формуватися як професійні звички.
Звичка – це дія, виконання якої стала потребою, яка викликає неприємні
Психологічна сутність здібностей.
Проблема здібностей людини – одна з основних теоретичних проблем психології і найважливіша практична проблема. Оцінка здібностей учнів, завершує їх психологічне вивчення, а формування їх особистост
Класифікація здібностей та рівні їх розвитку.
Доки людина не розпочала певної діяльності, в неї існують лише потенційні здібності до її виконання, які є властивостями її особистості, що частково розвинулися із задатків, але більш сформо
Суть і структура технічних здібностей.
Технічні здібності – це поєднання індивідуально-психічних властивостей, які дають можливість людині, при сприятливих умовах, порівняно легко і швидко засвоїти систему конструкт
Характеристика професійних здібностей.
Не знаючи професійних здібностей учнів, педагогу важко, а іноді і неможливо, навчаючи учнів, застосовувати до них особистісний підхід.
Кожна професія і спеціальність вимагає від робітника
Формування і розвиток технічних і професійних здібностей.
Вивчення професійних здібностей необхідно для того, щоб їх подальше формування було цілеспрямованим.
Професійні здібності учнів повинні формуватися всім педагогічним колективом і всією сис
Історія становлення і розвитку трудового і професійного навчання.
Ручна праця як навчальний предмет вводиться в школи ряду держав Європи в третій чверті ХІХ віку. В Фінляндії з 1866 р. (Уно Цигнеус). З 1874р. Отто Соломон вводить ручну працю в Швеції і розглядає
Методологічні основи трудового навчання школярів.
Поділ праці, зумовлений розвитком мануфактурного і фабричного виробництва, привів до значного підвищення продуктивності праці. Поте це позитивне явище супроводжувалося негативними процесами, що поз
Історія становлення і розвитку політехнічної освіти.
Сьогодні в системі загальної середньої освіти України відбувається процес критичного переосмислення пройденого шляху, руйнування ідеологічних стереотипів, пошуку нових перспективних напрямів розвит
Суть та завдання політехнічної освіти, її складові частини.
Необхідність широкої політехнічної освіти учнів сьогодні підкріплюється міркуваннями про те, що вміння орієнтуватись у світі техніки стало невід’ємною складовою частиною світогляду кожної сучасної
Особистість вчителя та її розвиток.
В психологічній і соціальній літературі ще не склалось єдиного і загальноприйнятого розуміння структури особистості. Ми будемо ґрунтуватися на концепції К. К. Платонова, яка розглянута в темі 1.2.
Е) свідомість, активність, самостійність учнів у навчанні.
Даний принцип допускає застосування проблемного підходу до виконання трудових завдань учнями, до викладання навчального матеріалу, до проведення бесід вчителем. Але його потрібно застосовувати в ко
Ж) наочність у трудовому навчанні.
Принцип наочності в навчанні відомий з часів Я.А. Коменського: таке навчання повинно містити безпосереднє сприйняття учнями конкретних образів предметів які вивчаються, процесів і дій. Але наочніст
Поняття системи трудового навчання.
Система Ї це безліч елементів, які знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним та утворюють певну цілісність, єдність. Як відомо, системою навчання встановлюється послі
Характеристика основних систем трудового навчання.
У дидактиці трудового і виробничого навчання розрізняють предметну, операційну, операційно-предметну, моторно-тренувальну (система ЦІП), операційно-комплексну, проблемно-аналітичну системи та їх рі
Принципи трудового виховання.
Складність виховного процесу потребує, щоб його цілеспрямована організація здійснювалася на основі єдиних принципів, яких повинні дотримуватися кожна школа і кожен вчитель.
Принципи вих
Система організаційних форм трудового навчання.
Форми організації навчальної роботи визначаються складом учнів, місцем та часом проведення занять, послідовністю видів діяльності учнів і способом керівництва ними з боку вчителів. У трудовому навч
Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи.
Новий зміст і структура трудового навчання в 5-9 класах вимагає певного переосмислення організації та методики занять стосовно до проектно-технологічного підходу. На зміну традиційних спарених урок
Нетрадиційні уроки трудового навчання.
Зараз в школі використовуються різноманітні за структурою, змістом, методикою та умовами проведення уроки, які називаються нетрадиційними або нестандартними. У посібнику "Педагогіка" Н.Є.
Мал. 3.2.1. Функції методів навчання
У структурі методів виділяються прийоми. Прийом — це елемент методу. Елементи методів є не звичайною сумою окремих частин цілого, а системою, об'єднаною логікою дидактичного завдання. Зокрема, якщ
Спостереження.
Спостереження – це цілеспрямоване, безпосередньо чуттєве сприйняття предметів, явищ, процесів навколишньої дійсності з метою їх пізнання. Психологи вважають, що відчуття і сприйняття, які виникають
Вправи.
Вправи у трудовому навчанні – це багаторазове цілеспрямоване повторення певних дій для формування і вдосконалення вмінь і навичок поводження з технікою і виконання технологічних трудових процесів.
Самостійна робота учнів.
Самостійні роботи учнів – метод навчання, що полягає у виконанні учнями завдань з метою засвоєння знань, формування вмінь і навичок розвитку розумової і моторної (рухової) діяльності. Під ча
Вирішення виробничо-технічних задач.
Під задачею будемо розуміти ситуацію, яка містить протиріччя між даними та вимогою і вказівкою на його усунення. Технічні задачі побудовані на технічному матеріалі і вимагають для свого розв’язку з
Умови відбору методів трудового навчання.
Діяльність учня на уроці праці полягає у сприйнятті, запам’ятовуванні, обробці та використанні інформації, яка до нього надійшла. Перший бік діяльності визначається наявністю в людини органів відчу
Історія розвитку методу проектів
Навчальне проектування не є принципово новою технологією. Метод проектів виник у 20-ті роки двадцятого століття у США. Спершу його називали "методом проблем" і розвивався він у межах гума
Види навчальних проектів.
Термін «проект» (рrоjесtіо) у перекладі з латинської означає – кинутий вперед задум. Він застосовується в різних галузях науки, а отже має кілька визначень.
Український радянський енцик
Методи проектної діяльності учнів в процесі трудового навчання.
Відповідно до змісту нової навчальної програми з трудового навчання для 5-9-х класів учні ознайомлюються з такими методами проектної та конструкторської діяльності як:
• метод фантазування
Реалізація методу проектів у трудовому навчанні.
Під час проектно-технологічної діяльності вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань; розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно здо
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ
№ з/п
Критерії
Функціональність:
· раціональність розмірів;
· забезпечення вимог гігієни;
· забезпечення зручності
Суть новітніх освітніх (педагогічних) технологій.
Розвиток педагогічної науки не можна здійснити інакше, як через оволодіння нововведеннями, через інноваційний процес. Щоб ефективно керувати цим процесом, його необхідно осмислити і зрозуміти, а по
Теоретичні основи визначення рівня досягнень учнів.
Будь-яку розумову діяльність людина виконує на основі раніше засвоєної інформації про методику виконання цієї діяльності. Рівень майстерності людини обумовлений ступенем засвоєння інформації про ді
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов