Теоретичні основи визначення рівня досягнень учнів.

Будь-яку розумову діяльність людина виконує на основі раніше засвоєної інформації про методику виконання цієї діяльності. Рівень майстерності людини обумовлений ступенем засвоєння інформації про діяльність. Використання інформації про діяльність залежить від якості засвоєння окремого навчального елементу (НЕ) і навчального предмету вцілому, тобто від якості засвоєння орієнтовної основи діяльності (ООД). При цьому засвоєння ООД може використовуватися або ж в тому вигляді, як вона була засвоєна, або перетворюватися в залежності від умов діяльності. За способом використання засвоєної інформації можна розрізняти два види діяльності: репродуктивну і продуктивну. Загальним принципом виділення цих видів діяльності є спосіб використання вихідної інформації для вирішення завдань, які виникають. Репродуктивна діяльність є попередником продуктивної. При репродуктивній діяльності засвоєна ООД, її алгоритм і правила тільки відтворюються в різних поєднаннях − від буквальної копії і переказу, до деякого вільного відтворення і використання в типових ситуаціях, однозначно заданих навчанням, при чому до вихідних даних, які засвоєні з певного предмету, учень в ході діяльності не додає ніякої нової інформації. Для репродуктивної діяльності характерні в основному алгоритмічні дії або дії за точно описаними правилами і в добре відомих умовах.

В процесі продуктивної діяльності учень завжди створює нову ООД порівняно із засвоєною в навчальному предметі, тобто генерує нову інформацію, відмінну від тієї, яка міститься в навчальному посібнику. Створення нової інформації при цьому завжди спирається на попередній досвід в пошуковій діяльності. Досвід діяльності учнів описується такими діагностичними параметрами, як широта досвіду, ступінь його наукового опису, рівень, якість і надійність засвоєння, автоматизація, усвідомленість використання знань.

Зміст будь-якого предмету − це завжди визначена інформація про об’єкти (процеси) або методи діяльності, які характерні для певної професії. Назвемо їх „Навчальні елементи”, які заносяться в навчальну програму з предмету (НЕ).

Досвід засвоюється в процесі репродуктивної і продуктивної діяльності. Кожну операцію діяльності учень виконує як елемент процесу вирішення завдання. Під завданням у психолого-педагогічній науці розуміють відому мету, досягнення якої можливе за допомогою визначених дій (діяльності) в настільки ж визначеній ситуації. Таким чином, компонентами завдання є мета, дії і ситуація. Використання репродуктивної чи продуктивної діяльності обумовлено варіантами поданих в завданні компонентів.

Всю можливу структуру діяльності людини можна подати у вигляді наступних 4-х послідовних рівнів засвоєння (б) як здатності вирішувати різні завдання: б = І ч IV − чотири рівні, які відображають розвиток досвіду учня з певного предмету в процесі навчання.

І рівень (бІ).Якщо в завданні задані мета, ситуація і дія з її вирішення, а від учня вимагається лише зробити висновки про відповідність всіх трьох компонентів в структурі завдання − це є діяльністю із впізнання. Учні можуть її виконувати лише при повторному сприйманні раніше засвоєної інформації про об’єкти, процеси або дії з ними. Це алгоритмічна діяльність при зовнішньо заданому алгоритмічному описі („з підказкою”), („Учнівський” рівень діяльності).

ІІ рівень (бІІ). Якщо в завданні задані мета і ситуація, а від учня вимагається використати раніше засвоєні дії з її вирішення − це є репродуктивна алгоритмічна дія. Учні виконують її, самостійно відтворюючи і використовуючи інформацію про раніше засвоєну орієнтовну основу виконання цієї дії. Таке завдання називається типовим (наприклад, виконання проекту за методикою, правилом чи алгоритмом, який відтворюється по пам’яті − без підказки, інструкцій).

На цьому рівні засвоюється також лише відомий досвід і ніякої нової інформації не створюється. Достатній для багатьох професій.

ІІІ рівень (бІІІ). Якщо в завданні задана мета, але є незрозумілоюситуація, в якій мета може бути досягнута, а від учня вимагається доповнити (уточнити) ситуацію і використати раніше засвоєні дії для вирішення цього нетипового завдання, це є продуктивна дія евристичного типу. Учень в процесі виконання діяльності добуває суб’єктивно нову інформацію в ході самостійної трансформації відомої основи типової дії і побудови суб’єктивно нової орієнтовної основи типової дії (ОДД) для вирішення нетипового завдання. Це евристична діяльність, яка виконується не за готовим алгоритмом чи правилом, а за створеним чи перетвореним в ході самої дії. наприклад, вирішення конкретного завдання або виконання конкретного проекту за відомим загальним методом шляхом самостійного пристосування до умов завдання, результат вирішення якого можна передбачити лише в загальному вигляді.

ІV рівень (бІV). Якщо в завданні відома лише в загальному вигляді мета діяльності, а пошуку підлягають і відповідна ситуація і дії, які ведуть до досягнення мети. Це продуктивна дія творчого типу, в результаті якої створюється об’єктивно нова інформація. Людина діє „без правил”, але в відомій їй галузі, створюючи нові правила дії, − творча (дослідницька) діяльність.

Перераховані 4 рівні засвоєння діяльності − послідовні фази формування майстерності, ієрархія рівнів засвоєння досвіду, структура яких подана на малюнку 3.5.1.