Предмет судоустрою як галузі права

Предмет галузі права– це коло суспільних відносин, урегульованих нормами відповідної галузі права.

Предмет судоустрою як галузі права складають суспільні відносини, які пов’язані з:

організацією системи судів;

статусом суддів, організацією та функціонуванням суддівського самоврядування;

організацією органів та установ, що обслуговують судову систему (Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада юстиції, Державна судова адміністрація, Національна школа суддів).

Предмет навчальної дисципліни «Судоустрій України»

Предмет навчальної дисципліни -це коло питань, які вивчаються в рамках відповідної навчальної дисципліни.

Предмет навчальної дисципліни «Судоустрій України» складають такі питання:

правові джерела судоустрою України;

основні поняття судоустрою (суд, судова влада, правосуддя тощо);

поняття правосуддя, його характерні ознаки, які відрізняють правосуддя від інших форм діяльності, принципи правосуддя, їх система;

поняття сучасної системи судів, її характеристика;

поняття ланки та інстанції;

склад суду при розгляді справ у різних інстанціях;

вимоги, що ставляться до суддів;

порядок призначення та обрання суддів;

гарантії незалежності суддів;

Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада юстиції, їх завдання, повноваження, склад, порядок формування;

дисциплінарна відповідальність суддів, її підстави і порядок застосування;

суддівське самоврядування, завдання, організаційні форми, повноваження;

забезпечення діяльності судів, державна судова адміністрація, її завдання, повноваження, структура;

судова реформа в Україні;

місце в судовій системі місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду України, Конституційного Суду України, їх склад, повноваження, структура.

 

 

2. Система навчальної дисципліни «Судоустрій України»

 

Система навчальної дисципліни «Судоустрій України» складається з двох частин: загальної, в рамках якої розглядаються загальні питання, що стосуються всього курсу, і особливої, в рамках якої розглядається кожна ланка судової системи окремо.

 

Загальна частина

1. Предмет, система і основні поняття навчальної дисципліни «Судоустрій України».

2. Правосуддя. Засади організації і діяльності судів.

3. Сучасна система судів в Україні.

4. Статус суддів України.

5. Система забезпечення судів.

 

Особлива частина

6. Місцеві суди.

7. Апеляційні суди.

8. Вищі спеціалізовані суди.

9. Верховний Суд України.

10. Конституційний Суд України.

 

 

3. Зв'язок навчальної дисципліни «Судоустрій України» з іншими навчальними дисциплінами

Навчальна дисципліна «Судоустрій України» тісно пов’язана з іншими юридичними дисциплінами:

1) теорією держави, яка визначає місце судів у механізмі держави, а також розглядає судову владу у контексті державної влади;

2) конституційним правом України, в межах якого вивчають устрій державної влади в Україні та організацію судової влади як її складову, а також розглядають засади здійснення судочинства;

3) процесуальними дисциплінами (цивільне процесуальне право України, кримінальне процесуальне право України, адміністративне процесуальне право України, господарське процесуальне право України), в межах яких вивчають питання розмежування предмету судової юрисдикції, порядок діяльності судів при розгляді і вирішенні ними цивільних, кримінальних, адміністративних та господарських справ.

 

 

4. Правові джерела навчальної дисципліни «Судоустрій України»

Правові джерела навчальної дисципліни «Судоустрій України» - це система актів законодавства, які регулюють організацію судів, визначають засади здійснення правосуддя, статус суддів, організацію суддівського самоврядування, а також системи органів та установ, які обслуговують судову систему.

 

Правові джерела можна класифікувати за юридичною силою:

1) Конституція України

2) міжнародні договори, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України

3) закони України

4) підзаконні акти (укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Державної судової адміністрації України тощо)

 

Акти законодавства про судоустрій (приклади):

Конституція України від 28 червня 1996 року

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 1992 року

Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” від 23 грудня 1993 року

Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року

Закон України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 року

Закон України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року

Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 року

Цивільний процесуальний кодекс України 2004 року

Кодекс адміністративного судочинства України 2005 року

Господарський процесуальний кодекс України 1992 року

Указ Президента України «Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України» від 1 жовтня 2002 року (з наступними змінами) // Офіційний вісник України. – 2002. – №40. – Ст. 1856

Указ Президента України «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів» від 16 листопада 2004 року // Урядовий кур‘єр. – 2004. – 24 листопада. – №224

Указ Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10 травня 2006 року // Офіційний вісник України. – 2006. - №19. - Ст. 1376

Указ Президента України «Питання мережі господарських судів України» від 12 серпня 2010 року // Урядовий кур‘єр. – 2010. – №151

Указ Президента України «Про Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 12 серпня 2010 року // Урядовий кур‘єр. – 2010. – №151

Указ Президента України «Питання мережі місцевих загальних і апеляційних судів» від 20 травня 2011 року // Офіційний вісник України. – 2011. – №39. – Ст. 1595

Постанови КМУ, накази ДСА

 

5. Основні категорії судоустрою