Соціальні принципи:
-сприяння соціально-економічному розвитку регіонів;
-забезпечення свободи мобільності людей (у тому числі з обмеженими фізичними можливостями) та у виборі виду транспорту на основі раціональної цінової політики, яка відображає економічну вартість транспорту” слід замінити словами «з урахуванням збалансованої тарифної політики та державного регулювання, спрямованих на забезпечення економічної самостійності транспортних підприємств та соціальних гарантій, першу чергу, для низькооплачуваних і малозабезпечених громадян;
-створення умов для надання транспортних послуг, які є безпечними і доступними для всіх верств населення;
-узгодження планування розбудови об’єктів транспортної інфраструктури з генеральною схемою планування території України, довгостроковими планами використання земельних ресурсів і розміщення продуктивних сил;
-зміцнення партнерських відносин між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, транспортними підприємствами, профспілками та громадськими організаціями в процесі реалізації Транспортної стратегії, удосконалення моніторингу та оцінки виконання поставлених завдань.
Економічні принципи:
-забезпечення сприятливої ділової кон’юнктури для всіх фізичних і юридичних осіб, які діють на ринку транспортних послуг, незалежно від форми власності, формування однорідного конкурентного середовища між видами транспорту і в межах кожного виду;
-забезпечення випереджаючого розвитку транспортної інфраструктури;
-необхідності проведення жорсткої антимонопольної політики;
-лібералізації ціноутворення на потенційно конкурентних ринках транспортних послуг;
-залучення інвестицій і заохочення участі приватного сектору на засадах справедливості, прозорості та стабільності;
-прозорості регулювання транспортної системи;
-використання ресурсів транспорту відповідно до ринкового попиту.
Фінансові принципи:
-концентрації фінансових ресурсів на основі визначення пріоритетів відповідно до сформульованих цілей і вимог до економічної ефективності їх використання;
-функціонування транспортних підприємств на засадах самоокупності;
-спільного фінансування транспортної інфраструктури через загальне оподаткування або через призначені для користувача платежі (збори);
-фінансування інвестиційних проектів на основі доходу або потоку прибутків від реалізації проекту;
-компенсації з державного та місцевих бюджетів витрат на перевезення пільгових категорій пасажирів на маршрутах соціального значення для того, щоб транспорт міг повноцінно працювати у майбутньому.
Екологічні принципи:
-пріоритетності вимог екологічної безпеки, обов'язковості додержання екологічних стандартів і нормативів у транспортній діяльності;
-запобігання забрудненню довкілля та негативному впливу на людське здоров’я внаслідок інтенсивного розвитку автомобільного транспорту;
-введення в дію економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності на основі принципів „користувач платить” та ”забруднювач платить;
-прийняття та виконання міжнародного законодавства щодо перевезення небезпечних вантажів та запровадження системи навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів;
-стимулювання пріоритетного розвитку енергозберігаючих і екологічно безпечних видів транспорту та інтермодальних технологій.
3. Цілі та пріоритети Транспортної стратегії
Метою розвитку транспортної системи є створення умов для соціально-економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності національної економіки і життєвого рівня населення завдяки забезпеченню якості транспортних послуг та задоволенню соціальних, зовнішньоторговельних, оборонних та природоохоронних потреб суспільства.
Основними напрямками розвитку транспортного сектору економіки України на період до 2020 року є:
-розвиток транспортної інфраструктури та модернізація рухомого складу для забезпечення зростаючої мобільності населення та прискорення переміщення товаропотоків;
-забезпечення конкурентоспроможності та якості транспортних послуг для економіки;
-забезпечення доступності та якості транспортних послуг населенню;
-інтеграція до Європейського Союзу і розвиток експорту транспортних послуг;
-підвищення ефективності державного управління та розвиток конкурентного середовища;
-підвищення екологічності, енергоефективності транспортних процесів та безпеки перевезень пасажирів і вантажів.
Пріоритетами Транспортної стратегії держави мають бути:
-розвиток транспортної інфраструктури, її модернізація та приведення у відповідність із євростандартами, розбудова мережі міжнародних транспортних коридорів, швидкісних автомобільних доріг та мережі пунктів пропуску через державний кордон України, а також, зокрема, підготовка транспортної інфраструктури до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу ;
-підвищення державних соціальних стандартів транспортного обслуговування населення;
-інтегрування транспортної системи України в європейську та світову;
-прискорена адаптація вітчизняного законодавства до європейських норм та стандартів;
-впровадження нормативних актів, які відповідають положенням та вимогам міжнародних угод;
-розвиток експорту транспортних послуг, ефективна реалізація транзитного потенціалу України, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного транспорту на міжнародному ринку транспортних послуг;
-поліпшення інвестиційного клімату, залучення інвестицій на умовах концесій, державно-приватного партнерства, удосконалення механізму лізингу транспортних засобів;
-створення сприятливих умов, які забезпечуватимуть привабливість транспортної діяльності для залучення приватного, у тому числі іноземного, капіталу;
-здійснення ефективної тарифної політики, спрямованої на забезпечення збалансування інтересів суспільства, транспортних підприємств та споживачів їх послуг;
-здійснення структурних реформ на залізничному, морському транспорті, міському і приміському громадському автотранспорті, у сфері дорожнього господарства з метою підвищення ефективності державного управління;
-удосконалення державної системи забезпечення безпеки на транспорті та формування системи державного нагляду за безпекою руху, підконтрольної центральному органу виконавчої влади з питань транспорту та зв'язку, з метою розмежування функцій управління діяльністю та контролю;
-стимулювання сталого розвитку транспорту шляхом надання переваги екологічно чистим та енергоефективним видам транспорту, зниження техногенного навантаження транспорту на довкілля, а також шляхом розвитку громадського пасажирського транспорту як альтернативи стрімкій автомобілізації країни.