рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Загальні відомості

Загальні відомості - раздел Философия, ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕМОНТУ Зварювання І Наплавлення — Найбільш Розповсюджені Способи Відновлення Зношени...

Зварювання і наплавлення — найбільш розповсюджені способи відновлення зношених і ушкоджених деталей при ремонті машин.

Зварювання і наплавлення при відновленні сталевих деталей широко застосовується як для усунення руйнувань (тріщин, поломок і розривів), так і для нарощування зношених поверхонь.

При відновленні сталевих деталей здебільшого застосовують електрозварювання. Газове зварювання використовують в основному при зварюванні сталевих деталей з малою товщиною стінок (кабіни й оперення тракторів і автомобілів, обшивки комбайнів, тонкостінні труби, нафтотара).

Для одержання доброякісного звареного з'єднання заданої якості чи наплавленого шару при відновленні деталей електрозварюванням першорядне значення мають правильний вибір електрода і дотримання технології зварювання. Вибір електрода залежить від характеру дефекту, що усувається, марки сталі, з якої виготовлена деталь, і вимог до наплавленого шару.

При заварюванні тріщин або поломок звичайно застосовують зварювальні електроди. За ДСТУ вони підрозділяються на ряд типів від Э-34 до Э-145. Основною характеристикою кожного типу є тимчасовий опір розриву зварного з'єднання. Воно вказується в найменуванні типу електрода. Наприклад, електроди типу Э-42 дають зварне з'єднання, що має тимчасовий опір розриву, рівний 420 Н/дм2. До кожного типу може відноситися кілька марок електродів. Наприклад, до типу Э-42 відносяться електроди марок ОЗЦ-1, ОММ-5; до типу Э-42А — електроди ЦМ-8, УОНИ-13/45П, ОЗС-3; до типу Э-46 — електроди ОЗС-4, АНО-3, АНО-4; до типу Э-50А- електрод У ВОНИ-13/55 і ін.

Перераховані типи електродів застосовуються для зварювання мало- і середньовуглецевих сталей. Стрижні всіх електродів виготовлені з дроту Св-08 діаметром від 1,6 до 12 мм. Типи і марки електродів відрізняються один від одного покриттям (обмазкою). Електроди з крейдовою обмазкою, що складається з 70—80% меленої крейди і 20—30% рідкого скла, відносяться до типу Э-34. Крейдова обмазка є тільки стабілізуючої, тобто сприятливої стійкому горінню дуги. Інші типи і марки електродів мають якісну обмазку. Ця обмазка, крім стабілізуючих, містить захисні, шлакоутворювальні і газоутворювальні, а іноді розкислювальні і легувальні елементи.

Умовне позначення типів складу покрить: руднокислі - Р, рутилові - Т, фтористо-кальцієві - Ф, органічні - О.

Повне умовне позначення електрода за ДСТУ містить послідовно: марку і тип електрода, його діаметр, вид складу покриття і номер ДСТУ. Наприклад, електрод ЦМ-7, що відноситься до типу Э-42, діаметром 5 мм і має покриття рутилового типу, буде мати позначення ЦМ-7-Э-42-5, 0-Р-ГОСТ 9467—60.

Зварювання маловуглецевих (зі вмістом вуглецю до 0,20%), а також низьколегованих сталей, наприклад, марок 15Х, 20ХНА, 20Х, ЗОХ, 18ХГТ і ін. не зустрічає труднощів.

Вуглецеві і леговані сталі із середнім і високим вмістом вуглецю зварюються гірше і мають схильність до утворення пор і тріщин. Тому при зварюванні і наплавленні середньо-, високовуглецевих і легованих сталей потрібний попередній підігрів деталей приблизно до таких температур.

 

 

Вміст вуглецю, % 0,20—0,30 0,30—0,45 0,45—0,80
Температура підігріву, градусів 100—150 150—250 250—400

 

Після зварювання таких сталей відмінні результати дає також наступний відпуск при температурі 600—650°С або при 400° протягом 2 годин.

Рекомендується перед зварюванням підігрівати масивні деталі для одержання глибокого провару і попередження великого відводу тепла від місця зварювання в глиб деталі.

При відновленні зношених деталей електродуговим наплавленням вибір електродів залежить від марки сталі деталі, що наплавляється, необхідної твердості покриття і зносостійкості наплавленого шару.

Наплавлення зношених поверхонь деталей, виготовлених з маловуглецевої сталі і що не піддаються термічній чи хіміко-термічній обробці, можна проводити зварювальними електродами.

При наплавленні деталей зі середньовуглецевих і легованих сталей (наприклад, сталей марок 30, 35, 45, З0Х, 35Х, 40Х), загартованих, а також з маловуглецевої сталі, але з цементованою поверхнею повинні застосовуватися спеціальні наплавні електроди чи тверді сплави.

ДСТУ установлює ряд типів наплавних електродів, що розрізняються за хімічним складом наплавленого шару. Позначення типу електрода розшифровується в такий спосіб: букви «ЭН» означають «електрод для наплавлення», потім вказуються основні хімічні елементи, що входять до складу наплавленого шару, і їхній середній вміст у відсотках. Позначення хімічних елементів загальноприйняте: У — вуглець, С — кремній, Г — марганець, Н — нікель, Х — хром, Т — титан, Р — бор, Ф — ванадій і т.д. Спочатку вказується вміст вуглецю, при цьому, якщо в позначенні типу електрода є буква У, той вміст вуглецю даний у десятих частках відсотка, а якщо він відсутній — у сотих частках. Останні цифри вказують твердість шару (НRС).

Наприклад, позначення типу електрода ЭН-14М2Х-30 означає: електрод для наплавлення, у наплавленому шарі міститься 0,14% вуглецю, 2% марганцю, 1% хрому, твердість шару —30 HRС.

Вказівки на твердість наплавленого шару (НВ) містяться іноді й у позначеннях марки електрода, наприклад, електрод ОЗН-300, Т-590 і ін.

Типам електродів відповідають визначені марки електродів. Повна умовна позначка електрода для наплавлення містить його марку, тип, діаметр і ДСТ. Наприклад, електрод марки ОЗН-300 діаметром 5 мм буде мати позначення: ОЗН-300-ЭН-15ГЗ-25, 5,0 ДСТ 10051-62 і ДСТ 9466-60.

Стрижні наплавних електродів виготовляються як з вуглецевого, так і з легованого зварювального дроту. Легувальні елементи вводять у наплавлений шар як з покриття і матеріалу стрижня, так і тільки з матеріалу покриття.

Найбільш широке застосування для наплавлення автотракторних деталей знайшли електроди марок ОЗН-300 і В-340 п/б (тип ЭН-15ГЗ-25),

ОЗН-400 (тип ЭН-20Г4-40); для наплавлення деталей з високомарганцевої сталі Г13 — електроди ОМГ-Н (тип ЭН-70ХН-25); для наплавлення швидко зношуваних деталей, що працюють в умовах абразивного зношування,— електроди марок Т-90, ЦС-1, ЦС-2 і інші.

В останні роки для одержання наплавлених шарів високої твердості застосовують порошкові електроди - трубчасті стрижні діаметром 2-8 мм із маловуглецевої сталі з наповнювачем. У якості наповнювача використовують тверді сплави, найчастіше сормайт, феросплави, карбід вольфраму. На електрод наноситься захисне покриття (обмазка).

Випускаються трубчасті наплавочні електроди ЭПН-1,ЭТН-2, ЭТН-3, ЭТН-4.

При газовому зварюванні для заварювання тріщин, розривів, приварювання накладок на сталеві деталі і зварювання металоконструкцій застосовують зварювальний дріт Св-08, Св-08А.

Останнім часом усе ширше для газового зварювання застосовують зварювальні дроти з підвищеним вмістом марганцю і кремнію, наприклад, дроти Св-08ГС, Св-08М2С, Св-12ГС, а також леговані зварювальні дроти, наприклад Св-18ХГСА, Св-18ХМА, Св-10ХГ2С і ін.

Часто використовують наплавні дроти Нп-40, Нп-50, Нп-30ХГСА, Нп-10Г3 і ін., що дають зварювальне з'єднання чи наплавлений шар з високими механічними властивостями.

Як при електродуговому, так і при газовому наплавленні тверді і зносостійкі шари на сталевих деталях можна одержати шляхом наплавлення на них твердих сплавів, що можуть бути литими, у вигляді стрижнів і порошкоподібні (зерноподібні).

До литого відносяться, наприклад, сормайт № 1, № 2 і стеліти В2К і ВЗК, що мають високу твердість і зносостійкість за рахунок великого вмісту вуглецю, хрому, нікелю, марганцю і т.д. Ці сплави можуть наплавлятися газовим полум'ям, а також можуть бути стрижнями електродів (наприклад, електроди ЦС-1 і ЦС-2).

До порошкоподібних твердих сплавів відносяться наступні: сталініт, що містить 37,7% ферохрому, 10,8% феромарганцю, 47,1% чавунного порошку, 4,4% нафтового коксу; боридна суміш (50% борида хрому і 50% залізного порошку); наплавна суміш КБХ (60% ферохрому, 33% залізного порошку, 5% борида хрому, 2% карбіду хрому) і ін. Ці сплави наносяться на поверхню деталі, розплавляються і сплавляються з нею за допомогою газового полум'я чи електричної дуги.

При наплавленні твердих сплавів як електрозварюванням, так і газовим зварюванням застосовують буру чи суміш — 50% бури і 50% борної кислоти.

Діаметр електрода при зварюванні вибирають у залежності від товщини металу, що зварюється, (табл. 5.1).

При зварюванні вертикальних швів застосовують електроди діаметром не більшим 5—6 мм, а при стельовому зварюванні — не більшим 4 мм. Величина струму встановлюється в залежності від діаметра електрода. Для зварювання сталі в нижньому положенні необхідну величину струму можна визначити за даними таблиці 5 чи з виразу І=(40-50)dел , де dел — діаметр електрода, мм.

При зварюванні вертикальних і стельових швів величина зварювального струму приймається на 10—20% меншою, ніж при зварюванні в нижньому положенні.

Поверхня металу в лінії зварювання чи поверхня під наплавлення повинна бути зачищена до металевого блиску. При заварюванні тріщини кінці її повинні бути насвердлені свердлом діаметром 3— 4 мм.

При товщині стінки деталі, що зварюється, чи листів (смуг) до 4 мм і зварюванні в стик чи заварюванні тріщини оброблення кромок не проводять. При товщині стінок від 4 до 8 мм крайки обробляють, або проводять зварювання без обробки, але з обох боків.

При зварюванні тонколистової сталі (товщиною до 3 мм) рекомендується застосовувати електроди МТ, ОМА-2 і малопотужні джерела живлення зі зниженою робочою напругою — зварювальні трансформатори СТАН-0, ТС-120, ТСП-1, перетворювачі ПСО-120.

Діаметр електрода і величину струму при наплавленні беруть меншими ніж при зварюванні. Наплавлення варто вести короткою дугою з перекриттям сусідніх валиків на 30—50%, причому електрод повинен бути нахилений під кутом 15—20° до вертикалі по напрямку руху. Наплавлення рекомендується проводити, поєднуючи переміщення електрода в напрямку наплавлення з поперечним коливанням його таким чином, щоб ширина валика дорівнювала приблизно 2,5 діаметрам електрода. Товщина наплавленого шару виходить рівною приблизно 0,7dел.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕМОНТУ

Вінницький національний технічний університет... В І Савуляк А Ю Осадчук...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Загальні відомості

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

П Е Р Е Д М О В А
  Для забезпечення ефективної та безпечної роботи багатомільйонного парку автомобілів першочергове значення набуває підвищення якості технічного обслуговування та ремонту, експлуатаці

Загальні відомості
При розробці технологічних процесів складання найчастіше доводитися вирішувати такі задачі: встановлення послідовності з'єднання деталей і складальних одиниць виробу та розробка схем загал

Загальні відомості
На відміну від теорії різання, яка вивчає зношування з точки зору економічної стійкості інструменту, технологія машинобудування розглядає його з позицій точності механічної обробки, оскільки знос р

Розрахункові співвідношення
Знос різального інструмента, який впливає на точність обробки, звичайно розраховують за формулою (мкм/км):   U=U0

Способи визначення розмірного зносу
  Існує багато прямих та непрямих методів вимірювання розмірного зносу інструментів. Найбільш точними є прямі методи, найпростішим серед яких буде метод вимірювання зменшення відстані

Порядок виконання роботи
2.4.1. Встановити і закріпити на токарному верстаті заготовку. 2.4.2. Заміряти величину початкової фаски зносу на задній поверхні та записати її значення в таблицю 2.1. 2.4.3. Вст

Трикулачковому патроні токарного верстата
Мета роботи: освоєння методики визначення та сутність похибок закріплення в пристосуваннях. Під час закріплення заготовки в пристосуванні у багатьох випадках ві

Особливості закріплення заготовок у патроні
При закріпленні заготовки в трикулачковому патроні виникає осьова похибка - наслідок деякої непостійності радіального переміщення кулачків, а також пружної деформації в результаті випинання переднь

Порядок виконання роботи
3.2.1. Встановити оправку індикатора в різцетримачі токарного верстата. 3.2.2. Встановити оброблювану заготовку в трикулачковий патрон і щільно притиснути до торцевої поверхні патрона.

Контрольні питання
1. Складові похибки установки. 2. Фактори, що впливають на похибку закріплення. 3. Особливості закріплення заготовок в трикулачковому патроні. 4. Чому значення похибок ус

Таблиця 5.1
Товщина металу, що зварюється, мм Діаметр електрода, мм Сила струму, А Товщина металу, що зварюється, мм Діаметр

Устаткування для зварювання і наплавлення
Як джерела живлення електроенергією при веденні електрозварювальних і наплавочних робіт застосовують зварювальні трансформатори, перетворювачі і випрямлячі. Найбільше поширення одержали зварювальні

Ремонт чавунних деталей
Зварювання і наплавлення чавунних деталей пов'язані зі значними труднощами — чавун має обмежену зварюваність. При швидкому охолодженні шва відбувається вибіл чавуну, що надає йому високу твердість

Зварювання деталей з алюмінію і його сплавів
Зварюванняутруднене тому, що алюміній погано сплавляється з металом для присадки через утворення тугоплавкої окисної плівки А12О3, що плавиться при температурі 2050°С у той ча

Автоматичне зварювання і наплавлення під шаром флюсу. ?
Схема установки для наплавлення під шаром флюсу зображена на рис. 5.6. Електрична дуга горить між кінцем електродного дроту 1 і деталлю 6. Дріт подається в зону наплавлення за допомогою механізму п

Контрольні питання
1. Яке обладнання використовують на підприємствах для ручного електродугового і киснево-ацетиленового зварювання і наплавлення? 2. Як вибирають електроди, матеріали для присадки і режим дл

ЗАВАРЮВАННЯ ТРІЩИН НА ЧАВУННИХ ДЕТАЛЯХ
Зміст роботи. Вивчення технології заварки тріщин на чавунних деталях. 1. Ознайомитися з видами електродів і прутків для присадки, які застосовуються при зварюванні чавуну

РОЗМІРІВ ЗАГОТОВКИ
Мета: набути практичні навички визначення припусків механічної обробки аналітично, за таблицями та емпірично.   6.1.Загальні відомості

ЛІТЕРАТУРА
  1. Справочник технолога-машиностроителя / Под ред. А. Г. Косиловой и Р. К. Мещерякова. Т. 1.-М.: Машиностроение, 1985. -656с. 2. Солонин И. С., Солонин С. И. Расчет сборочн

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги