Покрівлі Vc продуктивного горизонту нижнього сармату

(за І.Н. Головацьким, 1971)

1.- ізогіпси покрівлі Vc продуктивного горизонту

нижнього сармату; 2.- пробурені свердловини;

3.- контур газоносності.

При значеннях коефіцієнту плікативного ускладнення від 0.1 до 0.25 існує висока імовірність того, що більшість свердловин попадуть в частини продуктивного пласта з погіршеними колекторськими властивостями. В середньому імовірність попадання свердловин в середовище з низькими колекторськими властивостями складає 100%-(25/2)=87.5%, а в середовище з поліпшеними - відповідно 12.5%. При значеннях К_пл від 0.25 до 0.5 ще існує значна імовірність попадання свердловини в ділянки продуктивного пласта з погіршеними колекторськими властивостями (62.5%), але імовірність попадання свердловин в ділянки продуктивного пласта з поліпшеними колекторськими властивостями буде вже сягати 37.5%. При значеннях К_пл=0.5-0.75 існує імовірність того, що свердловини в більшості попадуть в частини продуктивного горизонту з інтенсивним розвитком тріщинуватості, а тому з високими колекторськими властивостями. В даному випадку можливість попадання свердловин в тріщинуваті породи з поліпшеними колекторськими властивостями складає в середньому 62.5%, а з погіршеними - 37.5%. При значеннях К_пл більше 0.75 (тобто коли К_пл®1), можна рахувати, що тріщинуватістю охоплена майже вся площа структури і тому свердловини попадуть в продуктивний горизонт з високими колекторськими властивостями. В середньому імовірність попадання свердловин в продуктивний горизонт з високими колекторськими властивостями дорівнює 87.5%. В цьому випадку видобувні свердловини на структурі можуть бути розташовані майже по рівномірній сітці.

Приклад:

Розглянемо визначення коефіцієнту плікативного ускладнення на прикладі Бухтівецького газоконденсатного родовища, де продуктивними є вигодсько-пасічнянські відклади (рисунок 4.4).