Методи страхування

Клієнт, який вирішив укласти договір страхування, завжди стоїть перед проблемою вибору оптимального співвідношення між розмірами страхової премії і страхового покриття. Очевидно, що страхувач намагається забезпечити собі максимальний розмір страхового покриття, який буде гарантувати захист від усіх виявлених ризиків. Однак при цьому зростає і плата за передачу ризику страхувальнику. Розмір страхової премії, що назначається страхувальником, може здатися клієнту невиправдано високим, і у цьому випадку він вимушений буде відмовитися від передачі частини ризиків.

Очевидно також, що страхувальник при визначенні умов договору домагається протилежної мети: мінімального страхового ризику і максимальної страхової премії.

Різні методи страхування розділяються саме за способом розподілення відповідальності за ризик між сторонами. Розрізняють дві великі групи методів страхування: повне страхування (таке, що покриває увесь ризик, тобто максимально можливий збиток від обраного класу страхових подій) і часткове страхування (яке обмежує відповідальність страхувача, залишаючи частку ризику страхувальнику). У практиці використовується термін «удержання ризику», відповідальність за який несе страхувальник або страхувач.

Часткове страхування дешевше, ніж повне. Існують дві групи часткового страхування: пропорційне і непропорційне.

Пропорційне страхування. У відповідності до принципу пропорційного страхування розмір відшкодування, яке страхувальник повинен сплатити страхувачу при настанні страхового випадку, складає встановлену частку від загального збитку.

Принцип пропорційного розподілення страхової відповідальності можна виразити формулою

де C – розмір страхового відшкодування; L – розмір збитку; S – страхова сума; - страхова вартість або максимально можливий збиток.

Це співвідношення словесно виражається наступним правилом: страхове відшкодування так відноситься до збитку, що відбувся, як страхова сума відноситься до страхової вартості.

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Приклад. Страхова вартість об’єкту нерухомості дорівнює 1 млн. грн. Об’єкт був застрахований на суму 800 тис. грн. за системою пропорційного страхування. При пожежі об’єкту був спричинений збиток у розмірі 500 тис. грн. Оскільки страхова сума складає 80% вартості об’єкту, то і страхове відшкодування сплачується у такій же частці

тис. грн.

 

Збиток, що лишився у розмірі 100 тис. грн. підлягає відшкодуванню з коштів страхувача.

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

Непропорційне страхування. Методи непропорційного страхування призначені розширити можливості підприємства з управління ризиками. Непропорційне страхування дозволяє розділити підходи до фінансування ризиків у залежності від їх величини і походження і, одночасно, об’єднати ці підходи у одному договорі.

Розрізняють наступні методи непропорційного страхування:

• страхування за системою першого ризику;
• страхування граничних ризиків;
• страхування з франшизою.

При страхуванні за системою першого ризику (його також називають страхуванням перших збитків) збиток, нанесений підприємству у результаті настання страхового випадку, відшкодовується йому повністю тільки у межах страхової суми, указаній у договорі. Якщо збиток перевищує страхову суму, то витрати з його компенсації несе сам страхувач. Збиток у межах страхової суми називається у страховій практиці «першим ризиком», а різниця між страховою вартістю і страховою сумою – «другим ризиком».

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -- -

Приклад. Страхова вартість об’єкту нерухомості дорівнює 1 млн. грн. Об’єкт застрахований на суму 800 тис. грн. за системою першого ризику. При пожежі об’єкту був спричинений збиток у розмірі 500 тис. грн. У цьому випадку страхувальник відшкодовує страхувачу збиток у розмірі 500 тис. грн. Якщо б збиток складав, припустимо, 900 тис. грн., то страхове відшкодування складало б 800 тис. грн., а 100 тис. грн. треба було б відшкодовувати із коштів страхувача.

- - - - - - - -- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Недоліком такого методу страхування є те, що крупні ризики, які можуть мати найбільш тяжкі наслідки для підприємства, залишаються на його власному удержанні. Тому перед страхувачами залишається проблема управління такими ризиками та їх фінансування.

Перевага ж полягає у тому, що страхувач отримує певну вигоду за рахунок зменшення розміру страхової премії, оскільки ризик, що передається страхувальнику, зменшується. Імовірність виникнення крупних збитків для підприємства зменшується із збільшенням їх розміру. Найбільш крупні – катастрофічні збитки – мають найменшу імовірність виникнення. Тому для страхувача має сенс відмовитись від сплати додаткової частки страхової премії за рахунок відмови від покриття граничних збитків.

Можлива протилежна ситуація, коли страхування здійснюється на випадок настання граничних збитків, тобто крупних збитків, перевищуючих певну, зафіксовану у договорі величину. У даному випадку страхувач повинен з особливою ретельністю підходити до вибору страхової компанії, оскільки її ресурсів повинно буди достатньо для виконання взятих зобов’язань.

Страхування граничних збитків будується за тим же принципом, що й страхування з франшизою. Різниця у тому, що франшиза розташовується в області невеликих і середніх ризиків, у той час як страхування граничних збитків відбувається в області крупних ризиків.

Страхування з франшизою призначено для виключення з страхового покриття збитків, що не перевищують певної величини, яку й називають франшизою. Тобто франшиза – це граничний мінімальний розмір збитку, на який розповсюджується страхове покриття. Збитки, які менше неї, залишаються на удержанні страхувача.

Договір страхування з франшизою передбачає як збереження ризику страхувачем, так і передачу його страхувальнику. При цьому останній погоджується зменшити величину страхової премії. Очевидно, що при правильному плануванні ризику такий метод вигідний обом сторонам. Франшизу треба розташовувати в області невеликих збитків, які відносно часті і передбачені, а їх страхування є економічно неефективним для страхувача. Виконуючи ж договір страхування з франшизою, страхувач зменшує витрати і отримує можливість більш ефективно управляти своїми ризиками. Страхувальнику також вигідне страхування з франшизою, оскільки компенсація невеликих, але частих збитків пов’язана з непропорційно високими організаційними витратами.

Розмір франшизи може задаватися чи у відсотках по відношенню до страхової суми, чи в абсолютних величинах (штуках, гривнях і т.д.).

Розрізняють безумовну (або віднімаєму) і умовну (або невіднімаєму) франшизу. Крім того, в особливих випадках може бути передбачена сукупна франшиза, яка частіше застосовується при перестрахуванні.

При страхуванні з безумовною франшизою збиток у всіх випадках відшкодовується страхувачу за вирахуванням з величини збитків встановленої франшизи.

При страхуванні з умовною франшизою страхувальник звільняється від компенсації збитків у тому випадку, якщо спричинені збитки є меншими франшизи, а якщо більшими, то збиток компенсується повністю.

При сукупній франшизі усі спричинені страхувачу збитки складаються за певний період часу, а із сумарного збитку вираховується франшиза.

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - Приклад. Між страхувачем і страхувальником укладений договір страхування з франшизою, яка дорівнює 15 тис. грн. За період дії договору страхувач поніс збитки від кількох страхових випадків в наступних розмірах: 50 тис. грн., 30 тис. грн., 6 тис. грн. і 3 тис. грн. Загальний розмір страхового відшкодування, яке страхувач отримав би при різних способах вибору франшизи, наведені у табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Приклад використання різних видів франшизи

(величина франшизи складає 15 тис. грн.)

 

Збиток, тис. грн.	Розмір страхового відшкодування, тис. грн.
Безумовна франшиза	Умовна франшиза	Сукупна франшиза
Усього

З наведеного прикладу видно, що умовна франшизи забезпечує більш повне покриття, ніж безумовна, а сукупна займає місце між ними. Очевидно, що і вартість страхування, тобто розмір страхової премії буде залежати від вибору франшизи.

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Щоб оцінити вигідність того чи іншого способу встановлення франшизи для страхувача, треба знати характер розподілення можливих збитків за ступенем важкості і частотою виникнення. Потім треба розрахувати розмір страхового відшкодування при різних способах встановлення франшизи і порівняти результати з розміром страхової премії, яку пропонує заплатити страхувальник у кожному випадку.