Метод експертних оцінок - раздел Философия, Невизначеність і ризик в економіці і бізнесі Метод Експертних Оцінок Ризику Економісти Почали Використовувати Одним З Перш...
Метод експертних оцінок ризику економісти почали використовувати одним з перших. Його перевагою є можливість проведення оцінок в умовах дефіциту інформації.
Метод передбачає аналіз кількісних та якісних факторів ризику групою експертів. Однією з таких умов експертної оцінки є виключення впливу одного експерта на інших (так звана дельфійська процедура, яка передбачає анонімне опитування, повторне анкетування і уточнення суперечних моментів).
Експертна оцінка ризику – це суб’єктивний висновок відносно визначеного економічного явища (ризику), сформульований спеціалістами після дослідження і аналізу цього явища.
Для кожного проекту розробляється перелік факторів, які впливають на виконання проекту, і оцінювальна шкала для кожного фактора.
Ефективність і достовірність аналізу ризику за методом експертних оцінок залежить від компетентності, кількості експертів, якості факторів, точності та однозначності формулювань, що обмежує використання методу. При реформуванні економіки країни або при кардинальних змінах у діяльності підприємства достовірність оцінок, отриманих на основі аналізу минулих етапів розвитку, знижується. Знижують можливості методу неконкретність та суб’єктивність оцінок.
На практиці використовують індивідуальні та групові експертні оцінки.
Основними цілями використання індивідуальних експертних оцінок є:
оцінювання поточного та перспективного стану суб’єкта підприємницької діяльності (визначення джерел і причин ризику, прогнозування дій конкурентів, виявлення можливих ризиків, оцінювання імовірності виникнення ризикових ситуацій, ранжирування ризиків, виявлення шляхів зниження ризиків і т.д.);
аналіз результатів досліджень, проведених іншими експертами;
підготовка висновків за результатами роботи інших спеціалістів (рецензії, відгуки, акти експертизи і т.д.).
До переваги індивідуальної експертизи відноситься оперативність отримання інформації для прийняття рішення та відносно невисокі витрати. До недоліків такої експертизи відносять суб’єктивність і, як наслідок, зниження достовірності отриманих оцінок.
Групова експертиза менш суб’єктивна. В умовах невизначеності висновки групи є більш зваженими, ніж окремого експерта. Виділяють види групових процедур:
відкрите обговорення поставлених питань з наступним відкритим або закритим голосуванням;
відкрите обговорення поставлених питань без голосування;
закрите обговорення з наступним закритим голосуванням або заповненням анкет експертного опитування.
Різновидом групової експертизи є метод «Дельфі», який передбачає кілька турів експертного опитування. Протягом кожного туру експерти висловлюють свої міркування та дають оцінку ситуації. При обробці інформації, отриманої від експертів, усі оцінки розміщують у порядку їх зменшення, визначають середнє значення оцінок і розподіляють їх за квартилями (за чотирма групами). Експертів, оцінки яких попали у крайні квартилі (перший та четвертий), просять обґрунтувати свої міркування. Така процедура дає можливість експертам змінити при необхідності свою оцінку, враховуючи обставини, які вони могли випадково пропустити у першому турі опитування. Після отримання оцінок другого туру знову визначають середнє значення та квартилі. Процес продовжується доти, доки оцінки не стануть узгодженими.
Деякі спеціалісти ставляться з недовірою до експертного методу, вважаючи, що відсутні гарантії достовірності отриманих оцінок. Однак при відповідній математичній обробці достовірність експертної оцінки може бути досить високою.
Достовірність експертизи знижується не тільки через нестачу інформації та некомпетентність експертів, але й у зацікавленості них у тих чи інших результатах. Ці недоліки можна виключити, якщо вірно організувати експертну процедуру – від підбору експертів до обробки експертних оцінок. Загальна схема експертних опитувань містить наступні етапи:
підбор експертів та формування експертних груп;
формулювання питань та розробка анкет;
робота з експертами;
формування правил виявлення оцінок окремих експертів;
аналіз та обробка експертних оцінок.
На першому етапі визначають структуру експертної групи, кількість експертів, вимоги до спеціалізації та кваліфікації експертів, необхідну кількість експертів кожної спеціалізації і т.д.
За допомогою спеціальних економіко-математичних методів стає можливим визначення оптимальної кількості експертів. Якщо їх явно недостатньо, не має сенсу проводити групове опитування, тому що буде мати місце великий вплив індивідуальних оцінок на загальний результат. Якщо комплектується занадто велика група, можуть з’явитися інші недоліки: зниження впливу оцінок окремих експертів; залучення недостатньо кваліфікованих експертів; ускладнення координації роботи групи та обробки результатів опитування. При відборі експертів оцінюють рівень об’єктивності кожного з них, тобто намагаються виявити тих експертів, потенційні цілі яких суперечить цілі отримання об’єктивних результатів.
Як правило, окремі експерти оцінюють об’єкт дослідження незалежно один від одного, далі ці оцінки за допомогою спеціальних прийомів зводять у оцінку, що результується (узгоджену оцінку).
У залежності від специфіки експертного опитування, об’єкту дослідження та методики обробки, що використовується, оцінки експертів можуть мати різну шкалу виміру:
від 0 до 1 (імовірність появи ризику);
від 0 до 10;
від 0 до 100 (відсоткове вираження ступеню ризику).
Раціональне використання висновків експертів можливо лише за умови зведення їх у форму, зручну для подальшого аналізу. Наприклад, виявлені ризики подаються у порядку їх важливості (ступеню їх впливу на рівень збитку), варіанти зниження ризику – у порядку їх переваг. Найбільш поширеними методами упорядкування результатів є безпосередня оцінка або послідовне порівняння (як правило, використовується при індивідуальній експертизі), ранжирування (розміщення об’єктів у порядку зменшення того чи іншого критерію, парні порівняння (визначення ієрархії критеріїв оцінки та побудова матриць парних порівнянь для кожної пари критеріїв).
Діяльність підприємств в умовах ринкової економіки здійснюється під впливом невизначеності та пов язаними з нею ризиками внаслідок чого фактичні... У запропонованих лекціях систематизована інформація з курсу Управління... Даний курс розкриває закономірності виникнення аналізу і урахування ризиків економічної діяльності...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Метод експертних оцінок
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
ЛЕКЦІЇ З ДИСЦИПЛІНИ
«УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ»
Зміст
Вступ.................................................................................................................
Поняття невизначеності підприємницької діяльності
Діяльність господарчих суб’єктів здійснюється в умовах ринку, який характеризується економічною свободою дій виробника. За економічну свободу необхідно платити, адже свобода одного підприємства суп
Класифікація ризиків
Ризики класифікують за різними ознаками з використанням різноманітних підходів. Єдиної загальноприйнятої класифікації ризиків не існує. Розглянемо ряд найбільш відомих класифікацій.
Вплив суб’єктивних факторів на процеси управління ризиком
Одним з ключових факторів, що обмежує можливості ефективного управління ризиком, є суб’єкт, який приймає управлінське рішення. Сучасні психологи розробили теорію, згідно з якою співвідношення до ри
Загальні принципи аналізу економічного ризику
Аналіз ризику не є самоціллю, його результати використовуються для прийняття економічно ефективних управлінських рішень, у тому числі для вибору найбільш вигідних рішень за критерієм «ризик – резул
Статистичний метод
При стабільному внутрішньому і зовнішньому середовищі підприємства, достатньо великій кількості даних про результати окремих бізнес-операцій (прибутку та збитку) використовують статистичний метод о
Аналітичний метод
Аналітичний метод оцінки ризику передбачає застосування традиційних показників ефективності, які використовуються для оцінки ефективності інвестиційних проектів:
чистий приведений до
Нормативний метод
Нормативний метод заснований на використанні системи фінансових коефіцієнтів, таких як:
коефіцієнт ліквідності - розраховується як відношення коштів високої і середньої ліквід
Метод аналізу ризику з використанням дерева рішень
Даний метод є графічним вираженням усього ланцюга подій, наслідки яких можуть привести до деяких подій. Інакше кажучи, визначаються шляхи, за якими окремі дії можуть призвести до небезпечних резуль
Метод аналогій
Метод аналогій використовують у тому випадку, коли інші методи оцінки ризику неприйнятні. Часто до такого методу звертаються у страхуванні для розробки правил страхування нових ризиків. Аналогами є
Виробничі ризики, їх характеристики і класифікація
Метою кожної комерційної організації є вилучення прибутку, що неможливо без здійснення виробничої діяльності – цілеспрямованого, поетапного перетворення вихідної сировини (матеріальних ресурсів, ін
Постачальні ризики
Такі ризики виникають у сфері здійснення підприємством операцій з партнерами (постачальники, банки, транспортні, страхові компанії та ін.) з поставки сировини, матеріалів, комплектуючих, енергоресу
Технічні і технологічні ризики
До технічних і технологічних ризиків, об’єктами яких є наявне обладнання, виробничі площі, технологія, відносяться:
- ризик техногенних аварій (причини: форс-мажорні обставини, фізичне зно
Організаційно-управлінські ризики
Такі ризики пов’язані з процесом організації і управління на рівні окремих підрозділів та підприємства у цілому:
- ризики розробки адекватної стратегії підприємства (причини: необґрунтован
Трудові ризики
Трудові ризики, джерелом яких є персонал підприємства, породжені наступними причинами:
- низька кваліфікація;
- плинність кадрів;
- низька продуктивність праці;
Транспортні ризики
Транспорт надає специфічні послуги, пов’язані з переміщенням матеріальних цінностей або людей у просторі. Транспортна діяльність не супроводжується створенням матеріальних цінностей.
Транс
Реалізаційні (маркетингові) ризики
Для забезпечення життєдіяльності підприємства і отримання прибутку вироблену продукцію необхідно перетворити у товар, а потім його продати. У сфері купівлі-продажу товарів (послуг) відбуваються над
Фінансові ризики
Основним завданням підприємств є виробництво товарів та послуг, що пов’язане з наявністю різних видів ризику. Виробничу діяльність підприємства (у тому числі банків, пенсійних фондів, страхових ком
Ризики купівельної спроможності грошей
До ризиків купівельної спроможності грошей відносять:
валютні ризики; інфляційні ризики; дефляційні ризики. Валютні ризики пов
Ризики фінансової стійкості підприємства
Такий вид ризиків пов’язаний з порушенням фінансового розвитку підприємства або незбалансованою ліквідністю його активів. Ризики фінансової стійкості та ліквідності – це ризики невідповідності у ст
Кредитний ризик
Кредитний ризик або ризик неповернення боргу однаково стосується усіх суб’єктів господарської діяльності. Він присутній у фінансовій діяльності виробничого підприємства при наданні їм товарного (ко
Відсоткові ризики
Відсоткові ризики як окремий різновид фінансово-кредитних і фінансово-інвестиційних ризиків зумовлені небезпекою виникнення збитку у комерційних банків, кредитних установ, інвестиційних компаній вн
Інвестиційні ризики
Інвестиційні ризики, що супроводжують інвестиційну діяльність підприємства, обмежують досягнення запланованих цілей інвестування (прибутку або соціального ефекту) і можуть призвести до грошового зб
Запобігання ризиків
Найбільш простим методом у системі механізмів нейтралізації ризиків є запобігання ризиків. Цей напрям нейтралізації ризиків є найбільш радикальним. Він полягає у розробці таких заходів, які повніст
Лімітування ризиків
Лімітування ризиків використовується звичайно у зоні критичного або катастрофічного ризиків. Таке лімітування реалізується шляхом встановлення на підприємстві внутрішніх нормативів. Лімітування риз
Хеджування ризиків
Форвардні контракти - це контракти, в яких одна сторона погоджується придбати товари за визначеною ціною і на певну дату у майбутньому, а інша сторона погоджується продати ц
Диверсифікація ризиків
Диверсифікація - це метод зниження ризику шляхом розподілу коштів між кількома ризиковими активами (товарами), таким чином, що підвищення ризику для одного, як правило, означає
Трансферт ризиків
Трансферт ризику (розподілення ризику) – це метод зниження ризику, при якому імовірний збиток розподіляється між партнерами таким чином, що можливі збитки кожного (як і прибуто
Самострахування ризиків
Самострахування - метод управління ризиком, який передбачає створення підприємством власних резервів для компенсації збитків при непередбачених ситуаціях. Внутрішній резервн
Кептивні страхові компанії
Заснування кептивної страхової компанії є одним з варіантів створення фонду самострахування підприємства. Англійське слово «кептів» (captive), яке означає «залежний від чого-небудь», точно п
Страхування ризиків
Найбільш складні і небезпечні за своїми фінансовими наслідками ризики, які не піддаються нейтралізації за рахунок внутрішніх механізмів, підлягають страхуванню.
Суть страхування полягає у
Страхові ризики
Страхові компанії пред’являють жорсткі вимоги до тих ризиків, які вони можуть прийняти на себе у рамках договору страхування. Це пов’язано з тим, що, як і будь-яке підприємство, страхова компанія н
Види страхування
В Україні виокремлюють три основних види страхування:
особисте страхування; майнове страхування; страхування громадянської відповідальності.
Методи страхування
Клієнт, який вирішив укласти договір страхування, завжди стоїть перед проблемою вибору оптимального співвідношення між розмірами страхової премії і страхового покриття. Очевидно, що страхувач намаг
Особливості функціонування страхової компанії
Як і будь-яке комерційне підприємство, страхова компанія має метою своєї діяльності вилучення прибутку. Тому фінансова діяльність страхувальника організована таким чином, щоб забезпечити одночасно
Джерела коштів страхової компанії
Усі джерела страхової компанії можна розділити на дві великі групи – доходи від страхової діяльності і доходи від інших видів діяльності.
Доходи від страхової діяльності
Структура коштів страхової компанії
Джерелом інформації про фінансовий стан страхової компанії і наявність у неї достатніх коштів є звітність, що пред’являється страхувальником у встановленому порядку органам контролю. Як відомо, фін
Інвестиційна діяльність страхових компаній
Практично усі страхові компанії ведуть активну інвестиційну політику, тобто вкладають свої тимчасово вільні ресурси у різні активи з метою отримання додаткового прибутку. Джерелом коштів для цього
Переваги страхування
Переваги використання страхування як механізму управління ризиком полягають у наступному:
1. Залучення страхового капіталу для компенсації збитків підприємства. Стр
Основні проблеми страхування
Використання механізму страхування як фінансового інструменту для покриття ризику пов’язане з певними проблемами, основна з яких полягає у тому, що практично ніколи страхування не може забезпечити
Внутрішні недоліки, притаманні страхуванню
Страхуванню, як методу управління ризиком, притаманні недоліки, які неможливо усунути навіть при використанні кращого менеджменту, а також при наявності більш повної інформації про об’єкт страхуван
Контрольні питання
1. Поняття та фактори невизначеності підприємницької діяльності.
2. Поняття економічного ризику.
3. Вплив суб’єктивних факторів на процеси управління ризиком.
4. Загальні
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов