Кінцеві результати сейсморозвідки завжди імовірнісні, бо зворотне завдання геофізики неоднозначне. Проте в сейсморозвідці неоднозначність значно менша, а результати точніші в порівнянні з іншими геофізичними методами. Разом з тим для отримання високої точності необхідний творчий підхід для кожного району робіт. Залежно від завдань, поставлених перед сейсморозвідкою, підходи до геологічного тлумачення відрізняються. Оскільки сейсморозвідка направлена на пошуки і розвідку нафти і газу на глибинах 1,5 – 6 км, то основною метою цих досліджень є побудова структурних карт по опорних горизонтах. Якість їх побудов бажано перевірити математичним моделюванням, тобто вирішенням прямих завдань для найвідповідальніших аномальних ділянок з побудовою так званих синтетичних сейсмограм. Порівняння їх з отриманими сейсмограмами допоможе оцінити достовірність виділення аномальних зон (пасток). До аномальних зон можуть бути приурочені поклади нафти, газу і інших корисних копалини. Вивчення природи хвиль і ідентифікація сейсмічних меж виявляється найбільш достовірним, якщо пластові і інтервальні швидкості за даними польових спостережень пов'язані з даними вертикальної сейсмічної профілізації (ВСП), призначеної для детального вивчення сейсмічних меж поблизу свердловини, а також сейсмічних і акустичних досліджень в самих свердловинах. Є спеціальні алгоритми сумісної цифрової обробки присвердловинних і сейсмічних свердловинних методів .
Сумісний аналіз сейсмічних і геологічних даних геофізиками і літологами дозволяє проводити сейсмостратиграфічне вивчення розрізу. Суть його полягає в тому, що на основі об'єктивного матеріалу про геометрію і швидкісну будову геологічного розрізу виводять відомості про умови осадконакопичення і літології контактуючих порід.