рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Лекція 1. Вступ до курсу історії України 1. Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу. 2. Періодизація історії України

Лекція 1. Вступ до курсу історії України 1. Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу. 2. Періодизація історії України - раздел Философия, Текст Лекцій З Дисципліни «Історія України» Для Усіх Спеціальностей Стаціонар...

ТЕКСТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ДЛЯ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ СТАЦІОНАРУ

 

 

Лекція 1. Вступ до курсу історії України

 

План.

1. Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу.

2. Періодизація історії України.

3. Джерела та історіографія курсу історії України.

 

1. Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу.

У процесі вивчення будь-якої науки неприпустима плутаниця. А тому перш ніж говорити про предмет і мету курсу історії України, необхідно з’ясувати що ж означає термін “історія”. Він давньогрецького походження і в перекладі означає розповідь, оповідання. З грецької мови цей термін перейшов до латинської і разом з нею поширився в усіх країнах Європи.

Є кілька визначень поняття “історія”. По-перше, в широкому розумінні слова “історія” – це загальний процес розвитку. Зокрема, так ми говоримо про історію всесвіту, історію при роди, історію техніки, історію культури, історію архітектури, історію живопису тощо. По-друге, під історією у вузькому значенні слова ми розуміємо життя та розвиток людського суспільства, тобто маємо на увазі сукупність конкретних різноманітних дій і вчинків окремих людей, людських колективів, людських спільнот, усього людства в цілому.

У свій час К.Маркс зазначав, що ми знаємо тільки одну єдину науку – науку історію, яку можна розділити на історію природи та історію людей. Вони обидві нерозривно пов’язані між собою, бо тільки з появою людини ми вступаємо в сферу історії. Але є і різниця між історією людей та історією природи, яка полягає в тому, що люди самі роблять свою історію і роблять її свідомо.

Якщо мати на увазі історію нашої країни то предметом курсу історії України є вивчення розвитку людського суспільства на українських землях з найдавніших часів, тобто з часу появи людини і до наших днів.

Головна увага при викладанні курсу історії України приділяється розгляду проблем про виникнення і формування українського народу та його держави, інших народів, що проживають на території України та їхні відносини із сусідніми державами. Особливе місце відведено економічному розвитку, соціальним і політичним процесам, процесу науки, розвитку освіти та культури, ознайомленню з діяльністю видатних особистостей тощо. Разом з тим вивчення запропонованого курсу допомагає з’ясувати місце історії України у світових цивілізаційних процесах. Як бачимо, курс історії України достатньо великий і складний за обсягом проблем. Й усі їх потрібно опанувати.

Отже, метою курсу історії Україниє: надання знань про сутність соціально-політичних та економічних процесів, що відбувалися в минулому й відбуваються в сучасній Україні, їх об’єктивну зумовленість, взаємозв’язки та взаємозалежності.

Завданнями курсуісторії Україниє: а) вироблення вмінь аналізувати й оцінювати явища політичного розвитку українського суспільства в контексті світової історії; б) зіставляти історичні процеси з епохами, в) застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів; г) формування свідомості громадянина й патріота України.

Історичне пізнання відіграє в суспільстві ту ж роль, яку в діяльності індивіду має пам’ять. Людина, що лишилась пам’яті, лишається особистої самосвідомості, розпадається як особистість, перестає ототожнювати себе з самим собою. І це зрозуміло, бо пам’ять зберігає великий обсяг корисної інформації про події, знайомих людей, про правила поведінки, виробничої, суспільної чи політичної діяльності. Завдяки пам’яті людина у змозі зберегти і передати відомості про все побачене і почуте. Відсутність чи втрата пам’яті веде до неможливості здійснення будь-якої соціальної індивідуальної діяльності. Так само і з історичною пам’яттю. Тільки глибоке вивчення історичного шляху свого народу допоможе нам повернути почуття національної гідності, честі і поваги. Не дивно, що той же В.Й.Ключевський відмічав, що кожен із нас повинен бути трішки істориком, щоб стати свідомим і сумлінно діючим громадянином”.

Узагальнивши все сказане вище, можна виділити окремі соціальні функції, які виконує курс історії України. Виділимо кілька головних:

à інтелектуально-розвивальна (Вивчення історичного шляху України – копітка робота. Один з найосвіченіших людей свого часу М.Г.Чернишевський підкреслював – “Історичний шлях – це не тротуар Невського проспекту….”)

à практично-політична (Попередні покоління жили для нас, бажали, щоб наше життя було кращим. Вони робили помилки . Але їх досвід дає уроки. У кожного покоління є свої ідеали. Але вони не придатні для всіх, завжди і всюди. Щоб знати, які з них і в якій формі можуть бути здійснені в даному суспільстві і в потрібний історичний час, потрібно добре вивчити накопичений суспільством досвід, старанно зважити й оцінити його)

à світоглядна (Погляд на світ, суспільство, закони його розвитку можуть бути науковими чи ненауковими. Науковим світогляд буде лише тоді, якщо наука спирається на об’єктивну реальність. В суспільному розвитку об’єктивна реальність це перш за все історичні факти. На історичній безграмотності спекулювали і продовжують спекулювати різного роду “пророки”, прибічники догми і “Лженауки” про суспільство, бо, не знаючи історичних фактів, люди змушені сприймати різні ідеологічні постулати і гіпотези на віру. Щоб історичні висновки були дійсно науковими – потрібно вивчати всі факти, що відносяться до даного процесу, або явища без винятку і в їх сукупності. Лише тоді можливо отримати об’єктивну, адекватну дійсності картину)

à морально-виховна (Історія володіє гігантським виховним потенціалом. Знання історії свого народу, ненависть до ворогів, загарбників, розкривають роль і місце особи в історії, дозволяють пізнати моральні і навчальні цінності людства, зрозуміти такі категорії як борг перед людством, перед суспільством, людське щастя, доброту, а отже й також бачити вади, ганебність суспільства і людей, їх вплив на людські долі. Отже, говорячи словами наших предків, ми повинні розуміти, що той хто не пам’ятає уроків історії – приречений пережити їх ще не раз).

Отже, з усього сказаного можна зробити висновок: історія – це наука про те, як виникла, передавалася від покоління до покоління культура, як зростала цивілізація, якою, при тому, була доля народу. Ця наука й зветься історією чи окремої країни, чи всесвітньої. Історія України – складова і невід’ємна частина всесвітньої історії. Саме з таких теоретичних засад ми й будемо вивчати історію України . Але при цьому потрібно пам’ятати, що історія хоча і користується математичними методами дослідження минулого – ніколи не була точною наукою.

2. Проблеми періодизації курсу історії України

Одним з найбільш проблемних питань, що намагаються вирішити історики, є питання про історичну періодизацію. Існування єдиної точної періодизації дає можливість не заплутатися при вивченні як Всесвітньої історії, так і історії України.

Зі шкільного курсу ви ознайомлені з періодизацією всесвітньої історії Д.Леддока. В основу цієї періодизації був покладений матеріал, з якого робили знаряддя праці в той чи інший історичний період. Так, нам відомі такі періоди, як: палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік, залізний вік. Керуючись критерієм Леддока, наш час називають атомною добою або віком інформації. Найбільш відомими є періодизації всесвітньої історії Ж.Ж.Руссо, Ф.Енгельса, К.Маркса, М.С.Грушевського.

Як складова всесвітньої історії свою періодизацію має й історія України. Для полегшення вивчення багатовікової історії України ми пропонуємо наступну періодизацію:

Перший період – “Первісна доба на території України. Історичні корені українського народу”. Цей період охоплює час від появи людини на території України до утворення Київської держави (1 млн. р. до н.е. – VIII ст. н.е.). З’ясовується питання появи людини на території України та історичні предки нашого народу.

Другий період – “Київська Русь. Галицько-Волинська держава (IX – перша пол. XIV ст.)”. Період охоплює час від виникнення до розпаду перших великих українських держав та зародження передумов складання української народності.

Третій період – “Литовсько-польська доба” (Латентна (прихована) доба) в історії України (друга пол. XIV-сер. XVII ст.). Це час, коли українські землі інкорпорувалися до Великого Литовського князівства, а потім потрапили в залежність до Польщі та інших держав. Це час коли виникло запорозьке козацтво.

Четвертий період – “Національно-визвольна революція українського народу середини XVII ст. Складання державності України. Гетьманщина”. Він охоплює час від початку національного визвольного руху в Україні до знищення російським царизмом української державності наприкінці 18 ст. Його основний зміст – духовне та національно-культурне відродження українського народу, складання українсько-козацької держави і втрата власної державності.

П’ятий період – “Українські землі під владою Австро-Угорській та Російської імперії”. Він охоплює цілу епоху в історії України від кінця XVIII ст. до лютого 1917 р. Це час коли економічний розвиток і соціально-політичні процеси призвели до утвердження ринкових відносин та розгортання національно-визвольного руху, який переріс у революційний. Чималою мірою цьому сприяла Перша світова війна під час якої Україна перетворилася на арену запеклої боротьби двох великих світових угрупувань держав за українські землі.

Шостий період - “Українська національно-демократична революція. Боротьба за відродження державності України (1917-1920 рр.)”. За цей час було створено Українську Центральну Раду, проголошено автономію, а потім і незалежність УНР. Діяли гетьманський режим П.Скоропадського та Директорія. Відбувся акт злуки УНР і ЗУНР. Разом з ним український національно-визвольний рух був придушений більшовицькою Росією.

Сьомий період – “Українська РСР в добу модернізації народного господарства (20-30 рр. XX ст.)” або “Україна у міжвоєнний період” (1921-1939 рр.). Це період, коли в Україні почала випроваджуватися нова економічна політика, невдовзі згорнута; українізація; набуло поширення масове розселянювання, довершене катастрофічним голодомором 1932-1933 рр.; відбулося утвердження тоталітарного ладу.

Восьмий період – “Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)”. Для періоду характерні возз’єднання західноукраїнських земель у складі УРСР та початок їхньої радянізації більшовицьким режимом, народ Німеччини та окупація нею України, виникнення і розвиток Руху Опору.

Дев’ятий період – “Повоєнний розвиток України (друга пол. 40 –80-х рр.)”. Період який охоплює час ідеологічного наступу сталінізму та хрущовської “відлиги”, рух “шістдесятників” та дисидентів, наростання системної кризи комуністичного ладу, формування парламентської опозиції та прийняття Декларації про державний суверенітет України тощо.

Десятий період – “Утвердження незалежної України”.

Отже, як бачимо, якщо підійти саме з таких позицій до історії своєї Батьківщини й чітко її періодзувати, то буде значно легше опанувати даний курс та отримати відповідні знання і скласти відповідну атестацію.

 

Історичні джерела та історіографія курсу історії України.

Якщо звернутись до періодизації історичних джерел, то умовою їх можна поділити на кілька видів: à Джерела матеріальної культури (будівлі, знаряддя і предмети праці,… à Прикладні джерела (твори прикладного мистецтва, карти, креслення, малюнки).

Лекція 2. “Первісна доба та період стародавніх цивілізацій на території України”.

 

План.

1. Періодизація історії первісного суспільства та її характеристика.

2. Стародавні цивілізації на теренах України.

3. Перші держави на українських землях.

4. Ранні слов’яни, їх матеріальна та духовна культура.

 

Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території України.

Взагалі перша людина на Землі з’явилась понад 2-2,5 млн. років тому. Про це розповідають археологічні знахідки, зроблені в Ефіопії, Кенії, Танзанії.… На українських землях первісна людина з’явилася пізніше, в період, що… Історію первісного суспільства вчені поділили залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці на кілька…

Стародавні цивілізації на теренах України

Найдавнішим з цих племен, що з’явились на території України, були кіммерійці (ІХ - перша половина VII ст. до н.е.). Давньогрецький поет Гомер у… З’явившись на теренах України близько ІХ ст. до н.е., іраномовні племена… Протягом ХІХ-ІІІ ст. до н.е. у Криму жили таври (від. Грецького “таброс” – тур, бик). Перші згадки про таврів подає…

Перші держави на українських землях

З кінця VII ст. до н.е. греками, в більшості своїй вихідцями з Мілету, на Північному узбережжі Чорного моря (Борисфену) починають засновуватися… Цілий комплекс причин обумовив процес колонізації греками величезних територій… - аграрна (настача землі в метрополії);

Ранні словни, їх матеріальна та духовна культура.

Вперше слов’яни згадуються у писемних джерелах під назвою “венедів” лише у І ст. н.е. Згадка про них міститься в “Природничій історії” римського… Й до сьогодні не вщухають наукові суперечки щодо того, чи були слов’яни… Умовно можна виділити серед наукових концепцій дві теорії: міграційну теорію та теорію автохтонного походження.

Література

Баран В. Давні слов’яни. – К., 1998.

Баран В. та ін. Історія України. – Львів, 1996. – С. 3–23, – С. 33–45

Білецький А.О. Геродот про скіфів і Скіфію // Археологія. – 1991. – № 1. – С. 148–151.

Бойко О.Д. Історія України. – К., 2001. – С. 9––40.

Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття. – К., 1996. – С. 5–37

Бунятян К.П. та ін. На світанку історії. – К., 1998. – С. 5––328.

Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К., 1992. – С. 30–63.

Залізняк Л.Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.

Крижицький С.Д. та ін. Античні держави Північного Причорномор’я. – К., 1998. – С. 5–343.

Петров В. П. Походження українського народу. – К., 1992.

Півторак Г. Українці: Звідки ми і наша мова. – К., 1993.

Станко В.Н. та ін. Історія первісного суспільства. – К., 1999.

 

Лекція 3. Українські землі в добу раннього середньовіччя.

(VII-XIII ст.)

План

1. Виникнення держави у східних слов’ян. Норманська та антинорманська теорії походження Київської Руси.

2. Політичний та соціально-економічний розвиток держави. Законодавство.

3. Утвердження християнства на Русі та його історичне значення.

4. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.

 

Виникнення держави у східних слов’ян. Норманська та антинорманська теорії походження Київської Русі.

Етногенез полян остаточно не з’ясовано, але він безпосередньо пов’язаний з терміном “Русь”. Батькj українського літописання Нестор писав у XII ст.:… Про першочергове відношення терміну “Русь” до українців свідчать топоніми й… До полян за економічними, політичними та етнічними інтересами тяжіли сусідні племена сіверян та древлян, з якими у VII…

Політичний та соціально-економічний розвиток держави. Законодавство.

Політичне управління. Керував державою великий князь зі своєю дружиною: князь ходив збирати данину,… Дружина складала основу державного апарату й військової організації давньоруської держави. Арабський мандрівник…

Місцеве управління.

Територія Руси була величезною, й осівши у стольному граді Києві, князь призначав у різні землі своїх посадників. Посадники здійснювали нагляд за суспільним порядком, вели боротьбу з грабіжниками й розбійниками, судили місцеве населення, збирали данину й таможенне мито. З середини ХІІ ст. ця посада витісняється посадою намісників.

Суспільний лад

Численну групу феодально залежних людей становили рядовичі, котрі перебували у тимчасовій феодальній залежності у зв’язку з договором – “рядом”.… Міське населення поділялось на дві основні групи: міську аристократію і міські…

Законодавство.

Важливими пам’ятками законодавства Русі є також Церковні устави та Уставні грамоти (серед останніх можна виділити Устав князя Володимира та Устав… Головною цінністю за часів феодалізму була земля, а відповідно, чим більше… Нанесення комусь матеріальних, фізичних, моральних втрат вважалось злочином. Відповідальність за нього залежала від…

Економічний розвиток

Високого розвитку набуло ремесло. На Русі відомо до 60 видів ремесел: ковальське, ткацьке, гончарне, ювелірне, шкіряне та багато інших. У внутрішній… Йшов процес урбанізації та розвитку міст, яких вже у ІХ - Х ст. було близько… Поряд з іноземною монетою з’являється й своя монета. Спочатку застосовували т.зв. “куни” (довгі шматочки хутра), потім…

Утвердження християнства на Русі та його історичне значення.

На такий кардинальний крок, як реформування релігійної системи, його змусили піти наступні причини: а) саме язичництво суперечило процесу єднання Руси, до якого прагнули князі,… б) ймовірне прийняття однієї з Візантією релігії дало б міцного союзника Русі на півдні;

Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.

Державотворчу місію українського народу в 1199 році перейняло на себе майбутнє Галицько-Волинське князівство. Його територія простиралась від Карпат… Це князівство до 1199 року складалось з двох окремих земель – Галицької й… Інша ситуація склалась у волинських землях, де бояри вели походження від княжих дружинників і отримали ці землі від…

План

1. Утворення Великого князівства Литовського. Інкорпорація українських земель до його складу.

2. Соціально-економічний розвиток українських земель.

3. Литовсько-польські унії та їх вплив на подальшу долю українського народу.

 

Утворення Великого князівства Литовського. Інкорпорація українських земель до його складу.

Період XIV - XVI століть значно відрізнявся в історії української державності від попередніх етапів. Саме в XIV ст. на міжнародну арену виходять… З XIV століття починається процес включення (інкорпорації) українських й… Якщо повернутись ще до початків майбутнього литовського князівства, то слід сказати, що грунт для його утворення…

Соціально-економічний розвиток українських земель.

Соціальна структура: 1. Шляхта (військово-службовий стан) перебувала на вершині соціальної… Наступною ланкою шляхти були пани (до їх числа належали члени великокнязівської ради і найбільш заможні феодали).…

Господарське життя

Складову частину панського господарства становили промисли: полювання, бортництво, рибальство; активно велося видобування поташу на Волині,… Визначаються головні торговельні шляхи і напрямки зовнішньої торгівлі:… Серед головних тенденцій соціально-економічного розвитку цього періоду можна виділити наступні:

Литовсько-польські унії та їх вплив на подальшу долю українського народу.

Як ми з’ясували в першому пункті лекції, що з початку XV ст. у руських провінціях було введено польське право, адміністративний апарат,… Крім того, в цей період відбувається поляризація інтересів шляхти (еліти) ВКЛ… Велике князівство Литовське на початку XVI століття опиняється у стані серйозної політичної кризи. Причинами цього…

Лекція 5. Доба козаччини

Частина І. Козацтво та його роль в історичній долі українського народу (2 години).

План

1. Виникнення козацтва.

2. Запорозька Січ та її устрій.

3. Заняття, звичаї та побут козаків.

4. Боротьба проти національного та соціально-релігійного гніту. Селянсько-козацькі повстання.

Виникнення козацтва.

При чому проблема походження козацтва має кілька аспектів: Перший аспект – питання про справжню етимологію й походження самого слова… · Вперше це слово з’являється в “Таємній історії монголів” (1240 р.) і означає людину одиноку, яка не має родини.

Запорозька Січ та її устрій.

Територіально уся козацька спільнота поділялась на Січ (столицю) й паланки (поселення поруч з Січчю, укріплення), кількість яких коливалась у різні… Система управління в запорізькому війську була представлена козацьким… Усе козацтво ділилися на:

Заняття, звичаї та побут козаків.

Через розвинуте почуття гумору у козаків, а також і для того, щоб сховати минуле того, хто приходив на Січ, новачку давали жартівливе нове прізвище,… Одягались козаки більш, ніж скромно, що навіть слова “голитьба” й “козак” були… Військові сили козаків складались з кінноти, піхоти, артилерії (займались нею пушкарі). Розповсюдженим засобом захисту…

Боротьба проти національного та соціально-релігійного гніту. Селянсько-козацькі повстання.

· Перше велике повстання під проводом гетьмана Кшиштофа Косинського розпочалось у 1591році. Приводом до нього стало захоплення білоцерківським… · У 1594 році починається повстання під проводом Северина Наливайка.… Особистість Семерія (Северина) Наливайко обкутана легендами. Віддавши дане його військово-політичним здібностям, його…

Лекція 5. Доба козаччини

Частина ІІ. Українська національна революція ХVІІ ст. (2 години)

План

1. Причини, характер та рушійні сили, хід та особливості української революції.

2. Договір з Московією. “Березневі статті” 1654 р., їх умови, правове та історичне значення.

3. Доба Руїни.

 

Причини, характер та рушійні сили, хід та особливості української революції.

Головними причинами зростаючого незадоволення українців політикою Речі Посполитої були: посилення гніту селян і міщан, наступ на права козацтва й… Головним організатором національно-визвольної боротьби проти поляків став… До Хмельницького приєднувалися величезні маси населення з різних суспільних верств, які стали рушійними силами цього…

Договір з Московією. “Березневі статті” 1654 р., їх умови, правове та історичне значення.

1 жовтня 1653 року у Москві відбулося засідання Земського собору, в роботі якого взяли участь патріарх Никон, митрополити й інші духівники і… Одночасно козацька старшина виробляла умови державного статусу України. В… Історики і досі сперечаються щодо оцінки цього договору, його характеру, й значення для України за його умовами.…

Доба Руїни.

Постійні порушення Москвою умов договору, заключення за його спиною миру з Польщею змусили Хмельницького шукати нові політичні вектори й нових… Однак частина старшини виступили проти і за допомогою Москви підняли ряд… Новий гетьман Юрій Хмельницький (1659-1663) під тиском воєвод підписує 17 жовтня 1659 року новий договір з царським…

Лекція 6. Українські землі під владою Російської та Австрійської

імперій (кінець XVIII - початок XX ст.)

 

План.

1. Соціально-економічне та політичне становище українських земель в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.

2. Основні етапи українського національно-культурного відродження.

3. Революційні події 1905-1906 рр. в Україні та їх наслідки.

4. Україна в Першій світовій війні.

 

Соціально-економічне та політичне становище українських земель в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.

Внаслідок експансіоністської політики Росії втрачає незалежність польський народ. Територія Польщі поділена між її найбільш агресивними сусідами –… Українське населення у складі обох імперій відчуває як феодальний (збільшення… У всіх українських землях цього періоду вже в першій половині ХІХ ст. починає спостерігатись процес занепаду…

Основні етапи українського національно-культурного відродження.

Першими історичними працями вважаються “Історія Русів” анонімного автора та “Історія Малої Росії” Д.Бантиш-Каменського. Це були перші спроби… В 40-і роки починається політичний етап національно-культурного відродження. У… Процес національного відродження охоплює й західноукраїнські землі. З початком XIX ст. в Галичині активізується…

Революційні події 1905-1906 рр. в Україні та їх наслідки.

У цей час великий вплив в робітничому середовищі мав священик Г.А.Гапон, відомий оратор і харизматична особа. Він написав від імені робітників… Події 9 січня призвели до найважливіших подій. Країну охопив хаос. Розпочався… Найбільш відомими збройними повстаннями стали повстання на броненосці “Потьомкін” 14 червня 1905 р. (керівник –…

Україна в Першій світовій війні.

Але вбивство в Сараєві були лише приводом, якого довго чекали. Бо причини війни визріли вже давно. Це були наступні причини: прагнення країн… Протидіючі сторони у своїх стратегічних планах відводили чільне місце… Яким же чином хотіли воюючі держави розіграти “українську карту”? Плани держав були наступними. Росія хотіла силою…

План

1. Утворення Центральної Ради. Її внутрішня та зовнішня політика.

2. Держава гетьмана Скоропадського.

3. Відродження УНР. Політика Директорії.

4. Доля ЗУНР.

5. Причини поразки й уроки українських національно-визвольних змагань.

 

Утворення Центральної Ради. Її внутрішня та зовнішня політика.

Наступним важливим кроком у політичному житті українців стало скликання Всеукраїнського національного конгресу 4 квітня 1917 року, в якому взяли… Прагнучи визнання автономії України Тимчасовим урядом, делегація Ц.Р. їде до… Серпень став часом наростання анархії і водночас багатовладдя в країні. Загострюються відносини Ц.Р. з Т.У., сам…

Держава гетьмана Скоропадського.

9 грудня з ініціативи більшовиків розпочалися переговори між Росією і Німеччиною у Бересті-Литовському. Ніким не визнана Україна, що на усіх картах… Однак, Ц.Р. вже не мала колишнього авторитету у населення. Так і не змігши… 24 квітня 1918 року керівники німецької адміністрації зустрілися з генералом Скоропадським і дали згоду на створення і…

Відродження УНР. Політика Директорії.

В цей же час – у ніч з 13 на 14 листопада засідання УНС приймає рішення про збройну боротьбу проти гетьмана і створює Директорію УНР – меж партійний… Гетьман 14 грудня надіслав на ім’я міського голови телеграму, в якій зрікався… Внутрішня політика Директорії:

Доля ЗУНР.

- проведення аграрної реформи (експропріація земель великих землевласників, декларування наміру поділити поміщицькі земель між незаміжніми… - введення 8-го робітничого дня на виробництві; - створення власної армії - Української Галицької Армії – УГА;

Причини поразки й уроки українських національно-визвольних змагань.

Уроки національно-визвольних змагань: - для досягнення незалежності необхідним є об’єднання усіх національних… - українська державність є можливою лише в соборності української нації та її території;

Радянська Україна у 1920-х рр.

Встановлення радянської влади в Україні розпочалося ще з листопада 1918 року, коли на території Радянської Росії був сформований Тимчасовий… - ліквідація попередніх органів влади, впровадження своїх – Ради Народних… - державотворча робота - у березні 1919 року відбувся ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад, що затвердив І Конституцію…

Утворення СРСР. Входження до нього УРСР.

“Українізація”: причини, особливості впровадження, наслідки. Розуміючи, що без задоволення хоча б мінімуму національних потреб українців,… Саме в цей період деякими діячами культури, політики й науки розповсюджується ідея націонал-комунізму. Її підтримали…

Індустріалізація

Особливостями індустріалізації було те, що вона: розпочалась з важкої промисловості, а не з легкої; могла розраховувати лише на внутрішні джерела;… Етапи здійснення: 1) 1926- жовтень 1928 – початок індустріалізації й підготовка до форсованої індустріалізації (реконструкція старого…

Колективізація

Наслідки колективізації: отримані засоби для продовження індустріалізації; встановлення державою повного контролю над селянами, зігнаними в…  

Суспільно-політичний та економічний розвиток УРСР у 30-х рр.

Західні історики вважають, що основними причинами голоду 1932-33 рр. були не стільки економічні, скільки національно-політичні чинники. Так, Дж.Мейс…

Утвердження сталінського тоталітарного режиму. Репресії.

- утворення репресивних і каральних органів, розширення їх функцій: створення “трійок” у 1930 р. в усіх обл. центрах; у 1934 р. створений НКВС і… - відбулися зміни в національному питанні – згортання “українізації” і… - політичні процеси і репресії (посилились після вбивства С.Кірова у 1934)– з 1930 по 1937 рік було “викрито” 15…

Таким чином, 30-ті роки були ознаменовані посиленням класової боротьби. Але згодом й сам “образ ворога” народу стає дуже розмитим, класово-нейтральним. До “ворогів” стали зараховувати й спеців, й куркулів, й євреїв, й націоналістів, й “шкідників”, й троцькістів. У 1936-38 рр. був розпочатий великий терор (його очолив голова органів безпеки призначається М.І.Єжов, що активно проводив цей терор). Тоді було репресовано багато відомих партійних і державних українських діячів (члени уряду Х.Раковський, В.Затонський, В.Чубар, застрелився Голова Рад наркому УРСР П.Любченко тощо).

Конституція 1937 року

Західноукраїнські землі у 20-30-х рр. ХХ ст.

Населенню західноукраїнських земель пощастило не набагато більше, ніж українцям радянської України, бо вони також опинились у складі і під міцним тиском трьох держав - Польщі, Румунії, Чехословаччини.

Українські землі у складі Польщі.

Соціально-економічний розвиток. Кількість українців у Польщі становила 6 млн. чол., з яких 80% складали селяни, 8% - промислові робітники. Самі ж… Усю політичну історію західноукраїнських земель у міжвоєнний період можна… І період (1919-1923) – період повоєнної стабілізації (за О.Бойко – період “невизначеності”). Польща, яка у 1919 році…

Українські землі у складі Румунії.

- переслідування на мовно-культурному ґрунті, державною стала румунська мова, українська була заборонена для вживання у державних і муніципальних… - румунський патріархат підпорядкував собі православну єпархію Бессарабії та… - економіка цих територій мала колоніальний характер;

Закарпаття у складі Чехословаччини.

Українці складали 3,8% населення Чехословаччини. У своїй економічній політиці остання поєднувала елементи колоніалізму з економічною підтримкою… В культурній політиці спостерігалась певна двоїстість: з одного боку,… Українці не мали своїх національних політичних партій. В політичному житті брали участь лише “Общество ім.…

Література

Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939). –К, 1999 (Серія: Україна крізь віки)

Костюк Г.Сталінізм в Україні (генеза і наслідки). –К., 1995

Шаповал Ю. Україна 20-50-х років: сторінки ненаписаної історії. –К., 1993

Пащенко В. Свобода совісті в Україні: міфи і факти 20-30-х років. –К., 1994

Даниленко В., Касьянов Г., Кульчицький С. Сталінізм в Україні (20-30-ті роки)

Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: Нариси політичної історії. –К., 1993

Лекція 9. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)

План.

1. Українське питання напередодні Другої світової війни.

2. Початок війни, включення західноукраїнських земель до складу УРСР.

3. Напад Німеччини на СРСР. Спроба відновлення Української держави.

4. Окупаційний режим та Рух опору в Україні

5. Визволення України від окупантів.

Українське питання напередодні Другої світової війни.

Так, Польща й Угорщина розглядали Закарпатську Україну як “ключовий пункт Центральної і Східної Європи” і планували встановлення спільного… Румунський уряд робив заяви про “історичне право Румунії посідати Південь… Угорщина ж, яка була незадоволена умовами Тріанонського договору 1920 року, активно прагнула повернути під свою владу…

Початок війни, включення західноукраїнських земель до складу УРСР.

Західна Україна увійшла в межі СРСР. Проте, бажаючи домогтися контролю над Литвою, Сталін не наполягав на приєднанні до СРСР Лемківщини, Посяння,… Вже 2 серпня 1940 р. Верховна Рада СРСР затвердила рішення про включення… Політика радянської влади в цих районах такою ж, як і в західноукраїнських землях, відірваних від Польщі. Вона…

Напад Німеччини на СРСР. Спроба відновлення Української держави.

Важко визначити причини такого раптового кроку Німеччини. Покладаючись на міцність пакту про ненапад й дружні стосунки з Німеччиною, Сталін не… За три тижні війни 3/5 радянських військ, що перебували у західних округах,… - Раптовість німецького нападу й дезинформація радянським урядом українського населення про те, що Німеччина не…

Спроба відновлення Української держави.

Окупаційний режим та Рух опору в Україні

- економічними – захоплення України суттєво підривало військово-промисловий потенціал СРСР і забезпечувало Німеччину ресурсами для ведення війни… - воєнними – окупація України створювала вигідний плацдарм для подальшої… - морально-політичними – взяття Києва підняло б рейтинг Німеччини й внесло б упевненість у переможності німецьких…

Окупаційний режим

Рейхскомісаріат “Україна” очолив Еріх Кох. Для управління було створено величезний адміністративний апарат. Окупаційний режим нацистів мав три… Велику надію покладали німці й на українську промисловість. Але поставити собі… Важливим економічним ресурсом було населення України. Вже 5 серпня 1941 р. Розенберг підписав наказ про введення…

Визволення України від окупантів.

У 1944 році була проведена ратифікація кордонів з Румунією, встановлених у 1940 році, а 29 червня 1945 р. було підписано угоду з Чехословаччиною про…

Література

Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. –Львів, 1993.

Сергійчук В. Правда про “золотий вересень” 39-го. –К.: Українська Видавнича Спілка, 1999

Сергійчук В.І. Десять буремних літ: Західноукраїнські землі у 1944-53 рр. –К., 1998.

Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. –К., 1963.

Зайцев Б.П., Мигаль Б.К., Посохов С.І. Харківські студбатівці.-Х.: Бізнес-Інформ,1999.-68с.

Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945). –К, 1999.

Мірчук п. УПА: документи й матеріали. –Львів, 1991

Муковський І.Т., Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни. –К., 1996

Рубльов О.С., Черченко Ю.А. Західноукраїнська інтелігенція та сталінщина. -К., 1990

 

Лекція 10. Радянська Україна у 1945-1991 рр. (4 год.)

План

1. Повоєнна відбудова і розвиток України у др. пол. 40-х – на початку 50-х рр.

2. Економічний розвиток і соціально-політичне життя в Україні у другій половині 50-х – на початку 60-х рр.

3. Радянська Україна в умовах загострення кризи комуністичного ладу та спроб оновлення соціалізму (60–80 рр.).

4. Україна в роки “Перебудови”.

 

Повоєнна відбудова і розвиток України у др. пол. 40-х – на початку 50-х рр.

Величезних людських і матеріальних втрат завдала війна Україні. Людські втрати українців (воєнного й мирного населення) склали до 9 млн. осіб. Гітлерівці знищили 3,9 млн. мирних жителів, з 6 млн. українців-учасників Великої вітчизняної війни загинув кожний 3-й, кожний 2-й став інвалідом. Без житла залишилось 10 млн. осіб. Було зруйновано 714 міст, 28 тис. сіл, більше 16 тис. промислових підприємств.

У березні 1946 року Верховна Рада прийняла 4-й п’ятирічний план (на 1946-50 рр.), завданням якого було відновлення виробничих потужностей України, збільшення довоєнного промислового рівня продукції на 113%. Це було важке завдання, оскільки економічна відбудова здійснювалась, спираючись лише на внутрішні сили і ресурси.

В процесі відбудови пріоритет віддавався відновленню важкої промисловості, електроенергетики, транспорту за рахунок сільського господарства, соціальної сфери і легкої промисловості. В результаті на початок 50-х років промисловість України вийшла на довоєнний рівень, але в сільському господарстві така політика призвела: по-перше, до повільних темпів його відновлення, по-друге, до голоду 1946-47 рр. Серед причин голоду були як об’єктивні (зменшення посівних площ внаслідок війни, малосніжна зима, посуха у центральних і південних районах, неврожай, занепад матеріальної бази колгоспів, брак спеціалістів та робочої сили), так і суб’єктивні (завишенні плани хлібозаготівель і насильницьке вилучення запасів хліба у сільського населення, експорт зерна протягом голодних років у Східну Європу – допомога братським країнам, ігнорування самого факту голоду сталінським керівництвом, посилення кримінального переслідування “розкрадачів хліба” (за Ст. 131 Конституції СРСР кваліфікувалися як “вороги народу”).

Голод 1946-1947 рр. вразив значну частину України, зокрема Донбас, а також Молдову, Західний Сибір, Південний Урал, нижнє і середнє Поволжя і частину Чорноземного району. Як пише Г.Куромія: “На відміну від голоду 1932-33 рр., цей голод зачепив нечорноземний район і такі великі міста, як Москву, Ленінград. Щоб створити достатні резерви зерна, уряд запровадив нереально високі заготівельні завдання для ослабленої війною колгоспної системи. Коли колгоспи вкрай потребували робочих рук і тяглової худоби, їх змушували віддати більше зерна, ніж вони могли. Не було достатніх стимулів збільшувати посівні площі. В будь-якому випадку селянам платили дуже мало. Тому вони були більше зацікавлені обробляти власні ділянки, що давало їм змогу вижити. Кількість селян, яким вдалося заробити мінімальну суму трудоднів, досягла 1946 року рекордного рівня. Становище ще погіршувалося тим, що на значній території країни, зокрема й на Донбасі, була посуха…” Хрущов отримував повідомлення про вбивства і канібалізм з причини голоду в Україні, до 1947 року в Україні було зареєстрована майже 1 млн. хворих на дистрофію. Хрущову, який був тоді першим секретарем ЦК КП(б)У і звертався до Сталіна з приводу голоду, останній відповідав: “Ти м’якотілий! Тебе обдурюють... Вони хочуть, щоб ми витратили наші державні запаси”.

Як і Перший секретар ЦК КП(б)У Хрущов, багато місцевих керівників боролися за порятунок голодних. Засвоївши науку 1932-33 рр., деякі голови колгоспів ризикували життям, приховуючи зерно, щоб годувати селян. Щоб унеможливити заготівлю, голова колгоспу ім. Рози Люксембург в Сталінській області дав наказ зламати сушильну машину. Керівництво Амвросіївського району Сталінської області навіть заборонило колгоспам здавати державі зерно без їхнього письмового дозволу. Такі сміливі дії місцевого начальства задля пом’якшення наслідків голоду траплялись повсюди. Наслідками таких вчинків були репресії… Наприклад, у 1946 і в першому кварталі 1947 кожен шістнадцятий голова колгоспу в Україні був засуджений за “протиправні дії”. Серед цих людей були ветерани Радянської армії та інваліди війни, що стали керувати колгоспами після демобілізації.

Події, пов’язані з голодом 1946-1947 рр. викликали негативні настрої у населення. Як і до війни, після неї в країні точилися розмови на побутовому рівні про те, що колгоспи – це нова форма кріпацтва. Щоб позбутися можливих небажаних настроїв серед населення і змусити активно працювати українських селян, 21 лютого 1948 р. було видано указ про “виселення з Української РСР усіх індивідів, що злісно уникають діяльності в сільському господарстві й ведуть паразитичне життя”.

Радянізація Західної України. Операція “Вісла”.

Найбільш жорстоких заходів зазнали мешканці Західної України, в якій була продовжена припинена війною “політика радянізації”. Паралельно з нею продовжувалась озброєна боротьба радянської влади з членами ОУН, яка в деяких районах тривала аж до початку 50-х років. Це була безкомпромісна війна, що призвела до багатьох тяжких жертв: лише з січня 1944р. до червня 1945 р. серед націоналістів були вбиті в боях 93 166 чоловік, а серед радянських сил – понад 10 000. Ця боротьба супроводжувалась посиленням репресій проти місцевого населення, яке підозрювалось у зв’язках з націоналістами. Ще у 1944 році вийшло розпорядження НКВС СРСР, в якому наказувалось “усіх виявлених посібників на території України заарештовувати з конфіскацією майна й відправляти до Чорногорського спецтабору”, у наступному розпорядженні наказувалося “сім’ї, у складі яких є оунівці...а також сім’ї засуджених оунівців взяти на облік і виселити до тилових областей Союзу”. Жертвами репресій ставали в першу чергу члени оунівських сімей, інтелігенція, куркулі, священики-грекокатолицької церкви, діяльність якої була заборонена (т.зв.Львівський собор 1946 р.про возз’єднання церкви з Православною). У східні райони країни було виселено більше 200 тис. чол.

Цими ж методами здійснювалась і так звана операція “Вісла” (1944-1947 рр.), що проводилась радянською владою разом з польським урядом. Вона полягала в переселенні українського населення із території Закерзоння (прикордонна 50-тикілометрова смуга) (Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини) в УРСР; а з 1947 року польський уряд здійснив масове насильницьке переселення українців та членів україно-польських сімей вглиб Польщі з обов’язковим їх розпорошенням для подальшої асиміляції. Таким чином було здійснено “очищення” прикордонних районів УРСР і Польщі від етнічних західних українців.

Сама ж політика радянізації була продовженням довоєнної радянської політики і складалась з наступних напрямків:

- індустріалізація (промислове виробництво складало на 1951 р. 10% загальнореспубліканського);

- колективізація (завершена на початку 50-х рр.);

- створення місцевого державно-адміністративного і партійного апарату шляхом відрядження з інших районів Росії й України в ці землі партійно-комсомольських і державних робітників, що зайняли усі ключові пости в місцевому апараті;

- розвиток вищої й спеціальної освіти з метою формування місцевих робітничих кадрів спеціалістів.

Суспільно-політичне і культурне життя в 1946-53 рр. “Ждановщина”

Складним й суперечливим виявилось і суспільно-політичне життя українців у післявоєнні роки. В лютому 1946 року Сталін публічно оголосив, що “наша перемога означає передусім перемогу нашого суспільного устрою, що радянський суспільний лад успішно витримав випробування у вогні війни й довів свою цілковиту життєздатність”. Це свідчило про відновлення курсу на посилення командно-адміністративної системи управління.

Бажаючи “відкинути згадки про війну”, Сталін 1947 року “знизив статус Дня Перемоги з державного свята до рівня звичайного робочого дня”. Він навіть заборонив публікацію деяких ганебних наказів, виданих під час війни, і посилання на них: наказ №270 (16 серпня 1941), який прирівнював “ потрапляння в полон до державної зради і погрожував сім’ям військовополонених тяжкими наслідками”; наказ №227 (28 липня 1942) – наказ “жодного кроку назад”. Сталін боявся показу своїх помилок у мистецтві і літературі, й боявся оправдано, появи опозиційних настроїв у широких мас населення. Адже війна породила критичні погляди в населення, розширила його світогляд і заохотила людей думати інакше. Проживання під владою німців десятків мільйонів радянських громадян, а також те, що військовополонені солдати та остарбайтери побачили й спробували життя на Заході, стало зовсім новим чинником у політичному житті Радянського Союзу. Критичні погляди, однак, не призвели до обговорення реальних альтернатив радянському режимові. Не сталось і декабристського повстання. Попри це, люди стали вимагати кращого життя і стали менш боязкими у вияві своїх політичних поглядів. Радянські громадяни після війни стали висловлюватись вільніше, ніж раніше. У зв’язку з цим влада поширює репресивні заходи проти різних категорій населення: селян, партійців і радянських державних кадрів (особливо у 1947 р., коли ЦК КП(б)У очолив Л.Каганович), інтелігенції, представників національних меншин – німців, кримських татар, західних українців (Навіть у Донбасі, широко застосовували репресивних заходів: за даними Г.Куромії, у повоєнні роки кожен десятий житель Сталино (Донецька) посидів у в’язниці).

Посилення тоталітарного режиму в СРСР відбилося і на культурній сфері, і в першу чергу, у вигляді такого явища як “ждановщина”. Для утвердження сталінської ідеологічної доктрини посилюється пропагандистська обробка населення і тиск на інтелігенцію, який активно здійснював головний ідеолог А.Жданов. Під гаслом боротьби з “націоналізмом” і “космополітизмом” розпочалось цькування мистецької і наукової інтелігенції. Критики зазнали історики УАН за відродження історичних концепцій Антоновича і Грушевського, журнали “Перець” і “Вітчизна”, М.Рильський (за твори “Київські октави” та ін.), В.Сосюра (за вірш “Любить Україну”), О.Довженко (за кіносценарій “Україна в огні”), Ю.Яновський (за роман “Жива вода”), театральні критики О.Борщагівський, А.Гозепунда (за “космополітизм”); генетики академік М.Гришко, професори С.Гершензон, І.Поляков та інші.

Всі ці політичні та ідеологічні кампанії були реакцією на розгортання “холодної війни” та формою зміцнення тоталітарного контролю за усіма суспільними процесами, а також засобом реанімації образу “внутрішнього ворога” – важливого фактору існування тоталітарного режиму.

Все це відбувалось в Україні на фоні активізації її зовнішньополітичної діяльності, що проявилось у: створенні у 1944 р. Народного комісаріату закордонних справ УРСР (голова – Д.Мануїльський), вступі республіки до ООН, її обранні до складу Економічної і соціальної ради і головного органу ООН – Ради Безпеки. Але при цьому функції Міністерства закордонних справ УРСР залишались “декоративними” і “символічними” і повністю відповідали зовнішньополітичній лінії СРСР.

Економічний розвиток і соціально-політичне життя в Україні у другій половині 50-х – на початку 60-х рр.

Курс нового керівництва на часткову лібералізацію комуністичного режиму

Зміст політики лібералізації: - У червні 1953 року першим секретарем Компартії України став О.Кириченко… - Реабілітація громадян, звинувачених у співробітництві з нацистами в роки війни, людей, засуджених у післявоєнний…

Пошуки нових економічних методів господарювання

Початок реформуванню було покладено у 1953 році на вересневому Пленумі ЦК КПРС, який намітив заходи, спрямовані на розвиток сільського господарства.… Негативно відбилися на с/г й економіці УРСР в цілому так звані надпрограми… Іншою надпрограмою стало поспішне й невиправдане розширення площ посівів кукурудзи –“цариці полів” й “диво-культури”.…

Зміни в соціальній сфері та культурному житті

В культурній сфері спостерігалися такі тенденції: - Державні асигнування на освіту, науку, культуру, мистецтво; розширення… - Русифікація (особливо шкільної системи, ЗМІ);

Радянська Україна в умовах загострення кризи комуністичного ладу та спроб оновлення соціалізму (60–80 рр.).

Політичні проблеми

У жовтні 1964 року внаслідок змови Хрущова було усунено від влади. До влади прийшла консервативна частина партійної верхівки на чолі з Л.Брежнєвим і М.Сусловим. Суть консервативного курсу нового керівництва визначається словом “стабілізація” і символізує брежнєвську епоху. В Україні у 1972 році з поста першого секретаря ЦК КПУ був знятий П.Шелест, а на його місце прийшов брежнєвський ставленик В.Щербицький. Цей період характеризувався створенням нового культу особи Брежнєва, підбором кадрів за принципом особистої відданості, посиленням ідеологічного диктату партапарату, посиленням русифікації й популяризацією ідеї про “злиття націй”, зростанням масштабів бюрократичного апарату, підміною справжнього народовладдя формальним представництвом трудівників у радах, згортанням гласності, зосередженням усієї влади в руках КПРС, прийняттям у 1977 році нової Конституції СРСР і у 1978 році Конституції УРСР (закріпила привілейоване становище партії).

Соціально-економічний розвиток УРСР

- планова економіка перестала себе виправдовувати (план семирічки 1959-65 рр. не був виконаним); - витратний характер економіки; - зниження приросту промислового виробництва;

Екологічні проблеми

Активізація української інтелігенції. Феномен “шістдесятництва” Загострення економічних, соціальних, політичних, культурних проблем в державі… Еволюцію дисидентського руху можна поділити на чотири етапи: культурництво (1955-59 рр.); інакомислення (кінець 50-х –…

Література

 

Алексеєва Л. "История инакомыслия в СССР" -Вильнюс-Москва, 1992

Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946–1980-і рр.). – К., 1999. – С. 17–62

Бунич И.Золото партии

Касьянов Г."Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х років"

Курносов Ю.О. Інакомислення в Україні (60-ті – перша половина 60-х рр. ХХ ст.). – К., 1994.

Мороз В. "Шістдесяті роки в Україні"

Новодворская В. Над пропастью во лжи

Панченко П.П. та ін. Україна: друга половина ХХ століття: Нариси історії. – К., 1997. – С. 3–11, 68–72, 115–125, 132–137, 146–167.

Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні. Середина 1950-х – початок 1990-х років. -К., 1998.

Сергійчук В.І. Десять буремних літ: Західноукраїнські землі у 1944-53 рр.

Українська Гельсінкська група. 1978-1982. Збірник документів і матеріалів

Український право­захисний рух. Збірник документів і матеріалів

Чорновіл В. Лихо з розуму

 

Лекція 11. Україна – суверенна незалежна держава

План

1. Україна в роки “Перебудови”.

2. Українська національна антикомуністична революція 1989–1991 рр. Формування інститутів державності.

3. Соціально-економічні проблеми державного будівництва.

4. Зовнішня політика України наприкінці XX ст. – на початку XXI ст.

 

Україна в роки “Перебудови”.

· Недосконалість політичної системи: - підміна справжнього народовладдя формальним представництвом трудящих у… - ігнорування принципу розподілу влад і узурпація значної частини законодавчих функцій виконавчою владою (Рада…

Українська національна антикомуністична революція 1989-1991 рр.

I. Поява рушійної сили, яка б могла революцію очолити і повести за собою широкі маси. Ø Такою рушійною силою майбутньою революцій стала соціальна база… Спочатку соціальна база була ще вузькою, і складалась переважно з інтелігенції, мало було селян і робітників. Але…

Політичні й соціально-економічні проблеми державного будівництва.

Відразу після проголошення незалежності перед Україною постали нагальні проблеми державного будівництва: створення відповідних органів управління та… Головними подіями політичного життя доби незалежності також стали: - Референдум 1 грудня 1991 р.(90% - за незалежність України). Коментарій результатів референдуму у американському…

Соціально-економічні проблеми

Але свою першу модель переходу до ринку України обирала не сама. У січні 1992 року російський уряд Є.Гайдара, дотримуючись концепції “шокової… Новий уряд Кучми спробував відновити галузеве централізоване управління… Влітку 1994 р. на других президентських виборах в Україні переміг Леонід Кучма і незабаром проголосив програму…

Зовнішня політика України наприкінці XX ст. – на початку XXI ст.

Основні принципи зовнішньополітичної лінії України були викладені у схваленому 2 липня 1993 року Верховною Радою документі “Основні напрями… Протягом 1992-1994 рр. між Україною і Росією велися складні, напружені… Протягом певного часу залишались напруженими стосунки з Румунією, яка визнавши суверенітет України, висувала…

– Конец работы –

Используемые теги: Лекція, Вступ, курсу, історії, України, курс, історії, України, системі, гуманітарних, наук, Предмет, мета, завдання, курсу, Періодизація, історії, України0.188

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Лекція 1. Вступ до курсу історії України 1. Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу. 2. Періодизація історії України

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

ТЕМАТИКА КУРСУ ЛЕКЦІЙ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Ввідна лекція. 1.Предмет і завдання курсу. Періодизація історії України
Ввідна лекція... План...

Опорний конспект лекцій з курсу Основи екології Тема 1. Предмет, історія, структура та методи екології 1. Предмет, об’єкт і завдання екології 2. Історія розвитку екології як науки
Кафедра екології харчових продуктів та виробництв... Опорний конспект лекцій... з курсу Основи екології...

Лекція 1. Сенс визначення філософія Сходу у контексті протиставлення європейській історії філософії. Лекція 2. Витоки філософії Індії. Лекція 3. Санкх’я та йога Патанджалі. Лекція 4. Вайшешика і ньяя
Стародавність та Середньовіччя... ЗМІСТ... ВСТУП Лекція Сенс визначення філософія Сходу у контексті протиставлення європейській історії філософії...

З предмета Історія України КУРС СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД... ЕКОНОМІКО ПРАВОВИЙ ТЕХНІКУМ ПРИ МІЖРЕГІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ...

ЛЕКЦІЯ 1. ВСТУП. 1. Загальні властивості живих істот та предмет зоології. 1. Зоологія як система наук
Питання... Загальні властивості живих істот та предмет зоології... Зоологія як система наук Принципи зоологічної класифікації...

ПОНЯТИЕ, ПРЕДМЕТ, МЕТОДОЛОГИЯ И ИСТОЧНИКИ НАУКИ КОНСТИТУЦИОННОГО ПРАВА. КОНСТИТУЦИОННОЕ ПРАВО КАК УЧЕБНАЯ ДИСЦИПЛИНА КП ® юридические науки ® общественные науки
ПРИМЕРЫ СОБЫТИЙ И ДЕЙСТВИЙ... Событие смерть Президента РФ новые выборы... Правомерное действие принятие законопроекта в м чтении ГД передачу его на рассмотрение СФ...

Предмет, завдання та структура психології як науки Психологія –наука і система знань про закономірності, механізми, психічні факти і явища в житті людини
Психологія наука і система знань про закономірності механізми психічні факти і явища в житті людини... Основними механізмами психіки людини є відображення проектування і... Об єктом вивчення психології є психіка як функція мозку Предмет психології закономірності розвитку і проявів...

Социология. Краткий курс Социология. Краткий курс. : ООО Питер Пресс ; Санкт-Петербург; 2007 Социология. Краткий курс Предмет и история социологии Борис Акимович Исаев
Социология Краткий курс... RU http www litru ru bd b Социология Краткий курс ООО Питер Пресс Санкт Петербург...

Организационный этап выполнения курсовой работы 2.1 Примерная тематика курсовой работы . 3 Основной этап выполнения курсовой работы 3.1.1 Назначение и место ученого предмета дисциплины
стр Введение... Введение Реформирование национальной системы высшего образования связанное с введением нового перечня специальностей общегосударственного классификатора...

0.032
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам