Реферат Курсовая Конспект
Вступ до курсу Людина і світ . Поняття людина як біосоціальна істота, розкрити основні завдання курсу, уявлення про його роль у формуванні світогляду людини - раздел Философия, Тема І. Вступ Заняття 1...
|
Тема І. ВСТУП
ЗАНЯТТЯ 1
Вступ до курсу «Людина і світ». Поняття «людина як біосоціальна істота»
Мета:
· розкрити основні завдання курсу, уявлення про його роль у формуванні світогляду людини; розкрити зміст основних понять: «людина», «особистість», «громадянин»; ознайомити учнів зі змістом і методами вивчення курсу.
Тип ЗАНЯТТЯ: комбіноване заняттявивчення нового матеріалу.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент
II. Вивчення нового матеріалу
Зміст і методи вивчення курсу
Процес гуманізації й демократизації освіти за сучасних умов треба розглядати як реорганізацію демократичних і гуманістичних начал. Вивчення курсу «Людина і світ» має сприяти формуванню в сучасної молодої людини гуманістичної світоглядної культури на основі пріоритету загальнолюдських цінностей.
Уже в назві курсу «Людина і світ» визначено його основну мету: привернути увагу учнів до найвищої цінності — людини, яка живе в об'єктивно існуючому, якісно різноманітному світі.
Методи вивчення курсу:
· поєднання лекційних і пояснювально-ілюстративних форм викладу матеріалу вчителем з активною самостійною роботою учнів;
· розвиток уміння критично ставитися до фактів реальної дійсності та усвідомлювати власний життєвий досвід на основі висновків природничих наук, міфології, релігії, філософії; поєднання роботи з підручником та опрацювання додаткової літератури, довідкових джерел тощо; формування самостійності мислення.
Курс інтеґративний за характером, він спрямований на узагальнення знань, набутих учнями під час вивчення різних навчальних предметів.
Головна мета курсу «Людина і світ»
Завданнями курсу є набуття учнями знань про процеси та явища суспільного буття, про філософські, культурні, політико-правові та соціально-економічні засади життя демократичного суспільства. Вивчення курсу сприятиме соціалізації учнівської молоді та активному включенню її в суспільне життя, виховуватиме в учнів такі громадянські риси, як правова відповідальність, толерантність, ініціативність, громадянська активність, національна самосвідомість.
III. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда
1. У чому полягає головна мета курсу « Людина і світ » ?
2. Чим відрізняється розуміння людини у міфології, релігії, науці та філософії?
IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
Курс «Людина і світ», який ви будете вивчати в 11-му класі, допоможе вам сформувати особистий світогляд, здійснити світоглядне самовизначення, що є необхідною умовою успішної життєдіяльності людини. Набуті на Заняттяах знання допоможуть активно включитися в суспільне життя держави, сформувати активну життєву позицію.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ
II. Мотивація навчальної діяльності
Викладач. Я пропоную вам послухати оповідку про давньогрецького філософа Діогена.
Одного разу вдень Діоген пішов багатолюдними вулицями Афін з ліхтариком в руках, промовляючи: «Шукаю людину».
Бесіда
1. Кого шукав Діоген?
2. Що для вам здалося дивним у поведінці філософа?
3. Як ви вважаєте, на яких ознаках особистості зосередився Діоген?
4. Які ознаки особистості можете назвати ви?
ОЗНАКИ ОСОБИСТОСТІ
– Здатна відповідати за свої вчинки
– Продукт соціалізації
– Контролює свою поведінку
– Самостійна у своїх вчинках
Висновок.Саме суспільство, а не природа максимально впливає на особистість.
III. Вивчення нового матеріалу
Завдання
— Головний критерій зрілості: самостійність. Що вважати проявом самостійності? Доповніть наведений список.
Запитання
«Старий — що малий», — говорить народна мудрість. Що спільного між дітьми і старими? У чому відмінність?
Люди похилого віку перестали бути виробниками матеріальних благ, перетворилися на споживачів; надлишок вільного часу; вимагають до себе уваги (часто примхливі, дратівливі, невдоволені).
Діти — мета життя для батьків: люди похилого віку — це тягар для дітей. У дітей — майбутнє, у людей похилого віку зникають життєві плани, немає запасу часу і сил.
Ендерна соціалізація особистості
Ґендерні уявлення особистості формуються під впливом ґендер-них стереотипів — набору загальноприйнятих норм і суджень, що стосуються існуючого в суспільстві становища чоловіків і жінок, норм їхньої поведінки, мотивів і потреб. Ґендерні стереотипи закріплюють наявні ґендерні розбіжності і стають на заваді змінам у сфері ґендерних відносин.
Ґендерна соціалізація — це процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для неї суспільством від народження, залежно від того, чоловіком або жінкою вона народилася.
Ґендерні ролі — норми та правила поведінки жінок і чоловіків, що ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов'язаних з їх статтю. Вони відрізняються в суспільствах з різною культурою і змінюються із часом.
Розвиток сім 'ї як соціального інституту
Сім'я — міні-модель суспільства. Без сім'ї та сімейного виховання, сімейного піклування про дитину не було б ні суспільства, ні держави, ні етносу. Як би не змінювалися суспільні установки, які б негаразди не вирували над людством, сім'я завжди залишалася.
Сім'я дуже давній соціальний інститут. її характер змінювався протягом історії: у суспільстві не вщухають суперечки про те, яка з форм сім'ї більш життєздатна. В епоху матріархату, коли влада належала жінкам, кожен знав свою матір, але ніхто не знав свого батька, замість сім'ї були так звані безладні стосунки. Потім влада перейшла до чоловіка, і батько мав точно знати, кому у спідок він передасть своє майно. Це сприяло появі парної сім'ї.
Із появою держави і права з'явилися закони про шлюб. У деяких мусульманських країнах й досі, особливо в селах, існують полігамні шлюби. За мусульманськими законами чоловікові дозволено мати до 4 дружин; у деяких країнах кількість дружин не обмежується взагалі, чоловік лише зобов'язаний брати на себе їх повне утримання. У Непалі у першій половині XX ст. сім'я будувалася за протилежним принципом: одна дружина могла мати до 5 чоловіків. Але в переважній більшості країн домінує моногамна сім'я.
Щодо сім'ї та її ролі в суспільстві існує чимало багато поглядів представників різних течій.
Течія | Зміст |
Утопісти | Мріяли знищити сім'ю, виступали за вільну любов, за те що б функції сім'ї передати державі |
В. І. Ленін | Мріяв побудувати величезні фабрики-кухні, фабрики-пральні та звільнити жінку від хатньої праці |
Слов'янофіли | Відстоювали ідеал патріархальної сім'ї, де основна влада належала главі сімейства — батькові. Усі інші члени родини повинні були беззаперечно виконувати його волю. Роль жінки зводилася до народження і виховання дітей і ведення домашнього господарства |
Марксисти | Виступали з критикою патріархальної сім'ї як чужої новим суспільним відносинам. «Тиранія, яка панує в такій родині, пригнічує і калічить людську особистість», — писав М.Бердяєв. Він закликав відстоювати більш вільні форми сім'ї: «Євангеліє вимагає свободи від рабства у сім'ї» |
IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
Соціалізація — це процес розвитку особистості протягом усього її життя; проходячи через кризи і долаючи їх, особистість отримує основу для подальшого зростання (Ерік Еріксон). Ми пройшли сходами людського життя, але куди ж вони нас привели? Угору? Униз? Угору по сходах, що ведуть униз?
Кожен з нас неповторна, унікальна індивідуальність. Чим важче умови життя, тим більше засвоюється людиною досвід, тим він буде ціннішим для майбутніх поколінь. Людина сама повинна прагнути самовдосконалення, маючи для цього умови. «Обставини такою ж мірою творять людей, у якій люди — обставини».
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Провести соціологічне опитування серед учнів 11-х класів школи «Із якими проблемами стикається сучасна молодь?»
Тема 3. СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ
ЗАНЯТТЯ 3.
Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства. Толерантність. Ксенофобія. Расизм. Тендерні стереотипи
Мета:
Тип ЗАНЯТТЯ:вивчення нового матеріалу.
Форма проведення:тренінг, дискусія.
Епіграф до ЗАНЯТТЯ:
Не все однакове придатне для всіх.
Римський поет Проперцій
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Виступ учнів з презентаціями «Сучасна молодіжна субкультура».
Список
Обговорення
1. Чи важко було дійти спільної думки?
2. Чому у різних груп відповіді виявилися різними?
3. Чому відповіді усіх груп іноді збігалися?
4. Чому ви не хотіли їхати з людиною в одному купе?
1) Коли нами керує страх, коли — бридливість, коли — негативне ставлення загалом?
2) Наскільки вони у кожному випадку обґрунтовані?
5. Чи можемо ми щось зробити з нашими почуттями в таких випадках? А чи треба з ними щось робити?
6. Чи може будь-хто відмовитись їхати з нами в одному купе? А якщо справа відбувається в іншій країні?
7. Як ми чинимо, коли потрапляємо в одне купе з небажаною людиною? Чи траплялися ситуації, коли ви (або хтось у вашій присутності) поводились ганебно з людьми, які вам не подобаються?
8. Чи винні ті, з ким ми не хочемо їхати?
9. Що вони відчують, якщо побачать наше невдоволення?
10. Як найкраще вчинити в таких випадках?
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Тема 4. КОНФЛІКТИ
ЗАНЯТТЯ 4
Поняття «конфлікт». Типи конфліктів. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання
Мета:
Тип ЗАНЯТТЯ:вивчення нового матеріалу.
Епіграф до ЗАНЯТТЯ:
Конфлікти — це норма життя.
Якщо у вашому житті немає конфліктів,
перевірте, чи є у вас пульс. Ч. Ліксон
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ
II. Мотивація навчальної діяльності
Ми живемо у світі, де часто сонячне світло порозуміння заслоняють хмари образ, дме холодний вітер підозр, спалахують блискавки конфліктів. ...Як утримати прекрасну погоду в нашій душі, жити в мирі і радості? Як не «змокнути» під дощем нерозуміння і як допомогти в цьому іншим?
Однією з найбільш актуальних проблем сучасного суспільства є проблема конструктивної співпраці та взаємодії. У зв'язку з цим проблема соціальних конфліктів стала предметом вивчення багатьох наук, таких як філософія, соціологія, політологія, педагогіка, психологія і т. д. У 80-ті роки XX ст. у багатьох країнах світу з'явилися конфліктологічні центри, а 1986 р. в Австралії за ініціативою ООН було створено міжнародний центр розв'язання конфліктів. Останнім часом наука конфліктологія набуває дедалі більше практичного значення. Можливо, невдовзі цей предмет вивчатиметься в піко лі.
III. Актуалізація опорних знань
Метод «Мозковий штурм»
1. Що ви розумієте під поняттям конфлікт?
2. Чи можна дати однозначне визначення поняттю «конфлікт»?
3. Якими бувають види конфліктів?
4. Яким чином можуть бути розподілені ролі у конфлікті? (Підбурювач, свідок, пособник, посередник)
Висновок.Конфлікт — це зіткнення окремих людей чи соціальних груп, що виражають різні, часом протилежні цілі, інтереси і погляди.
IV. Вивчення нового матеріалу
У конфліктології вироблена певна модель конфлікту.
Конфлікт | ||
Конфліктна ситуація | Інцидент | |
Наслідки конфлікту (вихід з конфлікту) |
Робота в групах над завданням
Щоби закріпити модель конфлікту, учні виконують завдання.
Запитання
1. У разі розв'язання конфлікту трьома способами, якими можуть бути наслідки?
2. Як почуватимуться учасники конфлікту в різних випадках? (При конструктивному виході, деструктивному та ігноруванні)
3. Який шлях, на ваш погляд, найбільш оптимальний?
Конфлікт — це і руйнування, і творення водночас, оскільки суперечності, що лежать в його основі, мають бути, усунуті, а замість них мають бути створені нові відносини. Замість того, щоб боятися і прагнути уникнути конфлікту, слід сміливо опановувати його суть, управляти його творчою силою.
Завдання
— Розробіть правила поведінки під час конфлікту.
Учні розробляють правила поведінки під час конфлікту «Кодекс поведінки», записують на ватман і вивіпіують, відбувається загальне обговорення.
Шість правил, дотримання яких
дозволяє подобатися людям (за Дейлом Карнегі)
1.Щиро цікавтесь іншими людьми.
2. Посміхайтеся.
3. Пам'ятайте, що ім'я людини — це найбільш солодкий і важливий для неї звук будь-якою мовою.
4. Будьте гарним слухачем. Заохочуйте інших говорити про самих себе.
5. Говоріть про те, що цікавить вашого співрозмовника.
6. Навіюйте вашому співрозмовнику думку про його значущість і робіть це щиро.
V. Підсумок ЗАНЯТТЯ
Запитання
— Чи змінилася ваша думка про конфлікт?
Психологи пропонують безліч варіантів виходу зі стресу або розслаблення. Один з них — подивитися на палаючу свічку і розслабитися.
Проживаючи життя, ми знову і знову потрапляємо в конфлікто-генні зони, але ми не повинні лякатися цих об'єктивних обставин. Нам необхідно розв'язувати конфлікти так, щоб ніхто не бачив, що конфлікти були.
І на останок хочеться вам сказати: використання конструктивних шляхів у розв'язанні конфлікту допоможе вам зберегти друзів і не знайти ворогів.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Написати твір-есе, використовуючи епіграф заняття «Конфлікти — це норма життя. Якщо у вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс» (Ч. Ліксон).
Тема 5. СОЦІУМ (СУСПІЛЬСТВО ЛЮДЕЙ)
ЗАНЯТТЯ 5
Поняття соціуму. Історичні типи стратифікованих суспільств
Мета:
ТипЗАНЯТТЯ: вивчення нового матеріалу.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Декілька учнів зачитують свої твори-есе до епіграфа попереднього заняття
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота у групах
1. Охарактеризувати й навести приклад кожного типу соціальних груп.
2. Визначити поняття «спільнота». Назвати, які спільноти вам відомі та які ознаки їх об'єднують.
3. Охарактеризувати основні тенденції розвитку соціальних відносин у Україні.
4. Яким чином соціальні інститути керують поведінкою членів спільноти? (Через систему санкцій і нагород.)
Спільнота — сукупність людей, що характеризується певними єдиними ознаками (інтерес, умови життя і діяльності, близькість поглядів, спільна віра).
Види спільнот
1. Етнічні, територіальні, релігійні.
2. Стійкі (етнічні, територіальні).
3. Нестійкі (масові рухи, аудиторія, натовп).
4. Особливою спільнотою (самостійною одиницею) є територіальна спільнота (ТО) — сукупність людей, що живуть на одній господарсько освоєній території.
У кожному суспільстві існує соціальна нерівність.
Соціальна стратифікація
IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
Завдання
— Уявіть, що ви присутні на засіданні дискусійного клубу, який обговорює проблему нерівності. На обговорення було винесено думку сучасного англійського політолога: «Уся історія людства засвідчує, що нерівність необхідна для досягнення якогось ідеалу людської досконалості, як індивідуального, так і колективного».
Клас ділиться на дві групи «критиків» і «прихильників», кожна з яких має обговорити проблему нерівномірного розподілу багатства між людьми, навести аргументи на захист своєї позиції.
Запитання
1. Чи треба позбавлятися нерівності?
2. Чи треба цього прагнути?
Висловіть свою думку, підкріпивши її аргументами.
Отже, людство з давніх часів замислювалося над цими проблемами. І шляхи їх розв'язання не були однозначними.
V. Домашнє завдання
1.Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Тема 6. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ
ЗАНЯТТЯ 6
Поняття соціальної мобільності. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму
Мета:
ТипЗАНЯТТЯ: комбінований.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I.Організаційний момент заняття.
Повідомлення теми та мети заняття.
II.Мотивація навчальної діяльності
Бесіда
1. «Все наше життя — це рух вперед, до мети». Як ви розумієте ці слова?
2. А які цілі перед собою ставите ви?
3. Кожен з вас хоче бути успішним. Як же цього домогтися?
Запитання
— Що в соціальній мобільності залежить безпосередньо від людини?
Перевірка завдання, отриманого учнями на початку ЗАНЯТТЯ
Скласти умови успішності для себе.
IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
Висновки
1.Соціально мобільність необхідна, тому що служить невід 'ємною частиною культури в будь-якому сучасному індустріально розвиненому суспільстві.
2. За умов сучасного відкритого суспільства від вас самих залежить, яким буде ваше місце у суспільстві, до якої соціальної групи ви належатимете.
3. Доклавши зусиль ви зможете змінити соціальне становище, переміститися з однієї сходинки соціальної драбини на іншу.
Практичне завдання
Учням пропонується скласти сенкан з основними поняттями заняття:
соціальна мобільність; соціальний статус: соціальний ліфт.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. На прикладі своїх батьків, дідусів і бабусь, знайомих покажіть, як змінилося їхнє соціальне становище. Із якими чинниками (здобуття освіти, переїзд із села до міста зростання або скорочення доходів) були пов'язані ці зміни? 3. Який канал соціальної мобільності ви вважаєте найбільш придатним для себе? Відповідь аргументуйте.
Тема 7. ПРАВА, СВОБОДИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ЗАНЯТТЯ 7
Еволюція уявлень про права людини в історії людства. Фундаментальні права і свободи людини, їх класифікація
Мета:пояснити значення й актуальність документів з прав людини для забезпечення захисту прав і свобод особистості; формувати поважне ставлення студентів до прав і свобод людини; закріпити знання про правовий статус особистості в Україні; сформувати правову компетентність щодо захисту основних прав і свобод особистості, закріплених у документах з прав людини; формувати громадянську позицію; створити умови для соціалізації особистості.
ТипЗАНЯТТЯ: вивчення нового матеріалу.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Повідомлення учнів щодо причин зміни соціального статусу їхніх близьких.
III. Мотивація навчальної діяльності
Викладач пропонує учням обговорити притчу.
Одного холодного зимового дня стадо дикобразів лежало тісною купою, щоб, зігріваючись разом, не замерзнути. Проте незабаром вони відчули уколи від голок один одного. Потім, коли потреба зігрітися знову змусила їх присунутися, вони так само відчули незручність. Так вони кидалися від однієї крайнощі до іншої, доки не лягли на такій відстані один від одного, коли з найбільшою зручністю могли витримувати холод.
Запитання
1. У чому сенс притчі?
2. Чого вона вчить?
3. Якими мають бути стосунки між людьми?
4. Чи завжди вдавалося людям знайти таку «помірну відстань одне від одного», щоб ураховувати інтереси кожного?
III. Вивчення нового матеріалу
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Складіть пам'ятку «Якщо ваші права порушені», позначте у ній, куди має звернутися людина, який існує порядок звернення, укажіть адреси та телефони, де громадянин може отримати захист.
2. Підготуйте листівки з інформацією з прав дитини.
Тема 8. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
ЗАНЯТТЯ 8
Поняття громадянського суспільства: суть, атрибути та функції
Мета:сприяти формуванню знань учнів про громадянське суспільство, його структуру і особливості функціонування в сучасній Україні; отримання нових знань під час розгляду проблеми з різних точок зору, вибору оптимальних шляхів її розв'язання; виховання відчуття причетності до історії своєї країни, поваги до державної влади, законів, Конституції України як Основного Закону держави; розвиток уміння вести дискусію, мати своє незалежне судження, аргументувати його, вміння вислухати опонента.
Тип ЗАНЯТТЯ:вивчення нового матеріалу.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Декілька учнів зачитують свої пам'ятки «Якщо ваші права порушені».
Повідомлення теми та мети ЗАНЯТТЯ.
II. Мотивація навчальної діяльності
За сучасних умов перед нашою країною стоїть завдання стати правовою державою. Нове українське суспільство вимагає установки на взаємодію, співпрацю, відкритість, захист власних прав і повагу прав інших. Настає час, коли необхідно творити суспільство, що дозволяє реалізувати індивідуальні потреби і здібності окремо взятої людини. Усе це можливо лише в умовах функціонування громадянського суспільства. І це зрозуміло, оскільки формування громадянського суспільства пов'язано з розвитком демократії, ринкової економіки і становлення правової держави, тобто з глобальною соціальною перебудовою. Відродження інтересу до громадянського суспільства як соціального феномену пов'язано із соціально-політичними потрясіннями, які докорінно змінили обличчя Східної Європи та України протягом останнього десятиліття. На сьогоднішньому занятті ми спробуємо розкрити сутність, структуру та принципи функціонування громадянського суспільства.
IV. Вивчення нового матеріалу
V. Домашнє завдання
1.Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Тема 9. ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ І ПРОЦЕСИ
ЗАНЯТТЯ 9.
Політика як суспільне явище.
Політична система: сутність, структура, функції
Мета:визначити сутність понять «політика», «політична система», «політична партія», «політична еліта», «політичне лідерство» ; з'ясувати, що є об'єктом і суб'єктом політики; ознайомитися зі структурою та функціями політичної системи; пояснити учням, хто може виступати в ролі суб'єктів політичного життя; сформувати навички активної поведінки.
Тип ЗАНЯТТЯ:вивчення нового матеріалу.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ
II. Мотивація навчальної діяльності
Завдання
Заповнити пропуски в тексті.
Нині чинна в Україні Конституція була прийнята . Спосіб
прийняття нині чинної Конституції______ .
Державна влада в Україні поділяється на три гілки__________________ .
Громадяни України мають право обирати з____ років.
Головою держави в Україні є____ . Він обирається строком на____
року.
Бесіда
1. Що таке політика?
2. Яким чином може взяти участь у політиці пересічний громадянин України?
Аргументуйте свої відповіді.
III. Вивчення нового матеріалу
Політика як суспільне явище
IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
Бесіда
1. Що таке політика?
2. Які види політики ви запам'ятали?
3. Що таке влада?
4. Назвіть суб' єктів політики.
5. Що визначає структуру політичної системи суспільства?
6. Які функції має політична система?
Висновок.Відповідно до Конституції України громадяни України мають цілу низку політичних прав і свобод. Вони беруть участь у політичному житті, будучи, суб'єктами політики. Отже, треба формувати в собі навички активної поведінки.
V. Домашнє завдання
1. Написати твір-есе «Політика — це мистецтво можливого».
2. Підготувати повідомлення про політичні партії, які діють в Україні.
Тема 10. ДЕМОКРАТІЯ
ЗАНЯТТЯ 10
Поняття, форми та принципи демократії. Вибори як інструмент демократії
Мета:розкрити сутність демократичного політичного режиму; визначити основні компоненти та різновиди, проаналізувати рівень свободи особистості за демократичного політичного режиму; розвивати комунікативні здібності учнів, вміння аналізувати тексти навчальних посібників, виконувати завдання; виховувати творчі здібності та критичне мислення учнів.
ТипЗАНЯТТЯ: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення:лекція з елементами бесіди.
Епіграф:Демократія — це ім'я, яке дають народу, коли потребують його. Робер де Флер
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ
II. Мотивація навчальної діяльності
Ще у VI ст. до н. є. у Стародавній Греції відбулася розмова між рабом і рабовласником: «Чи знаєш ти, раб, що я можу вчинити з тобою так, як захочу?». «Так, — відповів раб, — я обплутаний кайданами рабства, але думки мої не знають пут». Історія не зберегла імені рабовласника, ім'я ж мудрого раба знають всі — Езоп.
Запитання
— Що мав на увазі Езоп?
Повідомлення теми та мети ЗАНЯТТЯ.
III. Вивчення нового матеріалу
Політична участь і політична культура
Політична участь — це дії громадян, які впливають на прийняття і реалізацію державних рішень, вибір представників до інститутів влади.
Політична участь буває опосередкованою (представницькою) і безпосередньою (прямою).
Опосередковану участь здійснюють через обраних представників.
Безпосередня:
участь у діяльності політичних партій;
звернення та листи, зустрічі з політичними діячами;
участь у мітингах;
участь у виборах.
Висновок.Поняття «народний суверенітет» передбачає, що народ виражає свою волю через вибори, референдуми тощо, є вищою владою і джерелом будь-якої влади в державі.
Для виконання різноманітних політичних ролей потрібні знання, певна система цінностей і оволодіння способами політичної діяльності. Названі умови в сукупності характеризують демократичну політичну культуру.
Політичні знання — це знання людини про політику, політичну систему, про різні політичні ідеології, а також про ті інститути та процедури, за допомогою яких забезпечується участь громадян у політичному процесі.
Політичні ціннісні орієнтації — це уявлення людини про ідеали і цінності розумного чи бажаного суспільного устрою.
Способи практичних політичних дій — це зразки і правила політичної поведінки, що визначають, як можна і як слід чинити.
Запитання
— Чи завжди проведення виборів свідчить про наявність демо
кратії в державі?
Робота в малих групах
Кожна група пропонує свої критерії демократичності виборів
і доводить, чому ті чи інші принципи або умови проведення виборів свідчать про демократичність державного устрою.
1. Вибори повинні бути загальними.
2. Вибори повинні бути рівними.
3. Вибори проводять за таємного голосування.
4. Періодичність.
5. Конкурентність.
6. Остаточність (легітимність).
7. Представництво.
8. Фактична участь громадян у виборах.
Стадії виборчого процесу
Виборчий процес зазвичай визначають як врегульовану законом та іншими соціальними нормами діяльність індивідів, органів, організацій і груп з підготовки і проведення виборів державних і самоврядних органів.
Колективна робота
— Уявіть себе членами Центральної виборчої комісії, яка має
затвердити план проведення виборів.
1. Призначення дати виборів.
2. Утворення виборчих округів.
3. Створення виборчих органів.
4. Реєстрація виборців.
5. Висування кандидатів.
6. Агітаційна кампанія (виступи з програмними заявами, відкриті дебати, між кандидатами, використання ЗМІ і т. ін.).
7. Голосування.
8. Підрахунок голосів і підсумків голосування.
9. Повторні вибори.
10. Кінцеве визначення та опублікування результатів виборів.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Написати твір-есе до епіграфа ЗАНЯТТЯ: «Демократія — це ім'я, яке дають народу, коли він потрібен» (Робер де Флер)
Тема 11. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
ЗАНЯТТЯ 11
Засоби масової інформації та їх роль у суспільному житті
Мета:розкрити сутність понять «інформація», «ЗМІ», «інформаційна революція»; визначити основні види і функції ЗМІ; розкрити роль ЗМІ у сучасному суспільному житті; продовжити формування вмінь аналізувати навчальний матеріал, робити висновки на основі отриманих знань, збирати, накопичувати, зберігати, обробляти й передавати отриману інформацію.
ТипЗАНЯТТЯ: вивчення нового матеріалу.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Учні звітують про виконання завдання, отриманого на попередньому уроці.
III. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда
1. Що означає термін « засоби масової інформації » ?
2. Наведіть приклади відомих інформаційних програм. Як ви їх оцінюєте?
3. Які ще засоби поширення інформації вам відомі?
4. Чи насправді ЗМІ сьогодні незалежні? Аргументуйте свою відповідь.
5. Наведіть приклади із історії, коли ЗМІ перебували під наглядом держави.
III. Вивчення нового матеріалу
Сьогодні, коли якість інформаційних технологій та їх використання значною мірою визначають характер життя суспільства,
питання про відносини між суспільством і ЗМІ, ступінь незалежності ЗМІ від суспільства, влади і держави (особливо держави, що претендує на демократичний статус) набуває особливого значення. Засоби масової інформації, будучи важливою складовою частиною масової комунікації суспільства, виконують різні соціально-політичні ролі залежно від певного числа типових соціально-політичних ситуацій і набувають особливого значення в суспільстві. Це можуть бути ролі організатора, консолідуючої сили суспільства, його просвітителя. Але вони можуть відіграти й дезорганізаційну, дезінтеграційну роль.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Скласти «Моральний кодекс журналіста».
Тема 12. НАЦІЯ
ЗАНЯТТЯ 12
Поняття нації. Нація і націоналізм. Нація етнічна і політична
Мета:поглибити й систематизувати знання учнів про історично сформовані спільноти людей; сформувати в учнів розуміння розмаїття спільнот людей, що живуть на Землі; ознайомити учнів з розвитком національного питання і форм міжнаціональної інтеграції в Україні; показати позитивні і негативні явища націоналізму; виховувати негативне ставлення молоді до національних і міжнаціональних конфліктів, формувати толерантне ставлення молоді до людей іншої нації, релігії, поглядів.
ТипЗАНЯТТЯ: вивчення нового матеріалу.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Учні зачитують свій варіант «Морального кодексу журналіста».
III. Мотивація навчальної діяльності
Учням пропонується пригадати з курсу історії визначення поняття «нація», «міжнаціональні відносини», «міжнаціональні конфлікти», «націоналізм», приклади з історії прояву крайнього націоналізму (фашизм, шовінізм, расизм, геноцид).
Проблемне питання
— Чи існують в Україні міжнаціональні конфлікти і в який спосіб їх можна подолати?
IV. Вивчення нового матеріалу
Національна самосвідомість
Національна самосвідомість — сукупність соціальних, моральних, політичних, економічних, естетичних, релігійних, філософських поглядів, що характеризують зміст, рівень і особливості духовного розвитку націй.
Національний інтерес — сукупність потреб і прагнень народів тієї чи іншої держави до створення необхідних для себе життєвих умов, усвідомлення свого суверенітету, встановлення взаємних відносин з народами інших країн.
Запитання
— Наведіть приклади національного інтересу українців.
Вивчаючи історію розвитку націй і народностей, виділяють такі процеси, як міжнаціональна диференціація і міжнаціональна інтеграція.
Міжнаціональна диференціація — це процес роз'єднання, розділення, протистояння різних націй, етносів, народів у різних планах.
Міжнаціональна інтеграція — це процес поступового об'єднання різних етносів, народів і націй через сфери суспільного життя.
Причини міжнаціональної інтеграції
1.Неможливість держав жити ізольовано, що пов'язано з конкретними змінами в економіці практично всіх сучасних країн.
2. Економічний та політичний взаємозв'язок держав.
Прикладом міжнаціональної інтеграції в сучасному світі є країни Європи, об'єднані в Європейський Союз (ЄС).
Завдання
— Наведіть інші приклади міжнаціональної інтеграції, які ви знаєте.
Види міжнаціональних конфліктів
1.З приводу спірних територій.
2. Через вигнання народу зі своєї території і повернення депортованого народу на свою історичну батьківщину.
3. Через довільну зміну адміністративних кордонів.
4. Через насильницьке включення території народу до сусідньої держави.
5. Між етнічною більшістю і компактною меншістю (корінна національність).
6. З приводу відсутності у народу власної держави або розподіл його території між іншими державами.
Типи міжнаціональних конфліктів
1.Державно-правові (незадоволення правовим становищем нації, прагнення власної державності, конфлікт з владними органами держави, у складі якої перебуває нація).
2. Етнотериторіальні (визначення кордонів нації).
3. Етнодемографічні (захист прав корінної національності).
4. Соціально-психологічні (зміна способу життя, порушення прав людини).
Шляхи розв'язання міжнаціональних конфліктів
1.Усвідомлення усіма людьми неприйнятності насильства, формування поваги до національних почуттів всіх етнічних груп.
2. Провадження лояльної, продуманої політики з урахуванням інтересів усіх народів і народностей.
3. Створення ефективно діючих міжнародних комісій, рад, інших організацій для мирного розв'язання національних суперечок.
4. Надання національно-культурної автономії усім бажаючим національним меншинам, що дозволить їм зберегти свою мову, культуру, релігію і традиції.
Шляхи врегулювання міжнаціональних конфліктів
1.Визнання міжнаціональних проблем і розв'язання їх шляхом продуманої національної політики.
2. Використання економічних важелів для нормалізації ситуації.
3. Створення культурної інфраструктури консенсусу, дотримання принципу паритетності, коли йдеться про призначення людей різних національностей на державні посади, підтримка національної культури.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати електронну презентацію «Національні проблеми України».
Тема 13. ПОЛІКУЛЬТУРНІСТЬ
ЗАНЯТТЯ 13
Поняття полі культурності як добросусідства культур. Шляхи розв'язання міжнаціональних, міжконфесійних конфліктів
Мета:ознайомити учнів з тлумаченням понять «культура», «національна культура», «загальнолюдськакультура», «полікультур-ність», визначити основні шляхи розв'язання міжнаціональних та міжконфесійних конфліктів; розвивати вміння самостійно мислити; виховувати активну життєву позицію; розвивати міжпредметні зв'язки.
Тип ЗАНЯТТЯ:вивчення нового матеріалу.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ
Причини міжнаціональних конфліктів
1.Економічні причини — боротьба етносів за володіння власністю, матеріальними ресурсами (земля, надра).
2. Соціальні причини — вимоги цивільного рівноправ'я, рівності перед законом в освіті, оплаті праці, під час прийому на роботу, особливо на престижні місця в органах влади.
3. Культурно-мовні причини — вимоги збереження чи відродження, розвитку рідної мови, об'єднання етносу в єдине ціле.
4. Конфесійні, релігійні відмінності.
5. Історичне минуле взаємин народів.
6. Етнодемографічні — швидка зміна співвідношення чисельності контактуючих народів внаслідок міграції та відмінностей у рівні природного приросту населення.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Тема X14. УКРАЇНА І СВІТ
ЗАНЯТТЯ 14
Місце України в інтеграційних процесах в Європі та у світі
Мета: визначити сутність понять «інтеграція», «інтегрційні процеси»; визначити місце України в інтеграційних процесах Європи. Тип ЗАНЯТТЯ: вивчення нового матеріалу.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ
II. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми ЗАНЯТТЯ.
Інтеграція (від лат. іпtegrum — ціле, integratio — відновлення) — поєднання, взаємопроникнення. Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення зв'язків.
IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
Викладач. Процес європейської інтеграції та розширення спроможний внутрішньо консолідувати країни, які бажають стати членами єдиної Європи, сприятиме зменшенню та ліквідації історичних суперечностей між сусідніми країнами. Так само перспектива членства в ЄЄ для України (навіть у віддаленому майбутньому) повинна стати додатковим вагомим стимулом та мотиваційним фактором внутрішніх реформ, цивілізованого врегулювання всіх внутрішніх та зовнішніх неузгодженостей. Нарешті від інтеграції України до ЄС виграють не тільки ці дві сторони, але й уся центральноконтинентальна Європа, адже після розширення Європейського Союзу за рахунок країн Центрально-Східної Європи та держав Балтії Європейський союз максимально наблизився до України, що надає особливого статусу їхнім відносинам і створює реальні можливості для співпраці.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготуватися до «круглого столу» за темою «Я — член сім'ї, громадянин держави, громадянин планети Земля».
ЗАНЯТТЯ 15
Я — член сім'ї, громадянин держави,громадянин планети Земля
Мета:прищепити почуття патріотизму та відповідальності за свою Батьківщину; виробити певні позитивні цінності; виховувати почуття поваги і любові до державних символів, до культури і традицій народів, що проживають на території України; виховувати почуття толерантності та патріотизму.
Тип заняття: систематизації та узагальнення.
Форма проведення ЗАНЯТТЯ:«круглий стіл».
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ
II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
Ведучий — вчитель. Учасники — учні класу.
III. Підсумок ЗАНЯТТЯ
Викладач. На запитання про те, де я народилася, я відповім — на Землі. Загалом я вважаю, що власне факт мого народження на земній кулі робить мене «громадянином світу».
Світ не треба ділити на окремі шматки, а кожному з нас необхідно виховувати в собі почуття громадянина світу, почуття єдності всіх народів, що живуть на землі. Я — громадянин світу.
– Конец работы –
Используемые теги: Вступ, курсу, людина, Світ, Поняття, людина, біосоціальна, істота, розкрити, Основні, завдання, курсу, уявлення, про, його, Роль, формуванні, світогляду, людини0.151
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Вступ до курсу Людина і світ . Поняття людина як біосоціальна істота, розкрити основні завдання курсу, уявлення про його роль у формуванні світогляду людини
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов