Титан – сріблясто-білий метал з атомним номером 22, атомною масою 47,9, густиною g=4505 кг/м3, температурою плавлення tпл=1672оС. Розрізняють дві поліморфні модифікації титану: низькотемпературну Тіa з гексагональною щільноупакованою (параметри а=0,2951 нм, с=0,4684 нм) і високотемпературну Тіb - з об’ємноцентрованою кубічною граткою (а=0,3282 нм при температурі 900 оС). Температура поліморфного перетворення титану становить 882,5 оС.
Чистий титан має такі механічні характеристики: σв=250 МПа, d=60%, y=80%. Зі зниженням чистоти міцність титану підвищується, а пластичність і в’язкість знижуються.
Титан – хімічно активний метал, але на повітрі швидко покривається захисною плівкою оксидів, через що набуває високої стійкості на повітрі, у воді, в органічних і неорганічних кислотах, тобто має високу стійкість до корозії. Крім того, титан і сплави на його основі характеризуються високою питомою міцністю. Недоліками титану є його активна взаємодія з азотом, киснем та воднем, схильність до водневої крихкості. Азот, вуглець, кисень і водень, зміцнюючи титан, знижують його пластичність, опір корозії, зварюваність.
Титан погано оброблюється різанням і добре – тиском, добре з’єднується дуговим і контактним електричним зварюванням.