В Єгипті та Шумері вже до кінця IV тисячоліття до н. э. посіви легко давали, десятикратні та навіть двадцятикратні і більше врожаї. Це свідчить про те, що праця кожної людини почала виробляти значно більше, ніж необхідно для того, щоб прогодувати ії. Община виявилася в змозі прогодувати окрім працівників не тільки непрацездатних, а й звільнити від участі у виробничій діяльності, а при бойових діях від безпосередньої участі в сутичці з ворогом окремих особистостей? Першими найбільш важливими персоналіями звільненими від продуктивної праці були організатори, керівники,соціальні менеджери, які в ті далекі часи називалися жерцями і вождями, потім — царями і фараонами і, нарешті, сьогодні — президентами держав, спікерами палат парламентів,президентами кампаній.
Месопотамська цивілізація представляє для дослідників винятковий інтерес, оскільки дозволяє побачити механізм становлення професійного менеджменту. Економічний підйом Шумера в III тисячолітті до н. э. був обумовлений розвитком землеробського господарства на базі іригації і ширшим, ніж раніше, використанням металу. Господарство Нижньої Месопотамії (майбутнього Шумера) розділялося на два сектори. У один входили родинні суспільні господарства. У інший — великі господарства, якими володіли храми і верхівка посадовців держави, що народжується. Храми мали особливо важливе значення для громади тому, що створюваний в їх господарствах продукт спочатку був суспільним страховим фондом.
Храмові господарства стають настільки складними і великими, що знадобився облік їх господарської діяльності, тобто з'явилася необхідність виконання того, що сьогодні називається управлінською функцією контролю і обліку. Одній з відомих нам спроб внесення змін до системи управління національним господарством є правління Гудеа в другій половині XXII ст. до н.е. в Лагаше. Уся країна була розділена на округи, Він зробив централізованим не лише державне землеробство але і скотарство. Худоба вирощувалася головним чином для жертв богам, а частково для шкіряного і сироварного виробництва. Постачання храмів жертвами було розверстане по округах: кожен округ по черзі повинен був забезпечувати храми на протязі певного терміну, що було свого роду податком. Організація єдиного царського господарства в масштабах усієї країни зажадала величезної кількості адміністративного персоналу. Якщо аналізувати реформи Гудеа з позицій теорії управління національним господарством як організацією, а також з позицій організації суспільства, то можна відмітити, що в його діяльності чітко простежується пріоритет спільної мети над цілями складових господарство і суспільство елементів.
Єгипет– цивілізація, де головною метою був порядок, і де були найвища централізація і тотальний контроль, а також висока міра регламентації громадського життя і, відповідно, існував величезний управлінський апарат. У багатоступінчастій піраміді соціального і господарського управління Єгипту особливо слід виділити найчисленніший прошарок професійних менеджерів — писарів, які від іменіфараона ретельно стежили за рухом усіх матеріальних цінностей, формуванням і витрачанням бюджету держави періодично робили переписи населення, перерозподіляли простих людей по професіях. Для єгипетського менеджменту вже на ранній стадії його розвитку характерна спеціалізація як по видах робіт, так і по окремих напрямах, які сьогодні ми називаємо функціями менеджменту. Головним менеджером був фараон.