Розділ І Методика викладання української мови як педагогічна наука. Методика навчання грамоти

Методика викладання української мови в початкових класах

Розділ І Методика викладання української мови як педагогічна наука. Методика навчання грамоти.

Лекція№ 1(2 години)

Предмет і завдання курсу методики викладання української мови в початкових класах. Методика навчання грамоти, завдання розділу.

План лекції.

1. Предмет і завдання курсу.

2. Зв'язок методики викладання української мови з іншими науками.

3. Основні розділи курсу "методика викладання української мови в
початковій школі.

4. Лінгвістичні і психологічні основи методики навчання грамоти.

5. Читання і письмо - вили мовленнєвої діяльності.

6. Звукова система української мови у зв'язку з графічною.

7. Сучасний звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти.

Методика викладання української мови як науки

У яких документах усе це втілюється і в межах якої науки вони опрацьовуються? 1. Зміст навчання дітей української мови у кожному з чотирьох класів визначає… 2. Наповнення цього змісту конкретним навчальним матеріалом представлене в букварі, читанках, підручни­ках з…

Форма наукових досліджень і участь учителів у їх проведенні

Є кілька форм наукових досліджень, у яких участь учителів початкових класів не тільки можлива, а й необхідна, оскільки вияв­ляється корисною для них. Це 1) цілеспрямоване спостереження за процесом освоєння уч­нями програмового матеріалу, 2) вивчення позитивного досвіду колег-класоводів, 3) участь у проведенні експе­рименту.

1. Спостереження за тим, як учні оволодівають про­грамним матеріалом,— найпростіша форма досліджень, до­ступна і конче потрібна кожному вчителеві, який би клас він не вів. Йому не байдуже, як учні засвоюють вимоги на­вчальної програми, чи встигають вони набувати необхід­них умінь і навичок, інакше кажучи, наскільки успішно іде навчальний процес під його керівництвом. Дані таких спостережень дозволяють класоводові своєчасно усувати недоробки.

Мета спостережень може бути різною. В одних випад­ках доцільно поставити питання про ступінь засвоєння граматичних понять чи рівень орфографічної грамотності. В інших — виникає потреба виявити вміння дітей складати план і переказувати за ним зміст твору. Іноді з'являється необхідність проаналізувати, як дотримуються діти ор­фоепічних норм української мови в різних сферах мовлен­нєвої діяльності — в усному мовленні і при читанні.

З форм спостереження застосовуються фіксації відпо­відей учнів на запитання вчителя, аналіз учнівських ро­біт — класних, домашніх, контрольних та ін. Результати спостережень ретельно аналізуються, узагальнюються. На їх основі робляться висновки, які вкажуть на шляхи вдосконалення подальшої роботи вчителя.

2. Мета вивчення досвіду — виявити, оцінити, узагаль­нити і поширити те нове, ефективне, що спостерігається в практиці викладання рідної мови. Вивченню припустимо піддавати як досвід одного вчителя, так і практику навчаль­ної діяльності багатьох викладачів школи.

Об'єктом дослідження можуть бути або вся система ви­кладання рідної мови, або окремі її компоненти, наприклад: організація уроків читання чи письма, вивчення граматики чи проведення уроків з розвитку мовлення, робота з пер­шокласниками чи четвертокласниками.

Як правило, вивчення досвіду складається з трьох етапів: 1) спостереження за роботою вчителя або групи вчи­телів; 2) узагальнення набутих спостережень; 3) поширення осмисленого досвіду, тобто впровадження його у практику діяльності вчителя або вчителів школи чи класоводів міста, району, області.

Спостереження здійснюється безпосередньо на уроках. Відомості для описування досвіду можна дістати з аналізу письмових робіт учнів. В осмисленні досліджуваної теми значну допомогу подасть сам учитель розповіддю про те, як він здійснює навчання.

Здобуті матеріали обговорюються на засіданнях методоб'єднань і рекомендуються для використання іншими класоводами.

Вивчення досвіду, обмін досвідом не завадять ніякому вчителеві, який би педагогічний стаж він не мав. Особливу зацікавленість в ознайомленні з позитивним досвідом вияв­ляють молоді вчителі.

3. Участь учителів у проведенні науковцями експеримен­ту — корисна форма підвищення їхньої кваліфікації.

Експеримент присвячується або пошукам нових методів навчання, або відбору матеріалу для вивчення, або змінам у його змісті чи розташуванні.

Експеримент програмується: висувається гіпотеза (на­укове припущення) ефективного навчання школярів, го­туються необхідний дидактичний матеріал і програма його впровадження в навчальний процес. Для проведення експе­рименту виділяється експериментальний клас, у якому й здійснюється спостереження.

Безпосередня участь учителя в експерименті збагачує його теоретично і практично, зосереджує увагу вчителя-практика на тонкощах учительської майстерності, робить його чутливим до раціональних і ефективних методів і прийомів навчання, нарешті, вчить бути самокритичним.

Курс методики викладання української мови, який ви­вчається в педучилищах і педінститутах, передбачає залу­чення майбутніх учителів до науково-дослідної роботи, її проводять у процесі оволодіння навчальним предметом ме­тодики. Результати оголошуються на практичних заняттях. Наукова робота може в успіхом здійснюватися також і в наукових гуртках навчального закладу.

 

Мета,особливості і структура курсу методики мови

Особливість цього курсу полягає в тому, що його пред­метом є методика початкового навчання. Як зазначено в «Пояснювальній записці» до шкільної… Ці завдання виконуються протягом чотирьох років, як це передбачено «Основними… Реалізацію завдань регламентує програма з українсь­кої мови, яка містить три розділи: перший — навчання грамоти, у…

НАУКОВІ ОСНОВИ МЕТОДИКИ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Методологічні основи методики викладання рідної мови

Спираючись на діалектичне тлумачення суб'єктно-об'­єктних відношень, методика мови рекомендує будувати весь навчальний процес на усвідомленій… Будуючи свій науково-методичний апарат, методика мови враховує… Наукові засади процесу оволодіння мовою базуються на діалектичній теорії пізнання. Вона сформульована В. І. Леніним…

Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови

Загальновизнано, що всім дітям властиве абстрактне мислення. Однак психологічні спостереження доводять, що у дітей молодшого віку переважає… Відомо, що з першого дня перебування учня в школі слід розвинути у нього… Слід дедалі більше залучати дітей до оцінки комуні­кативного уміння; створювати ситуації, у яких учні не ре­продукують…

Мовознавчі й літературознавчі дані в методиці викладання мови

тісний зв’язок з мовознавством. Дані таких мо­вознавчих наук, як фонетика і фо­нологія, графіка і орфографія, орфоепія і лексикологія, морфологія і… Незаперечне, що успішному проведенню словникової роботи сприяють знання з… Методика пропонує ґрунтувати розвиток мовлення, починаючи з першого класу, на даних синтаксису і морфо­логії. Уже на…

Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови

1. Принцип уваги до матерії мови, до розвитку мовних органів. Справді, розвиток мовлення дітей залежить від натренованості мовного апарату дитини.… 2. Принцип розуміння мовних значень — лексичних і граматичних, ролі морфем… Втілення принципу розуміння мовних значень великою мірою базується на взаємозв'язку у викладанні елементів мови. Так,…

Читання і письмо – види мовленнєвої діяльності

Психологічна основа методики навчання грамоти полягає у доборі таких методичних прийомів, які б враховували особливості дитячого сприйняття, уваги,… Читання й письмо є видами мовленнєвої діяльності людини, тому й навички… Позитивні мотиви навчання читання й письма можли­во сформувати у шестирічних учнів тільки за умови, якщо на уроках…

Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною

Сучасна методика навчання грамоти ґрунтується на то­му, що первинні уявлення про фонетичні і графічні оди­ниці учні одержують з опорою на їх істотні… Звуки бувають голосні — наголошені і ненаголошені і приголосні — тверді і… Здійснюючи процес навчання грамоти, вчителі повин­ні брати до уваги такі особливості української фонетики і графіки: …

КОРОТКИЙ ОГЛЯД ІСТОРІЇ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

В історії вітчизняної початкової школи відомі різні ме­тоди, за допомогою яких відбувалося формування у мо­лодших школярів початкових умінь читання й письма рідною мовою.

Класифікацію всіх існуючих методів здійснюють за двома критеріями: 1) яка мовна одиниця клалася в осно­ву навчання грамоти (буква, звук, склад, слово); 2) який прийом роботи (аналіз чи синтез) був провідним у процесі оволодіння грамотою. Аналіз передбачав поділ мовної одиниці слова на склади, потім на звуки і букви, а синтез вимагав об'єднання звуків або букв у склади, складів — у слова. Нерідко в процесі навчання аналітичні і синте­тичні дії виконувались взаємозв'язано.

За першим критерієм виділяються методи: буквоскладальний, звуковий, складовий і метод цілих слів.

За другим критерієм методи діляться на аналітичні, синтетичні і аналітико-синтетичні.

 

Буквоскладальний синтетичний метод

Для того щоб утворити, скажімо, склади ба, го, гра, треба було спочатку назвати відповідні букви: буки-аз — ба, глаголь-он. — го, глаголь-рцьі-аз—… Оволодіння грамотою за буквоскладальним методом являло собою механічне… Сучасному вчителеві треба мати на увазі, що інколи під впливом домашнього навчання у читанні деяких учнів можуть…

Складовий синтетичний метод

Цей метод виділився із буквоскладального. Він полягав утому, що одиницею читання виступав склад. Безумовно, порівняно з буквоскладальним мето­дом, його застосування було кроком уперед у вдосконаленні процесу навчання грамоти. Але недолік цього методу полягав у тому, що зазубрювані штучні склади, віді­рвані від реальних слів, не аналізувалися за звуковою бу­довою. Механічне заучування їх у великій кількості (близь­ко 400) було дуже стомливим і нецікавим для дітей. Значні труднощі відчували і вчителі, які користувалися цим ме­тодом, оскільки вони повинні були забезпечити учнів великою кількістю карток з готовими складами, які б охоп­лювали всю різноманітність буквосполук. Тому цей метод також не набув великого поширення у наших школах.

 

Звуковий аналітичний метод

Звуковий аналітичний метод полягав у тому, що учні спочатку сприймали зором ціле речення, яке ділили на ок­ремі слова. Запам'ятовувались вимова і… В основі цього методу лежали зорові сприйняття. До звукової будови слова учні…  

Звуковий синтетичний метод

Позитивною стороною даного методу було те, що в навчанні читання й письма пропонувалося йти від окремих звуків і букв. Після того як учні засвоювали… Засвоївши склади та окремі слова з вивченими літе­рами, учні знайомилися з… Недолік даного методу полягав у тогочасному непра­вильному уявленні про співвідношення звуків і букв у ро­сійському та…

Звуковий аналітико-синтетичний метод

У вітчизняній школі методика навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом найповніше і найпослідовніше була розроблена К. Д.… К. Д. Ушинський надавав великого значення як умін­ню «розкладати слова» на… Вправи з аналізу і синтезу виконувалися у безпо­середньому взаємозв'язку. Свій метод сам К. Д. Ушинсь­кий називав…

Метод цілих слів

Цей метод полягав у тому, що учні, не знаючи букв, запам'ятовували шляхом зорового сприйняття форми знач­ної кількості односкладових слів без поділу… Застосування методу цілих слів, у наших школах у пер­ші роки Радянської влади… Найбільшого поширення в наших школах метод цілих слів набув у період застосування так званих комплексних програм. У…

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ЗВУКОВОГО

АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНОГО МЕТОДУ

НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

1) предметом читання є позначена буквами звукова будова слова; звуки мовлення, які дитині необхідно від­творити, читаючи слово, є тими основними… 2) початкові фонетичні уявлення діти мають одержувати тільки на основі… 3) початку ознайомлення дітей з буквами має переду­вати період практичного засвоєння звукової системи рід­ної мови,…

Прийоми звукового аналізу

До цього прийому прилягає також прийом домовляння учнями звука до розпочатого учителем слова. Напри­клад, показуючи дітям предметний малюнок їжака,… 2. Впізнавання і виділення із слів вірша, скоромовки, потішки найчастіше… Виділення звука із слова на основі словесного опису та спостереження за його артикуляцією. «Сьогодні,— ка­же вчитель,—…

Прийоми звукового синтезу

1. Утворити склад (злиття) з таких двох звуків: [н], [а] — на; [з], [о] — зо; [ж], [е] — же; [т’],[у] — тю; [с^г], [о] — сьо та ін.

2. Утворити склад з таких трьох звуків і вимовити його злито: [т], [р], [а] — тра; [к], [р] [о] — кро; [к], [н],[и] — кни; [м], [р'], [І] — мрі.

Утворити склади (злиття) приголосного [л] з усіма вивченими голосними (ла, ло, лу, ле, ли); утворити склади (злиття) приголосного [т'] з усіма голосними (тя, тьо, тю, тє, ті).

4. До названого складу дібрати подібний, але з м'яким приголосним: на (ня), ло(льо),ту (тю), не (нє), кру (крю), сло (сльо) тощо; до названого складу дібрати подібний з твердим приголосним: лє (ле), зя (за), клю (клу), грі (гри) та ін.

б. Утворити за зразком сполучення звука [а] з різними наступними приголосними, твердими і м'якими (ар, ат, ан, ас, аль, ань, ать).

6. Утворити сполучення звуків, подібні до заданого, але з іншими приголосними: ово (оро, осо, оно, одо, оньо, ольо), ере (ене, есе, еле, еме, еде).

Інтерес учнів до синтетичних вправ значно зростає, як­що в результаті їх утворюються слова. Такі вправи зі сло­вами активізують і збагачують лексичний запас учнів, сприяють зміцненню навичок звукового аналізу. Разом з тим вони готують дітей до усвідомленого засвоєння при­йомів злитого прочитування слів із збігом приголос­них.

Наводимо приклади синтетичних звукових вправ, спря­мованих на утворення і злите вимовляння слів.

1.До даних звуків додати звук [м] і назвати слово, яке утворилось: та-м, со-м, ло-м, грі-м, Кри-м, Кли-м,

2.До даного сполучення звуків додати на початку звук [с] і назвати утворене слово: к-лас, к-ран, к-ріт, к-луб_л к-рик, к-рюк.

3.Додати до слова такий звук, щоб утворилося нове сло­во: рука-в, коса-р, рано-к, коло-с.

4. Утворити слово із звуків, переставивши, якщо треба, їх місцями: [с, н, о] (сон); [л^’, с, і] (ліс); [а, м, к] (мак)} [р, с, и] (сир, рис).

5. До поданого складу додати інший, щоб вийшло сло­во: рі(чка), риб(ка), дру(зі), гру(ша), кві(ти).

У букварний період звукові вправи синтетичного ха­рактеру слід органічно поєднувати з буквеними. Частина таких вправ із словами, поданими в аналітико-синтетичній формі та в колонках, виконується безпосередньо за букварем, а частина розрахована на те, щоб учні викону­вали різноманітні дії з розрізною азбукою. Усі ці вправи спрямовані на формування й удосконалення навички чи­тання, в той же час вони е першими кроками в оволодінні письмом.

Сучасна методика навчання грамоти оперує такими звуковими синтетичними вправами, здійснюваними з опорою на букви:

1. Робота з різними складовими таблицями, яка сприяє безпосередньому

утворенню (синтезуванню) учнями складів з відомих їм букв. Форма, зміст і повнота цих таблиць можуть бути різними залежно від етапу застосування на уроці та поставленої мети, наприклад:

	о	і	у	а	и
М	МО	МІ	МУ	МА	МИ
н	но		ну		ни

 

	О	А	І	И	У
С	СО	СА	СІ	СИ	СУ
Н
В
Л
М

 

Використання складових таблиць здійснюється як в індивідуальній роботі, так і в колективній, зокрема на ета­пі закріплення звукового значення вивчених букв.

2. Побудова слів з розрізнених складів:

СИ НО ЛИ ЛИ МО

КО ВУ КИ НИ

(Коси, косили, носили, лимони, вулики).
го ли Га

(голуби) (Галинка)

би лу нка

3. Читання слів за подібністю. Учням пропонують сло­ва, які за звуковим і буквеним складом мають багато спіль­ного, їх можна розташовувати в колонках або подавати
в аналітико-синтетичній формі.

4. Нарощування букв (на позначення голосних і при­голосних звуків), складів на початку і в кінці слів: рак — грак; коса — косар — косарка.

5. Усічення слів (віднімання, як правило, кінцевих букв), що призводить до утворення слова ускладненої графічної структури, яке учні успішно прочитують з опо­рою на попередні слова: листи — лист, брати — брат.

6. Зіставлення слів за графічною будовою з наступним відтворенням їх звукових форм. Цей прийом широко за­стосовується для зіставлення способів позначення твер­дих і м'яких, дзвінких і глухих приголосних: ліс — лось, сад — сядь, коза — коса.

7. Цікавими для дітей синтетичними вправами є доступні для них ребуси та анаграми.

8. Формуванню у першокласників динамічних за ха­рактером синтетичних дій сприяють ігри в буквене та складове лото, ігри-змагання в складанні якнайбільшої
кількості слів. Наприклад, з виставлених на набірному полотні букв а, е, о, і; к, л, н, б — учні можуть скласти такі слова: клен, лан, лоб, кіно, білка, небо та ін.

У букварний період аналітичні та синтетичні вправи мають застосовуватись у тісному взаємозв'язку. Незважа­ючи на те, що на перший план на цьому етапі навчання грамоти виступають синтетичні дії, що пояснюється пер­шочерговим завданням цього періоду — навчити дітей читати, все ж на кожному уроці виникає потреба відводити час і на звуковий аналіз слів.

Виконання учнями значної кількості аналітичних і синтетичних вправ протягом періоду навчання грамоти є основою для вироблення у них правильних уявлень про звукову і графічну системи рідної мови у їх взаємозв'яз­ку, сприяє формуванню навички читання, закладає грунт для орфографічне правильного письма.

 

 

Лекція №2 (2 години)

Періоди та етапи навчання грамоти, завдання кожного з них. Добукварний період навчання грамоти.

План лекції.

1. Періоди навчання грамоти, завдання кожного з них.

2. Основні навчально-виховні завдання добукварного періоду.

3. Особливості роботи з шестирічними першокласниками.

4. Методика ознайомлення учнів з фонетичними уявленнями.

5. Зміст, побудова сторінки "Букваря" добукварного періоду.

6. Зміст, структура і методика проведення уроків мови в добукварний
період

ОСНОВНІ ПЕРІОДИ Й ЕТАПИ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

Процес навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом ділиться на три періоди — добукварний, букварний та післябукварний. Кожен із них реалізує відповідні програмні вимоги.

ДОБУКВАРНИЯ ПЕРІОД

У добукварний період навчання грамоти реалізуються важливі навчально-виховні завдання з рідної мови, які носять підготовчий характер.

Формування загальнонавчальних умінь і навичок

У цей період учитель підтримує і розвиває у дітей ін­терес до шкільного навчання. Добукварна частина підручника з навчання грамоти (ілюстративний матеріал) дає… Вправи на звуковий, складовий аналіз слів із застосу­ванням роздаткових навчальних посібників (фішок, кар­ток),…

Розвиток мовлення

У цей період учитель знайомиться з індивідуальними особливостями мовлення дітей, від розвитку якого будуть значною мірою залежати їхні успіхи в… Джерелами збагачення словникового запасу учнів на цьому етапі стають: сама… У цей період словниковий запас першокласників ак­тивно поповнюється прикметниковими і дієслівними фор­мами, а самі…

Формування в учнів фонетичного слуху

Враховуючи складність звукових спостережень і розу­мових дій аналізу, синтезу, порівняння, класифікації із звуками мовлення, цю роботу в добукварний… Уся навчально-виховна робота з рідної мови з дітьми-шестилітками, як… У формуванні фонетичного слуху важливо не тільки зважати на слухові відчуття дітей, а й забезпечувати усвідомлення їх…

Розвиток умінь здійснення мовного аналізу

Діти мають навчитися аналізувати речення, які скла­даються з одного, двох, трьох і чотирьох слів. Графічні моделі речень, сприйнятих на слух або… |___________ . Осінь. | ______ ______ . Пожовтіли дерева.

Підготовка руки дитини до письма

Особливим завданням добукварного періоду навчання грамоти, на яке відводяться спеціальні уроки, є підготовка руки дитини до письма.

Велику увагу в цей період учитель має приділити ви­хованню звички правильно сидіти під час письма, умінню знаходити на парті положення для рук, розташувати зо­шит, тримати ручку чи олівець.

Слід переконувати учнів, що від правильної постави під час письма буде залежати не тільки його якість, а й їх здоров'я та фізичний стан. Учитель детально знайо­мить дітей з будовою зошита, його розліновкою, призна­ченням полів. Спеціальні вправи слід відвести на вироб­лення вміння бачити в сітці зошита робочий рядок, його верхню і нижню лінії, користуватися похилими лініями як орієнтиром для відповідного нахилу елементів літер.

Письмо як вид навчальної діяльності пов'язане не тільки з розумовими діями школярів, а й з суто фізични­ми м’язовими навантаженнями. Тому вчитель повинен простежити за кожним без винятку учнем, щоб він пра­вильно тримав ручку під час письма. Від того, наскільки вільно, без зайвого напруження дитина буде тримати ручку, залежатиме запобігання її перевтоми. Орієнти­ром правильного утримання ручки є її стійке положення при піднятому вказівному пальці.

Протягом підготовчого періоду учні вправляються у малюванні різноманітних орнаментів, предметів прямо­кутної й овальної форми (рама вікна, прапорець, ялинка, паркан, відерце, яблуко, вишня, листок тощо).

У зошиті з друкованою основою дітям пропонується обводити трафарети, виконувати вправи на штрихування та зафарбовування контурних малюнків, що сприяє зміц­ненню м'язів пальців і кисті.

У цей період, коли дітям доводиться виконувати знач­ну кількість одноманітних написань, доцільно застосовувати, де це можливо, зіставлення відтворюваних графіч­них елементів з предметами навколишньої дійсності, напри­клад: грибком, контуром дерева, квітками, лижами, ков­занами, серпом тощо. Ігрові форми подачі графічних вправ, Застосовані в зошитах з друкованою основою, полегшують працю дітей, послаблюючи їхнє фізичне напруження, вносять елементи зацікавлення в одноманітні графічні рухи, а також привчають їх бути спостережливими, фор­мують уміння здійснювати зіставлення предметів навко­лишнього світу за формою, розмірами тощо.

Після підготовчих вправ загального характеру учні виробляють уміння писати основні елементи букв: палич­ку, паличку з закругленням унизу і вгорі, довгу паличку з петлею внизу та вгорі, півовали (правий і лівий), овал.

Уже в цей період звертається увага на вироблення в учнів ритмічності письма під рахунок.

Для навчання письма шестирічних першокласників використовуються зошити з друкованою основою, в яких подано зразки для письма, матеріал для різних видів мовного аналізу та розвитку мовлення. Враховуючи те, що рука дитини спочатку досить швидко стомлюється від письма, графічні вправи протягом уроку слід чергувати з іншими видами роботи. Кількість пауз на уроках письма може бути більшою, ніж на інших, до того ж серед різно­манітних фізичних вправ слід передбачати і ті, що спря­мовані на розвиток дрібних м'язів пальців і м'язів різних частин рук, плечей.

Завершуючи добукварний період навчання грамоти учні набувають таких знань і вмінь:

1) правильно вимовляти всі звуки сучасної україн­ської літературної мови;

2) розрізняти на слух і за способом артикулювання голосні і приголосні звуки; знати, що в українській мові є 6 голосних звуків, і вміти назвати їх;

3) розрізняти на слух і за артикуляцією тверді й м'які приголосні; правильно їх вимовляти — коротко, без при­звуків голосних;

4) утворювати злиття будь-якого твердого чи м'якого приголосного з голосними звуками (та, то, ту, ти, те; т'а, т'у, т'і, т'о, т'е);

5) ділити слова на склади і у дво- й трискладових ви­значати наголошений склад;

6) називати послідовно в слові звуки (слова з 2, 3, 4 і 5 звуків) та, користуючись умовними позначеннями (фішками), будувати звуко-складові схеми таких слів.

 

Особливості структури і методики уроків добукварного періоду

І підготовка до читання, і підготовка до письма вима­гають сформувати в учнів первинні уявлення про речення, слово, склад, наголос, звуки і букви.… Подібними є ці уроки і за своєю структурою, яка має враховувати особливості… Динамічні паузи та фізкультурні хвилинки на уроках добукварного періоду найдоцільніше будувати із застосу­ванням…

БУКВАРНИЙ ПЕРІОД

 

Етапи букварного періоду

Недоліком запровадження цих етапів було те, що на початку формування в учнів умінь читати прямий склад (злиття приголосного з голосним) вони мали… У сучасній методиці навчання грамоти відбулося ско­рочення одного етапу…  

Особливості першого періоду

Прямий склад, злиття приголосного з голосним учні з самого початку читають у двох варіантах — «пг», «п'г». Досягається це тим, що на першому етапі… Паралельна робота з твердими і м'якими приголосними звуками, що позначаються… Для первинного виділення виучуваних звуків пара­лельно слід дібрати слова з твердим і м'яким звуками, наприклад: ліс і…

Методика формування уміння читати прямі склади

Раніше в методиці основою читання прямого складу служив предметний малюнок, розміщений над словом. Читання складів ра-ма підказував дитині малюнок… Формування у першокласників уміння читати прямі склади має спиратися на… Відтворення прямого складу під час читання полягає в одночасній підготовці до вимовляння двох звуків, по­значених…

Опрацювання звуків і букв на другому етапі букварного періоду

Таким чином, на другому етапі букварного періоду значно ускладнюються завдання, пов'язані з формуван­ням у першокласників початкових… Одним із найскладніших елементів української гра­фіки, з яким у доступній формі необхідно познайомите учнів на цьому…

Структура уроку на ознайомлення з новою буквою

І. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи. 1. Виділення звуків [с], [с'] із скоромовки, наприклад: Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.

Методика навчання письма в букварний період

Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів

Таким чином, процес письма для першокласників складається з цілого ряду вмінь, кожне з яких вимагає спеціальних вправ для їх відпрацювання. Вчитель, який навчає шестирічних школярів, пови­нен враховувати… У період навчання грамоти стійкими також можуть бути помилки фонетико-графічного характеру — на про­пуск, заміну і…

Організаційні й гігієнічні умови навчання письма

Ширина робочого рядка становить 5 мм, відстань між лінійками робочого рядка та проміжними пунктирними — 6 мм. Висота великих літер та малих з… Наприкінці 2 класу, починаючи з II півріччя, вчитель поступово переводить… На уроці опрацювання нової літери вчитель, крім по­казу письма на дошці, використовує картки із зразковим накресленням…

Характеристика рукописного шрифту для навчання письма шестирічних першокласників

  шестирічних дітей у підготовчих класах загальноосвітніх шкіл. Цей шрифт розрахований на рівномірне письмо без на­тисків, здійснюване кульковою ручкою типу РШ-49 або учнівською…

Види робіт з письма в букварний період

Враховуючи те, що в період навчання грамоти учні оволодівають уміннями записувати слова, вимова і на­писання яких збігаються, основну роль на всіх… У букварний період навчання грамоти застосовуються такі види робіт, спрямовані на вироблення в учнів графіч­них навичок письма:

Структура уроку письма на вивчення нової букви

На уроці письма виконується також робота, пов'язана із розвитком мовлення і мислення школярів, приділяєть­ся значна увага виробленню у них умінь і… Основна частина уроку на вивчення, наприклад ма­лої букви з складається з… І. Звукові аналітичні і синтетичні вправи зі звуками [з], [з']

Коло умінь і навичок, які одержують учні в букварний період

вміння: читати скла­ди, слова і речення з усіма літе­рами алфавіту; читати зв'язні тексти загальним обсягом до 70 слів; при читанні текстів… У букварний період учні закріплюють уміння здійс­нювати звуковий аналіз слів… На уроках письма учні засвоюють написання всіх ма­лих та великих літер алфавіту, найпоширеніші види з'єд­нань…

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

І МИСЛЕННЯ ДІТЕЙ НА УРОКАХ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

Одним із основних завдань, які стоять перед учителем у період навчання грамоти, є розвиток мовлення і мислення школярів. Як зазначається в програмі, «навчальна мовлен­нєва діяльність з шестирічними учнями включає роботу над удосконаленням звуковимови; збагачення, уточнення й ак­тивізацію словникового запасу; формування граматичного ладу мовлення; заучування напам'ять невеличких віршів, потішок, скоромовок, дитячих пісеньок, загадок, прислів'їв; формування діалогічного та монологічного мовлення».

Робота над удосконаленням звуковимови

Чіткому розрізненню дещо близьких за артикуляцією і звучанням звуків ([с] — [ш], [ж] — [з], [ш] — [ж], [ш] — [ч], [з] — [с]та ін.) сприяє опора на… Важливими прийомами, які сприяють поліпшенню в учнів звуковимови, є заучування…  

Збагачення словникового запасу учнів

Перехід дітей від ігрової діяльності до навчальної пов'язаний з активним збагаченням їхнього словникового запасу. Найголов­нішим джерелом поповнення словника першокласників є, в першу чергу, сама навчальна діяльність: учні засвоюють цілу низку слів, пов'язаних із назвами шкільних примі­щень, шкільного обладнання (меблів і навчальних при­ладь), самого навчального процесу; величезна кількість слів поступає в активний словник дитини зі сторінок підручни­ків, за якими вона навчається в 1 класі. Важливим є те, що дитячий словник збагачується не тільки кількісно, а й якісно. У ньому, зокрема, збільшується питома вага лексики, яка відображає суспільно-політичні відносини (Батьківщина, Вітчизна, держава, Україна, столиця Ук­раїни — Київ, рідна мова, український народ, великий український письменник, видатна українська поетеса зак­ликав народ боротися проти царя і панів, народи-брати та ін.). Букварні тексти та художні ілюстрації ознайом­люють дітей з новими словами, які відображають досягнен­ня радянського народу в галузі науки, техніки і культури, трудову діяльність людей міста й села, назви рослин, тварин, предметів побуту. Поповнюється лексика, пов'язана з різноманітною діяльністю самих дітей, як на уро­ках, так і в позаурочний час. Особливе значення в цій діяльності належить дитячій книзі.

У процесі збагачення мовлення учнів новими словами, уточнення значень відомих дітям слів учитель використовує різні відомі в методиці прийоми, серед них:

1) показ натуральних предметів або предметних ма­люнків із зображенням

певного процесу, дії, якості пред­мета — його кольору, форми тощо;

2) елементарне логічне визначення предмета через вказівку на видову або

родову назву та його істотну оз­наку: модрина — хвойне дерево з м'якенькими, не ко­лючими голками, які на зиму осипаються;

3) добір до слова одного або кількох синонімів: ле­ліяти — пестити, доглядати, піклуватися; загоїло — за­лікувало; заніміє — замовкне, затихне;

4)добір до слова протилежних за значенням: сприт­но — вайлувата, незграбно; мілкий — глибокий;

5) добір родової або видових назв: джміль — це ко­маха; метали — це залізо, сталь, золото, мідь, срібло;

6) введення нового слова в речення (У народі дику голубку називають горличкою) або словосполучення (ходити підтюпцем);

7)вказівка на слово, від якого пішло те, яке поясню­ється, або добір спорідненого: дрімота — від дрімати;

8)переклад російською мовою: курінь — по-російськи шалаш;

9) використання ілюстрації в букварі, наприклад, для пояснення слів полонина, отара, трембіта, смерічки.

Робота над словом на уроках навчання грамоти тісно пов'язується із словниково-логічними вправами, які слу­жать важливим засобом розвитку мовлення і мислення шко­лярів. Зокрема, словниково-логічні вправи сприяють фор­муванню в учнів таких розумових дій, як аналіз, синтез, абстрагування, зіставлення, протиставлення. Більшість словниково-логічних вправ учать дітей виділяти в предме­тах і явищах навколишньої дійсності найістотніші, найхарактерніші ознаки, які слід класти в основу відрізнення цих предметів і явищ від інших, дещо подібних.

У період навчання грамоти учні можуть виконувати такі види словниково-логічних вправ:

а) добирати видові назви до родової: посуд — це чашка, тарілка, миска, блюдце, чайник, каструля, сільничка;

б) добирати родову назву до кількох видових: смо­родина, малина, аґрус, глід, калина — це кущі;

в) розподіляти ряд видових назв між двома родови­ми, наприклад, визначити серед ряду тварин свійських і диких: кішка, тигрі собака, корова, лев, їжак, лисиця, кролик, кінь, лось, вівця;

г) логічне визначення предмета: «Сосна — це хвойне дерево. Дуб — листяне дерево»;

д) логічне доповнення речень на основі протистав­лення: «Цукор солодкий, а лимон ...», «Помідор черво­ний, а огірок ...», «Кінь ірже, а корова ...»;

е) вилучення серед названих (зображених) істот чи предметів зайвого: джміль, бджола, синичка, метелик.

 

Робота над реченнями і зв’язними висловлюваннями

Важливе завдання полягає в тому, щоб навчити учнів будувати речення, правильно пов'язуючи в них слова граматично і за змістом, розташовуючи їх у… У процесі проведення бесід, відповідей дітей на постав­лені їм запитання… Аналітико-синтетична робота з реченням у букварний період здійснюється в двох напрямках: складання речень за сюжетними…

ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД

На цьому етапі навчання структура уроку з читання наближається до уроку за читанкою. Матеріалом для чи­тання е зв'язні прозові і віршові тексти, на… Тексти букваря післябукварного періоду створюють основу для розвитку мовлення… Післябукварний період використовується також для формування в учнів самостійності і читацької активності. У цей період…

Схема аналізу букваря

I. Вихідні відомості про підручник.

1.Автор (автори).

2.Назва видавництва, рік видання,

3.Обсяг (кількість сторінок), розміри, вага.

4.Загальна відповідність програмі, для реалізації якої підручник складено.

II.Добукварна частина.

1. Які основні програмові завдання розв'язуються в цій частині підручника?

2. В який спосіб (за допомогою якої системи умовних по­значень) формується уявлення про основні мовні одиниці: речення, слово, склад, звук? Наскільки умовні позначення, прийняті в букварі, відображають природу цих мовних оди­ниць, їх істотні ознаки?

3. Схарактеризувати зміст ілюстративного матеріалу з точки зору розвитку мовлення дітей: сюжетні ілюстрації, серії сюжетних малюнків, предметні малюнки, спрямовані на збагачення словникового запасу першокласників.

4. Чи є в цій частині підручника матеріал, призначений для формування в учнів загальнонавчальних умінь і на­вичок, передбачених програмою?

III. Букварна частина.

1.Принцип, за яким встановлено послідовність вивчення букв протягом букварного періоду.

2.На скільки етапів ділиться букварний період? Як ці етапи визначаються програмою та відображені в підруч­нику?

3.Простежити за системою звукового та звукобуквеного аналізів. Співвідношення повного і часткового аналізів.

4. Які букви опрацьовуються на початковому етапі букварного періоду? Яка система їх подачі на сторінці чи сторінковому розвороті?

5. Які елементи входять до системи навчання читати (букви, склади, слова, мікротексти, тексти), способи їх подачі? Чи застосовано спеціальні прийоми вироблення в учнів способу читання? За яким принципом здійснено по­діл слів на склади?

6. Принципи побудови колонок слів, їх основні функції. Навести вдалі приклади прийомів звукового синтезу на основі слів, поданих в аналітико-синтетичній формі та в колонках.

7. Яку систему вивчення букв я, ю, є запроваджено в букварі? Наскільки вона відповідає фонетичній природі цих літер — відображає їх звукове значення?

8. Аналіз текстів букварного періоду (художність, до­ступність, відповідність дитячим інтересам), співвідношення прозових та віршових текстів. Виховний потенціал текстового матеріалу. Наявність текстів, поданих рукописним шрифтом, їх зміст, призначення.

9. Наявність у букварі текстів, що належать до так зва­них малих жанрів (скоромовок, потішок, дитячих пісеньок, загадок, прислів'їв, народних прикмет тощо), їх зв'язок із загальним змістом сторінок, сторінкових розворотів. Якою
мірою забезпечено в букварі логіко-методичну та тематичну цілісність дібраного матеріалу для вивчення окремих літер (навести вдалі і невдалі приклади).

IV. Художнє та технічне оформлення підручника.

1. Зміст обкладинки, наскільки вона відображає спе­цифіку підручника з навчання грамоти.

2. Оформлення форзаців: яку інформацію вони несуть для учнів, наскільки є функціональними.

3. Цілісність художнього оформлення книги, дотри­мання певного стилю у подачі ілюстрацій.

4. Побудова (макетування) сторінкового розвороту в добукварний та букварний періоди: які основні художні та змістові елементи наявні в букварі, як вони узгоджуються між собою (на прикладах оформлення окремих сторінок)?

5. Наявність матеріалу ігрового характеру, його ди­дактичні функції та роль у забезпеченні принципу емоцій­ності навчання.

6. Відповідність шрифту віковим особливостям учнів. Аналіз побудови сторінок букваря з точки зору гігієніч­них вимог.

V. Висновок про підручник, його загальна науково-мето­дична оцінка.

 

ОСОБЛИВОСТІ УРОКІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ В МАЛОКОМПЛЕКТНІЙ ШКОЛІ

У практиці сучасної малокомплектної школи, до скла­ду якої входять 1, 2, 3 і 4 класи, застосовуються різні варіанти об'єднання класів у комплект… Успіх навчально-виховного процесу в класах-комплектах значною мірою залежить… В останні десятиріччя набуло поширення поєднання однопредметних уроків, на яких опрацьовується одна й та сама тема в…

Тема: Структура уроку букварного періоду.

План лекції

1.Визначення теми і завдань уроку навчання грамоти.

2.Підготовчі вправи для ознайомлення з новою буквою.

3.Робота за сторінками букваря.

4.Завдання з розвитку навички читання.

5.Розвиток мовлення на уроці вивчення нової букви.

ОРІЄНТОВНІ ДИДАКТИЧНІ СТРУКТУРИ УРОКІВ РІДНОЇ МОВИ

НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

а) за основним предметом навчання - уроки читання і уроки-письма; б) за часом, за періодами і етапами навчання — уроки в добукварний, букварний… в) за наявністю чи відсутністю нової теми на одному уроці – уроки вивчення нового звука і букви або навчання письму…

Повторення вивченого на попередньому уроці.

Види робіт: читання учнями напам'ять віршів, скоромовок про вивчену «букву, розгадування загадок, словниково-логічні вправи, розв'язуванні фонетичних задач з якісною характеристикою звуків, конструювання і моделювання слів, словосполучень, речень, алфавітне називання вивчених літер, розпізнавання знайомих літер серед інших і т. ін.

Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.

Види робіт: заучування напам'ять (загадки, прислів'я, скоромовки), виділення звуків із зручної позиції: активне вимовляння виділених звуків; спостереження за артикуляційними особливостями (якими мовними орга­нами і в який спосіб створюється перешкода на шляху струменя видихува­ного повітря); віднесення виділених звуків до голосних чи приголосних (якщо приголосні звуки, то зіставлення твердого і м'якого звуків на слух та за способом вимовляння); позначення звуків умовними значками (фішка­ми): о, о', —, =; вправи на впізнавання звуків у заданих учителем словах; самостійний добір учнями слів із звуками в різних позиціях; аналітичні і син­тетичні вправи із звуками (на утворення та аналіз складів-злиттів).

Ознайомлення з буквою.

Види робіт: алфавітна назва букви; демонстрація малої і великої літе­ри, їх структурний аналіз; ознайомлення з місцем букви у касі розрізної аз­буки; друкування букви на дошці (зошитах, повітрі); ігрові вправи.

Вправи з читання.

Види робіт:складання складів, слів із букв розрізної азбуки демонст­раційного характеру та в індивідуальних касах; читання складових таблиць; читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі; читання слів у колон­ках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці, картки); читання колонок слів за фонетичним, лексичним, граматичним напрямком.

Робота з підручником.

Види робіт: читання колонок слів за букварем; аналіз ілюстрацій; ро­бота з моделями слів, речень, їх аналіз; бесіда-аналіз на тему тексту; читан­ня тексту вчителем (учнями); колективне (індивідуальне) читання — аналіз речень, тексту.

Творча робота.

Види робіт: складання моделей складів, слів, речень за ознакою, вка­заною учителем; читання-прогнозування; піктографічне читання; гра-мініатюра; складання речень за малюнком (предметним, сюжетним); слов­никово-логічні вправи на класифікацію, групування, вилучення зайвого, на доповнення, на підведення родових понять під видові і навпаки; впізнавання літери за описом; утворення складів, слів за вказаною ознакою, добір до мо­делей складів слів, речень; складання розповіді (казки) про букву і т. ін.

Підсумок уроку.

Види робіт:алфавітне називання вказаних літер; читання прямих і обе­рнених складів із вивченою літерою; розгадування фонетичних задач; порі­вняльна характеристика звуко-складової (звуко-буквеної) структури слова (слів); аналітико-синтетичні вправи; гра; знаходження на сторінці букваря матеріалу за вказаною ознакою; розповідь учнів про найцікавіші завдання уроку; пригадування вивченого напам'ять і т. ін.

Орієнтовна структура заняття (уроку) вивчення нового звука і букви

І. Артикуляційно-слухові вправи (у визначеній послідовності). • Виділення звука. • Вимовляння і спостереження за його артикуляцією.

V. підсумок.

Розділ ІІ Методика класного і позакласного читання

 

Лекція № 5(2 години)

Курс "Читання" - органічна складова освітньої галузі "Мова і література".

Види, способи і якості читання.

План лекції.

1. Значення і завдання уроків читання.

2. Основні принципи початкового навчання читання.

3. Змістові лінії програми читання.

а) коло читання; формування і розвиток навички читання;

б) літературознавча пропедевтика;

в) усвідомлення жанрової специфіки твору;

г) смисловий і структурний аналіз творів;

д) засоби художньої виразності;

е) розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

4. Особливості голосного і мовчазного читання.

5. Характеристика якостей читання.

Читання як навчальний предмет, його завдання

І все ж різні відтінки його значень не утруднюють спіл­кування. Вони чітко розпізнаються завдяки контексту, тобто словесному оточенню, в яке… Усі перелічені відтінки значень слова «читання» наявні у визначенні завдань… Щойно сформульовані завдання здійснюються на двох типах уроків читання: класного і позакласного. Структура уроків…

Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання

Максим Горький зізнавався, що всім найкращим у собі він зобов'язаний книгам. Ідея сказаного — у підкресленні благотворного впливу книги на… Підручники з читання для всіх початкових класів бу­дуються за тематичним… Завдяки цілеспрямованому ознайомленню дітей молод­шого віку зрізними сторонами життя людей вони одержу­ють змогу…

Наукові засади методики читання в початкових класах

На основі дидактичних принципів сучасної вітчизняної педагогіки визначаються методи і прийоми навчання дітей читати, працювати з книгою,… Методика читання спирається також на наукові основи радянської психології.… У роботі з першокласниками придатні як традиційні, так і нові рекомендації, засновані на психофізіологічних…

З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню

Істотну роль у становленні й розробці методики поясню­вального читання відіграв К. Д. Ушинський. Його ідеї прийняті й сьогодні. Так, залишається… К. Д. Ушинському належить першість у розробці дета­лей методики опрацювання… Методична система пояснювального читання, розроблена К. Д. Ушинським, знайшла підтримку і подальший розви­ток у…

МЕТОДИКА КЛАСНОГО ЧИТАННЯ

Завдання уроків класного читання

Завдання уроків читання визначені програмою чотириріч­ної початкової школи. Вони ширші від тих вимог задо­воленню яких мають сприяти уроки навчання… а) удосконаленні навичок правильного, швидкого, ви­разного і свідомого… б) вихованні культурного читача, здатного сприймати зміст твору в єдності з його формою, пов'язувати прочитане з…

Види читання

Мовчазному читанню передує голосне, яке, однак, не замінюється повністю читанням про себе, а триває впро­довж усього початкового навчання.… Така послідовність застосування видів читання продик­тована психічними… Ця ж послідовність запровадження видів читання за­довольняє також і методичну вимогу навчання. Перші кроки в…

Якості читання

Свідоме читання забезпечує уміння читати з ясним розумінням змісту тексту, описаних подій, зв'язку між ними й уміння оцінити вчинки дійових осіб.… Правильнечитання має відповідати іншим критеріям, серед яких: а) безпомилковість відтворення звукового на­повнення прочитуваного, тобто читання без пропусків букв, складів, їх…

ВИРОБЛЕННЯ ЯКІСНИХ ОЗНАК ЧИТАННЯ

Набуття умінь правильного читання

У букварний період робота над набуттям орфоепічних норм продовжується на вищому рівні: учні засвоюють від­повідність позначення звука буквою і,… У післябукварний період починається планомірне при­щеплення найважливіших… Практика показує, що саме на уроках читання учитель повинен бути особливо пильним до правильності читання тексту, не…

Вироблення навичок швидкого читання

Досягти нормального темпу читання можна щоденною практикою. Найбільш ефективним визнається читання в класі, яке контролюється і кваліфіковано… Велику роль у навчанні швидкому читанню відіграє зразок учителя. Темп його… Як і інші якісні різновиди, швидке читання розвива­ється завдяки систематичному читанню на уроках і в позаурочний час.…

Вироблення навичок виразного читання

Що таке « виразне читання » вчителя?

І все ж для ототожнення цих понять (тобто для того, щоб вважати їх однаковими) немає достатніх підстав. По-перше, вони закріплюються за різними сферами за­стосування. Художнє читання… Виразне читання закріпилося за вузівською і шкільною практикою. Підготовка вчителів початкової школи передба­чає…

Передумови виразного читання учнів

Правда, в добукварний і букварний періоди діти прилу­чаються до виразного читання. Бони сприймають виразне прочитування тексту вчителем і… У букварний період, коли першокласники вчаться чи­тати за складами,… У процесі набуття навичок читання учні виробляють уміння розуміти значення слова, сприйняти зміст речення, осмислити…

Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання

Перше, з чим стикаються школярі, оволодіваючи чи­танням,— це необхідність, образно кажучи, «читати» розділові знаки. Першокласники потребують… Крім того, що розділові знаки в кінці речень вказують на паузи, вони ще й… Найпоширеніший спосіб навчити школярів розрізняти розповідну й питальну інтонації — читання твору за особами. У…

Особливості виразного читання поетичних творів

Оскільки строфа поділена на рядки, то ці рядки, за пере­конанням дітей, необхідно виділяти. Інакше не вийде вірш. Саме тому учні при читанні поезій… Щоб зберегти своєрідність поетичного твору, робляться паузи в кінці рядка… Щоправда, у навчанні дітей інтонувати кінець фрази учителя підстерігає неприємність іншого роду. У значної частини…

УРОКИ КЛАСНОГО ЧИТАННЯ

Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання

Перший з них — основний. Він включає всі етапи його проведення, передбачені дидактикою, а саме: перевірку домашнього завдання, виклад нового… Другий тип — уроки узагальнення вивченого матеріа­лу — застосовується по… Останнє зауваження про вироблення уміння виражати свої думки стосується не тільки уроків узагальнення ви­вченого…

Уроки ознайомлення з новим твором

Визначення мети уроку

Виховна мета уроку визначається ідейним змістом твору. Наприклад, аналіз оповідання Д. Ткача «Мамина професія» повинен вселити в учнів гордість за… Практика роботи школи переконує, що без визначення мети уроку, без продуманої…

Основні етапи читання

Види дій добираються залежно від класу, особливостей тексту і мети уроку. Це означає, що не обов'язково на кож­ному уроці запроваджувати весь обсяг… Перша: пояснення нового матеріалу повинно йти: а) від цілісного сприймання… Ці три етапи уроку читання ряд учених-методистів вводять у своєрідну формулу: первинний синтез (ознайом­лення учнів із…

Підготовка до сприймання твору

Проведення підготовчої роботи до сприйняття тексту зумовлюється рядом причин. Діти не зрозуміють змісту твору, якщо їм не відомі історичні обставини, в яких вибувалися описувані події. Зміст твору не дійде до свідо­мості учнів і через нерозуміння слів, що трапляються в ході опису відповідних подій. Це можуть бути історизми, архаїз­ми, наукові терміни, рідковживані фразеологічні звороти тощо. Усе це змушує включити до плану уроку підготовку дітей до сприймання відповідного тексту.

Однак потреба підготовчої роботи перед читанням твору викликається не тільки переліченими практичними вимо­гами — підготувати їх до розуміння описуваного. У її про­веденні вчитель виходить з необхідності відповідно настроїти учнів на слухання — зацікавити зображуваним, створити грунт для емоційного сприймання подій.

Щоб готувати учнів до усвідомлення тексту, можна за­стосовувати різні види роботи, в тому числі розповідь учи­теля, бесіду, вільне висловлювання учнів з приводу роз­глядуваної теми на основі власного досвіду, спогади про бачене в музеї, під час екскурсії на ферму, фабрику, лінгві­стичні ігри.

Розповідьучителя необхідна тоді, коли у дітей не­має знань, які б дозволили їм зрозуміти прочитане. Найчас­тіше учительське слово потрібне, якщо оповідь у творі пов'я­зана з історичними подіями. Наприклад, доречним буде вступ­не слово перед читанням тексту «Древній Київ» Н. Забіли.

Розповідь можна почати із запитання, чи знають діти щось про Київ. Це пожвавить розмову, викличе зацікавле­ність до теми. Це, нарешті, дасть поштовх класоводові до того, про що і як розповідати. Водночас слід скористатися можливістю провести словникову роботу: пояснити лексично значення слова древній. Воно означає одне й те саме, що й стародавній. Кажуть, наприклад, що є древні міста, як-от: Київ, Львів, Москва. Можна говорити про древні ріки: древній Дніпро, древня Волга. Це слово вживають і в інших сполуках: пам'ятники древньої архітектури, древньої культури.

Київ — одне з найстародавніших поселень слов'ян і одне з найстародавніших міст України. Йому майже дві з половиною тисячі років. Тисячу років тому він був цент­ром давньоруської держави — Київської Русі. Літопис називає його «матір'ю городів руських». Від такої розповіді можна перейти до того, щоб сказати про виникнення наз­ви Києва: існують різні легенди; одну з них передає Н. За­біла.

Бесіду іноді доцільно поєднувати з розповіддю. Так, з огляду на те, що першокласники мають загальне уявлення про Велику Вітчизняну війну, після бесіди слід розповісти дітям про початок віроломного нападу фашистської Німеч­чини на Радянський Союз у червні 1941 р. Змістовне пояснення вчителя про події війни допоможе учням сприйняти твір Л. Разгона «Брестська фортеця».

Вільне висловлювання учнів доречно застосувати, коли предмет чи явище, про які йдеться, відомі дітям. Для таких висловлювань придатні теми про Міжнародний жіночий день, про Перше травня. Приводом для застосування вільних висловлювань можуть стати й інші теми. Наприклад, четвер­токласники багато читали і чули про космонавтів, про спіль­ні польоти в космос радянських і зарубіжних космонавтів, А що їм відомо про жінок-космонавтів? Може, хтось роз­каже про В. Терешкову і С, Савицьку? Це й буде підготов­кою до читання вірша М. Терещенка «Дівочий усміх в небі».

Окреме місце у підготовці дітей до слухання нового тексту посідають спогади про те, з чим довелося зустрітися під час екскурсій у природу, до зоопарку, у музей тощо. Щоб бачене учнями стало вчителеві в пригоді при вивченні відповідної теми, під час екскурсій необхідно націлювати дітей на спостереження, привертати їхню увагу до того, що збагатить пам’ять, розширить їхні знання. Велику роль у досягненні мети екскурсій і походів відіграє зацікавленість учителя. Він повинен уміти дивуватися, захоплюватися баченим. Це позитивно впливає на учнів.

Як відомо, діти запам'ятовують те, що викликає у них сильні емоції, їх треба певною мірою програмувати. Інакше у дітей можуть залишитися свої власні враження. Один з учителів розповідав про те, як четвертокласники сприйняли розповідь екскурсовода у музеї М. Коцюбинського. Коли вчитель запитав, про які твори йшлося у музеї, вони на­звали лише одне оповідання «Ялинка». Виявилося, що на них сильне враження справила ілюстрація до оповідання: за Васильком женуться голодні вовки,

У підготовці до читання словникова робота здійсню­ється лише в одній формі — поясненні нових для дітей слів. Справді, учневі 2 класу стане незрозумілою розповідь про прапор Перемоги, якщо для них загадкою залишуться слова «рейхстаг», «символ», «фашизм». Тож перш ніж читати твір С. Алексєєва «Прапор Перемоги», слід пояснити смисл кож­ного із слів. Можливо, не завадить дати тлумачення російсь­кого слова «рибалка» і українського «рибалка», щоб діти не змішували, а розрізняли їх значення.

Мета лінгвістичних ігор — зацікавити дітей образністю мови, підготувати їх до емоційного сприймання тексту. Лінгвістична гра застосовується лише при підготовці до читання художніх творів, зокрема віршів. Так, перед читан­ням вірша В. Грінчака «Білі печі» доречно запропонувати дітям пограти у відгадування. Один учень виходить з класу, а клас придумує назву предмета для відгадки. Учень пови­нен відгадати його назву через порівняння, які пропону­ватимуть йому однокласники. Наприклад, діти домовляють­ся про те, щоб їхній товариш здогадався, що вони загадали «кавун». Клас дає такі порівняння: круглий, як м'яч; солод­кий, як цукор; смугастий, наче зебра. Учень легко відгадує. Учитель запитує: «Чому ти здогадався, що це кавун?». Учень: «Бо він схожий на м'яч, смачний, як цукор, і має смужки, наче у зебри». Учитель: «Значить, за подібністю речі до іншого предмета її можна називати іншим словом. Чому ми говоримо «Золота осінь»? Учні: «Бо восени листя схоже на золото». Учитель: «Ви, мабуть, чули словосполу­чення «срібний птах». Що це?» Учні:, «Літак». Учитель: «Подумайте, чи не чули ви, як кажуть: «З приходом зими земля покривається білим килимом, а на деревах і хатах — білі шапки». Про які білі килими і білі шапки йдеться?» Учні: «Про сніг». Учитель: «Так, про сніг. Але білими шап­ками вкриваються дерева і навесні. Сьогодні ми прочитаємо вірш В. Грінчака «Білі ночі».

На цьому етапі уроку вчитель дістає змогу використати наочність. Методика рекомендує демонструвати дітям порт­рети письменників, історичних осіб, героїв воєн, репро­дукції картин. Можливі й інші варіанти наочності, зокрема музичний супровід, демонстрація діафільмів.

Однак етап підготовки класу до читання не обов'язковий для кожного уроку читання. Якщо урок є продовженням теми, то немає потреби проводити розгорнуту бесіду чи розповідь, а досить лише послатися на те, про що минулого разу почали читати.

Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного

Твір читається повністю для створення у слухача ці­лісності сприймання. Ця вимога має особливе значення при читанні художніх творів. На основі… Первинне сприймання твору піддається перевірці запитанням які можуть бути… Щоб не перевтомлювати учнів, не слід захоплюватися великою кількістю запитань.

Робота над перечитуванням тексту

Повторне прочитування уривків обов'язково супрово­джується бесідою, мета якої спонукати учнів до роздумів. Досягається це різними прийомами, в першу… Аналіз частин окремих творів дозволяє працювати над встановленням головної… І відповіді на запитання, і спроби сформулювати ідею частини сприяють розвиткові мовлення учнів, адже учень «змушений…

Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу

Увагу учнів, наприклад, можна привернути до будови вірша В. Бичка «Літо, до побачення». Вірш складається з трьох строф, кожна з яких починається… Запровадженню цілісного аналізу сприятиме розкрит­тя «секретів» деяких… Без цілісного аналізу не можна уявити працю над віршо­ваними творами. Так, у розкритті художнього зображення осені, до…

Навчання складати план прочитуваного

Не всякий твір можна і слід використовувати для нав­чання складати план, і не до всякого твору необхідно вима­гати створення плану. Цей етап… Навчання учнів складати план слід ґрунтувати на умінні поділити твір на… Роботу над малюнковим планом можна проводити по-різному. Ось кілька її варіантів. Перший: учитель звер­гає увагу до…

Переказ прочитаного

По-перше, як форма навчання переказ має освітнє й виховне значення. Якщо учень успішно справляється з переказуванням тексту, значить, він засвоїв… По-друге, ця форма навчання має невичерпні можливості для роботи над розвитком… По-третє, в процесі переказу вчитель дістає можливість прослідкувати за тим, як діти володіють такими якостями усного…

Проведення узагальнюючої бесіди, встановлення ідейного змісту твору

Узагальнююча, або підсумкова, бесіда проводиться на завершення всієї попередньої роботи і спрямо­вана на виявлення ідеї твору та з'ясування авторського задуму.

Шаблону в організації цього етапу уроку не повинно бути. Порядок заключної бесіди визначається або будовою, або жанром твору. Наприклад, у кінці оповідання О. Паркоменка «Завтра новосілля» автор не вказує, що ж порадила вчителька Грицеві, покидаючи приміщення старої школи, залишити в ній. У тексті ставиться запитання: «Невже ж Гриць такий зразковий, що йому нічого позбутися при пере­ході до нової школи?» Це означає, що учні самі мають вис­ловитись з приводу поведінки Гриця, а значить, засудити його неуважність і дати пораду для виправлення недоліку. Таким є задум автора. Якщо учні розкриють його, мета уроку досягнута: діти зрозуміли зміст твору, його спрямованість і висловили своє ставлення до описуваних подій.

К. Калчев, автор оповідання «Кому дісталось зайчат­ко», наголошує на тому, що скромність — позитивна риса, яку поважають дорослі. Щоб дійти такого висновку, треба відповісти на запитання: кому дісталося зайчатко? Це за­питання міститься у заголовку. Відповідь на нього і обґрунтування цієї відповіді становлять ту думку, яку автор передає своїм читачам. Отже, розгляд причин, чому саме Свєтлі дісталось зайчатко, становить основу підсумкової бесіди, яка забезпечить висловлення морального висновку про цінність такої риси вихованої людини, як скромність.

Заключну бесіду не слід розтягувати, адже і зміст, і послідовність викладу, і художнє втілення головних думок частим пули з'ясовані. Залишається лише кількома узагальненими запитаннями підвести учнів до відповіді, яка й формулюватиме ідейний зміст твору. Необхідно, щоб питання були цікавими, пізнавально-проблемними, збуджували думку й пам'ять учнів, допомагали побачити нове, не помічене. Так, на завершення аналізу оповідання В. Кави? «Чого усміхалися шибки» можна запропонувати дітям запитання «Яку допомогу подавали хлопці дядькові Степану?», «А чому ж він на завершення роботи ска­зав: «От ми, так ми»?» А для визначення головної думки твору можна поставити запитання: «Можливо для цього оповідання підійде вислів: «Будь-яка робота цінна, якщо вона корисна»?»

Після прочитання твору Д. Ткача «Вчителька» буде доречно поцікавитись, чи зрозуміли учні, чому до Оксани Семенівни прийшов ставний льотчик з букетом квітів і чо­му вони згадували, хто ким став. Відповіді на ці запитан­ня розкривають перед учнями «секрет» професії вчителя, який дає людям путівку в життя.

Хід заключної бесіди визначається жанром твору. Так, на завершення роботи над байкою залишається аналіз її моралі, ідея ліричного твору виводиться з розбору худож­ніх засобів.

Істотним для завершення роботи над твором є заключ­не слово вчителя. Підводячи підсумки, він повинен наго­лосити на тому, про що нове сьогодні вони дізнались, що їм слід узяти на озброєння і проти чого необхідно боротися.

Лекція № 7(2 години)

Методика опрацювання художнього оповідання, казки, байки, науково-популярної статті.

План лекції.

1. Основні етапи процесу роботи над художнім твором (повторення).

2. Методика читання байок:

- уявлення про байку як літературний жанр;

- методика роботи над художнім образами байки;

- розкриття алегорії байки; мораль байки;

- форми роботи під час вивчення байки.

3. Методика опрацювання науково-публіцистичних статей:
- пізнавальне значення статей, нарисів;

- особливості методичних прийомів у роботі з нарисами і статтями.

 

Особливості вивчення творів різних жанрів

Методика опрацювання оповідань

Словесне змалювання виявляється у тому, що в опові­данні читач знаходить опис зовнішності героя, його поведін­ки. Завдяки цьому створюється загальне… У художньому творі справді художньо змальовано кар­тини. Навколишня природа… Оповідання, представлені в читанках для 2—4 класів, умовно поділяються на дві групи: оповідання, у яких діють люди, та…

Особливості роботи над казкою

У методичних посібниках засуджується намагання окре­мих класоводів зводити характеристику казки до вказівки, що, мовляв, казкові події видумані. Для… У процесі такої зацікавленої роботи дітей над казкою створюються сприятливі… Діти усвідомлюють, що в житті вовк і лисиця не дружать, а в казці вони — нерозлучні друзі. Це й переконує в тому, що…

Особливості роботи над байкою

Як і казка, байка захоплює мальовничим зображенням дійових осіб, зокрема тварин, птахів, риб. У дітей особливе ставлення до них: вони їх люблять у… Від казок байки відрізняються тим, що вони переважно віршовані. Успішній роботі над байкою допоможуть притаманні цьому жанру картинність описів, влучність виразів, образні…

Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями

Переважна більшість статей характеризується тим, що в них виклад життєвих даних базується на основі роз­гортання сюжету, в якому діють люди.… У роботі над статтями необхідно враховувати специфіку викладу.. Насиченість… Насамперед, урахування змісту матеріалу, щоб пра­вильно обрати форму підготовки дітей до сприймання тек­сту. В одних…

Методика опрацювання поетичних творів. Структура уроків читання.

План лекції.

1. Прийоми роботи над епічними і ліричними віршами.

2. Робота над виражальними засобами поезій.

3. Структура уроків читання.

 

Особливості роботи над віршем

Так, епічним віршам властивий сюжет, говорячи іншими словами, розвиток подій. До сюжетних відносяться, зокрема, вірші «Помагай» П. Воронька,… Наявністю розвитку подій, в центрі яких діють особи, епічні вірші подібні до… Працюючи над віршем, не слід забувати, що об'єкт аналізу — поетичний твір. У нього особлива форма, що зумовлює…

Уроки узагальнення знань

Завдання уроків узагальнення знань

Як і кожен урок рідної мови в початкових класах, уза­гальнюючі уроки покликані сприяти розвитку мовлення молодших школярів. Для цього є всі… Узагальнюючі уроки вводяться протягом роботи над читанками. В усіх класах до… Автори читанок вводять і такі запитання та завдання, які спонукають дітей до роздумів, зіставлень. У кінці теми «У…

Підготовка до узагальнюючого уроку і його проведення

До такого типу уроку вчитель готується заздалегідь: визначає мету і зміст уроку, накреслює план його проведення, продумує систему застосування наочності, визначає обсяг і характер завдань, які він дасть учням.

Ще розпочинаючи вивчення розділу, вчитель інформує учнів про те, що по завершенні теми буде проведено узагальнюючий урок. Тема узагальнюючого уроку може збігатися з назвою розділу, який діти починають вивчати, наприклад, «У труді зростаємо». Класовод вправі запропонувати свій девіз, за яким опрацьовуватиметься розділ. Так, приступаючи до вивчення розділу «У час великих випробувань», він націлює четвертокласників на те, що узагальнюючий урок проводитиметься під гаслом «Ніхто не забутий, ніщо не забуте».

На одному з перших уроків з відповідної теми вчитель дає дітям завдання: прочитати додаткову літературу, дібрати ілюстрації, підготувати малюнки, вироби з пластилі­ну, вивчити напам'ять, вірші, уривки з творів, прислів'я, загадки. Певна річ, що кількість і спрямування цих зав­дань диктуються темою узагальнюючого уроку. Доцільно давати учням диференційовані завдання: для всього класу, для групи учнів й індивідуальні.

У процесі роботи над розділом здійснюються екскурсій ведуться, спостереження за певними об'єктами, складають­ся словнички. Увесь зібраний такими способами матеріал неодмінно слід ввести в тканину узагальнюючого уроку. Щоб узагальнюючий урок став уроком узагальнення, необхідно на ньому виставити все, що діти виготовили протягом усього часу роботи над розділом. Це має велике виховне значення і спонукає дітей до спогадів.

Узагальнюючий урок будується не за такою схемою, як урок пояснення нового матеріалу. У ньому немає пе­ревірки домашнього завдання за попередньою темою. До­машнє завдання на цьому уроці — це все підготовлене до цього уроку. З плану уроку випадає і пояснення нового матеріалу, не відомий учням текст не читається, а значить, випускається і робота над його частинами. Основна частина узагальнюючого уроку — повторення й узагальнення опрацьованого. Перед цим лише називаються тема уроку і план його проведення. У кінці учні почують висновок учителя (що нового вони дізналися) і оцінку їх підготовки.

Хід основної частини уроків може і повинен бути різ­номанітним у кожному випадку їх проведення. Слід прагнути до того, щоб такий урок відкривав дітям щось нове, заохочував їх до читання книжок.

Методика рекомендує кілька видів роботи на узагаль­нюючих уроках, які ефективно застосовуються у сучасній школі.

1. Повторювальне-узагальнюючі бесіди. У ході таких бесід діти перелічують твори, присвячені тим чи іншим подіям чи відповідають певній темі, читають уривки з творів для підтвердження характеристик героїв тощо. На кож­ному уроці бесіда має закінчитися узагальненням, оцінкою прочитаного.

2. Переказування. Відповідно до теми уроку застосо­вуються різного типу перекази: вибіркові, повні (із залу­ченням учнів усього класу), які обов'язково слід заверши­ти узагальненням, формулюванням ідеї розглядуваної теми.

3. Різні види читання за книгою і напам'ять. При цьому уривки повинні добиратися цілеспрямовано; на основі їх виводиться головна думка теми узагальнюючого уроку.

4. Вікторини. Запитання «З якого твору уривок?» від­криває можливості для зіставлень і порівнянь, для знаход­ження причинових зв'язків між описуваними епізодами.

5. Розповіді учнів про виготовлені ними речі, про те, що намальовано на картинах-репродукціях, ілюстраціях у книгах. В усіх випадках учитель підводить підсумки уроку.

Робота над загадками, прислів'ями і скоромовками

Загадки, прислів'я, скоромовки урізноманітнюють при­йоми навчальної роботи. Вони вносять до навчального про­цесу елементи гри, що психологічно… Ще в дошкільному віці діти ознайомлюються із загад­ками і скоромовками. Тому… Розкрити таку властивість прислів'я можна на багатьох прикладах. Так, серед «Казок народів нашої країни» є…

Облік навичок читання

У 1 (трирічної школи) і 2 (у чотирирічній школі) класах учитель пильнує за тим, як учні набувають навичок яко­стей читання. Тому в схемі обліку слід… У 3 і 4 класах поряд з об лікуванням якостей читання контролю мають… Систематичний облік стану навичок читання дасть можливість учителеві зорієнтуватися в тому, які труди прогалини у…

Уроки позакласного читання в початкових класах. Уроки зустрічі з книжкою.

 

Підсумковий етап.

Мета уроків позакласного читання на підсумковому етапі (4(3) кл.) - продовжувати формувати навички та потребу самостійно і свідомо вибирати і… У відповідності з цією метою мають бути розв 'язані такі завдання: • допомогти учням відтворити попередні читацькі уміння;

Бібліотечні уроки (повідомлення творчої групи).

Чому з'явились бібліотечні уроки? Проблема дитячого читання багатоаспектна. Учителі початкових класів розуміють, що від них значною мірою залежить, чи стануть їх вихованці активними читачами, полюблять книжку, чи залишаться байдужими до літератури. Педагоги переконані, що бібліотека з її великим фондом літератури, довідково-бібліографічним апаратом допомагає виховувати в учнів потребу самостійно читати, розширює читацькі інтереси. Важливо сформувати у молодших школярів ставлення до бібліотеки як до невичерпного джерела інформації, фундаменту освіти і самоосвіти, осередку, де можна не лише поповнити знання, але й поспілкуватися чи посперечатися з однодумцями.

Ці завдання допомагають розв'язувати бібліотечні уроки.

Перегляд відеозапису фрагменту уроку позакласного читання (Робота з дитячою періодикою, аналіз).

Робота з виставкою дитячих газет, журналів.

ВИСНОВО ВИСНОВОК:таким чином, ми розглянули етапи уроків позакласного читання з огляду на сучасного школяра, розглянули типи уроків позакласного читання, завдання уроків позакласного читання, їх структуру; визначили основні вимоги до знань і вмінь учнів на кінець кожного року навчання.

Робота студентів з опорними конспектами.

Перегляд фрагменту уроку позакласного читання, підготовленого студентами 32 групи (обговорення).

Повідомлення про дослідницьку роботу студентів.

Протягом навчального року на 111 курсі студенти виконують дослідницьку роботу, пишучи курсові роботи з методики навчання української мови. Як проходить ця робота? Що вже зроблено? (Повідомлення).

8. Огляд куточків позакласного читання,
конкурс створених власноручно дитячих
книжок(кожна творча група презентує
своє видання).

Огляд списків рекомендованої літератури з позакласного читання для кожного етапу

(ВишневськаВ., Крива Т., ФесюкВ.)

Конкурс на кращу дитячу книгу, створену кожною творчою групою.

IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.

1. Якого типу урок проведено? 2. Знання якої теми ми узагальнили , розширили, систематизували? 3. То що ж повинні знати студенти, завершивши вивчення цієї теми?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. Повторити теоретичний матеріал.

2. Скласти конспекти (за опорними схемами).

3. Підготовити фрагмент нетрадиційного уроку
позакласного читання.

 

Структура уроку позакласного читання

(Період навчання грамоти 15-20 хв. щотижня) 1. Коротка вступна бесіда (2-3 хв.) 2. Виразне читання твору вчителя (3-5 хв.)

Уроки зустрічі з книжкою

Основою літературних занять е насамперед читання і вивчення художніх творів. Та вихова­ти школяра допитливим і вдумливим читачем не так просто.… Проблема позакласного читання — одна з найважливіших і найскладніших у… У молодших класах згідно з літературним матеріалом варто виділити такі типи уроків по­закласного читання: тематичні,…

Лінгвістична основа методики навчання молодших школярів рідної мови з урахуванням взаємозв'язку всіх її аспектів.

План лекції.

1. Значення і завдання основ фонетики і графіки, орфографії, морфемної будови слова, граматики, лексикології.

2. Сучасні методи, прийоми вивчення мови в початкових класах.

3. Вивчення мовних явищ на основі зв'язного тексту. Реалізація
культурологічної лінії програми.

4. Методика формування граматичних понять.

5. Типи і структура уроків рідної мови в початкових класах.

6. сучасні вимоги до уроків рідної мови.

 

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ГРАМАТИКИ І ЛЕКСИКИ

У початкових класах вивчається матеріал, який є ба­зовим для свідомого оволодіння мовою в середніх кла­сах. Так, за час навчання в 1—4 класах учні… Матеріал розташований у порядку наростаючої склад­ності. Наприклад, у період… У наступних класах діти будуть вивчати такі частини мови, як іменник, прикметник, займенник, дієслово, та граматичні…

МЕТОДИ НАВЧАННЯ ГРАМАТИКИ

Радянська школа приділяє велику увагу ідеям роз­виваючого навчання, які знайшли своє відображення у прагненні вчителів до активізації пізнавальної діяльності школярів, а отже, до використання таких методів, які дають змогу проникнути в саму суть пізнавального процесу. Такими є евристичний, частково-проблемний та проблемний методи. Вони не виключають можливості використання й інших методів, зокрема пояснювально-ілюстративного й репродуктивного. При вивченні гра­матики можливе різне співвідношення методів навчання, а також різні прийоми реалізації їх.

Найпоширеніші прийоми, які використовує вчитель на уроках граматики, такі: а) повідомлення (розповідь) учителя, б) бесіда, в) спостереження за мовним матеріалом, г) граматичний розбір, д) робота з підручником.

Нижче розглядається кожен із методів вивчення гра­матики і найефективніші прийоми використання їх.

Евристичний метод

Головним прийомом роботи, що лежить в основі ев­ристичного методу, є евристична бесіда. Нею користуються тоді, коли в учнів є попередні знання,… Перш ніж користуватися евристичною бесідою, учитель повинен визначити, які… Пошукова діяльність учнів на уроці здійснюється за кількома етапами. На першому етапі відбувається ак­туалізація…

Проблемний метод

Головними прийомами, що лежать в основі проблем­ного методу, є спостереження за мовним матеріалом, яке викликає проблемну ситуацію, та евристична… Створення проблемної ситуації — одне з найважливі­ших питань у теорії і… Поштовхом до пошуків шляхів виходу з проблемної ситуації є суперечливість між відомим і невідомим.

Частково-проблемний метод

В основі цього методу лежать такі прийоми, як евристич­на бесіда, робота з підручником, граматичний розбір. Наприклад, учні усвідомили, що підметом у реченні є слово, яке відповідає на…

Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи

Для того щоб одержані учнями на уроках граматики знання перетворилися на уміння і навички, вони повин­ні бути багато разів повторені, репродуковані.… У таких завданнях, як правило, точно вказується по­рядок дій, які повинні… Виконання таких завдань передбачає автоматизацію нави­чок визначення закінчень.

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНИХ ПОНЯТЬ

Граматичні поняття можна засвоїти, спираючись тіль­ки на логічну роботу мислення. Для того щоб граматичне поняття було свідомо засвоєне, учнів… Як і будь-який процес пізнання, засвоєння граматич­них понять відбувається у… Так, у початкових класах учні вивчають морфемну будову слова, частини мови, речення. У зв'язку з цим засвоюють поняття…

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ФОНЕТИКИ І ГРАФІКИ

Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків

спостереження за зміною значення слова залежно від зміни того чи іншого звука (лис — ліс, ніч — піч), послі­довно називають звуки в слові,… Ці уміння є основою для успішного засвоєння розді­лу «Звуки і букви» у 1—2… спосіб вимови (при вимові голосних повітря вільно ви­ходить через ротову порожнину, при вимові приголосних — натрапляє…

Я ю є ї

Під час вивчення теми «Голосні звуки і позначення їх буквами» важливо запобігти помилкам, які є наслідком змішування звуків і букв. Так, досить… По-перше, слід пам'ятати, що буква аж ніяк не може впливати на м'якість звука,… Таким чином, м'якість звука не залежить від букви, яка його позначає, а навпаки — вживання тієї чи іншої букви…

Звуковий і звукобуквений аналізи, методика їх проведення

Слід чітко розрізняти ці два прийоми. Звуковий аналіз проводиться лише на рівні звуків — діти сприймають на слух вимовлене вчителем слово, самі… Звукобуквений аналіз слід також проводити з словами, сприйнятими на слух, а… Якщо під час звукового аналізу учні займаються вста­новленням складової і звукової будови слова, то під час…

Формування а учнів уявлень про мову і мовлення.

Робота над розділом "Текст".

План лекції.

1. Вимоги програми у формуванні уявлень про мову і мовлення.

2. Основні методи і прийоми формування елементарних уявлень про
мову і мовлення.

3. Методика формування в учнів уявлень про текст:

а) ознаки тексту;

б) типи зв'язних висловлювань (розповідь, опис, міркування);

в) структура текстів;

г) засоби між фразової єдності.

Формування уявлень про мову і мовлення

Наведені відомості учні мають не заучувати, а засвою­вати у процесі навчання. У результаті повинно виробитись свідоме ставлення до власних усних і… Навчальний матеріал на уроці не може бути просто викладений вчителем — таку… Вже в 2 класі учні дізнаються про суспільну природу мови — її створили люди для потреб спілкування в умовах спільної…

Формування уявлень про текст

Текстом може бути й одне речення, якщо воно становить окремий елемент мовної комунікації. Такими є заклики (Хай буде мир на всій планеті!),… Частини тексту — речення і складні синтаксичні ці­лі — пов'язуються між собою… У початкових класах предметом спостережень і лін­гвістичного аналізу є невеликі зв'язні тексти або їх час­тини, що…

Урок у 3 класі

Мета: Закріпити уявлення учнів про засоби зв'язку між речен­нями у тексті. Поглибити знання про будову тексту: наявність у ньо­му зв'язаних за… Зміст уроку I.Перевірка домашнього завдання.

Методика опрацювання елементів лексики

Лінгводидактичні основи методики роботи над словом

Щоб успішно розв'язати ці завдання, вчитель повинен сам добре знати словникову систему мови і ті процеси, які в ній відбуваються. Лінгводидактичною… У початкових класах лексика як самостійний розділ науки про мову не… Знання, яких набувають учні, мають стати лише ос­новою для подальшого удосконалення засобів вираження думок в усному і…

Робота над засвоєнням лексичного значення слова

Завдання вчителя у проведенні словникової роботи по­лягає в тому, щоб школярі правильно сприйняли незна­йоме слово в тексті, зрозуміли це слово з… У сучасній методиці існує кілька способів і прийомів пояснення значення слів,… Слова з предметним значенням можна пояснити, ска­жімо, прийомом демонстрації макета чи малюнка, а слова з абстрактним…

Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією

— розрізняти пряме і переносне значення слів; — уживати слова з переносним значенням у мовленні. Щоб упоратися з цими завданнями, вчитель має відвести вправам на спостереження за прямим і переносним значен­ням слів…

Робота над синонімами

— розрізняти в мовленні близькі за значенням слова; — добирати синоніми;  

Хто дід?

Ось там Завірюха санчатами їде, За нею Метелиця слідом мете, Хурделиця Хугу з собою веде,

Наша Батьківщина

б) Бесіда-аналіз прочитаного. — Які слова в розповіді про Батьківщину найчастіше повторюються? Що треба… в) Добір синонімів до слова Батьківщина (Вітчизна, країна).

Вивчення антонімів

За програмою 1—4 класів учні повинні навчитися зі­ставляти слова, протилежні за значенням, і розуміти їх, здійснювати спостереження за роллю… Для того щоб навчити дітей розрізняти антоніми і пра­вильно користуватися ними… У роботі з антонімами використовуються такі види вправ:

Види вправ з лексики й методика їх проведення

У процесі виконання лексичних вправ перед дітьми, з одного боку, розкривається багатство рідної мови, а з дру­гого — діти вчаться вживати ці слова у… У зв'язку з тим що теоретичний матеріал з розділу «Лек­сика», за винятком… Вправи з лексики можна класифікувати за такими кри­теріями:

Хто кричав?

А дружки й спитали: — Що, брат, боляче було, Коли зуби рвали?

Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова

Крім того, оволодіння умінням здійснювати морфемний аналіз слова закладає основи для формування повноцінних навичок правильного письма, адже… Засвоєння теми «Будова слова» впливає на виховання інтересу до уроків мови, на… Завдання вивчення морфемної будови слова в початко­вих класах полягає у формуванні в учнів понять: основа, закінчення,…

Вивчення основи слова і закінчення

— закінчення — це змінна частина слова; — закінчення служить для зв'язку слів у реченні; — закінчення стоїть у кінці слова.

Вивчення кореня слова

— слова з однаковим коренем називаються спорідне­ними, або однокореневими; — слова, близькі за значенням, але такі, що не мають спільної смислової… — слова можуть мати однакову звукову частину, але не вважаються одно кореневим й, бо у них різні корені (сми­слові…

Вивчення префікса

—префікси утворюють нові слова (внук — правнук) або слова з новими відтінками значень (гарний — прегарний); —префікс стоїть перед коренем. Значення префіксів найзручніше показати під час ви­вчення дієслів, тому що для цієї частини мови префіксаль­ний спосіб…

Вивчення суфікса

суфікс — це частина слова, з допомогою якої утворю­ються нові слова; суфікс — це частина слова, яка надає слову іншого смис­лового відтінку (вказує… суфікс завжди стоїть між коренем і закінченням, якщо ж у слові нульове закінчення, то суфікс стоїть після ко­реня; у…

Система роботи над іменником, прикметником, дієсловом.

План лекції.

1. Методика вивчення частин мови на основі зв'язного тексту.

2. Формування у молодших школярів уявлення про частини мови на
основі їх семантики, граматичних ознак і синтаксичної ролі.

3. Методика морфологічного розбору.

4. Орфограми, пов'язані з іменником, прикметником, дієсловом.

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЧАСТИН МОВИ

— ознайомлення учнів з такими самостійними части­нами мови, як іменник, прикметник, дієслово, числівник, особові займенники, прислівник і з… — усвідомлення того, що кожне слово є назвою предмета, ознаки чи дії і… — засвоєння форм словозміни передбачених програмою частин мови;

Система вивчення іменника

Вивчення іменника в початкових класах передбачає, по-перше, формування граматичного поняття про іменник, по-друге, формування навичок правопису… Лексичні і граматичні ознаки іменника досить складні, а тому вивчення цієї… Система роботи над вивченням теми «Іменник» має бути цілеспрямованим процесом, який передбачає певну послі­довність…

Формування загального поняття про іменник

— Що я тримаю? (Книгу.) — Що ви можете з нею зробити? (Розглянути, прочитати, покласти на стіл і… — Про що ця книга? (Мабуть, про тварин, бо на об­кладинці зображені тварини.)

Методика вивчення числа іменників

Поняття про однину і множину іменників формується послідовно. У 1—2 класах діти дістають уявлення про один і багато предметів, учаться добирати… Терміни однина/множина вводяться в 3 класі. Якщо в 1—2 класі учні лише… Під час вивчення числа іменників діти повинні зрозуміти:

Методика вивчення роду іменників

іменники бувають трьох родів: чоловічого, жіночого і середнього; для того щоб визначити рід іменників, слід поставити їх у формі однини; рід деяких іменників слід запам'ятати (собака — ч. р., путь — ж. р.).

Методика вивчення відмінювання іменників

О. М. Пєшковський, вказуючи на велику організуючу роль відмінків у мовленні, писав, що вони своїми формами «виражають відношення між нашими словами,… Внаслідок вивчення відмінювання іменників учні повин­ні усвідомити: — зміна іменників за відмінками служить для зв'язку їх з іншими словами;

Система вивчення прикметника

Завдання вивчення прикметника в І—4 класах поляга­ють у формуванні граматичного поняття «прикметник» як частини мови, що пов'язана з іменником, у… Вивчення прикметника здійснюється поступово. Система роботи над вивченням теми «Прикметник» — це цілеспрямований процес, який передбачає певну послі­довність в…

Формування загального поняття про прикметник

Одночасно з вирішенням цього завдання вчитель знайо­мить дітей із постановкою відповідних питань: олівець (який?) червоний, ялинка (я к а?) зелена,… Роботу над розмежуванням ознаки предмета і слова, що її називає, можна… — Чому ви не можете назвати ознаки предмета? (Не бачимо їх.)

Методика вивчення роду і числа прикметників

прикметники в однині змінюються за родами; рід прикметника залежить від іменника, з яким прикмет­ник пов'язаний; прикметники чоловічого роду відповідають на питання який? і мають закінчення -ий(-ій); прикметники жі­ночого роду…

Система вивчення дієслова

У 1 класі відбувається лише практичне ознайомлення з дієсловами. Учні називають слова, які відповідають на питання що робить? або що р о б л я т ь?… Під час вивчення теми «Дієслово» слід: — сформувати в учнів початкове уявлення про дієслово як частину мови;

Формування загального поняття про дієслово

дієслова — це слова, що називають дію; дієслова відповідають на питання що робить? що зробить? і под. Для того щоб учні наочно уявили, що дієслова назива­ють дію, можна запропонувати їм пригадати дії, які вони виконують,…

Методика вивчення числа і роду дієслів

ДІ€СЛОВО змінюється за числами; дієслова мають два числа — однину і множину; при зміні дієслова за числами змінюється його закін­чення, а смисл залишається… у реченні дієслово-присудок стоїть у тому ж числі, в яко­му й підмет-іменник (займенник).

Методика вивчення часових форм дієслів

дієслова змінюються за часами; дієслова мають три часи: теперішній, минулий і май­бутній; дієслова теперішнього часу називають дію, яка відбу­вається тоді, коли про неї говорять. Вони відповідають на питання…

Формування поняття про дієвідмінювання

дієслова те­перішнього й майбутнього часу змінюються за особами і числами; дієслова мають 1-шу, 2-гу і 3-тю особу однини і множини; існує два типи дієвідмін — І і II;

Система роботи над числівником, займенником, прислівником.

1. методика ознайомлення з числівником, займенником прислівником. 2. Прийоми пропедевтичного вивчення цих частин мови. 3. Орфограми, пов'язані з числівником, займенником, прислівником.

Вивчення числівника

Шкільний підручник передбачає ознайомлення учнів з кількісними і порядковими числівниками (без уживання термінів, орієнтуючись тільки на… Завдання вчителя полягає в тому, щоб за невеликий про­міжок часу (4 уроки): … досягти практичного усвідомлення школярами числів­ника як самостійної частини мови;

Вивчення прислівника

Завдання вчителя під час формування поняття «прислів­ник» полягає в тому, щоб: досягти практичного усвідомлення прислівника як лек­сико-граматичної групи… навчити розпізнавати прислівники серед відомих дітям частин мови;

Вивчення прийменника

У 3 і 4 класах учні знову повертаються до вивчення прий­менників з метою зіставлення їх із префіксами, на основі чого закріплюються навички… Головне завдання вчителя під час опрацювання прий­менника полягає у: — формуванні уміння виділяти прийменники з мовного потоку;

МОРФЕМНИЙ І МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБОРИ. МЕТОДИКА ЇХ ПРОВЕДЕННЯ

Морфемний розбір

Послідовність дій під час повного морфемного розбору слова визначається так: 1. Змінити слово і визначити закінчення та основу. 2. Дібрати 2—3 споріднених слова, виділити корінь.

Морфологічний розбір

Морфологічний розбір буває частковим і повним. Част­ковий розбір передбачає визначення якоїсь однієї чи кіль­кох відомих учням ознак. Наприклад,… Повний морфологічний розбір здійснюється в певному порядку. У 3 класі:

Види вправ, спрямованих на вироблення в учнів умінь та навичок з граматики.

План лекції. 1. Вправи як метод, що забезпечує глибше осмислення мовних знань, формування… 2. Види вправ:

Частини мови

  Називний відмінок Родовий відмінок дорога дороги куля кулі вежа … - проспостерігайте, в якому тексті прикметники та Інші частини мови вживаються… Лексика:

Клен цвіте. Клен цвів.

Калина цвіте. Калина цвіла.

Вишневе дерево цвіте. Вишневе дерево цвіло.

- порівняй префікси лівого і правого стовпчика, поясни їх правопис:

Скинути зварити

Спалахнути змішати

Схопити зчесати

- порівняй словосполучення іменників у правому і лівому стовпчиках: що в них
спільного? чим вони відрізняються? які сполучення іменників краще сприймаються на слух?

Учню Шевчуку учню Шевчукові, учневі Шевчуку

Брату Івану брату Іванові, братові Івану

учителю учителю Євгенові Петровичу,

Євгену Петровичу учителеві Євгену Петровичу.

- складання словосполучень і речень з поданих слів; - доповнити речення порівняннями: - прочитати текст, замінити підкреслені слова антонімами. Яку пору року буде тепер описано? (Поданий текст про пору…

Система роботи над елементами синтаксису та пунктуації

План лекції.

1. Методика розкриття синтаксичних понять.

2. Методика навчання учнів встановлювати смисловий і граматичний зв'язок між словами у реченні.

3. Система роботи щодо засвоєння елементів пунктуації.

4. Методика синтаксичного і пунктуаційного розборів у початковій школі.

Значення знань з синтаксису в початкових класах

Оскільки одиницею зв'язного мовлення є речення, то цілком зрозумілою є вимога програми працювати над його засвоєнням систематично, цілеспрямовано,… Вивчення в школі синтаксису, як і граматики взагалі, має на меті, по-перше,… У роботі над засвоєнням елементів синтаксису в по­чаткових класах можна виділити кілька напрямів, між якими існує…

Вироблення початкових уявлень про речення і його будову

Вчителеві слід пам'ятати, що правильні уявлення про речення та його будову сформуються лише тоді, коли учні глибоко усвідомлять кожну його ознаку. … На початковому етапі навчання молодші школярі схиль­ні вважати основними… Щоб учні усвідомили будову речення, вони повинні зрозуміти, що речення складається із слів. Однак не всі слова, які…

Формування поняття про речення

Спостереження готових зразків речень і активна ро­бота над створенням їх сприяють усвідомленому засво­єнню ознак речення як синтаксичної одиниці… 1. Поширте речення за запитаннями. Ось уже видніються (які?) гори. Їх вершини сягають (чого?).

Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією

У 2 класі учні засвоюють, що за метою висловлюван­ня є речення розповідні, питальні і спонукальні. Важли­во, щоб діти навчились їх розпізнавати не… Особливості інтонації найкраще ілюструвати на одному і тому самому реченні,… Слуховий і руховий аналізатори особливо активно пра­цюють тоді, коли учні самостійно складають або перебудо­вують…

Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення

Дослідники дитячого мовлення (О. М. Гвоздєв, М. Р. Львов, М. Л. Закожурникова, І. О. Синиця) вста­новили, що найбільше помилок діти припускаються… У початкових класах учні засвоюють лише одну з ознак словосполучення: слова у… Відрізняти сполучення підмета з присудком від інших сполучень слів (словосполучень) учням допоможуть фор­мулювання…

Вивчення однорідних членів речення

На уроках, відведених на формування самого поняття «однорідні члени речення», учні повинні засвоїти, що: 1) од­норідні члени відповідають на одне і те саме запитання і зв'язані з… 2) однорідними мо­жуть бути підмети, присудки і другорядні члени речення;

Ознайомлення зі складним реченням

Для аналізу варто добирати різні за будовою речення — складносурядні (Тихесенький вечір на землю спадає, і сон­це сідає в темнесенький гай. — В.… На уроці ознайомлення зі складним реченням учитель насамперед пропонує вправу… Молодші школярі працювали на ділянці.

Частини складного речення можна поєднувати за допомогою слів і, а, але, що, щоб, коли, коли б, де, який (яка, яке, які) та ін., Перед ними ставиться кома.

Школярі мають вчитися не тільки пізнавати складні ре­чення за кількістю граматичних основ, а й самостійно бу­дувати їх за поданим зразком, схемами, за змістом малюнка тощо. З цією метою можна пропонувати такі, наприклад, вправи:

1. Прочитай подані речення. Склади подібні речення самостійно. Підкресли у них граматичні основи.

Батька завжди радіють, кола їхні діти добре вчаться. Наступає осінь холодна, пташки відлітають у теплі краї.

2.Розглянь малюнок «Осінні роботи». Склади за його змістом кіль­ка складних речень.

Утворюючи речення за поданими зразками і схемами, учні практично засвоюють сполучники і сполучні слова, якими зв'язуються частини складного речення, набувають пунктуаційних навичок.

Робота зі складним реченням має проводитися не тіль­ки на спеціально відведених програмою уроках, а й на уро­ках вивчення інших тем, розвитку зв'язного мовлення. Вчи­тель не повинен залишати поза увагою складні речення, які потрапляють у поле зору при читанні текстів вправ або ре­чень, складених самими учнями.

При вивченні частин мови, повторенні в кінці чвер­ті або року треба пропонувати учням вправи на ана­ліз і побудову складних речень. Доцільними будуть, наприклад, такі завдання:

1.Поділіть складне речення на кілька окремих речень. Відшукайте у кожному з них головні члени. Назвіть, якими частинами мови во­ни виражені. Любить мене матуся, що я гарно вчуся, любить мене тато, що читаю я багато (М. Підгірянка). Минали роки, виростали у лісника
діти, розростався дубок, а лісник старів (В. Сухомлинський).

2.З'єднайте за змістом два речення у складне. Використайте для зв’язку сполучники (а, але, бо, хоч).

Надворі йшов дощ. Хлопці не переставали грати. Вони дуже люблять футбол.

3. Відшукайте помилки і виправте їх.

Будівельники говорять. Що їх будинки будуть жити вічно. Котик ходить тихо, а на лапках він має подушечки.

4. Серед поданих речень відшукайте складні.

Колишеться безкрає поле. Вітер гонить одну за одною колоскові хвилі, пурхають перепели. Ще мине тиждень, і почнуться жнива. Ми­кита сидить на сторожовій вишці і вдивляється у степ.

5. Поділіть текст на окремі речення. Врахуйте, що одне з них — складне. Розставте розділові знаки.

Олег виліз з-під човна коли злива прокотилася над Дніпром надворі було тихо над головою світили зорі на землю спустилася тепла ніч Олег взяв весла і сів у човен (За Д. Бедзиком).

Види вправ із синтаксису й пунктуації

Залежно від ступеня самостійності і пізнавальної актив­ності учнів вправи з реченням діляться на три групи: на основі зразка, конструктивні,… Вправи за зразком використовуються на різних етапах навчання. Суть їх у тому,… Перша книга учня — буквар — містить багато речень, різноманітних за будовою, за метою висловлювання, за інтонацією, з…

Розділ IV Методика вивчення розділу "Правопис".

 

Лекція № 18(2 години)

Орфографія як предмет вивчення

1. Орфографія як мовознавча наука. 2. Орфограма. Аналіз лінгвістичної природи орфограм. 3. Залежність методики від лінгвістичної природи написань.

Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму

Орфографія — це система правил правопису, тобто нормативного, обов'язкового для всіх написання слів. Граматика — наука про закономірності будови і… Орфографічне, або правописне, правило є узагальнен­ням, що стосується… У початкових класах учні засвоюють найголовніші пра­вила про передачу звуків буквами, правила переносу слів з рядка в…

Граматичний і антиграматичний напрями в методиці навчання орфографії

по-різному ставились до питання про роль граматики в на­вчанні орфографії. Основоположником і яскравим виразником граматичного напрямку у вітчизняній… Антиграматичний напрям в методиці навчання орфо­графії був започаткований у німецькій педагогіці. Там па­нівною…

Психологічна природа орфографічної навички

Що ж таке орфографічні уміння і навички? Яка їх пси­хологічна природа? У психологічній та методичній літературі о р ф о г р а фічними уміннями… Орфографічні уміння в міру їх автоматизації переходять у навички. Таким чином, орфографічна навичка — це…

Аналіз лінгвістичної природи написань

Зрозуміти принципи орфографії, на думку професора М. Р. Львова,— це значить побачити її систему і сприй­няти кожне окреме правило як частину… Відомо, що український правопис неоднорідний за своїм лінгвістичним… За фонетичним принципом пишуться слова, в яких написання кожної букви відповідає вимові і перевіряється нею.…

Залежність методики від лінгвістичної природи написань

У радянській методичній літературі загальноприйнятою є думка про те, що методика вивчення того чи іншого орфографічного мате­ріалу повинна відповідати його лінгвістичній природі, що не може бути якогось одного, універсального, методу, який би можна було застосувати до різних за своїм характером написань. Це положення підтверджується й результатами психологічних досліджень, проведених Л. Г. Айдаровою, Д. М. Богоявленським, С. Ф. Жуйковим та іншими з проблем психології формування орфографічних умінь і на­вичок.

Отже, у виборі методів і прийомів навчання правопису перш за все необхідно орієнтуватися на лінгвістичний ха­рактер написань, які вивчаються.

Вивчення фонетичних написань

Таке твердження, очевидно, є правильним лише у тому випадку, коли діти добре володіють нормами літературної вимови. Однак ми знаємо, що мовлення… Як один з найбільш дійових засобів навчання називає­ться звуковий і… Крім того, підкреслюється, що засвоєння фонетичних написань найтісніше пов'язане з культурою вимови і вза­галі з…

Вивчення морфологічних написань

Одним із ефективних засобів навчання, що сприяє за­своєнню морфологічних написань, є формування розумових дій за правилом. У зв'язку з цим ставиться… 1. Визнач наголос у слові. 2, Визнач корінь. 3. Чи є в корені ненаголошений е або и? Якщо є, то:

Вивчення семантичних написань

Д. М. Богоявленський, аналізуючи структуру орфогра­фічної навички під час вивчення семантичних написань, зазначає, що в її основі лежить найбільш…

Вивчення історичних написань

У програмі початкових класів слів, що пишуться за традицією, неба­гато. Вони в основному вивчаю­ться як словникові слова. Оскільки правопис їх не можна пояснити сучасними правилами, ос­новний спосіб їх засвоєння зводиться до запам'ятання графічного образу слів. Для цього слід активізувати зо­рові, слухові та кінестетичні аналізатори, а також мислительні дії, спрямовані на усвідомлення значення таких слів, невідповідності вимови окремих звуків і їх позна­чення.

В основі засвоєння таких слів лежать асоціації типу: слухо-артикуляційне сприйняття слова — семантико-зорове уявлення — письмова реакція. Ці асоціації формуються шляхом добору відповідних вправ.

Методика роботи над орфографічним правилом

Свідоме оволодіння орфографічним правилом буде не­можливе за відсутності в учнів належних фонетичних чи граматичних знань. Саме тому у підручниках… Завдання методики — роботу над правилами правопису провадити так, щоб… Кожне правило правопису містить інструкцію щодо на­писання. Залежно від змісту інструкції психологи, зокрема Д. М.…

Умови успішного формування орфографічних навичок

1. Розвиток усного мовлення. Працюючи над формуванням в учнів умінь і навичок, треба завжди мати на увазі, що в їх основі лежить мовленнєва… 2. Свідомість. Важливе значення для орфогра­фічне правильного письма має… 3. Розвиток уваги. Наочність. Однією з умов ефективного засвоєння будь-якого матеріалу, в тому числі й орфографічного,…

ОРФОГРАФІЧНІ ВПРАВИ

Системність вправ

Оскільки формування орфографічних навичок — дов­готривалий процес, на уроках багато уваги приділяється правописним вправам. За словами М. Р. Львова,… Однією з основних вимог, які ставляться до вправ, є їх систематичність. На думку відомого методиста Г. М. Приступи, система­тичність вправ забезпечується:

Види вправ

Списування — не механічне, а свідоме — один з найпоширеніших видів орфографічних вправ, спрямований на формування умінь запам'ятовувати графічні… Завдання цього виду вправ — навчити дітей списувати каліграфічне, грамотно,… Учнів слід привчати списувати за такою методикою:

Орфографічний розбір та його види

Під час засвоєння орфографічного матеріалу викорис­товують такі види орфографічного розбору, як фонетико-орфографічний і граматико-орфографічний. … Під час фонетико- і граматико-орфографічних розборів учні повинні виявити не… Зазначені види орфографічного розбору застосовуються під час попереджувальних і пояснювальних диктантів. Вони…

Словникова робота в процесі навчання орфографії

Вивчення орфографічного матеріалу нерозривно пов'язане з роботою над збагаченням і активізацією словникового запасу дітей. Це завдання виходить із психологічної закономірності: якщо учень слово зустрічає вперше, не знає його значення, не вміє правильно вимовляти, значить правильно не передасть його на письмі.

Програма з мови для чотирирічної школи вимагає уваги не лише до граматичного значення слова, а в першу чергу до лексичного. У зв'язку з цим учні вчаться добирати сино­німи і антоніми, розглядають багатозначні слова. Під час вивчення розділу «Будова слова» вчаться добирати спорід­нені, утворювати нові слова за допомогою суфіксів і префік­сів, розглядають значення та правопис таких слів. Ця ро­бота повинна не обмежуватись відповідними розділами підручника, а продовжуватись при вивченні кожної теми, в тому числі й орфографічної.

Словникова робота в процесі навчання орфографії має й інший напрямок — засвоєння правопису слів, що є слов­никовими. Написання таких слів переважно не можна по­яснити правилами сучасного правопису, тому що воно скла­лося історично, наприклад, написання букви и в слові криниця або е у слові пшениця. Доцільно застосовувати вправи, пов'язані з роботою над орфографічним словником.

До словникових у початкових класах віднесено і ряд слів на правила, які вивчаються у старших класах (напри­клад, деякі числівники, прислівники), слова іншомовного походження (аеродром, телеграф, метро та ін.). Роботу з такими словами слід починати із з'ясування значення. А щоб учні запам'ятовували їх правопис, слова доцільно включати у вправи, які виконуються на уроках, зокрема в словникові,слухові, зорові та зорово-слухові диктанти, ви­користовувати їх під час складання словосполучень і ре­чень, добирати при можливості синоніми і антоніми. На­приклад: вдень — ..., взимку — ..., ліворуч — .,., спере­ду — ... і т. д.

Цікавою є робота над мотивованим значенням або ети­мологією таких слів, звичайно, у випадках, коли це можли­во. Наприклад, учитель записує на дошці: юннат — це юний натураліст і пропонує подумати, як утворилось слово юннат і чому воно пишеться з двома н.

Цікавою є робота над класифікацію таких слів за різни­ми ознаками. Наприклад:

— Прочитайте слова і випишіть ті, які означають пору доби чи пору року; аеродром, будь ласка, ввечері, вдень, гвинтівка, взимку, влітку, вчора, гардероб, гектар, держава, ліворуч, праворуч. Або: з ряду слів виписати ті, які є анто­німами. Корисною може бути робота із загадками, відгадка­ми яких є слова із словника, читання ребусів, метаграм, кросвордів тощо.

Вимоги до уроків навчання орфографії

Формуючи знання, уміння і навички з орфографії, слід брати до уваги, що кожен урок, присвячений цьому завдан­ню, існує не сам по собі, а є певною… У зв'язку з визначеними в дидактиці типами і структу­рою уроків слід… У дидактиці для кожного типу уроків чітко визначена своя структура. Однак сьогодні загальноприйнятою є думка про…

Значення формування умінь літературної вимови

Однак, як відмічають дослідники, заняття з орфоепії ще не стали систематичними. Основна увага на уроках мови все ще зосереджується тільки на… Важливість формування літературної вимови посилю­ється в умовах територіальних… Так, у письмових роботах учнів північних областей України (Житомирській, Рівненській, Волинській, Черні­гівській та…

Особливості й умови становлення літературної вимови

Як зазначає О. В. Текучов, процес переходу учнів на користування літературним мовленням досить складний і проходить ряд умовних етапів: 1)виявлення того, що його мовлення, таке близьке й зрозуміле з дитинства,… 2)поступове осмислення особливостей нових для учнів фактів (вимови звуків і їх сполук, слів, граматичних форм);

Методика формування умінь літературної вимови

Шлях до оволодіння літературною вимовою, за О. В. Текучовим, лежить через виховання в учнів таких якостей: 1)загострений мовленнєвий слух, здатний уловлювати різницю у вимові близьких… 2)здатність фіксувати увагу на певних звуках, небез­печних з точки зору можливих помилок (наприклад, вимова [і] у…

Навчальні і контрольні диктанти.

1. Види диктантів. 2. Методика проведення різних видів диктантів. 3. Вимоги до текстів диктантів.

Типи орфографічних помилок, їх виправлення.

План лекції.

1. Типи орфографічних помилок у роботах 1-4 кл., їх причини,

2. Способи виправлення помилок у контрольних диктантах.

3. Норми оцінювання результатів диктантів.

4. Аналіз опрацювання помилок.

 

СПОСОБИ ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК У КОНТРОЛЬНИХ ДИКТАНТАХ

Систематичний контроль і перевірка якості виконання письмових робіт — важливий стимул розвитку грамотності і писемного мовлення учнів.

У 1 — 4 класах кожну учнівську роботу з української мови перевіряють та оцінюють.

Оцінки за класні та домашні роботи в класний журнал виставляють вибірково (для всіх учнів одночасно — тільки за окремі роботи), оцінки за контрольну, самостійну роботу — щоразу.

Потрібно щомісяця оцінювати якість ведення зошита учнем. Підсумкову оцінку за ведення зошита виставляють в окрему графу класного журналу та в зошиті з поміткою «За ведення зошита». Тематичний облік знань необов'язковий.

Усі контрольні письмові роботи, зокрема диктанти, перекази, твори, а також самостійні роботи навчального і контрольного характеру слід перевіряти до наступного уроку.

Перевірку слід закінчувати роботою над помилками (колективною чи самостійною).

Аналіз опрацювання помилок

Кожен вид помилок з мови потребує від учителя відповідного способу виправлення. Графічно неправильно написану літеру або цифру вчитель підкреслює і на полях… Помічену в слові помилку чи неправильно вжите слово вчитель перекреслює, а саме виправлення має зробити учень,…

Норми оцінювання результатів диктантів

У 2-му класі в І півріччі проводять самостійні та перевірні роботи — списування з рукописного і друкованого тексту. З II півріччя в 2-му класі та в… Контрольними роботами можуть бути: списування, диктант, фонетико-графічні,… Текст контрольного диктанту містить достатню кількість вивчених орфограм (близько 60% від загальної кількості слів).…

Орієнтовний обсяг письмових робіт з рідної мови

2-й клас. У І чверті — 15-20 слів, у II — 2—25 слів, у III чверті —30-35 слів, у ІV — до 40 слів. Диктант 2-й клас. У І - II чвертях — 15-25 слів, у III чверті — 35 слів, у ІV чверті — 36-40.

Розділ V Методика опрацювання розділу "Мовленнєва діяльність".

Лекція № 21(2 години)

Основні напрями роботи з мовленнєвою діяльністю. Аудіювання, його види. Методика проведення аудіювання.

План лекції.

1. наукові основи методики розвитку умінь здійснювати всі види мовленнєвої діяльності.

2. Основні напрями роботи з методики розвитку мовленнєвої діяльності учнів початкових класів:

а) познайомити учнів з усним і писемним, діалогічним і монологічним мовленням;

б) дати учням відомості про особливості висловлювань, обумовлених їх комунікативними завданнями, ситуацією спілкування;

в) розвивати уміння здійснювати всі види мовленнєвої діяльності.

3. Значення аудіювання для вироблення в учнів точного сприйняття і розуміння прослуханого.

4. Види аудіювання.

5. Вимоги до підготовки матеріалів для аудіювання.

6. Методика проведення аудіювання.

 

Аудіювання на уроках української мови

Відповідно до програми з рідної мови мов­леннєвий розвиток молодших школярів необхідно забезпечити у процесі формування й удосконалення усних і… Учителеві початкових класів необхідно знати механізм аудіювання, який… Зазначимо, що сприймання значень є поштовхом для розвитку більш глибинних процесів синтезу — "стискування"…

Наявність у тексті нових (незнайомих) слів.

3. Спосіб пред'явлення тексту.Звичайно текст для аудіювання подається з голосу вчителя або іншої осо­би (у супроводі жестів і міміки або без них), а… 4. Наявність (чи відсутність) зорових опор,які уточнюють зміст почутого.… 5. Одноразовість чи багаторазовість презентації.Неодноразове повторення тексту дає можливість уч­ням адаптуватися до…

Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання

1.Хорове опрацювання нових слів і словосполу­чень, які зустрічаються в тексті, пояснення їх зна­чення і запис на дошці. Бажано, щоб навіть для… 2. Введення учнів у ситуацію (формулювання за­дачі). Комунікативне завдання… 3.Процес слухання тексту І виконання завдання. Текст озвучує сам учитель або диктор (як диктор іноді може записуватись…

Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення

Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням

ü Розгорнуті відповіді на запитання. Наприклад: метод ПРЕС. Алгоритм розповіді- міркування. Я вважаю, я гадаю, на мою думку... (позиція). Тому що, оскільки, через те... (причина).

Добір синонімічного ряду.

Добір антонімів до слів.

Інсценізація казок.Казка допомагає дітям емоційно збагачувати образи, які вони відтворюють, відчути головну думку твору, вчить компонувати слова в… Виписування цікавих слів і виразів у зошит "Мовна скарбничка".Такий… Тема.Калина

Ігри

Гра — це один із основних видів діяльності дитини молодшого шкільного віку. Саме в ній виявляються й розвиваються різні сторони особистості, задовольняються різні інтелектуальні й емоційні потреби.

Наукові дослідження педагогів показали, що гра — це така діяльність, завдяки якій в психіці дитини відбуваються значні зміни, формуються основні психологічні якості. В процесі гри у дітей виробляються навички зосереджуватися, думати самостійно, розвивати увагу тощо. Захопившись грою, діти не відчувають, що вчаться: пізнають, запам'ятовують нове, розвивають творчість, фантазію.

"Конструювання букв і слів"

"Фонетичний годинник"

"Прочитати слова"

" Кружечки-братики"

"Знайди свою казку"

"Кросворди-загадки"

"Поле чудес"

"Будівельники"

"Ерудити" "Що? Де? Коли?"

Всі ці ігри дуже гарно описані у книзі І.М. Веремійчика "Граючись, вчимося".

"Мозаїка"

Для цієї гри потрібна магнітна дошка і букви з магнітами. На дошці діти викладають слова, словосполучення у вигляді геометричних фігур, ялинок, квітів, хатинок тощо.

"Цікаві слова"

На дошці чи таблиці написані слова: дід, рис, тік, Рим. Завдання: прочитати їх навпаки. Самому скласти подібні.

"Знайди імена дітей в складових таблицях"

Для цієї гри потрібно використовувати складові таблиці. Серед розмаїття складів діти вибирають такі, з яких складається їх ім'я, потім — ім'я сусіда за партою, далі - імена друзів тощо.

"Розірване речення"

У цій грі використовують деформовані речення. Наприклад:
1 5 2 4 3

Взимку носок деньок комарів як

Діти розташовують слово у потрібній логічній послідовності.

"Чарівні перетворення"

Для цієї гри використовують слова, в яких міняють букву чи склад. Ці слова змінюють своє лексичне значення. Наприклад:

нора — нога

ноша — наша

наша — Маша

"Екскурсія"

Вчитель заздалегідь готує таблички з написами: "ліс", "парк", "ремонт взуття", "театр", "зоопарк"... Діти створюють ситуацію і озвучують її.

"Якого кольору слова"

Вчитель піднімає табличку, на якій написане слово, і просить сказати, якого воно кольору. Для цієї гри потрібно використовувати слова, добре знайомі дітям. Наприклад: "сонце" — жовте, помаранчеве; "сніг" — білий, сірий; "трава" — зелена; "осінь" — жовта, червона.

Добираючи форми, методи та прийоми роботи для уроку розвитку зв'язного мовлення, вчитель повинен пам'ятати про те, що необхідно спонукати учнів думати, зіставляти, порівнювати, знаходити цікаве, придумувати, продовжувати, а головне — вчити користуватися українською мовою.

 

Перевірка аудіативних умінь у 4 класі здійснюється фронтально в кінці кожного семестру. Перевіряються вміння сприймати на спух незнайомий текст з одного прослуховування і розуміти:

— фактичний зміст;

— причинно-наслідкові зв'язки;

— основну думку висловлювання.

У 4 класі вчитель читає учням незнайомий текст, а потім пропонує тести, що складаються із 6 запитань з трьома варіантами відповідей.

Текст обсягом 320—400 слів має звучати протягом 3-4 хв.

Оцінювання. Якість розуміння сприйнятого на слух тексту (уривка) визначається за чотирма рівнями:

 

Клас	Рівень	Бали	Критерії оцінювання аудіативних умінь
	Початковий	1-3	Учень правильно вибрав відповіді лише на 1-2 запитання.
	Середній	4-6	Учень впорався із 3-4 запитаннями до тексту
	Достатній	7-9	Учень правильно виконав 5-6 тестових завдань.
	Високий	10-12	Учень правильно вибрав відповіді на 7-8 за­питань.

 

Лекція № 22(2 години)

Перекази, їх класифікація, методика проведення. Говоріння як вид мовленнєвої діяльності. Методика роботи над складанням діалогів.

План лекції.

1. Види вправ на виробленні уміння оперувати зв'язним мовленням.

2. Прийоми формування стилістичних умінь і навичок.

3. Перекази, їх класифікація.

4. Ефективні засоби підготовки до написання переказу.

5. Методика поетапної підготовки до написання переказів.

6. Говоріння, його види.

7. Ознайомлення з етикою мовленнєвої поведінки.

8. Робота над діалогом на уроках читання.

9. Типи речень-реплік у діалогах.

10. Види вправ на побудову діалогів;

Розвиток діалогічного мовлення у школярів на уроках української мови

Говоріння як вид мовленнєвої діяльності функціонує у двох формах — діалогічній і монологічній. Для правильної організації навчального процесу… Відомо, що обидві форми мовлення мають неод­накове поширення. Питома вага… Отже, діалог є основною, домінуючою, формою мовлення, і тому вже у практиці навчання ук­раїнської мови в початкових…

ДІАЛОГ

Перевірка сформованості діалогічного та монологічного (усного) мовлення здійснюється індивідуально і планується так, щоб кожен учень протягом семестру мав можливість виявити свої досягнення. На тому чи іншому уроці вчитель пропонує двом учням протягом 4-5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Бали (рівень) виставляються кожному учневі.

Рівень сформованості діалогічного мовлення перевіряється у 4 класі в пер­шому семестрі.

Перевіряються вміння: складати діалог на задану тему, використовувати формули мовленнєвого етикету (ввічливі слова, українські форми звертання тощо), дотримуватися правил спілкування (не перебивати співрозмовника, зацікавлено й доброзичливо вислуховувати його тощо) та норм літературної мови.

Матеріал для контрольного завдання. Побудувати діалог за словесно описаною вчителем мовленнєвою ситуацією, наприклад: "Уявіть собі, що ви прийшли в бібліотеку. Там є дуже багато книжок. Подумайте, про що б ви запитали бібліотекаря. Один з вас буде читачем, інший — бібліотекарем".

Обсяг діалогу — орієнтовно 5-6 реплік на кожного учасника, без урахування етикетних формул початку та кінця розмови.

 

Оцінювання.

Вміння вести діалог оцінюється за такими критеріями:

 

Клас

Рівень

Бали

Характеристика складених учнями діалогів

Початковий 1-3 Учень будує діалог, але робить довгі паузи, вислуховує лише окремі репліки співрозмовника, перебиває його, не завжди…

ТЕМИ ДЛЯ ДІАЛОГІВ

1. У книжковому магазині.

2. Розмова по телефону (Виклик лікаря).

3. Краплинка і травинка.

4. Мої канікули.

5. Знайомство.

6. Новорічне свято (Колядування, Вертеп).

7. В аптеці.

8. На прогулянці в парку.

9. На лижах (ковзанах, санках).

10. Подорож весняної краплини.

11. Зустріч із Феєю.

12. Бесіда з татом.

13.Метелик і квіточка.

14. Будяк і Троянда.

 

Лекція № 23 (2 година)

Робота над складанням зв'язних висловлювань. Твори, їх класифікація. Етапи процесу творення тексту. Критерії і норми оцінювання творчих робіт

План лекції.

1. Значення створення власних зв'язних висловлювань учнями
початкових класів.

2. Етапи процесу творення тексту.

3. Класифікація творів.

4. Взаємопов'язане навчання розповідям, описам і міркуванням на уроках розвитку мовлення.

5. Типи помилок у зв'язних висловлюваннях.

6. Методика роботи над помилками різних типів.

7. Методика ознайомлення з прийомами запобігання помилками у зв'язних письмових висловлюваннях учнів.

8. Критерії і форми оцінювання учнівських переказів і творів.

ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ ЗВ'ЯЗНИМ ВИСЛОВЛЮВАННЯМ

УМІННЯ ОРІЄНТУВАТИСЯ В УМОВАХ СПІЛКУВАННЯ

Мотивація мовлення. Типи мовленнєвих ситуацій.

Ситуація живого спілкування на уроці може виникнути лише тоді, коли вчитель і учні пройняті взаєморозумінням, радістю спільної праці. За таких умов… Стійкий інтерес до мовленнєвої творчості учителеві вдасться пробудити тоді,… Перші успіхи колективної творчості, уміння окремих учнів виразити себе словом народжують змагання. За одни­ми пробують…

Прийоми активізації мовленнєвої творчості

Ефективним прийомом формуван­ня уявлень про функції мовлення е зіставлення на одну й ту саму тему текстів художніх і наукових, розповідей, описів та міркувань. Порівнюючи висловлю­вання, у яких про те саме говориться по-різному, учні усвідомлюють, що тексти бувають різні у залежності від функції мовлення. Вони одержують орієнтири, як зна­ходити спосіб викладу думки, беручи до уваги обставини і мету спілкування.

УМІННЯ РОЗКРИВАТИ ТЕМУ І ОСНОВНУ ДУМКУ ВИСЛОВЛЮВАННЯ

Обрана учнем тема викликає уявлення, почуття, вима­гає їх композиційного оформлення, вираження певної точ­ки зору (головної думки). Тема, таким чином, є центром кристалізації авторського задуму. Особливої ваги слід надавати усвідомленню теми і основної думки. Учні мають навчитися визначати межі теми, розуміти, про що слід розповідати, висвітлюючи ту чи іншу тему, які факти до­бирати для її розкриття. Мають пізнати, що, будуючи текст, необхідно всі його компоненти — зміст, структуру, мовні засоби — підпорядковувати темі і основній думці, оскільки найістотнішими ознаками монологічного мовлен­ня є смислова єдність і зв'язність.

Організовуючи навчання, слід іти від спостережень за співвіднесеністю заголовка із змістом твору до форму­вання уявлень про смислову єдність і зв'язність як суттєві знаки будь-якого висловлювання, вироблення із опорою на ці знання умінь визначати і розкривати тему і основну думку тексту.

Спостереження за зв’язком між змістом тексту і заголовком

Співвідносити заголовок і зміст за твору діти вчаться на уроках грамоти. Їм пропонуються завдання: поділити оповідання, казку на ча­стини за поданими заголовками, придумати до серії картин заголовки; з даних заголовків дібрати найбільш вдалі; обґрунтувати, чому так названо оповідання.

На уроках позакласного читання відпрацьовуються уміння знаходити потрібну книгу, орієнтуватися у її змісті; користуючись заголовком, 3 цією метою пропонуються дидактичні ігри типу «Бібліотекар і читач». Від книги слід переходити до ознайомлення із дитячими журналами, га­зетами. Ставляться завдання: «Розгорніть газету (журнал). Прочитайте заголовки і скажіть, про що можна довідатися із цього номера газети (журналу)».

Виконання таких вправ привертає увагу дітей на зв'я­зок між змістом тексту і заголовком. У них складаються початкові уявлення про смислову єдність і зв'язність тексту.

Здобуті знання про ознаки тексту розширюються під час колективного аналізу, відновлення, редагування тек­стів і складання розповідей дітей про те, що відбулося у їхньому житті. Учні починають усвідомлювати що всі речення у тексті, об'єднані темою і основною думкою, розташовані у певній послідовності.

Пізнання цього. найголовнішого закону побудови тек­сту допомагає їм оволодіти уміннями співвідносити зміст твору із заголовком, орієнтуватися у межах теми, помічати логічні пропуски у змісті висловлювань.

Основним методом роботи з учнями є бесіда, у процес якої учитель включає вступне слово; вводить ілюстративну опору, конкретизуючи уявлення дітей. Пошукова діяль­ність активізується складанням словесних малюнків» інто­наційним виділенням найважливіших для вираження дум­ки слів, поданим планом, постановкою проблемних зав­дань.

Подаємо кілька вправ, які сприяють формуванню в учнів уявлень про текст і його суттєві ознаки — смислову єдність і зв'язність.

Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання

Мета цих вправ — виробити уміння усвідомлювати ме­жі та основну думку власного висловлювання, підпоряд­ковувати мовні засоби розкриттю свого… Отже, відомості з теорії монологічного мовлення застосовуються у процесі… Учні переконуються, що для висловлення думки часто буває недостатньо одного речення, особливо коли необхід­но довести…

Уміння збирати матеріал для висловлювання

Усвідомлення кожного слова у формулюванні теми, встановлення її меж, визначення свого ставлення до зоб­ражуваного — це та відправна точка, що спрямовує пошук фактів, які стосуються теми і підтверджують головну думку.

Збираючи необхідний матеріал для твору, автор помі­чає істотне, відкриває другорядне, що не відповідає заду­му. Це складне уміння. Воно включає ряд мислительних дій. Потребує чуттєвого досвіду, спостережливості.

Розвиток сприймання, мислення і мовлення у їх взаємозв’язку

«Вся справа у тому,— зауважує відомий методист М. О. Рибникова,— щоб відкрити очі, здивуватися знайо­мому, показати давно відоме і бачене з… Щоб навчити мистецтву бачити, необхідно організува­ти систему цілеспрямованих… Виховуючи культуру зору, учитель обирає найбільш плідний шлях — єдність аналізу і синтезу. Вчить у проце­сі…

Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю

Особлива роль у вихованні культури зору належить екскурсії. Добре продумана і організована екскурсія при­мусить говорити і писати кожного. Найголовніше — розробка екскурсійного плану. Пла­нуючи хід спостережень,… Відомо три екскурсійні плани, що передбачають три основні шляхи розгортання теми. Перший шлях — контраст, зміна…

Добір матеріалу за картиною

Картина — ефективний засіб прищеплення культури зору. «Якщо запропонувати дитині описати ліс, річку, ву­лицю, які вона бачить, дитина не зуміє цього… Тому вчитель має можливість, аналізуючи картину, зосере­дити увагу дітей на… Картина «...виправляє неправильний епітет, приводить у порядок неструнку фразу, вказує на пропуск якоїсь ча­стини;…

Добір матеріалу за текстом

На уроках рідної мови збиранню матеріалу навчаємо у зв'язку з проведенням усних і письмових пере­казів.

Тексти майстрів художнього слова є прекрасною шко­лою спостережень. Учитель постійно розкриває дітям жи­вописну роль слова у відтворенні подій, явищ, характерів героїв, навчає обґрунтовувати доцільність вжитих автором засобів виразності.

У процесі підготовки до переказу педагог насамперед пояснює спосіб «цільового» читання, за допомогою якого учні знаходять потрібний матеріал. Це І факти, і компози­ція, і мовні засоби, дібрані автором для втілення свого задуму. Одночасно навчає занотовувати найнеобхідніше для майбутнього переказу, колективно складати план і робочі матеріали.

УМІННЯ СИСТЕМАТИЗУВАТИ ЗІБРАНИЙ МАТЕРІАЛ

Зібраний матеріал на основі спостережень за дійсністю, картиною і текстом — це тільки фактична основа, на якій будується зв'язне висловлювання. Щоб… твору. Навчання способам систематизації матеріалу слід здійс­нювати на основі теоретичних відомостей про…

Формування уявлень про семантико-композиційну структуру тексту

Можна застосовувати різні варіанти розвитку уявлень про семантико-композиційну структуру тексту.

У процесі виконання вправ 1—4 діти спостерігають, як взаємодіють, впливають речення у тексті. Це допомагай їм осмислити закономірність втілення смислової єдності висловлювання у мовній формі. У них виробляються внут­рішні орієнтири, як саме домагатися послідовності, логічності у передачі власних вражень. Вони усвідомлюють,
що перше речення-зачин будується з урахуванням дальшо­го розвитку думки у висловлюванні, а ритмічне, послідовне розгортання думки від одного речення до другого забезпе­чується смисловою і лексичною наступністю.

Мовні засоби зв’язку речень у тексті

Дальшою сходинкою у роботі над зв'язністю висловлювання є спостереження за мовними зв’язками речень у тексті. Ставиться мета — навчити поєднувати два сусідні речення, використовувати перехід частки попереднього речення у наступне, знаходити лексичні способи зв'язку печень з огляду на тему і основну думку висловлю­вання. Доцільними тут є такі вправи, як аналіз, редагування, лінгвістичний експеримент, відновлення деформовано­го тексту, побудова висловлювання за опорними словами.

Слова, найважливіші для вираження думки

Робота над словами, найважливішими для висловлювання у тексті,— ефективний прийом у розкритті процесу формування думки. Навчаючи дітей інто­наційно виділяти найважливіші слова й будувати власне висловлювання за даними опорними словами, слід наочно показувати, що характеристиці теми (предмета) висловлю­вання підпорядковані всі мовні засоби твору. Однак смис­ловим каркасом тексту є найважливіші слова. Саме за допо­могою їх передається нове про предмет висловлювання (су­купність його ознак), комунікативна установка автора.

Найважливіші для вираження думки слова в усному мовленні виділяються логічним наголосом та логічними паузами, а у письмовому — за допомогою порядку слів і поєднанням відповідних синтаксичних конструкцій.

Виділення мікротем у власному висловлюванні. Складання плану

План відображає основні віхи викладу будь-якого тво­ру автором. Складання плану, а також користування ним під час оформлення усного і письмового… Вчити складати план — значить вчити аналізувати те­му, визначати свою точку… Важливо постановкою завдань зорієнтувати дітей передусім на головному у майбутньому висловлюванні, а потім роз'яснити,…

УМІННЯ ЗНАХОДИТИ ПОТРІБНІ МОВНІ ЗАСОБИ

У ВИСЛОВЛЮВАННЯХ РІЗНИК ВИДІВ

Вправи, спрямовані на збагачення мовлення лексико-і граматико-стилістичними засобами, передбачають: 1) оз­найомлення із суспільно-політичною,… Найпоширенішими серед цієї групи вправ є добір видо­вих понять до родового,… Постановка завдань вчить основному — оцінювати та добирати мовні засоби не ізольовано, а у контексті створю­ваного або…

Особливості роботи з розвитку зв'язного мовлення

Психолого-педагогічні дослідження дозволяють стверджувати, що до 6-7 років у дитини вже сформована готовність зв'язно говорити на задану тему, але… Починаючи з першого класу, учні здатні розуміти текст, бачити і визначати його… Підготовка до написання твору складається із розгалуженої системи вправ та завдань, які дозволяють навчити дитину…

Види творів

1. За джерелом добору матеріалу: пережите, побачене, почуте самими учнями; на матеріалі праці, екскурсії, спостережень, походів, ігор; на книжному… 2. За способом виконання — усні і письмові. 3. За ступенем самостійності — колективні, напівсамостійні, самостійні.

Аспекти роботи над зв'язним мовленням

Величезну роль у роботі над словниковим запасом дитини відіграє інсценізація казок (відома ще з початку XX сторіччя) на уроках читання. Цю роботу… Діти із задоволенням фантазують над продовженням художнього твору, додумують… Роботу з написання твору "Весняні квіти "вчитель проводить у декілька етапів.

Бесіда.

Виховуючи культуру мовлення, ми разом з вами не тільки привчаємо дітей постійно користуватися словами ввічливості, а й формуємо правильну вимову цих… Спостерігайте за тим, як ваші діти вітаються і прощаються, як звертаються до…

Рекомендації.

• Пограти з дітьми в Академію ввічливих наук (рольова гра). • Поблукати "Містом Ввічливих" (вулицями Привітних, Уважних,… Про ефективність проведеної роботи свідчитиме те, наскільки добре діти оволоділи ввічливими манерами спілкування; чи…

Особливості підготовчої роботи до написання твору

Створення емоційного фону до написання твору

Емоційно-образна підготовка учня до написання твору є одним із головних завдань кожного вчителя. 1. Емоційна насиченість змісту уроку передбачає добір обладнання, яке… 2. Невичерпним джерелом емоційності навчання є спілкування з природою. Тож екскурсії до лісу, у парк, в поле…

Збирання фактичного матеріалу

У методичній літературі прийнято поділяти дібрані для твору матеріали на дві групи: 1) ті, що узагальнюють та систематизують життєвий досвід самого учня: 2) ті, що узагальнюють та систематизують людський досвід.

Робота над лексикою

У лексичній роботі над твором вчителю потрібно намагатися використовувати всі можливості мовних засобів: порівнянь, епітетів, метафор, стилістичних… В художньому тексті слова і їх поєднання мають додаткове значення, утворюють… Найважливішою частиною лексичної роботи у ході написання учнями творів є робота з синонімами.Система практичних вправ…

Балакуни

Торохтійдопомагав: язиком дошки тесав. Метушився Пустомеля: — Скоро будуть стіни й стеля!

Робота з антонімами

Антоніми — це слова з протилежним значенням, які використовуються для підкреслення контрасту, яскравості образів у творі. Система практичних вправ з антонімами.

1) Добір антонімів до даного слова (використовується словник): ніжність —..., цікавий

— ... (Виконуючи такого роду вправи, діти намагаються підставити до слова з протилежним
значенням частку "не", тому потрібно скерувати учня на пошук вдалого слова).

2) Складання речень з парою антонімів.

3) Підбір антонімів до багатозначних слів, свіжий вітер — теплий вітер свіжа газета — стара газета свіжі яблука — сушені яблука

Робота з порівняннями

Цей вид роботи викликає в учнів початкових класів велику зацікавленість та інтерес. Потрібно пропонувати дітям слова, які вони можуть порівняти із знайомими їм предметами та явищами.

Тема.Написання твору "Мамина колискова ".

Відгадайте загадки і спробуйте описати матусю за допомогою порівнянь, використаних у них.

— Який струмочок повсякчас співає ніжно біля нас? (Мамин голос.) Голос порівнюється зі
струмком.

— Яке колосся золоте униз вершечками росте? (Мамині руки.) Руки порівнюються з колоссям.

— Які дві зірки знаєш ти, що завжди сяють з висоти? (Мамині очі.) Очі порівнюються із
зірками.

— А що широке, як земля, та не займа чужі поля? (Мамина душа.) Душа порівнюється із
землею-планетою.

Робота з фразеологічними зворотами

Діти використовують у своїх творах мало фразеологізмів. Зазвичай — це прислів'я, приказки, "крилаті вислови". Школярі вчаться не просто запам'ятовувати ці мовні звороти, а й вміти їх… Доречно використовувати фразеологічні звороти як початок чи кінцівку твору.

Складання плану творчої роботи

необхідно розкрити. Учень має абсолютно визначатись у тому, що твір (як і кожен текст) складається… Школярі 3—4 класів розуміють, що кожна з цих частинок ділиться на маленькі складові, і що пунктів у плані може бути не…

Аналіз дитячих творів.

1. Аналіз змістово-мовленнєвого аспекту робіт, які перевірялись: розкриття теми твору, наявність задуму, ступінь його реалізації та оригінальність… 2. Читання 1- 2 найбільш вдалих творів (або їх частин). 3. Колективне редагування кількох уривків із творів.

КРИТЕРІЇ ФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВСЬКИХ ПЕРЕКАЗІВ І

ТВОРІВ

Письмові перекази

2-й клас.Протягом року учні пишуть тільки навчальні перекази. У І півріччі для цього пропонують тексти розповідного характеру за поданим планом у вигляді питальних речень. Обсяг тексту для такого переказу - 30-, 35 слів. У II півріччі дають письмові перекази розповідних і описових текстів за колективно складеним планом та опорними словосполученнями, з використанням картини чи кадрів діафільм)¹. Обсяг вихідного тексту - 40-45 слів.

3-й клас.У 1 півріччі пишуть навчальні перекази текстів розповідного та описового характеру обсягом 45-55 слів за колективно складеним планом та опорними словами і словосполученнями.

У II півріччі поряд з навчальними практикують і контрольні перекази текстів за поданим або колективно складеним планом, опорними словами і словосполученнями. Обсяг тексту для контрольного переказу - до 60 слів.

4-й клас.Застосовують навчальні і контрольні письмові перекази. На початку навчального року для них добирають розповідні або описові тексти на 60-75 слів. Протягом року вони ускладнюються за змістом і будовою (вводяться елементи опису і міркування). Обсяг текстів становить 75-100 слів, З II півріччя, крім переказу за колективним планом, практикують перекази, план до яких школярі складають самостійно.

Письмові твори

Письмові твори у початкових класах проводять тільки з навчальною метою.

2-й клас.У І півріччі на основі усного зв'язного мовлення в учнів формуються тільки елементи письмового зв'язного мовлення, їм пропонують, наприклад, записати заголовок складеної розповіді, її зачин або закінчення чи колективно складений план. У II півріччі школярі будують письмову розповідь з трьох-чотирьох речень за картиною, опорними словами та зачином; складають найпростіші описи за аналогією, доповнюють міркування (з опорою на описовий чи роз повідний текст).

3-й клас.Учні будують розповідь за картиною, опорними ловами з чотирьох-п'яти речень; складають описи за аналогією, будують міркування за початком і опорними словосполученнями, за спостереженнями.

4-й клас.Школярі складають розповіді за опорними словами і картиною, за аналогією із прочитаним, за окремими епізодами кінофільму, сценами дитячого спектаклю (обсягом сім-вісім речень); будують порівняльні наукові і художні описи за опорними словами, заданим початком.

Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)

За навчальні перекази і твори виставляють тільки позитивні оцінки.

Над незадовільною роботою учень повинен попрацювати, удосконалюючи її зміст і виправляючи допущені помилки. Таку роботу потрібно повторно перевіряти п оцінювати.

Під час оцінювання творчих робіт (переказів, розповідей, міркувань, листів, привітань, запрошень, листівок тощо) потрібно враховувати їх загальний зміст, мовне оформлення, орфографічну та пунктуаційну грамотність, каліграфічність письма й охайність.

За письмову творчу роботу виставляють дві оцінки - за зміст і мовне оформлення; за орфографічну і пунктуаційну грамотність з урахуванням каліграфії письма. Учитель повинен уточнити, виставляючи оцінку, наприклад: за зміст - «4», за грамотність - «З», пишучи ці слова в зошиті, а в журналі виставляючи оцінки у двох різних колонках. На місці негативної оцінки залишають порожню клітинку журналу.

Якщо учень не заслуговує позитивну оцінку за творчу роботу, вчитель ставить під нею тільки свій підпис з письмовим зауваженням або порадою.

Оцінку «5» ставлять, якщо зміст тексту відповідає темі, заголовку, у ньому розкрито головну думку, наявні зачин, основна частина і кінець; твір написано за планом, складові частини тексту виділено абзацами; будова речень граматично правильна, між реченнями є

логічні зв'язки; слова дібрано залежно від мети висловлювання; допущено одну-дві помилки у добудові речень або у вживанні слів; немає орфографічних і пунктуаційних

помилок на вивчені правила.

Оцінка «4» - у тексті розкрито головну думку і загальний зміст, є всі складові частини, але допущено дві-три помилки у будові речень і вживанні «слів та одну-дві орфографічні і одну пунктуаційні помилки на вивченні правила.

Оцінка «З» - у роботі наявні відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір); неповно розкрито головну думку, є недоліки в структурі тексту (відхилення віл плану, відсутні зачин або кінцівка); допущено три-чотири помилки у будові речень, у

зв'язках між ними або вживанні слів та три-п'ять орфографічних і одну-дві пунктуаційні помилки.

Примітка самостійні виправлення у творчих роботах зроблені школярем акуратно, не впливають на загальну оцінку.

Підсумкова оцінка знань, умінь і навичок

За чверть і за рік учневі виставляють оцінку на основі обліку його знань і вмінь за поточними підсумковим й письмовими контрольними роботами (диктант, переказ, і граматичні завдання, самостійне виконання вправ тощо) і за усним опитування.