Уроки зустрічі з книжкою - раздел Философия, Розділ І Методика викладання української мови як педагогічна наука. Методика навчання грамоти У Центрі Уваги Сучасної Школи Має Бути Людина, Її Духовний Світ, Творчі Здіб...
У центрі уваги сучасної школи має бути людина, її духовний світ, творчі здібності, високі моральні якості. Великий вплив на формування особистості належить книжці. Це потребує корінних змін у системі викладання літератури в початковій ланці школи.
Основою літературних занять е насамперед читання і вивчення художніх творів. Та виховати школяра допитливим і вдумливим читачем не так просто. Здійснити це можливо за умови, коли інтелектуальне життя школяра проходитиме серед книжок. Все це успішно можна реалізувати на уроках позакласного читання.
Проблема позакласного читання — одна з найважливіших і найскладніших у сучасній освітній практиці взагалі і методиці читання зокрема. По-перше, непросто визначити тему і тип уроку, дібрати книжки для читання; по-друге, не завжди вдається організувати читання потрібних текстів усіма учнями класу; нарешті, важко побудувати урок-бесіду методично правильно і цікаво.
У молодших класах згідно з літературним матеріалом варто виділити такі типи уроків позакласного читання: тематичні, жанрові, авторські (окремого письменника), змішані (комбіновані), інтегровані.
На цих уроках матимуть місце різноманітні види занять з дитячою книжкою: уроки читання-слухання; уроки-подорожі, уроки-диспути, уроки-вікторини, уроки-конкурси, уроки-бесіди (судження), уроки творчості, уроки-ранки, усні журнали тощо.
Такі заняття матимуть не лише іншу структуру, а й спрямованість. Вони мають формувати читача, який з ї класу самостійно набуватиме необхідних знань через «діалог» з автором твору.
Отже, слід подбати про ретельний добір літературних творів для уроків позакласного читання. Це мають бути книжки високої художньої і пізнавальної цінності, які сформують в учнів здатність до співпереживання, уміння
«читати» словесні образи, усвідомлювати індивідуальність письменника, вміння отримувати естетичну насолоду від прочитаного тощо.
Звідси у початковій ланці школи значно посилюється увага до естетичної функції художнього слова. Воно має осмислюватися як засіб художнього образу. Разом з тим, слово буде розглядатися не ізольовано, а в образній системі твору. А тому уроки — зустрічі з книжкою мають бути уроками роздумів, глибоких переживань. Справді, захоплюючись моральною красою персонажів твору, прагнучи наслідувати їхні вчинки, дитина починає думати про себе, оцінювати свої дії і поведінку. Роздуми над книжкою стають інтелектуальною потребою. Окрім того, книжка відкриває перед дитиною навколишній світ, ознайомлює з різними поняттями, розповідає про нові явища в природі, вчить пізнавати життя. З книжки починається і самовиховання.
Читання школяра має бути цілеспрямованим, а методика проведення уроків позакласного читання змінюється у бік розвитку літературної творчості кожного з них. Під час аналізу того чи іншого літературного твору варто ставити такі питання і завдання, які б спонукали учня побувати в ролі «маленького письменника», «художника слова», «актора» і т. ін.
Звідси стає зрозумілою вимога методики — читаючи ліричні вірші, вводити дітей у світ художніх образів через почуття, а далі вести від почуттів — до думок, самостійних висновків.
Подаємо зразок уроку в 1 класі і радимо простежити за педагогічне вивіреною структурою такого заняття та системою поєднання типу уроку і видів роботи на ньому.
1 клас(чотирирічна початкова школа)
Тема. На шлях я вийшла ранньою весною.
Матеріал до уроку. Леся Українка, «Веснянка».
Обладнання. Портрет Лесі Українки в ранньому віці; альбом «Леся Українка: життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях»; картки слів.
Мета. Вчити слухати і отримувати естетичну насолоду від поезії; познайомити з видатною поетесою України — Лесею Українкою; розвивати естетичні смаки; виховувати спостережливість, відчуття краси природи.
Хід заняття
I. Підготовча робота до сприймання твору на слух.
—Послухаймо, діти, що там за вікном чути? (Щебет пташок; шум вітру; тріснула гілочка на
вершечку дерева; гамірно на вулиці).
—Які ж зміни сталися в природі? (Зійшли сніги; віддзвеніли струмочки; просохли стежки;
де-не-де зазеленіла травичка на пагорбах; з'явилися перші весняні квіти; лагідно світить сонечко; стало тепліше; день подовшав).
—Постарайтесь знайти найбільш точні слова для описання сьогоднішнього ранку.
Учитель відкриває стрічку для слів із віконцями:
Ранок ______ _____ _____ _____
Учні називають слова, вчитель вставляє картки у віконце, і діти читають. (Ранок сонячний, погідний, теплий, привітний, ніжний, світлий, веселий, весняний та ін.).
— А хто господиня такого ранку? (Весна). Як можна її назвати? (Тепла, ясна, мила, чарівна, люба, весела, щедра, рання, загадкова та ін.).
Весна _____ _____ _____ _____
—Заплющимо очі і пошепки вимовім: весна...
—Розплющимо очі. Яке почуття виникло у нас? (Стало тепло і приємно; настрій радісний;
хочеться співати).
II. Вчитель виразно читає вірш Лесі Українки «Веснянка».
У вступному слові він розповідає учням Географічні дані Лесі Українки, розказує, кому вона присвятила цей вірш (сестрі Олесі)...
Народилась Леся на Волині. Тут вона вперше побачила життя, сонце, тут почула рідне слово — вкраїнське.
У Лесі було двоє братів — Михайло і Микола, три сестри — Ольга (Олеся), Оксана, Ізидора. Отже, всього у сім'ї Косачів було шестеро дітей. (Показ портрета Лесі у малому віці і фотографії з альбома всіх дітей Косачів).
Леся була привітною і допитливою дівчинкою, надзвичайно вразливою та чуттєвою до краси. Вона була милосердною до всього і до всіх, їй хотілося захистити зайченя від вовка, першу квіточку від негоди, подругу — від хвороби, людину — від зла.
Для менших братика і сестричок Леся була і вихователькою, і наставником, і вчителькою. Отож для сестри Ольги (Олесі) вона написала вірш «Веснянка». Послухайте його.
III. Усвідомлення прочитаного.
— Що ви відчували, слухаючи вірш «Веснянка»? (Хотілось усміхнутися; подивитись у
віконце; заспівати про весну; захистити ранні квіточки від холодів, дощів і снігів; написати
подібне).
— З яким настроєм написано вірш? (З радістю; з надією на краще; з впевненістю в перемогу).
— Який стан природи передано у вірші? (Прихід весни; ясне сонечко; ще весняні негоди).
— Чи вчувається музика у вірші? Якщо так, то яка? Весела чи сумна? Танець чи марш?
(Відповіді дітей).
— Про що просить поетеса сестру? Заплющіть очі, опустіть голівки і ще раз послухай те і вслухайтесь у рядки:
Якбідну первістку,
Дочасну, морози поб'ють.
І кущик любистку
Холоднії роси поллють, —
Не плач, моя роже,
Весна переможе!
Весняного ранку
Співай, моя люба, веснянку!
—Підніміть голівки, розплющіть очі. Що ви побачили і відчули, слухаючи ці рядки? (Стало
холодно; побачив підсніжник, а тут — сніг, плюта; шкода, хочеться накрити квіточку тощо).
—Як показано у вірші любов до сестри? Давайте заповнимо пусті віконця.
Олесю _____ _____ _____ _____
(серденько, моя люба, моя роже, сестрице, не плач, згадай, співай).
— А чи не захотілось вам проспівати веснянку? (Всі учні класу співають «Подоляночку», а п'ятеро дівчаток у віночках танцюють під спів пісні).
IV. Колективний розгляд книжки, в якій вміщено вірш Лесі Українки «Веснянка».
— Який твір ви слухали? Як він називається? (Вірш «Веснянка»). Графічне зображення.(_________).
—Хто автор вірша? Де на обкладинці написано прізвище автора? Покажіть. Спробуйте
прочитати. (Читають і хором повторюють).
—А що ви дізнались про Лесю Українку?
Доповнення. Так, Леся була такою ж дитиною, як і ви. Товаришка дитячих літ майбутньої поетеси Варя (Варвара Йосипівна Дмитрук) згадує: «Леся не виділялася з-поміж нас ні одягом, ні поведінкою. Разом з сільською малечею бігала влітку в поле, на пастовень (пасовище). Любила стрічати ввечері череду. Ото вийдемо гуртом за село, посідаємо на моріжку і ждемо, пісень співаючи...» Дівчинку вражала бідність селян і дітей, з якими вона дружила.
Мужньою була наша Леся протягом усього життя. Цієї мужності вчилася вона у Тараса Шевченка... Щирою і ніжною була у своїх поезіях, казках, поемах. Цього вона вчилася у рідного українського народу — з його казок, пісень та колисанок.
— Де написано заголовок книжки? Покажіть і прочитайте (3б. «Веснянка»).
— Що ще ми бачимо на обкладинці? У збірці тільки один вірш чи більше? Як переконатись? (Розглядається книжка посторінкове).
V. Рекомендації.
Вдома розкажіть рідним про Лесю Українку, про її вірш «Веснянка», який вона адресувала своїй сестрі.
Відшукайте у домашній бібліотечці книжки Лесі Українки, розгляньте їх, принесіть, хто може, у «Куточок читача».
Намалюйте те, що вас найбільше вразило у вірші «Веснянка».
Уроки позакласного читання у 2 класі мають свої особливості. Основне завдання цих уроків — пробудити і сформувати інтерес до самостійного читання книжок, тобто до читання для себе і про себе. Щоб виконати навчальне завдання початкового етапу, треба мати книжки — «колективки». Розуміємо, що в нинішніх умовах справитись із такою вимогою нелегко. Але без такого фонду навчання учнів самостійного читання неможливе. Радимо вчителеві подумати про створення міні-підручників, книжечок-виручалочок для уроків роботи з дитячою книжкою.
Вважаємо за потрібне планувати тематику уроків позакласного читання не на один рік, а, дотримуючись принципу концентричності, на перспективу. Перспективні плани допоможуть учителеві краще окреслити етапи інтелектуального зростання учнів. Класовод прискіпливіше ставитиметься до добору книжок для різних вікових груп. А уроки — зустрічі з книжками, бесіди за ними не будуть схожі одна на одну, а викликатимуть захоплення та інтерес у дитини тією чи іншою темою, жанром чи автором. Закономірно, частина уроків позакласного читання буде тісно пов'язана з тематичним, жанровим чи авторським принципом уроків класного читання.
Під час планування уроків слід враховувати читацькі інтереси учнів кожного класу і можливості книжкового фонду. Твори обов'язково повинні хвилювати дітей, викликати добрі почуття. Тому під час аналізу твору краще йти від особистісних вражень учня від прочитаного. Бесіду важливо розпочинати з питань: які почуття виникли у тебе під час читання (слухання) вірша? Що здивувало тебе? Що сподобалось у творі? Які думки навіює?
Збагачують зміст навчального матеріалу, допомагають учням переконуватись у важливості раніше одержаних знань міжпредметні зв'язки, інтегровані завдання. Такі зв'язки і завдання ми передбачили у ході уроку — зустрічі з поезіями Лесі Українки у 2 класі.
2 клас(чотирирічна початкова школа)
Тема. І уявлялись Лесі осінні ліси, засніжені поля...
Матеріал до уроку. Леся Українка, «Осінь», «Мамо, іде вже зима».
Мета. Формувати читацьку самостійність другокласників; розширити і уточнити відомості про Лесю Українку, її тонку чутливість до краси природи; розвивати вміння прислухатися до звучання рідного слова, робити посильний аналіз художнього образу природи через слово поезії; виховувати спостережливість, творчу уяву.
I. Розв'язування завдань на орієнтування в дитячих книжках.
—Розгляньте виставку книжок. Хто їх автор? (36. «На зеленому горбочку», «Ясні само
цвіти», «Літо краснеє минуло», «Веснянка», «Тиша морська», «Лелія», «Біда навчить»,
«Плине білий човник»). Прочитайте їх назви. Зіставте малюнки на обкладинці з назвою книжки.
—Як ви думаєте, з чиїми поезіями ми сьогодні ознайомимось? Про що вони? Хто здогадався?
—Так, так, ми сьогодні знову зустрічаємось з Лесею Українкою, нашою Лесею — великою поетесою України.
— Пригадайте, що ви вже знаєте про Лесю Українку. Які її твори пам'ятаєте? З якою збіркою із виставок ви вже ознайомлені? (Діти пригадують).
II. Виразне читання вчителем вірша Лесі Українки «Осінь».
а) Слово вчителя.
— У наші дні Лесю Українку знають у всьому світі. Вона мала великі здібності, була працелюбною, старанною. У п'ять років уже вміла читати і писати. А в дев'ять років писала досить непогані вірші, в тринадцять — почала друкуватись.
Дещо раніше, взимку 1881 р., в Луцьку, на річці Стир, Леся застудила ноги в крижаній воді. Саме з того часу вона занедужала — почала боліти нога, потім рука. Думали — ревматизм, лікували домашніми засобами.
Пізніше виявилось: у неї туберкульоз кісток, тому Леся не ходила до школи, не сиділа за партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками гучними шкільними коридорами. Та дівчинка була дуже здібна до науки, працьовита, вчилася самотужки. Вчителями її були мати — письменниця Олена Пчілка, батько — юрист Петро Антонович, книжки і саме життя.
Мати добирає їй псевдонім Українка і публікує її вірші у журналі «Зоря» («Конвалія» і «Сафо»). Відтоді і пішло — чудові поезії підписувались цим гордим, ніжним і красивим ім'ям — Леся Українка.
Чому Українка? Та тому, що в сім'ї Косачів панували український дух і звичаї. А мати «завше окружала дітей такими обставинами, щоб українська мова була їм найближчою, щоб вони змалу пізнавали її найбільше». (З листа Олени Пчілки, 1892 р.). Справді, своєю здібністю до мов Леся вдалася в матір.
Дитячі роки майбутньої поетеси минули на Поліссі — Луцьк, Ковель, Колодяжне. На все життя вона полюбила росисті волинські луки, тихі лісові озера, предковічні соснові бори, красу рідної землі, народну казку.
б) Підготовча робота до слухання вірша Лесі Українки «Осінь».
— Заплющіть очі і пошепки вимовте: зима... Яке почуття виникло? (Стало холодно і сумно;
стало шкода за літом, за золотою осінню).
— А чи можна зупинити прихід зими? (Відповіді дітей — суперечливі, непереконливі).
— Послухайте вірш Лесі Українки і подумайте, чи немає переконливої відповіді у цій
поезії на наше питання.
в) Вчитель читає вірш «Осінь».
III. Бесіда — роздуми над прочитаним.
— Які думки стверджує поезія про прихід зими? (Зима неминуче прийде. Осінь мусить
поступитися зимі, хоч вона цього не хоче).
— Які почуття навіяла ця поезія? (Поезія навіває почуття смутку, жалю за красою осені).
— Як ви розумієте вислів «Рветься осінь руками кривавими до далекого сонечка любого»?
Які слова допомогли вам у міркуваннях? (Пояснення значення метафор (без вживання терміну): рветься, руками кривавими, до далекого сонечка).
— Що б ви хотіли попросити у сонечка? (Щоб воно ще світило; щоб ще гріло; щоб не
поступалося).
— Що бачите і уявляєте собі, коли слухаєте рядки? (Перечитування вчителем або підготовленим учнем).
Так для сонечка осінь убралася,
мов цариця у свято врочистеє, все,
що є на сім світі найкращого,
все зібрала на пишний убір.
(Відповіді дітей).
—Які слова і словосполучення допомогли вам це побачити і уявити? (Учні розкривають
значення метафори осінь убралася, порівняння мов цариця, добирають епітети (близькі за значенням слова) до пишний убір).
—Як поетеса ставиться до осені? З чого це видно? (Спробуйте розказати про почуття поетеси від свого імені).
—Якими барвами ви проілюстрували б цей уривок?
(Конкурс «Юних художників»).
IV. Самостійне ознайомлення з новою книжкою Лесі Українки «Плине білий човник».
Настанова вчителя.
—Візьміть у руки книжечку, роздивіться малюнки, прочитайте надписи.
—Хто автор цієї книжки?
—У цій книжечці один твір чи багато? Як швидко знайдете вірш «Мамо, іде вже зима»?
(Подивимось у зміст).
—Знайдіть цей вірш і уважно прочитайте.
V. Самостійне читання вірша Лесі Українки «Мамо, іде вже зима». Аналіз самостійно прочитаного вірша.
VI. а) Відтворення змісту прочитаного з опорою на ілюстрації.
б) Самоаналіз (завдання для самоаналізу записані на дошці),
—Ознайомтесь із завданнями для самоаналізу. Ще раз перечитайте вірш.
—Які почуття виникли у вас під час читання вірша? (Почуття гордості за сміливість пташини; а мені шкода пташину, їй немає що їсти, холодно; мені захотілось допомогти усім пташкам, зробити їм годівнички).
— Що здивувало вас у вірші? Зачитайте. («Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?»;
«Не боїться морозу вона, не покине країни рідної» тощо).
— Яку музику можна придумати до цих рядків:
Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна.
— Ця музика весела чи сумна? Вальс чи марш? (Відповіді дітей — «маленьких композиторів»).
в) Підпис ілюстрацій словами вірша. (До першої ілюстрації: «Мамо, чи кожна пташина в вирій на зиму літає?» До другої: «Мамо! Ті сиві пташки сміливі, певно, ще й дуже, чи то безпечні... бач — розспівалися як!»).
VII. Підсумок уроку і рекомендації до самостійної роботи з книжками.
— Чи сподобався вам вірш «Мамо, іде вже зима»? Наші юні актори підготували його інсценізацію. Подивимось? Вмощуйтесь гарненько і дивіться.
а) Інсценізація уривка вірша Лесі Українки «Мамо, іде вже зима».
Сидить мати біля вікна, вишиває синочкові сорочку, тихо наспівує пісню. Тут вбігає син.
Син. Мамо, Іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема...
Мати. Знаю, знаю.
Чую, як за вікном завиває,
шибки снігом заліпляє.
Син. Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?
Мати відривається від роботи, підводить сина до вікна.
Мати. Ні, не кожна.
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, —
Ще зосталась пташина маленька.
Син. Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека? Мати. Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна.
б) Узагальнення.
—Про що нове і цікаве ви дізнались на сьогоднішньому уроці?
—Яким би ви хотіли бачити наступний урок позакласного читання?
— Самостійно знайдіть і прочитайте вірші чи казки Лесі Українки; наш «Куточок читача»
намагайтеся поповнити новими книжечками поетеси.
Ми подали два уроки — зустрічі з поезіями Лесі Українки, намагались привернути увагу до різноманітних форм і видів діяльності вчителя й учнів під час сприйняття художнього твору і його ліричного образу.
Вважаємо, що такий підхід до розвитку особистості через книжку відповідає завданням дня та орієнтує вчителя початкових класів на реальне поліпшення навчання і виховання молодшого школяра.
Лекція № 10 (2 години)
Все темы данного раздела:
Методика викладання української мови як науки
Щобуспішно навчати дітей, треба: 1) визначити зміст навчання, 2) мати матеріал для роботи з учнями, 3) розробити методи (тобто способи досягнення певних результатів у вивченні навчальної дисциплін
Мета,особливості і структура курсу методики мови
Мета курсу методики викладання української мови у початкових класах — озброїти майбутнього вчителя не тільки теорією цієї науки, а й найефективнішими формами організації навчального процесу, найд
Методологічні основи методики викладання рідної мови
Кожна наука, в тому числі й методика мови, керується філософським, інакше кажучи, найбільш загальним, підходом до пізнання предмета дослідження. Такий підхід становить методологію науки, тобто філо
Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
У формуванні теоретичних основ методика мови спирається на психолого-педагогічні науки. Це закономірно, бо, запроваджуючи, наприклад, ті чи ті конкретні методи або прийоми, треба зважати на психол
Мовознавчі й літературознавчі дані в методиці викладання мови
Оскільки методика мови покликана забезпечити вивчення мови, стає зрозумілим ЇЇ
тісний зв’язок з мовознавством. Дані таких мовознавчих наук, як фонетика і фонологія, графіка і орфографія,
Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
Ураховуючи методологічні вимоги і спираючись на теоретичний грунт психолого-педагогічної науки, мовознавства і літературознавства, методика викладання мови формулює власні принципи навчання дітей р
Читання і письмо – види мовленнєвої діяльності
Навчання грамоти передбачає формування в учнів елементарних навичок читання і письма. Для шестирічних першокласників цей процес триває протягом цілого навчального року, що пов'язано з їхніми психо
Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
Практичне засвоєння учнями фонетичної і графічної систем української літературної мови, усвідомлення ними існуючих взаємозв'язків між звуками і буквами становить лінгвістичну основу методики
Буквоскладальний синтетичний метод
Цей метод полягав у механічному заучуванні назв окремих літер з наступним поєднанням (синтезом) їх у склади, а потім у слова. Алфавітні назви літер у старослов'янській мові становили цілі с
Звуковий аналітичний метод
У 40-х роках XIX ст. в Росії і на Україні поширились звукові методи, серед яких відомі такі їх різновиди: аналітичний, синтетичний і аналітико-синтетичний.
Звуковий аналітичний метод поля
Звуковий синтетичний метод
У школах на Україні цей метод пропагував в 60-х роках XIX ст. педагог і методист М. О. Корф.
Позитивною стороною даного методу було те, що в навчанні читання й письма пропонувалося йти від
Звуковий аналітико-синтетичний метод
Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти полягає у використанні різноманітних прийомів звукового аналізу і синтезу слів з метою підготовки учнів до самостійного читання складів і слі
Метод цілих слів
Метод цілих слів виник у Франції, але поширення набув у школах Америки, тому його ще називають американським методом. Застосовувався він у навчанні англійської мови, у якій вимова і написання біль
НАВЧАННЯ ГРАМОТИ
У сучасній школі навчання грамоти як семирічних, так і шестирічних першокласників здійснюється за звуковим аналітико-синтетичним методом. Цей метод ґрунтується на таких науково-методичних засадах:
Прийоми звукового аналізу
1. Підкреслене вимовляння одного звуків у слові. В деяких випадках виділення звука може здійснюватись силою голосу, в інших — протяжністю вимови, наприклад: с-с-син, с-и-и-ин, си-н-н-н. Цей
Формування загальнонавчальних умінь і навичок
Протягом першого місяця навчання, який відповідає добукварному періодові, у шестирічних першокласників необхідно виробляти найважливіші уміння й навички загальнонавчального характеру. Це передусім
Розвиток мовлення
Розвиток мовлення у добукварний період удосконалення звуковимови, збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу дітей, удосконалення граматичної будови усного мовлення, роботу на
Формування в учнів фонетичного слуху
Важливим завданням підготовчого періоду є вироблення в учнів фонетичного слуху, удосконалення їхньої звуковимови. Відомо, що слова сприймаються дошкільниками як єдиний неподільний звуковий
Розвиток умінь здійснення мовного аналізу
У підготовчий період в учнів формуються початкові вміння здійснювати різні види мовного аналізу: виділяти речення з мовного потоку, аналізувати їх за кількістю слів і будувати графічні моделі ре
Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
Незважаючи на те, що уроки добукварного періоду умовно поділені за основною метою на підготовчі — до читання і до письма, структура і методика проведення їх мають багато спільного. Це пояснюється т
Етапи букварного періоду
Традиційно букварний період навчання грамоти ділився на триетапи. Кожен із них визначавсяпевними особливостями опрацювання звуків і букв рідної мови. Зокрема, на першому етапі учням пропонувалося
Особливості першого періоду
На першому етапі букварного періоду учні спочатку вивчають ряд букв, що позначають голосні звуки: а, о, у, й, і. Читання їх не становить для дітей певних труднощів, оскільки поляг
Методика формування уміння читати прямі склади
На початковому етапі формування першокласників уміння читати основною одиницею читання є склад у його найпростішому вияві, коли він складається з єдиного голосного звука та коли він становит
Опрацювання звуків і букв на другому етапі букварного періоду
На другому етапі букварного періоду учні знайомляться з іншими способами позначення на письмі м’яких приголосних (буквами ь, я, ю, є); дізнаються про те, що буквою «ге
Структура уроку на ознайомлення з новою буквою
Загальна структура уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: «Звуки [с], [с'], позначення їх буквою «ес», то
Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
Протягом першого року навчання в учнів мають сформуватися технічні навички письма (уміння користуватися засобами письма, оріє
Організаційні й гігієнічні умови навчання письма
У період навчання грамоти учні оволодівають початковими вміннями писати в зошиті і на дошці.
Ширина робочого рядка становить 5 мм, відстань між лінійками робочого рядка та проміжними пункт
Характеристика рукописного шрифту для навчання письма шестирічних першокласників
До недавнього часу в радянській початковій школі використовувався шрифт, який ніс у собі елементи дореволюційного каліграфічного письма, так званого краснопису. Однак сучасні засоби письма (кульков
Види робіт з письма в букварний період
Одним із найголовніших завдань уроків рідної мови в початкових класах є формування у молодших школярів красивого, чіткого, каліграфічного і орфографічно правильного письма. Ці вміння починають акт
Структура уроку письма на вивчення нової букви
Уже в період навчання грамоти виконувані учнями графічні вправи, пов’язані з засвоєнням конфігурації рукописної літери, мають бути спрямовані і на досягнення більш перспективної мети — формування
Коло умінь і навичок, які одержують учні в букварний період
Протягом букварного періоду навчання грамоти в учнів формулюються такі
вміння: читати склади, слова і речення з усіма літерами алфавіту; читати зв'язні тексти загальним обсягом до 70 слі
Робота над удосконаленням звуковимови
К. Д. Ушинський наголошував на тому, що в період навчання грамоти вчитель повинен піклуватися про розвиток у школярів вимовної та слухової культури і боротися з нечіткою, м
Робота над реченнями і зв’язними висловлюваннями
Робота над реченням проводиться у зіставленні зі словами. Першокласники дізнаються, ще речення складаються із слів, що до складу речення може входити одне і більше слів. За допомогою спеціальних в
ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД
У системі навчання грамоти післябукварний період є незначним за обсягом. Основне завдання цього періоду — систематизувати знання, уміння й навички з читання й письма, одержані першокласниками в доб
ОСОБЛИВОСТІ УРОКІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ В МАЛОКОМПЛЕКТНІЙ ШКОЛІ
Перехід на систематичне навчання дітей у школі з шестирічного віку вносить додаткові проблеми в роботу сільських малокомплектних шкіл. Успішне навчання школярів в умовах класу-комплекту вимагає ро
НАВЧАННЯ ГРАМОТИ
У період навчання грамоти уроки класифікуються за такими ознаками:
а) за основним предметом навчання - уроки читання і уроки-письма;
б) за часом, за періодами і етапами навчання —
Орієнтовна структура заняття (уроку) вивчення нового звука і букви
І. Артикуляційно-слухові вправи (у визначеній послідовності).
• Виділення звука.
• Вимовляння і спостереження за його артикуляцією.
• Від
Читання як навчальний предмет, його завдання
Слово «читання» настільки звичне і зрозуміле, що мало хто замислюється над тим, з яким значеннєвим відтінком воно вживається. Тим часом у різних сполуках слів його сприймають по-різному. У виразі «
Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
Прищепити любов до читання — це значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякденному житті. У процесі роботи над книгою учні повинні пройнятися розумі
Наукові засади методики читання в початкових класах
Методика читання — складова частина методики викладання української мови як педагогічної науки. Це й зумовлює її побудову на основі наукових принципів радянської педагогіки: аналізу виучуваного ма
З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню
У другій половині XIX ст. в початкових класах застосовувалося «пояснювальне читання». Його вимога — навчати дітей свідомого, змістовного читання, уміння логічно й граматично правильно переказувати
Завдання уроків класного читання
У розділі «Методика навчання грамоти» йшлося про етапинавчаннядітей писати і розуміти написане,про набуття учнями навичок читання, тобто опанування механізму читання. У його оцінкі беруться до ува
Види читання
Існують два види читання: вголос ( або голосне) і мовчазне (або читання про себе).
Мовчазному читанню передує голосне, яке, однак, не замінюється повністю читанням про себе, а трива
Якості читання
Уся робота із застосуванням обох видів читання підпорядкована виробленню в учнів таких його якісних ознак, як свідоме, правильне і швидке читання. Щодо читання вголос, то воно має бути ще й виразн
Набуття умінь правильного читання
Правильне читання закладається в добукварний період, коли учні набувають умінь вимовляти звуки відповідно до літературних норм. Працюючи над вимовою розглядуваних па уроці слів, учитель повинен слі
Вироблення навичок швидкого читання
Швидке читання — не самоціль у навчанні дітей читання. Однак воно сприймається як істотна риса культури читання. Врешті-решт навчитись швидко читати прагне кожна освічена людина. Психологами довед
Що таке « виразне читання » вчителя?
У шкільній практиці часто змішують терміни «художнє читання» і «виразне читання». Для цього є певні причини. І художнє, і виразне читання є видами виконавського мистецтва, тобто видами майстернос
Передумови виразного читання учнів
Голосне читання учнів, як уже зауважувалось має бути виразним. Під цим визначенням розуміється таке читання вголос, у процесі якого читець, застосовуючи різні інтонаційні засоби, передає зад
Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
Одну з важливих вимог виразного читання становить уміння інтонувати прочитуване чи декламоване. Інтонування твору залежить від пауз і логічного наголосу. Поняття ці доступні розумінню дітей 10 рок
Особливості виразного читання поетичних творів
Викладені щойно вимоги інтонаційного оформлення стосуються читання творів будь-яких жанрів, у тому числі і віршів. Але як ритмізовані і зарифмовані одиниці тексту з своєрідною системою записування
Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання
У системі класного читання виділяється два типи уроків: 1) уроки ознайомлення з новим твором і 2) уроки узагальнення вивченого матеріалу.
Перший з них — основний. Він включає всі ет
Визначення мети уроку
Засобом розвитку і виховання учнів виступає переданий художньо ідейний зміст твору. Зробити його доступним розумінню дітей, перетворити у переконання учнів, вплинути на світовідчуття школярів — зав
Основні етапи читання
Для досягнення кінцевого результату уроків ознайомлення з новим матеріалом застосовуються різні види робіт, що формують усвідомлене читання. Методика виділяє такі види опрацювання тексту, які водно
Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного
Не треба доводити, що читання твору вчителем повинно бути зразковим. Це вимагає попередньої підготовки до виразного, розміреного читання. Мета такого читання — донести до свідомості дітей ідею тв
Робота над перечитуванням тексту
Ознайомлення з твором і перевірка розуміння прочитаного створюють грунт для подальшого поглибленого його розбору, який здійснюється різними шляхами для досягнення кінцевої мети: виробити навички
Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
Аналіз змісту частин, встановлення їх основної думки слід поєднувати з розбором художніх засобів, у яких втілюється авторський задум. Розуміється, що не виключається також можливість на основі ана
Навчання складати план прочитуваного
Цей елемент уроку передує переказуванню прочитаного. Складений план організовує процес відтворення змісту прочитаного. Але ж і робота над його складанням допомагає глибше усвідомити прочитане. У
Переказ прочитаного
Усю попередню роботу — ознайомлення з текстом твору, поділ його на частини і з'ясування думки кожної з них, нарешті, складання плану — слід вважати ефективною підготовкою до переказування прочита
Методика опрацювання оповідань
Вводячи в обіг термін «оповідання», необхідно забезпечити його тлумачення. Зрозуміло, що роз'яснення потрібно вести з урахуванням віку дітей. Оповідання — це невеликий художній твір. Художній тому
Особливості роботи над казкою
Розкриття особливостей казки як жанру.Казка відома дітям з дошкільних років, її привабливість —у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти з захопленням грають у вовків і лиси
Особливості роботи над байкою
Жанр байки у читанках представлений кількома зразками. Уперше з цим жанром діти знайомляться в 2 класі. Наймолодші школярі байок не читають. Цьому є пояснення: байці властива алегоричність (
Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями
У науково-пізнавальних статтях діти знаходять розповіді про дійсні життєві факти, події, конкретних людей. Введення до читанок такого жанру творів методично виправдане. Вони розширюють пізнання уч
Особливості роботи над віршем
Молодші школярі знайомляться з епічними (сюжетними) і ліричними ( у яких з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображуваного) віршами. Відмінність цих типів поетичних тво
Завдання уроків узагальнення знань
Тематичний добір матеріалу для читання дає можливість підвести підсумки вивченого, закріпити здобуті знання. Здійснюється це на узагальнюючих уроках читання, які вводяться після опрацювання відпов
Завдання уроків узагальнення знань
Тематичний добір матеріалу для читання дає можливість підвести підсумки вивченого, закріпити здобуті знання. Здійснюється це на узагальнюючих уроках читання, які вводяться після опрацювання відпов
Облік навичок читання
На всіх етапах навчання дітей читанню доцільно вести облік, фіксацію успіхів учнів у здобутті навичок читання. Класовод зацікавлений мати розгорнену картину того, як діти оволодівають цим важливим
Підсумковий етап.
За традиційною методикою 3-4 клас охоплює основний етап (про це сказано вище). Однак багато вчителів-практиків поділяють цей період навчання позакласному читанню на два етапи : 3 клас - основний, а
IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
1. БЕСІДА.
1. Якого типу урок проведено?
2. Знання якої теми ми узагальнили , розширили, систематизували?
3. То що ж повинні знати студенти, завершивши вивчення ці
Структура уроку позакласного читання
ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП.
(Період навчання грамоти 15-20 хв. щотижня)
1. Коротка вступна бесіда (2-3 хв.)
2. Виразне читання твору вчителя (3-5 хв.)
3. Перевірка первинн
МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ГРАМАТИКИ І ЛЕКСИКИ
У програмах початкових класів вивчення граматики посідає чільне місце, бо саме в цих класах учні знайомляться з будовою рідної мови, оволодівають навичками практичного її вживання.
У поча
Евристичний метод
Суть цього методу полягає в організації на уроках граматики пошукової діяльності учнів. Перед школярами висувається пізнавальна задача, і вони під керівництвом учителя «відкривають» нові для себе
Проблемний метод
Цей метод також спрямований на активізацію пошукової діяльності школярів. Як довели радянські психологи, педагоги і методисти, під час організації навчання з використанням проблемного методу учні
Частково-проблемний метод
Суть цього методу полягає в тому, що учні оволодівають лише окремими елементами пошукової діяльності. Наприклад, учитель пояснює матеріал, а діти самостійно чи в ході евристичної бесіди роблять ви
Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи
У зміст передбаченого шкільною програмою граматичного матеріалу входить і такий, що підлягає засвоєнню внаслідок запам’ятовування (назви відмінків іменника, поділ іменника на відміни, дієслі
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНИХ ПОНЯТЬ
У молодшому шкільному віці формується початкова система граматичних понять. Здійснюється це не одразу. Одні граматичні поняття засвоюються учнями за кілька уроків (наприклад, поняття про корінь, су
Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
Уже в період навчання грамоти(1 клас) діти шляхом часткового звукового аналізу вчаться виділяти окремі звуки із звуковогокомплексу — слова, проводять
спостереження за зміною значення слова
Я ю є ї
Це завершальний етап опрацювання зазначеної теми. Графічна схема, зроблена на основі висновку учнів, відіграє роль опорної і сприяє чіткішому запам'ятовуванню матеріалу уроку.
Під час вив
Звуковий і звукобуквений аналізи, методика їх проведення
Звуковий і звукобуквений аналізи є найбільш ефективними прийомами навчання грамотного письма. Ці прийоми сприяють усвідомленню послідовності звуків у слові, встановленню правильних співвідношень м
Формування уявлень про мову і мовлення
Відповідно до вимог програмиучнів початкових класів мають формуватися деякі уявлення про мову і мовлення: 1) мова є найважливішим засобом спілкування між людьми; 2) найважливішими одиницями мови є
Формування уявлень про текст
У сучасній мовознавчій науці загальновизнаною є думка, що реальна одиниця спілкування — це усне або письмове висловлювання — текст, який становить найвищий рівень (ярус) мовної системи. Визначаль
Урок у 3 класі
Тема: Зв'язок між реченнями в тексті. Спостереження за різними засобами зв'язку.
Мета: Закріпити уявлення учнів про засоби зв'язку між реченнями у тексті
Лінгводидактичні основи методики роботи над словом
Робота над вивченням лексики в школі спрямована на збагачення активного словника учнів, розвиток зв'язного мовлення, вироблення навичок свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сф
Робота над засвоєнням лексичного значення слова
Вивчення елементів лексики в початкових класах розпочинається з ознайомлення із словом і його значенням. У поясненні значення слова, як і в усякій навчальній діяльності, необхідно керуватися загал
Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
Учні часто плутають пряме і переносне значення слова і тому роблять помилки, вживаючи слова з переносним значенням. Завдання класовода — навчити школярів:
— розрізняти пряме і переносне зн
Робота над синонімами
Оволодіння лексичним багатством мови неможливе без вивчення її синонімічних й антонімічних засобів. Робота над синонімами допомагає учням тонше сприймати слово, бачити в ньому, крім основного зна
Хто дід?
З'їжджалися дочки у гості до діда:
Ось там Завірюха санчатами їде,
За нею Метелиця слідом мете,
Хурделиця Хугу з собою веде,
А тільки-но вітер у полі завіє,
Наша Батьківщина
Та земля, де ти народився, зветься Батьківщиною. На багато тисяч кілометрів простяглася наша Батьківщина. На півночі нашої Батьківщини закінчують сівбу, а на півдні вже збирають врожай. На західни
Вивчення антонімів
Серед різноманітних видів вправ під час вивчення лексики важливе місце посідають вправи з антонімами, мета яких — збагатити словниковий запас учнів, виробити в них уміння яскраво і образно висловл
Види вправ з лексики й методика їх проведення
Серед різноманітних вправ, які використовуються вчителем з метою піднесення мовленнєвої культури школярів, помітне місце повинні посідати вправи з лексики. Такі вправи спрямовані на розшире
Хто кричав?
Йшов з лікарні Гнат селом,
А дружки й спитали:
— Що, брат, боляче було,
Коли зуби рвали?
— Ні, — хлопчина їм сказав, —
Не дуже боліло…
Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
Вивчення теми «Будова слова» має важливе значення в лінгвістичному розвитку учнів. Ознайомлення молодших школярів із морфемною будовою слова розкриває широкі можливості для систематичного розширен
Вивчення основи слова і закінчення
Розуміння основи слова неможливе без знання того, що таке закінчення. Вивчаючи закінчення, вчитель має розкрити перед школярами його ознаки:
— закінчення — це змінна частина слова;
Вивчення кореня слова
Приступаючи до вивчення кореня слова, вчитель має сформувати в учнів знання про те, що корінь — головна частина слова, яка обов'язково присутня в кожному слові і містить основний елемент лексичног
Вивчення префікса
Формуючи поняття про префікс, учитель знайомить дітей із такими ознаками цієї частини слова:
—префікси утворюють нові слова (внук — правнук) або слова з новими відтінками зна
Вивчення суфікса
Мета вивчення суфікса в початкових класах розкрити роль суфіксів у слові. Учні мають усвідомити, що:
суфікс — це частина слова, з допомогою якої утворюються нові слова;
суфікс —
МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЧАСТИН МОВИ
Вивчення частин мови в початкових класах має на меті:
— ознайомлення учнів з такими самостійними частинами мови, як іменник, прикметник, дієслово, числівник, особові займенники, прислівни
Система вивчення іменника
Знайомство з частинами мови починається з вивчення іменника як найбільш уживаного учнями лексико-граматичного класу слів.
Вивчення іменника в початкових класах передбачає, по-перше, форму
Формування загального поняття про іменник
Загальне поняття про іменник починає формуватися у дитини ще в добукварний період. Саме тут учитель навчає дітей розрізняти предмет і слово, що його називає. Зробити це можна, наприклад, у такий с
Методика вивчення числа іменників
Поняття «число» засвоюється дітьми на реальній, предметній основі: у житті вони зустрічають один або декілька предметів. У зв'язку з цим уявлення про число сформоване ще в дошкільному віці, адже пр
Методика вивчення роду іменників
Граматичне поняття роду іменників формується в 3 класі переважно на основі використання пояснювально-ілюстративного методу. Опрацьовуючи тему «Рід іменників», учитель має показати дітям, що
Методика вивчення відмінювання іменників
Вивчаючи відмінювання іменників, слід розкрити учням суть категорії відмінка — здатність виражати за допомогою закінчення та в окремих випадках прийменників синтаксичні зв'язки між словами.
Система вивчення прикметника
Методика вивчення прикметника диктується його лінгвістичними особливостями. На відміну від іменника і дієслова ця частина мови характеризується несамостійністю своїх граматичних ознак, її основні
Формування загального поняття про прикметник
Підготовка до усвідомлення поняття «прикметник» починається ще в період навчання грамоти. Тут відбувається спостереження за лексичним значенням прикметника і знайомство з питаннями, на які він від
Методика вивчення роду і числа прикметників
Вивчаючи рід прикметників, учні мають засвоїти, що:
прикметники в однині змінюються за родами;
рід прикметника залежить від іменника, з яким прикметник пов'язаний;
прикм
Система вивчення дієслова
Дієслово — досить складна граматична одиниця, тому вивчення цієї частини мови, її форм і правопису в початкових класах дається в елементарному вигляді і розподілене за класами.
У 1 класі
Формування загального поняття про дієслово
Формуючи в учнів загальне поняття про дієслово, учитель показує дітям, що:
дієслова — це слова, що називають дію;
дієслова відповідають на питання що робить? що зробить? і под.
Методика вивчення числа і роду дієслів
У процесі засвоєння числа дієслів учні усвідомлюють, що:
ДІ€СЛОВО змінюється за числами; дієслова мають два числа — однину і множину;
при зміні дієслова за числами змін
Методика вивчення часових форм дієслів
Опрацьовуючи часові форми дієслів учні засвоюють, що:
дієслова змінюються за часами;
дієслова мають три часи: теперішній, минулий і майбутній;
дієслова теперішнього часу
Формування поняття про дієвідмінювання
Внаслідок ознайомлення з особливостями дієвідмінювання учні повинні знати, що:
дієслова теперішнього й майбутнього часу змінюються за особами і числами;
дієслова мають 1-шу, 2-гу
Система роботи над числівником, займенником, прислівником.
План лекції.
1. методика ознайомлення з числівником, займенником прислівником.
2. Прийоми пропедевтичного вивчення цих частин мови.
3. Орфограми, пов'язані з числі
Вивчення числівника
3 числівником як частиною мови учні знайомляться в четвертому класі. Вони дістають загальне уявлення про числівник, з'ясовують мету його вживання у мовленні, практично засвоюють відмінювання та п
Вивчення прислівника
Молодші школярі знайомляться з прислівником як частиною мови тільки в 4 класі. Вони дістають перше уявлення про специфічні особливості цієї частини мови, вчаться розпізнавати прислівники в тексті
Вивчення прийменника
Як самостійна частина мови прийменник вивчається в 2 класі. Однак ще в букварний період навчання грамоти діти практично знайомляться з цією частиною мови під час читання вміщених у букварі текстів
Морфемний розбір
Морфемний розбір передбачає аналіз слова за його будовою. Проводиться він починаючи з 2 класу. Такий вид розбору слід поєднувати з елементами словотвору, що дає учням змогу практично познайомитис
Морфологічний розбір
Суть морфологічного розбору полягає у визначенні, якою частиною мови є аналізоване слово, в яких граматичних формах воновжите.
Морфологічний розбір буває частковим і повним. Частковий роз
Види вправ, спрямованих на вироблення в учнів умінь та навичок з граматики.
План лекції.
1. Вправи як метод, що забезпечує глибше осмислення мовних знань, формування умінь і навичок.
2. Види вправ:
а) за змістом навчального
Частини мови
- розгляньте таблицю, спробуйте сформулювати правило про те, в яких іменниках жіночого роду в родовому відмінку однини пишеться закінчення —і, а в яких - -й; у процесі спостережень зверніть
Євгену Петровичу учителеві Євгену Петровичу.
г) конструктивні:
- складання словосполучень і речень з поданих слів;
- доповнити речення порівняннями:
- прочитати текст, замінити підкреслені слова антонімами. Я
Значення знань з синтаксису в початкових класах
Вивчення елементів синтаксису в початкових класах набуває особливого значення. Це насамперед пояснюється значенням уроків української мови в початковій ланці освіти: допомогти молодшим школярам ов
Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
Початкові уявлення про речення та його будову учні одержують у період навчання грамоти. Вони засвоюють смислові та формальні ознаки речення: служить для висловлення думки; вимовляється з р
Формування поняття про речення
Формуючи поняття про речення як слово або групу слів, що виражають закінчену думку, вчитель насамперед повинен зіставити речення з його частиною (фрагментом), демонструючи таким чином закінченіст
Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
Під час опрацювання речення великої ваги набуває робота над його інтонаційним оформленням, граматичною паузою, що на письмі позначається розділовими знаками. Важливо з перших же кроків засвоєння г
Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
Під час опрацювання елементів синтаксису однією з центральних є робота над встановленням зв’язків між членами речення, спостереженням засобів сполучення синтаксичних одиниць. Уміння встановлювати
Вивчення однорідних членів речення
Однорідні члени речення вивчаються у 4 класі однак це неозначає, що з явищем однорідностіучні зустрічаються тут уперше. Цьому передують численні спостереження речень з однорідними членами, що назив
Ознайомлення зі складним реченням
Програма передбачає практичне ознайомлення четвертокласників зі складним реченням: учні не вивчають жодних теоретичних відомостей, ознайомлення відбувається під час аналізу речень, роботи н
Види вправ із синтаксису й пунктуації
У методиці викладання мови в початкових класах вправи з реченням ділять на аналітичні, якщо переважає аналіз готових речень, і синтетичні, які передбачають самостійне складання речень. І ті, і т
Орфографія як предмет вивчення
План лекції.
1. Орфографія як мовознавча наука.
2. Орфограма. Аналіз лінгвістичної природи орфограм.
3. Залежність методики від лінгвістичної природи написань.
Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
У практиці навчання часто змішують поняття «граматика» й «орфографія». У зв’язку з цим необхідно зробити такі пояснення.
Орфографія — це система правил правопису, тобто нормативног
Граматичний і антиграматичний напрями в методиці навчання орфографії
Починаючи з 40-х років XIX ст. в методиці навчання орфографії намічаються два протилежні напрями — граматичний і антиграматичний. Прибічники кожного з них
по-різному ставились до питання п
Психологічна природа орфографічної навички
Завдання, які ставляться програмою до опрацювання правописних правил, полягають у формуванні в учнів сталих і свідомих знань та досконалих орфографічних умінь і навичок.
Що ж таке орфогра
Аналіз лінгвістичної природи написань
Не можна навчати дітей орфографії не знаючи її лінгвістичної природи, тобто тих принципів, які лежать в її основі.
Зрозуміти принципи орфографії, на думку професора М. Р. Львова,— це значи
Вивчення фонетичних написань
У методичній і в психологічній літературі висловлюється думка, що засвоєння фонетичних написань є одним із найлегших. Так, Д. М. Богоявленський зазначає, що при фонетичних написаннях усі утруднен
Вивчення морфологічних написань
Суть морфологічних написань полягає в однаковому графічному позначенні однотипних морфем незалежно від звукових варіантів лінгвістичної природи морфологічних написань у методичній літературі ре
Вивчення семантичних написань
Засвоєння семантичних написань базується в основному на розумінні значення окремих слів (наприклад, Орел і орел). Однак, щоб вирішити питання, як саме писати, часто буває недостатньо
Методика роботи над орфографічним правилом
Усі однотипні правописні факти української мови узагальнені і подаються у вигляді орфографічних правил. Тому-то орфографічні правила звільняють учнів від необхідності запам'ятовувати правопис кожно
Умови успішного формування орфографічних навичок
Ефективність у навчанні орфографічно правильного письма забезпечується перш за все дотриманням загальнодидактичних принципів навчання. Крім того, необхідно дотримуватися ряду умов, що є основопол
Системність вправ
У формуванні орфографічних уміньінавичок важливе значення мають практичні вправи, виконання якиху шкільній практиці розпочинається одразу після пояснення правил правопису. Мета етапу вправ — засто
Види вправ
Традиційно в методиці навчання орфографії визначають такі види вправ: 1. Списування. 2. Диктанти. 3. Перекази.
Списування — не механічне, а свідоме — один з найпоширеніших видів орфографіч
Орфографічний розбір та його види
У процесі формування орфографічних умінь і навичок широко використовується орфографіч н и й розбір, який розглядається в методиці і як вид орфографічних вправ, і як методичний прийом, який допомага
Вимоги до уроків навчання орфографії
Розглядаючи питання про ефективність уроків, на яких вивчаються орфографічні явища, перш за все треба виходити з загальнодидактичних вимог, які ставляться до уроків. Вони конкретизуються, д
Значення формування умінь літературної вимови
Формування в учнів навичок літературної вимови — одна з основних вимог, яка ставиться нині перед школою, адже мовна культура — перша ознака загальної культури людини. Крім того, орфоепічні умін
Особливості й умови становлення літературної вимови
Робота над сформованістю усного мовлення потребує неабияких зусиль учителя, оскільки володіння місцевою говіркою має досить стійкий характер, бо є для учня «першою мовою, якою він заговорив і яка
Методика формування умінь літературної вимови
Щоб визначити зміст орфоепічної роботи,учитель має вивчити всі відхилення від літературних норм, які характерні для місцевості, в якій працює школа. Навчання літературної вимови має відбуватися під
Навчальні і контрольні диктанти.
План лекції.
1. Види диктантів.
2. Методика проведення різних видів диктантів.
3. Вимоги до текстів диктантів.
4. Методика підготовки учнів до написання д
Аналіз опрацювання помилок
Письмову роботу над помилками виконують у зошитах для контрольних робіт після їх перевірки, а продовжують закріпленням правильних написань, дій на наступних уроках у робочих зошитах.
Кожен
Норми оцінювання результатів диктантів
Знання школярів з рідної мови оцінюють за результатами поточних навчальних, самостійних і контрольних робіт.
У 2-му класі в І півріччі проводять самостійні та перевірні роботи — списування
Орієнтовний обсяг письмових робіт з рідної мови
Контрольне списування
2-й клас. У І чверті — 15-20 слів, у II — 2—25 слів, у III чверті —30-35 слів, у ІV — до 40 слів.
Диктант
2-й клас. У І - II чвертях — 15-25 слів, у
Аудіювання на уроках української мови
Одним із найважливіших завдань сучасної початкової школи є формування мовленнєвої особистості молодшого школяра. З огляду на значущість цього завдання у Державному стандарті початкової освіти і н
Наявність у тексті нових (незнайомих) слів.
Здебільшого для аудіювання пропонують легкі матеріали. Велика кількість нових слів може утруднити розуміння змісту. Почавши з текстів, які не містять незнайомих слів, учитель має поступово включа
Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
Орієнтовна послідовність роботи може бути такою:
1.Хорове опрацювання нових слів і словосполучень, які зустрічаються в тексті, пояснення їх значення і запис на дошці. Бажано, щоб навіть
Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
Орієнтовна послідовність роботи може бути такою:
1.Хорове опрацювання нових слів і словосполучень, які зустрічаються в тексті, пояснення їх значення і запис на дошці. Бажано, щоб навіть
Добір антонімів до слів.
(Див. розділ ПІ,"Робота над лексикою".)
Інсценізація казок.Казка допомагає дітям емоційно збагачувати образи, які вони відтворюють, відчути голо
Розвиток діалогічного мовлення у школярів на уроках української мови
У період реформування початкової школи й оновлення її змісту освіти відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" відбувається переорієнтація процесу навчання української м
Характеристика складених учнями діалогів
Початковий
1-3
Учень будує діалог, але робить довгі паузи, вислуховує лише окремі репліки співрозмовника, перебиває його, не завжди вживає слов
Мотивація мовлення. Типи мовленнєвих ситуацій.
Щоб сформувати у дітей уявлення про способи орієнтування в обставинах і завданнях спілкування, треба створити на уроці навчальну ситуацію, яка б наближалася до природних умов спілкування. Учні,
Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання
Вправи на аналіз готових текстів(типу 1—2) поєднуються із конструктивними, творчими (типу З—5) — знайти логічні пропуски у висловлюванні, виправити помилки у змісті твору, відновити деформований т
Розвиток сприймання, мислення і мовлення у їх взаємозв’язку
Навчити дітей способами добору потрібного для висловлювання матеріалу (будь-то життєві враження, книга чи картина) учителеві вдасться лише тоді, коли він зуміє збудити пізнавальний інтерес, прагне
Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю
Прищеплення навичок і умінь збирати факти для висловлювань розпочинаємо із розгляду предметів, спостережень за явищами навколишнього світу. Великий інтерес викликає у дітей ігровий метод. Учитель
Добір матеріалу за картиною
Твори живопису, як і екскурсії, допомагають навчати дітей збирати матеріал, занотовувати його й користуватися ним, будуючи власні висловлювання.
Картина — ефективний засіб прищеплення кул
УМІННЯ СИСТЕМАТИЗУВАТИ ЗІБРАНИЙ МАТЕРІАЛ
(СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ УМІННЯ)
Зібраний матеріал на основі спостережень за дійсністю, картиною і текстом — це тільки фактична основа, на якій будується зв'язне висловлюв
Виділення мікротем у власному висловлюванні. Складання плану
Формування умінь групувати зібраний матеріал, виділяючи зв'язані між собою факти в окремі логічно закінчені частини, продумувати послідовність викладу думок ґрунтується на усвідомленні структури
У ВИСЛОВЛЮВАННЯХ РІЗНИК ВИДІВ
Виконання лексико- і граматико-стилістичних вправ підводить учнів до розуміння, що добір слів, синтаксичних конструкцій зумовлюється комунікативною установкою мовця, яка знаходить своє вираження у
У ВИСЛОВЛЮВАННЯХ РІЗНИК ВИДІВ
Виконання лексико- і граматико-стилістичних вправ підводить учнів до розуміння, що добір слів, синтаксичних конструкцій зумовлюється комунікативною установкою мовця, яка знаходить своє вираження у
Види творів
У методичній літературі існує кілька класифікацій учнівських творів. Зокрема, М.Р. Львов пропонує наступну класифікацію.
1. За джерелом добору матеріалу: пережите, побачене, почуте самими
Види творів
У методичній літературі існує кілька класифікацій учнівських творів. Зокрема, М.Р. Львов пропонує наступну класифікацію.
1. За джерелом добору матеріалу: пережите, побачене, почуте самими
Бесіда.
Значення формування культури мовлення неможливо переоцінити, адже люди спілкуються за допомогою мови, в мові проявляються вихованість, начитаність, грамотність, інтелект людини, її ставлення до інш
Рекомендації.
• Прочитати оповідання В.Осєєвої "Чарівне слово" та обговорити його.
• Пограти з дітьми в Академію ввічливих наук (рольова гра).
• Поблукати "Містом Ввічливих"
Створення емоційного фону до написання твору
В.О. Сухомлинський в одному з розділів книги "Серце віддаю дітям" писав: "Спостерігаючи протягом багатьох років розумову працю учнів початкових класів, я переконався, що в періоди ве
Збирання фактичного матеріалу
Написати твір, вдало розкривши тему, можна лише в тому випадку, коли ти добре знаєш, про що йдеться, що хвилює тебе. Тому дуже важливо, щоб учні під час підготовки до написання творів мали достатнь
Робота над лексикою
Основною одиницею мови є слово. Багатий активний словник людини свідчить про високий інтелектуальний розвиток. Особливістю словникової роботи у школі є те, що вона проводиться у процесі всієї навча
Балакуни
Будував Базікадім — сім дверей і вікон сім.
Торохтійдопомагав: язиком дошки тесав.
Метушився Пустомеля:
— Скоро будуть
Робота з фразеологічними зворотами
Програмою початкових класів не передбачена спеціальна робота над фразеологізмами. Але діти зустрічають такі сполучення слів у текстах на уроках читання, на тематичних святах, у повсякденному житті.
Складання плану творчої роботи
Одним із важливих моментів у підготовці до написання твору є складання плану. План — це схема, опора, основа твору.Дитина повинна звертатися до плану постійно, бач
Аналіз дитячих творів.
Суть етапу ми окремого уроку аналізу дитячих творів полягає в тому, щоб підготувати учнів до переопрацювання створеного тексту і до роботи над новим твором, тому на таких уроках учителеві слід кер
Новости и инфо для студентов