рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Уроки зустрічі з книжкою

Уроки зустрічі з книжкою - раздел Философия, Розділ І Методика викладання української мови як педагогічна наука. Методика навчання грамоти У Центрі Уваги Сучасної Школи Має Бути Лю­дина, Її Духовний Світ, Творчі Здіб...

У центрі уваги сучасної школи має бути лю­дина, її духовний світ, творчі здібності, високі моральні якості. Великий вплив на формуван­ня особистості належить книжці. Це потребує корінних змін у системі викладання літератури в початковій ланці школи.

Основою літературних занять е насамперед читання і вивчення художніх творів. Та вихова­ти школяра допитливим і вдумливим читачем не так просто. Здійснити це можливо за умови, коли інтелектуальне життя школяра проходи­тиме серед книжок. Все це успішно можна ре­алізувати на уроках позакласного читання.

Проблема позакласного читання — одна з найважливіших і найскладніших у сучасній освітній практиці взагалі і методиці читання зокрема. По-перше, непросто визначити тему і тип уроку, дібрати книжки для читання; по-друге, не завжди вдається організувати читання потрібних текстів усіма учнями класу; нарешті, важко побудувати урок-бесіду методично пра­вильно і цікаво.

У молодших класах згідно з літературним матеріалом варто виділити такі типи уроків по­закласного читання: тематичні, жанрові, авторські (окремого письменника), зміша­ні (комбіновані), інтегровані.

На цих уроках матимуть місце різноманітні види занять з дитячою книжкою: уроки читання-слухання; уроки-подорожі, уроки-диспути, уроки-вікторини, уроки-конкурси, уроки-бесіди (судження), уроки творчості, уроки-ранки, усні журнали тощо.

Такі заняття матимуть не лише іншу струк­туру, а й спрямованість. Вони мають формува­ти читача, який з ї класу самостійно набувати­ме необхідних знань через «діалог» з автором твору.

Отже, слід подбати про ретельний добір літературних творів для уроків позакласного читання. Це мають бути книжки високої ху­дожньої і пізнавальної цінності, які сформують в учнів здатність до співпереживання, уміння

«читати» словесні образи, усвідомлювати інди­відуальність письменника, вміння отримувати естетичну насолоду від прочитаного тощо.

Звідси у початковій ланці школи значно по­силюється увага до естетичної функції худож­нього слова. Воно має осмислюватися як засіб художнього образу. Разом з тим, слово буде розглядатися не ізольовано, а в образній сис­темі твору. А тому уроки — зустрічі з книжкою мають бути уроками роздумів, глибоких пере­живань. Справді, захоплюючись моральною красою персонажів твору, прагнучи наслідува­ти їхні вчинки, дитина починає думати про се­бе, оцінювати свої дії і поведінку. Роздуми над книжкою стають інтелектуальною потребою. Окрім того, книжка відкриває перед дитиною навколишній світ, ознайомлює з різними по­няттями, розповідає про нові явища в природі, вчить пізнавати життя. З книжки починається і самовиховання.

Читання школяра має бути цілеспрямова­ним, а методика проведення уроків позаклас­ного читання змінюється у бік розвитку літера­турної творчості кожного з них. Під час аналізу того чи іншого літературного твору варто ста­вити такі питання і завдання, які б спонукали учня побувати в ролі «маленького письменни­ка», «художника слова», «актора» і т. ін.

Звідси стає зрозумілою вимога методики — читаючи ліричні вірші, вводити дітей у світ художніх образів через почуття, а далі вести від почуттів — до думок, самостійних вис­новків.

Подаємо зразок уроку в 1 класі і радимо простежити за педагогічне вивіреною структу­рою такого заняття та системою поєднання ти­пу уроку і видів роботи на ньому.

1 клас(чотирирічна початкова школа)

Тема. На шлях я вийшла ранньою весною.

Матеріал до уроку. Леся Українка, «Веснянка».

Обладнання. Портрет Лесі Українки в ранньому віці; альбом «Леся Українка: життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстра­ціях»; картки слів.

Мета. Вчити слухати і отримувати естетич­ну насолоду від поезії; познайомити з видат­ною поетесою України — Лесею Українкою; розвивати естетичні смаки; виховувати спосте­режливість, відчуття краси природи.

Хід заняття

I. Підготовча робота до сприймання твору на слух.

—Послухаймо, діти, що там за вікном чути? (Щебет пташок; шум вітру; тріснула гілочка на
вершечку дерева; гамірно на вулиці).

—Які ж зміни сталися в природі? (Зійшли сніги; віддзвеніли струмочки; просохли стежки;
де-не-де зазеленіла травичка на пагорбах; з'явилися перші весняні квіти; лагідно світить со­нечко; стало тепліше; день подовшав).

—Постарайтесь знайти найбільш точні слова для описання сьогоднішнього ранку.

Учитель відкриває стрічку для слів із вікон­цями:

Ранок ______ _____ _____ _____

Учні називають слова, вчитель вставляє кар­тки у віконце, і діти читають. (Ранок сонячний, погідний, теплий, привітний, ніжний, світлий, веселий, весняний та ін.).

— А хто господиня такого ранку? (Весна). Як можна її назвати? (Тепла, ясна, мила, чарів­на, люба, весела, щедра, рання, загадкова та ін.).

Весна _____ _____ _____ _____

—Заплющимо очі і пошепки вимовім: вес­на...

—Розплющимо очі. Яке почуття виникло у нас? (Стало тепло і приємно; настрій радісний;
хочеться співати).

II. Вчитель виразно читає вірш Лесі Україн­ки «Веснянка».

У вступному слові він розповідає учням Географічні дані Лесі Українки, розказує, кому вона присвятила цей вірш (сестрі Олесі)...

Народилась Леся на Волині. Тут вона впер­ше побачила життя, сонце, тут почула рідне слово — вкраїнське.

У Лесі було двоє братів — Михайло і Микола, три сестри — Ольга (Олеся), Оксана, Ізидора. Отже, всього у сім'ї Косачів було шестеро дітей. (Показ портрета Лесі у малому віці і фо­тографії з альбома всіх дітей Косачів).

Леся була привітною і допитливою дівчин­кою, надзвичайно вразливою та чуттєвою до краси. Вона була милосердною до всього і до всіх, їй хотілося захистити зайченя від вовка, першу квіточку від негоди, подругу — від хво­роби, людину — від зла.

Для менших братика і сестричок Леся була і вихователькою, і наставником, і вчителькою. Отож для сестри Ольги (Олесі) вона написала вірш «Веснянка». Послухайте його.

III. Усвідомлення прочитаного.

— Що ви відчували, слухаючи вірш «Вес­нянка»? (Хотілось усміхнутися; подивитись у
віконце; заспівати про весну; захистити ранні квіточки від холодів, дощів і снігів; написати
подібне).

— З яким настроєм написано вірш? (З радіс­тю; з надією на краще; з впевненістю в перемо­гу).

— Який стан природи передано у вірші? (Прихід весни; ясне сонечко; ще весняні него­ди).

— Чи вчувається музика у вірші? Якщо так, то яка? Весела чи сумна? Танець чи марш?
(Відповіді дітей).

— Про що просить поетеса сестру? Зап­лющіть очі, опустіть голівки і ще раз послухай­ те і вслухайтесь у рядки:

Якбідну первістку,

Дочасну, морози поб'ють.

І кущик любистку

Холоднії роси поллють, —

Не плач, моя роже,

Весна переможе!

Весняного ранку

Співай, моя люба, веснянку!

—Підніміть голівки, розплющіть очі. Що ви побачили і відчули, слухаючи ці рядки? (Стало
холодно; побачив підсніжник, а тут — сніг, плюта; шкода, хочеться накрити квіточку то­що).

—Як показано у вірші любов до сестри? Да­вайте заповнимо пусті віконця.

Олесю _____ _____ _____ _____

(серденько, моя люба, моя роже, сестрице, не плач, згадай, співай).

А чи не захотілось вам проспівати вес­нянку? (Всі учні класу співають «Подоляноч­ку», а п'ятеро дівчаток у віночках танцюють під спів пісні).

IV. Колективний розгляд книжки, в якій вміщено вірш Лесі Українки «Веснянка».

— Який твір ви слухали? Як він називаєть­ся? (Вірш «Веснянка»). Графічне зображення.(_________).

—Хто автор вірша? Де на обкладинці напи­сано прізвище автора? Покажіть. Спробуйте
прочитати. (Читають і хором повторюють).

—А що ви дізнались про Лесю Українку?

Доповнення. Так, Леся була такою ж дити­ною, як і ви. Товаришка дитячих літ майбут­ньої поетеси Варя (Варвара Йосипівна Дмитрук) згадує: «Леся не виділялася з-поміж нас ні одягом, ні поведінкою. Разом з сільською малечею бігала влітку в поле, на пастовень (пасовище). Любила стрічати ввечері череду. Ото вийдемо гуртом за село, посідаємо на мо­ріжку і ждемо, пісень співаючи...» Дівчинку вражала бідність селян і дітей, з якими вона дружила.

Мужньою була наша Леся протягом усього життя. Цієї мужності вчилася вона у Тараса Шевченка... Щирою і ніжною була у своїх по­езіях, казках, поемах. Цього вона вчилася у рідного українського народу — з його казок, пісень та колисанок.

— Де написано заголовок книжки? По­кажіть і прочитайте (3б. «Веснянка»).

— Що ще ми бачимо на обкладинці? У збірці тільки один вірш чи більше? Як переко­натись? (Розглядається книжка посторінкове).

V. Рекомендації.

Вдома розкажіть рідним про Лесю Українку, про її вірш «Веснянка», який вона адресувала своїй сестрі.

Відшукайте у домашній бібліотечці книжки Лесі Українки, розгляньте їх, принесіть, хто може, у «Куточок читача».

Намалюйте те, що вас найбільше вразило у вірші «Веснянка».

Уроки позакласного читання у 2 класі мають свої особливості. Основне завдання цих уроків — пробудити і сформувати інтерес до самостій­ного читання книжок, тобто до читання для се­бе і про себе. Щоб виконати навчальне завдан­ня початкового етапу, треба мати книжки — «колективки». Розуміємо, що в нинішніх умо­вах справитись із такою вимогою нелегко. Але без такого фонду навчання учнів самостійного читання неможливе. Радимо вчителеві подума­ти про створення міні-підручників, книжечок-виручалочок для уроків роботи з дитячою книжкою.

Вважаємо за потрібне планувати тематику уроків позакласного читання не на один рік, а, дотримуючись принципу концентричності, на перспективу. Перспективні плани допоможуть учителеві краще окреслити етапи інтелектуаль­ного зростання учнів. Класовод прискіпливіше ставитиметься до добору книжок для різних вікових груп. А уроки — зустрічі з книжками, бесіди за ними не будуть схожі одна на одну, а викликатимуть захоплення та інтерес у дитини тією чи іншою темою, жанром чи автором. За­кономірно, частина уроків позакласного читан­ня буде тісно пов'язана з тематичним, жанро­вим чи авторським принципом уроків класного читання.

Під час планування уроків слід враховува­ти читацькі інтереси учнів кожного класу і можливості книжкового фонду. Твори обо­в'язково повинні хвилювати дітей, викликати добрі почуття. Тому під час аналізу твору кра­ще йти від особистісних вражень учня від прочитаного. Бесіду важливо розпочинати з питань: які почуття виникли у тебе під час читання (слухання) вірша? Що здивувало тебе? Що сподобалось у творі? Які думки на­віює?

Збагачують зміст навчального матеріалу, допомагають учням переконуватись у важ­ливості раніше одержаних знань міжпредметні зв'язки, інтегровані завдання. Такі зв'язки і завдання ми передбачили у ході уроку — зустрічі з поезіями Лесі Українки у 2 класі.

2 клас(чотирирічна початкова школа)

Тема. І уявлялись Лесі осінні ліси, зас­ніжені поля...

Матеріал до уроку. Леся Українка, «Осінь», «Мамо, іде вже зима».

Мета. Формувати читацьку самостійність другокласників; розширити і уточнити відо­мості про Лесю Українку, її тонку чутливість до краси природи; розвивати вміння прислу­хатися до звучання рідного слова, робити по­сильний аналіз художнього образу природи через слово поезії; виховувати спостереж­ливість, творчу уяву.

I. Розв'язування завдань на орієнтування в дитячих книжках.

—Розгляньте виставку книжок. Хто їх ав­тор? (36. «На зеленому горбочку», «Ясні само­
цвіти», «Літо краснеє минуло», «Веснянка», «Тиша морська», «Лелія», «Біда навчить»,
«Плине білий човник»). Прочитайте їх назви. Зіставте малюнки на обкладинці з назвою книжки.

—Як ви думаєте, з чиїми поезіями ми сьо­годні ознайомимось? Про що вони? Хто здога­дався?

—Так, так, ми сьогодні знову зустрічаємось з Лесею Українкою, нашою Лесею — великою поетесою України.

— Пригадайте, що ви вже знаєте про Лесю Українку. Які її твори пам'ятаєте? З якою збіркою із виставок ви вже ознайомлені? (Діти пригадують).

II. Виразне читання вчителем вірша Лесі Українки «Осінь».

а) Слово вчителя.

— У наші дні Лесю Українку знають у всьо­му світі. Вона мала великі здібності, була пра­целюбною, старанною. У п'ять років уже вміла читати і писати. А в дев'ять років писала до­сить непогані вірші, в тринадцять — почала друкуватись.

Дещо раніше, взимку 1881 р., в Луцьку, на річці Стир, Леся застудила ноги в крижаній воді. Саме з того часу вона занедужала — по­чала боліти нога, потім рука. Думали — рев­матизм, лікували домашніми засобами.

Пізніше виявилось: у неї туберкульоз кісток, тому Леся не ходила до школи, не сиділа за партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками гучними шкільними коридора­ми. Та дівчинка була дуже здібна до науки, працьовита, вчилася самотужки. Вчителями її були мати — письменниця Олена Пчілка, батько — юрист Петро Антонович, книжки і саме життя.

Мати добирає їй псевдонім Українка і пуб­лікує її вірші у журналі «Зоря» («Конвалія» і «Сафо»). Відтоді і пішло — чудові поезії підпи­сувались цим гордим, ніжним і красивим ім'ям — Леся Українка.

Чому Українка? Та тому, що в сім'ї Ко­сачів панували український дух і звичаї. А мати «завше окружала дітей такими обстави­нами, щоб українська мова була їм найближ­чою, щоб вони змалу пізнавали її найбіль­ше». (З листа Олени Пчілки, 1892 р.). Справді, своєю здібністю до мов Леся вдала­ся в матір.

Дитячі роки майбутньої поетеси минули на Поліссі — Луцьк, Ковель, Колодяжне. На все життя вона полюбила росисті волинські луки, тихі лісові озера, предковічні соснові бори, красу рідної землі, народну казку.

б) Підготовча робота до слухання вірша Лесі Українки «Осінь».

— Заплющіть очі і пошепки вимовте: зима... Яке почуття виникло? (Стало холодно і сумно;
стало шкода за літом, за золотою осінню).

— А чи можна зупинити прихід зими? (Відповіді дітей — суперечливі, неперекон­ливі).

— Послухайте вірш Лесі Українки і поду­майте, чи немає переконливої відповіді у цій
поезії на наше питання.

в) Вчитель читає вірш «Осінь».

III. Бесіда — роздуми над прочитаним.

— Які думки стверджує поезія про прихід зими? (Зима неминуче прийде. Осінь мусить
поступитися зимі, хоч вона цього не хоче).

— Які почуття навіяла ця поезія? (Поезія навіває почуття смутку, жалю за красою осені).

— Як ви розумієте вислів «Рветься осінь ру­ками кривавими до далекого сонечка любого»?
Які слова допомогли вам у міркуваннях? (По­яснення значення метафор (без вживання тер­міну): рветься, руками кривавими, до далекого сонечка).

Що б ви хотіли попросити у сонечка? (Щоб воно ще світило; щоб ще гріло; щоб не
поступалося).

— Що бачите і уявляєте собі, коли слухаєте рядки? (Перечитування вчителем або підготов­леним учнем).

Так для сонечка осінь убралася,

мов цариця у свято врочистеє, все,

що є на сім світі найкращого,

все зібрала на пишний убір.

(Відповіді дітей).

—Які слова і словосполучення допомогли вам це побачити і уявити? (Учні розкривають
значення метафори осінь убралася, порівняння мов цариця, добирають епітети (близькі за зна­ченням слова) до пишний убір).

—Як поетеса ставиться до осені? З чого це видно? (Спробуйте розказати про почуття пое­теси від свого імені).

—Якими барвами ви проілюстрували б цей уривок?

(Конкурс «Юних художників»).

IV. Самостійне ознайомлення з новою книжкою Лесі Українки «Плине білий човник».

Настанова вчителя.

—Візьміть у руки книжечку, роздивіться ма­люнки, прочитайте надписи.

—Хто автор цієї книжки?

—У цій книжечці один твір чи багато? Як швидко знайдете вірш «Мамо, іде вже зима»?
(Подивимось у зміст).

—Знайдіть цей вірш і уважно прочитайте.

V. Самостійне читання вірша Лесі Українки «Мамо, іде вже зима». Аналіз самостійно про­читаного вірша.

VI. а) Відтворення змісту прочитаного з опорою на ілюстрації.

б) Самоаналіз (завдання для самоаналізу за­писані на дошці),

—Ознайомтесь із завданнями для самоана­лізу. Ще раз перечитайте вірш.

—Які почуття виникли у вас під час читан­ня вірша? (Почуття гордості за сміливість пта­шини; а мені шкода пташину, їй немає що їсти, холодно; мені захотілось допомогти усім пташ­кам, зробити їм годівнички).

— Що здивувало вас у вірші? Зачитайте. («Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?»;
«Не боїться морозу вона, не покине країни рідної»
тощо).

— Яку музику можна придумати до цих рядків:

Не боїться морозу вона,

Не покине країни рідної,

Не боїться зими навісної.

Жде, що знову прилине весна.

— Ця музика весела чи сумна? Вальс чи марш? (Відповіді дітей — «маленьких компози­торів»).

в) Підпис ілюстрацій словами вірша. (До першої ілюстрації: «Мамо, чи кожна пташина в вирій на зиму літає?» До другої: «Мамо! Ті сиві пташки сміливі, певно, ще й дуже, чи то без­печні... бач — розспівалися як!»).

VII. Підсумок уроку і рекомендації до са­мостійної роботи з книжками.

— Чи сподобався вам вірш «Мамо, іде вже зима»? Наші юні актори підготували його інсценізацію. Подивимось? Вмощуйтесь гар­ненько і дивіться.

а) Інсценізація уривка вірша Лесі Українки «Мамо, іде вже зима».

Сидить мати біля вікна, вишиває синочкові сороч­ку, тихо наспівує пісню. Тут вбігає син.

Син. Мамо, Іде вже зима,

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема...

Мати. Знаю, знаю.

Чую, як за вікном завиває,

шибки снігом заліпляє.

Син. Мамо, чи кожна пташина

В вирій на зиму літає?

Мати відривається від роботи, підводить сина до вікна.

Мати. Ні, не кожна.

Онде, бачиш, пташина сивенька

Скаче швидко отам біля хати, —

Ще зосталась пташина маленька.

Син. Чом же вона не втіка?

Нащо морозу чека? Мати. Не боїться морозу вона,

Не покине країни рідної,

Не боїться зими навісної.

Жде, що знову прилине весна.

б) Узагальнення.

—Про що нове і цікаве ви дізнались на сьо­годнішньому уроці?

—Яким би ви хотіли бачити наступний урок позакласного читання?

— Самостійно знайдіть і прочитайте вірші чи казки Лесі Українки; наш «Куточок читача»
намагайтеся поповнити новими книжечками поетеси.

Ми подали два уроки — зустрічі з поезія­ми Лесі Українки, намагались привернути увагу до різноманітних форм і видів діяль­ності вчителя й учнів під час сприйняття ху­дожнього твору і його ліричного образу.

Вважаємо, що такий підхід до розвитку осо­бистості через книжку відповідає завданням дня та орієнтує вчителя початкових класів на реальне поліпшення навчання і виховання мо­лодшого школяра.

 

 

Лекція № 10 (2 години)

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Розділ І Методика викладання української мови як педагогічна наука. Методика навчання грамоти

Розділ І Методика викладання української мови як педагогічна наука Методика навчання грамоти... Лекція години... Предмет і завдання курсу методики викладання української мови в початкових класах Методика навчання грамоти завдання...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Уроки зустрічі з книжкою

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Методика викладання української мови як науки
Щобуспішно навчати дітей, треба: 1) визначити зміст навчання, 2) мати матеріал для роботи з уч­нями, 3) розробити методи (тобто способи досягнення певних результатів у вивченні навчальної дисциплін

Мета,особливості і структура курсу методики мови
Мета курсу методики викладання української мови у початкових класах — озброїти майбутнього вчителя не тільки теорією цієї на­уки, а й найефективнішими формами організації навчаль­ного процесу, найд

Методологічні основи методики викладання рідної мови
Кожна наука, в тому числі й методика мови, керується філософським, інакше кажучи, найбільш загальним, підходом до пізнання предмета дослідження. Такий підхід становить методологію науки, тобто філо

Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
У формуванні теоретичних основ методика мови спирається на психолого-педагогічні науки. Це закономірно, бо, запроваджуючи, наприклад, ті чи ті конкретні ме­тоди або прийоми, треба зважати на психол

Мовознавчі й літературознавчі дані в методиці викладання мови
Оскільки методика мови покликана забезпечити вивчення мови, стає зрозумілим ЇЇ тісний зв’язок з мовознавством. Дані таких мо­вознавчих наук, як фонетика і фо­нологія, графіка і орфографія,

Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
Ураховуючи методологічні вимоги і спираючись на теоретичний грунт психолого-педагогічної науки, мовознавства і літературознавства, методика викладання мови формулює власні принципи навчання дітей р

Читання і письмо – види мовленнєвої діяльності
Навчання грамоти передбачає формування в учнів елементарних навичок читання і письма. Для шес­тирічних першокласників цей процес триває протягом цілого навчального року, що пов'язано з їхніми психо

Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
Практичне засвоєння учнями фонетичної і графічної систем української літературної мови, усвідомлення ними існуючих взаємозв'язків між звуками і буквами становить лінгвістичну основу методики

Буквоскладальний синтетичний метод
Цей метод полягав у механічному заучуванні назв окремих літер з наступним поєднанням (синтезом) їх у склади, а потім у слова. Алфавітні назви літер у ста­рослов'янській мові становили цілі с

Звуковий аналітичний метод
У 40-х роках XIX ст. в Росії і на Україні поширились звукові методи, серед яких відомі такі їх різ­новиди: аналітичний, синтетичний і аналітико-синтетичний. Звуковий аналітичний метод поля

Звуковий синтетичний метод
У школах на Україні цей метод пропагував в 60-х роках XIX ст. педагог і методист М. О. Корф. Позитивною стороною даного методу було те, що в навчанні читання й письма пропонувалося йти від

Звуковий аналітико-синтетичний метод
Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти полягає у використанні різноманітних при­йомів звукового аналізу і синтезу слів з метою підготов­ки учнів до самостійного читання складів і слі

Метод цілих слів
Метод цілих слів виник у Франції, але поширення набув у школах Америки, тому його ще називають американським мето­дом. Застосовувався він у навчанні англійської мови, у якій вимова і написання біль

НАВЧАННЯ ГРАМОТИ
У сучасній школі навчання грамоти як семирічних, так і шестирічних першокласників здійснюється за звуковим аналітико-синтетичним методом. Цей метод ґрунтується на таких науково-методичних засадах:

Прийоми звукового аналізу
1. Підкреслене вимовляння одного звуків у слові. В деяких випадках виділення звука може здій­снюватись силою голосу, в інших — протяжністю вимови, наприклад: с-с-син, с-и-и-ин, си-н-н-н. Цей

Формування загальнонавчальних умінь і навичок
Протягом першого місяця навчання, який відповідає добукварному періодові, у шестирічних першокласників необхідно виробляти найважливіші уміння й навички загальнонавчального ха­рактеру. Це передусім

Розвиток мовлення
Розвиток мовлення у добукварний період удосконалення звуковимови, збагачення, уточнення й активізацію слов­никового запасу дітей, удосконалення граматичної будо­ви усного мовлення, роботу на

Формування в учнів фонетичного слуху
Важливим завданням підготовчого періоду є вироблення в учнів фонетичного слуху, удосконалення їхньої звуковимови. Відомо, що слова сприймаються до­шкільниками як єдиний неподільний звуковий

Розвиток умінь здійснення мовного аналізу
У підготовчий період в учнів формуються початкові вміння здійснювати різні види мовного аналі­зу: виділяти речення з мовного по­току, аналізувати їх за кількістю слів і будувати графіч­ні моделі ре

Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
Незважаючи на те, що уроки добукварного періоду умовно поділені за основною метою на підготовчі — до читання і до письма, структура і методика проведення їх мають багато спільного. Це пояснюється т

Етапи букварного періоду
Традиційно букварний період навчання грамоти ділився на триетапи. Кожен із них визначавсяпевними особливостями опрацювання звуків і букв рідної мови. Зокрема, на першому етапі учням пропону­валося

Особливості першого періоду
На першому етапі букварного періоду учні спочатку вивчають ряд букв, що позначають голосні зву­ки: а, о, у, й, і. Читання їх не становить для дітей певних труднощів, оскільки поляг

Методика формування уміння читати прямі склади
На початковому етапі формування першокласників уміння читати основною одиницею читання є склад у його найпростішому вияві, коли він складається з єдиного голосного звука та коли він становит

Опрацювання звуків і букв на другому етапі букварного періоду
На другому етапі букварного періоду учні знайомляться з іншими способами позначення на письмі м’яких приголосних (буква­ми ь, я, ю, є); дізнаються про те, що буквою «ге

Структура уроку на ознайомлення з новою буквою
Загальна структура уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, на­приклад: «Звуки [с], [с'], позна­чення їх буквою «ес», то

Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
Протягом першого року навчання в учнів мають сформуватися технічні навички письма (уміння користуватися засобами письма, оріє

Організаційні й гігієнічні умови навчання письма
У період навчання грамоти учні оволодівають початковими вміннями писати в зошиті і на дошці. Ширина робочого рядка становить 5 мм, відстань між лінійками робочого рядка та проміжними пункт

Характеристика рукописного шрифту для навчання письма шестирічних першокласників
До недавнього часу в радянській початковій школі використовувався шрифт, який ніс у собі елементи дореволюційного каліграфічного письма, так званого краснопису. Однак сучасні засоби письма (кульков

Види робіт з письма в букварний період
Одним із найголовніших завдань уроків рідної мови в початкових класах є формування у молод­ших школярів красивого, чіткого, каліграфічного і орфографічно правильного письма. Ці вміння починають акт

Структура уроку письма на вивчення нової букви
Уже в період навчання грамоти виконувані учнями графічні вправи, пов’язані з засвоєнням конфігурації рукописної літери, мають бути спрямовані і на досягнення більш перспективної ме­ти — формування

Коло умінь і навичок, які одержують учні в букварний період
Протягом букварного періоду навчання грамоти в учнів формулюються такі вміння: читати скла­ди, слова і речення з усіма літе­рами алфавіту; читати зв'язні тексти загальним обсягом до 70 слі

Робота над удосконаленням звуковимови
К. Д. Ушинський наголошував на тому, що в період навчання грамоти вчитель повинен піклуватися про розвиток у школярів ви­мовної та слухової культури і боротися з нечіткою, м

Робота над реченнями і зв’язними висловлюваннями
Робота над реченням проводиться у зіставленні зі словами. Першокласники дізнаються, ще речення складаються із слів, що до скла­ду речення може входити одне і більше слів. За допомогою спеціальних в

ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД
У системі навчання грамоти післябукварний період є незначним за обсягом. Основне завдання цього періоду — систематизувати знання, уміння й навички з читання й письма, одержані першокласниками в доб

ОСОБЛИВОСТІ УРОКІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ В МАЛОКОМПЛЕКТНІЙ ШКОЛІ
Перехід на систематичне навчання дітей у школі з шестирічного віку вносить додаткові проблеми в роботу сільських малокомплектних шкіл. Успішне навчання шко­лярів в умовах класу-комплекту вимагає ро

НАВЧАННЯ ГРАМОТИ
У період навчання грамоти уроки класифікуються за такими ознаками: а) за основним предметом навчання - уроки читання і уроки-письма; б) за часом, за періодами і етапами навчання —

Орієнтовна структура заняття (уроку) вивчення нового звука і букви
  І. Артикуляційно-слухові вправи (у визначеній послідовності). • Виділення звука. • Вимовляння і спостереження за його артикуляцією. • Від

Читання як навчальний предмет, його завдання
Слово «читання» настільки звичне і зрозуміле, що мало хто замислюється над тим, з яким значеннєвим відтінком воно вживається. Тим часом у різних сполуках слів його сприймають по-різному. У виразі «

Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
Прищепити любов до читання — це значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякден­ному житті. У процесі роботи над книгою учні повинні пройнятися розумі

Наукові засади методики читання в початкових класах
Методика читання — складова частина методики викладання української мови як педагогічної науки. Це й зумовлює її побудову на основі наукових принципів радянської педагогіки: аналізу виучу­ваного ма

З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню
У другій половині XIX ст. в початкових класах застосовувалося «пояснювальне читання». Його вимога — навчати дітей свідомого, змістовного читання, уміння логічно й граматично правильно переказувати

Завдання уроків класного читання
У розділі «Методика навчання грамоти» йшлося про етапинавчаннядітей писати і розуміти написане,про набуття учнями навичок читання, тобто опанування ме­ханізму читання. У його оцінкі беруться до ува

Види читання
Існують два види читання: вголос ( або голосне) і мовчазне (або читання про себе). Мовчазному читанню передує голосне, яке, однак, не замінюється повністю читанням про себе, а трива

Якості читання
Уся робота із застосуванням обох видів читання підпорядкована ви­робленню в учнів таких його якісних ознак, як свідоме, правильне і швидке читання. Щодо читання вголос, то воно має бути ще й виразн

Набуття умінь правильного читання
Правильне читання закладається в добукварний період, коли учні набувають умінь вимовляти звуки відповідно до літературних норм. Працюючи над вимовою розглядуваних па уроці слів, учитель повинен слі

Вироблення навичок швидкого читання
Швидке читання — не самоціль у навчанні дітей читан­ня. Однак воно сприймається як істотна риса культури читання. Врешті-решт навчитись швидко читати прагне кожна освічена людина. Психологами довед

Що таке « виразне читання » вчителя?
У шкільній практиці часто змішують терміни «художнє читання» і «виразне читання». Для цього є пев­ні причини. І художнє, і виразне читання є видами вико­навського мистецтва, тобто видами майстернос

Передумови виразного читання учнів
Голосне читання учнів, як уже зауважувалось має бути виразним. Під цим визначенням розуміється таке читання вголос, у процесі якого читець, застосовуючи різні інтонаційні засоби, передає зад

Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
Одну з важливих вимог виразного читання становить уміння інтонувати прочитуване чи декламоване. Інтонування твору залежить від пауз і логічного наголосу. По­няття ці доступні розумінню дітей 10 рок

Особливості виразного читання поетичних творів
Викладені щойно вимоги інтонаційного оформлення стосуються читання творів будь-яких жанрів, у тому числі і віршів. Але як ритмізовані і зарифмовані одиниці тексту з своєрідною сис­темою записування

Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання
У системі класного читання виділяється два типи уроків: 1) уроки ознайомлення з новим твором і 2) уроки узагальнення вивченого матеріалу. Перший з них — основний. Він включає всі ет

Визначення мети уроку
Засобом розвитку і виховання учнів виступає переданий художньо ідейний зміст твору. Зробити його доступним розумінню дітей, перетворити у переконання учнів, вплинути на світовідчуття школярів — зав

Основні етапи читання
Для досягнення кінцевого результату уроків ознайомлення з новим матеріалом застосовуються різні види робіт, що формують усвідомлене читання. Методика виділяє такі види опрацювання тексту, які водно

Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного
Не треба доводити, що читання твору вчителем повинно бути зразковим. Це вимагає попередньої підготовки до виразного, розміре­ного читання. Мета такого читання — донести до свідо­мості дітей ідею тв

Робота над перечитуванням тексту
Ознайомлення з твором і перевірка розуміння прочитаного створю­ють грунт для подальшого поглиб­леного його розбору, який здійснюється різними шляхами для досягнення кінцевої мети: виробити навички

Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
Аналіз змісту частин, встановлення їх основної думки слід поєднувати з розбором художніх засобів, у яких втілюється авторський за­дум. Розуміється, що не виключається також можливість на основі ана

Навчання складати план прочитуваного
Цей елемент уроку передує переказуванню прочитаного. Складе­ний план організовує процес від­творення змісту прочитаного. Але ж і робота над його скла­данням допомагає глибше усвідомити прочитане. У

Переказ прочитаного
Усю попередню роботу — ознайомлення з текстом твору, поділ його на частини і з'ясування думки кож­ної з них, нарешті, складання плану — слід вважати ефек­тивною підготовкою до переказування прочита

Методика опрацювання оповідань
Вводячи в обіг термін «оповідання», необхідно забезпечити його тлумачення. Зрозуміло, що роз'яснення потрібно вести з урахуванням віку дітей. Оповідання — це невеликий ху­дожній твір. Художній тому

Особливості роботи над казкою
Розкриття особливостей казки як жанру.Казка відома дітям з дошкільних років, її привабливість —у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти з захоп­ленням грають у вовків і лиси

Особливості роботи над байкою
Жанр байки у читанках представ­лений кількома зразками. Упер­ше з цим жанром діти знайомля­ться в 2 класі. Наймолодші школярі байок не читають. Цьому є пояснення: байці властива алегоричність (

Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями
У науково-пізнавальних статтях діти знаходять розповіді про дійсні життєві факти, події, конкретних людей. Введення до читанок такого жанру творів методично виправда­не. Вони розширюють пізнання уч

Особливості роботи над віршем
Молодші школярі знайомляться з епічними (сюжетними) і ліричними ( у яких з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображу­ваного) віршами. Відмінність цих типів поетичних тво

Завдання уроків узагальнення знань
Тематичний добір матеріалу для читання дає можливість підвести підсумки вивченого, закріпити здо­буті знання. Здійснюється це на узагальнюючих уроках читання, які вводяться після опрацювання відпов

Завдання уроків узагальнення знань
Тематичний добір матеріалу для читання дає можливість підвести підсумки вивченого, закріпити здо­буті знання. Здійснюється це на узагальнюючих уроках читання, які вводяться після опрацювання відпов

Облік навичок читання
На всіх етапах навчання дітей читанню доцільно вести облік, фіксацію успіхів учнів у здобутті на­вичок читання. Класовод зацікавлений мати розгорнену картину того, як діти оволодівають цим важливим

Підсумковий етап.
За традиційною методикою 3-4 клас охоплює основний етап (про це сказано вище). Однак багато вчителів-практиків поділяють цей період навчання позакласному читанню на два етапи : 3 клас - основний, а

IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
1. БЕСІДА. 1. Якого типу урок проведено? 2. Знання якої теми ми узагальнили , розширили, систематизували? 3. То що ж повинні знати студенти, завершивши вивчення ці

Структура уроку позакласного читання
ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП. (Період навчання грамоти 15-20 хв. щотижня) 1. Коротка вступна бесіда (2-3 хв.) 2. Виразне читання твору вчителя (3-5 хв.) 3. Перевірка первинн

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ГРАМАТИКИ І ЛЕКСИКИ
У програмах початкових класів вивчення граматики посідає чільне місце, бо саме в цих класах учні знайом­ляться з будовою рідної мови, оволодівають навичками практичного її вживання. У поча

Евристичний метод
Суть цього методу полягає в організації на уроках граматики по­шукової діяльності учнів. Перед школярами висувається пізнавальна задача, і вони під керівництвом учителя «відкривають» нові для себе

Проблемний метод
Цей метод також спрямований на активізацію пошукової діяльності школярів. Як довели радянські психологи, педагоги і ме­тодисти, під час організації навчання з використанням проблемного методу учні

Частково-проблемний метод
Суть цього методу полягає в тому, що учні оволодівають лише окремими елементами пошукової діяльності. Наприклад, учитель пояснює матеріал, а ді­ти самостійно чи в ході евристичної бесіди роблять ви

Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи
У зміст передбаченого шкільною програмою граматичного матеріалу входить і такий, що підлягає засвоєнню внаслідок запам’ятовування (назви відмінків іменника, поділ іменника на відміни, дієслі

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНИХ ПОНЯТЬ
У молодшому шкільному віці формується початкова система граматичних понять. Здійснюється це не одразу. Одні граматичні поняття засвоюються учнями за кілька уроків (наприклад, поняття про корінь, су

Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
Уже в період навчання грамоти(1 клас) діти шляхом часткового звукового аналізу вчаться виділяти окремі звуки із звуковогокомплексу — слова, проводять спостереження за зміною значення слова

Я ю є ї
Це завершальний етап опрацювання зазначеної теми. Графічна схема, зроблена на основі висновку учнів, віді­грає роль опорної і сприяє чіткішому запам'ятовуванню матеріалу уроку. Під час вив

Звуковий і звукобуквений аналізи, методика їх проведення
Звуковий і звукобуквений аналізи є найбільш ефективними прийомами навчання грамотного письма. Ці прийоми сприяють усвідомленню послідовності звуків у слові, встановленню правиль­них співвідношень м

Формування уявлень про мову і мовлення
Відповідно до вимог програмиучнів початкових класів мають формуватися деякі уявлення про мову і мовлення: 1) мова є найважливішим засобом спілку­вання між людьми; 2) найважливішими одиницями мови є

Формування уявлень про текст
У сучасній мовознавчій науці загальновизнаною є думка, що реальна одиниця спілкування — це усне або письмове висловлю­вання — текст, який становить найвищий рівень (ярус) мов­ної системи. Визначаль

Урок у 3 класі
Тема: Зв'язок між реченнями в тексті. Спостереження за різними засобами зв'язку. Мета: Закріпити уявлення учнів про засоби зв'язку між речен­нями у тексті

Лінгводидактичні основи методики роботи над словом
Робота над вивченням лексики в школі спрямована на збагачення активного словника учнів, розви­ток зв'язного мовлення, вироблення навичок свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сф

Робота над засвоєнням лексичного значення слова
Вивчення елементів лексики в початкових класах розпочинається з ознайомлення із словом і його значенням. У поясненні значення слова, як і в усякій навчальній діяльності, необхідно керу­ватися загал

Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
Учні часто плутають пряме і переносне значення слова і тому роблять помилки, вживаючи слова з переносним значенням. Завдання класовода — навчити школярів: — розрізняти пряме і переносне зн

Робота над синонімами
Оволодіння лексичним багатством мови неможливе без вивчення її синонімічних й антонімічних засобів. Робота над синоні­мами допомагає учням тонше сприймати слово, бачити в ньо­му, крім основного зна

Хто дід?
З'їжджалися дочки у гості до діда: Ось там Завірюха санчатами їде, За нею Метелиця слідом мете, Хурделиця Хугу з собою веде, А тільки-но вітер у полі завіє,

Наша Батьківщина
Та земля, де ти народився, зветься Батьківщиною. На багато тисяч кілометрів простяглася наша Батьківщина. На півночі нашої Батьківщини закінчують сівбу, а на півд­ні вже збирають врожай. На західни

Вивчення антонімів
Серед різноманітних видів вправ під час вивчення лексики важливе місце посідають вправи з антонімами, мета яких — зба­гатити словниковий запас учнів, виробити в них уміння яскраво і образно висловл

Види вправ з лексики й методика їх проведення
Серед різноманітних вправ, які використовуються вчителем з метою піднесення мовленнєвої куль­тури школярів, помітне місце повинні посідати вправи з лексики. Такі вправи спрямовані на розшире

Хто кричав?
Йшов з лікарні Гнат селом, А дружки й спитали: — Що, брат, боляче було, Коли зуби рвали? — Ні, — хлопчина їм сказав, — Не дуже боліло…

Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
Вивчення теми «Будова слова» має важливе значення в лінгвістичному розвитку учнів. Ознайомлення молодших школярів із мор­фемною будовою слова розкриває широкі можливості для систематичного розширен

Вивчення основи слова і закінчення
Розуміння основи слова неможли­ве без знання того, що таке закін­чення. Вивчаючи закінчення, вчи­тель має розкрити перед школярами його ознаки: — закінчення — це змінна частина слова;

Вивчення кореня слова
Приступаючи до вивчення кореня слова, вчитель має сформувати в учнів знання про те, що корінь — головна частина слова, яка обов'язково присутня в кожному слові і містить основ­ний елемент лексичног

Вивчення префікса
Формуючи поняття про префікс, учитель знайомить дітей із такими ознаками цієї частини слова: —префікси утворюють нові слова (внук — правнук) або слова з новими відтінками зна

Вивчення суфікса
Мета вивчення суфікса в початкових класах розкрити роль суфіксів у слові. Учні мають усвідомити, що: суфікс — це частина слова, з допомогою якої утворю­ються нові слова; суфікс —

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЧАСТИН МОВИ
Вивчення частин мови в початкових класах має на меті: — ознайомлення учнів з такими самостійними части­нами мови, як іменник, прикметник, дієслово, числівник, особові займенники, прислівни

Система вивчення іменника
Знайомство з частинами мови починається з вивчення іменника як найбільш уживаного учнями лексико-грама­тичного класу слів. Вивчення іменника в початкових класах передбачає, по-перше, форму

Формування загального поняття про іменник
Загальне поняття про іменник починає формуватися у дитини ще в добукварний період. Саме тут учитель навчає дітей розрізняти предмет і слово, що його називає. Зробити це можна, на­приклад, у такий с

Методика вивчення числа іменників
Поняття «число» засвоюється дітьми на реальній, предметній основі: у житті вони зустрічають один або декілька предметів. У зв'язку з цим уявлення про число сформоване ще в дошкільному віці, адже пр

Методика вивчення роду іменників
Граматичне поняття роду іменників формується в 3 класі переважно на основі використання по­яснювально-ілюстративного методу. Опрацьовуючи тему «Рід іменників», учитель має показати дітям, що

Методика вивчення відмінювання іменників
Вивчаючи відмінювання іменників, слід розкрити учням суть категорії відмінка — здатність виражати за допомогою закінчення та в окремих випадках прийменників синтаксичні зв'язки між словами.

Система вивчення прикметника
Методика вивчення прикметника диктується його лінг­вістичними особливостями. На відміну від іменника і діє­слова ця частина мови характеризується несамостійністю своїх граматичних ознак, її основні

Формування загального поняття про прикметник
Підготовка до усвідомлення поняття «прикметник» починається ще в період навчання грамоти. Тут відбувається спостереження за лексичним значенням прикметника і знайомство з питан­нями, на які він від

Методика вивчення роду і числа прикметників
Вивчаючи рід прикметників, учні мають засвоїти, що: прикметники в однині змінюються за родами; рід прикметника залежить від іменника, з яким прикмет­ник пов'язаний; прикм

Система вивчення дієслова
Дієслово — досить складна граматична одиниця, тому вивчення цієї частини мови, її форм і правопису в початко­вих класах дається в елементарному вигляді і розподілене за класами. У 1 класі

Формування загального поняття про дієслово
Формуючи в учнів загальне поняття про дієслово, учитель показує дітям, що: дієслова — це слова, що називають дію; дієслова відповідають на питання що робить? що зробить? і под.

Методика вивчення числа і роду дієслів
У процесі засвоєння числа дієслів учні усвідомлюють, що: ДІ€СЛОВО змінюється за числами; дієслова мають два числа — однину і множину; при зміні дієслова за числами змін

Методика вивчення часових форм дієслів
Опрацьовуючи часові форми дієслів учні засвоюють, що: дієслова змінюються за часами; дієслова мають три часи: теперішній, минулий і май­бутній; дієслова теперішнього часу

Формування поняття про дієвідмінювання
Внаслідок ознайомлення з особливостями дієвідмінювання учні повинні знати, що: дієслова те­перішнього й майбутнього часу змінюються за особами і числами; дієслова мають 1-шу, 2-гу

Система роботи над числівником, займенником, прислівником.
План лекції. 1. методика ознайомлення з числівником, займенником прислівником. 2. Прийоми пропедевтичного вивчення цих частин мови. 3. Орфограми, пов'язані з числі

Вивчення числівника
3 числівником як частиною мови учні знайомляться в четвертому класі. Вони дістають загальне уявлення про чис­лівник, з'ясовують мету його вживання у мовленні, прак­тично засвоюють відмінювання та п

Вивчення прислівника
Молодші школярі знайомляться з прислівником як ча­стиною мови тільки в 4 класі. Вони дістають перше уявлен­ня про специфічні особливості цієї частини мови, вчаться розпізнавати прислівники в тексті

Вивчення прийменника
Як самостійна частина мови прийменник вивчається в 2 класі. Однак ще в букварний період навчання грамоти діти практично знайомляться з цією частиною мови під час читання вміщених у букварі текстів

Морфемний розбір
Морфемний розбір передбачає ана­ліз слова за його будовою. Прово­диться він починаючи з 2 класу. Такий вид розбору слід поєднувати з елементами словотвору, що дає учням змогу практично познайомитис

Морфологічний розбір
Суть морфологічного розбору полягає у визначенні, якою частиною мови є аналізоване слово, в яких граматичних формах воновжите. Морфологічний розбір буває частковим і повним. Част­ковий роз

Види вправ, спрямованих на вироблення в учнів умінь та навичок з граматики.
  План лекції. 1. Вправи як метод, що забезпечує глибше осмислення мовних знань, формування умінь і навичок. 2. Види вправ: а) за змістом навчального

Частини мови
- розгляньте таблицю, спробуйте сформулювати правило про те, в яких іменниках жіночого роду в родовому відмінку однини пишеться закінчення —і, а в яких - -й; у процесі спостережень зверніть

Євгену Петровичу учителеві Євгену Петровичу.
г) конструктивні: - складання словосполучень і речень з поданих слів; - доповнити речення порівняннями: - прочитати текст, замінити підкреслені слова антонімами. Я

Значення знань з синтаксису в початкових класах
Вивчення елементів синтаксису в початкових класах набуває особливого значення. Це насамперед пояснюється значенням уроків української мови в по­чатковій ланці освіти: допомогти молодшим школярам ов

Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
Початкові уявлення про речення та його будову учні одержують у період навчання грамоти. Вони засвоюють смислові та формаль­ні ознаки речення: служить для висловлення думки; ви­мовляється з р

Формування поняття про речення
Формуючи поняття про речення як слово або групу слів, що ви­ражають закінчену думку, вчи­тель насамперед повинен зіставити речення з його частиною (фрагментом), демонструючи таким чином закінченіст

Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
Під час опрацювання речення великої ваги набуває робота над його інтонаційним оформленням, граматичною паузою, що на письмі позначається розділо­вими знаками. Важливо з перших же кроків засвоєння г

Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
Під час опрацювання елементів синтаксису однією з центральних є робота над встановленням зв’язків між членами речення, спосте­реженням засобів сполучення синтаксичних одиниць. Умін­ня встановлювати

Вивчення однорідних членів речення
Однорідні члени речення вивчаються у 4 класі однак це неозначає, що з явищем однорідностіучні зустрічаються тут уперше. Цьому передують численні спостереження речень з однорідними членами, що назив

Ознайомлення зі складним реченням
Програма передбачає практичне ознайомлення четвертокласників зі складним реченням: учні не вивчають жодних теоретичних відомостей, ознайомлення від­бувається під час аналізу речень, роботи н

Види вправ із синтаксису й пунктуації
У методиці викладання мови в по­чаткових класах вправи з реченням ділять на аналітичні, якщо пере­важає аналіз готових речень, і синтетичні, які передбача­ють самостійне складання речень. І ті, і т

Орфографія як предмет вивчення
План лекції. 1. Орфографія як мовознавча наука. 2. Орфограма. Аналіз лінгвістичної природи орфограм. 3. Залежність методики від лінгвістичної природи написань.

Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
У практиці навчання часто змішують поняття «граматика» й «орфографія». У зв’язку з цим необхід­но зробити такі пояснення. Орфографія — це система правил правопису, тобто нормативног

Граматичний і антиграматичний напрями в методиці навчання орфографії
Починаючи з 40-х років XIX ст. в методиці навчання орфографії намічаються два протилежні напрями — граматичний і антиграматичний. Прибічники кожного з них по-різному ставились до питання п

Психологічна природа орфографічної навички
Завдання, які ставляться програмою до опрацювання правописних правил, полягають у формуванні в учнів сталих і свідомих знань та досконалих орфографіч­них умінь і навичок. Що ж таке орфогра

Аналіз лінгвістичної природи написань
Не можна навчати дітей орфографії не знаючи її лінгвістичної природи, тобто тих принципів, які лежать в її основі. Зрозуміти принципи орфографії, на думку професора М. Р. Львова,— це значи

Вивчення фонетичних написань
У методичній і в психологічній літературі висловлюється думка, що засвоєння фонетичних напи­сань є одним із найлегших. Так, Д. М. Богоявленський за­значає, що при фонетичних написаннях усі утруднен

Вивчення морфологічних написань
Суть морфологічних написань по­лягає в однаковому графічному по­значенні однотипних морфем не­залежно від звукових варіантів лінгвістичної природи морфологіч­них написань у методичній літературі ре

Вивчення семантичних написань
Засвоєння семантичних написань базується в основному на розумінні значення окремих слів (наприклад, Орел і орел). Однак, щоб вирішити питання, як саме писати, часто буває недостатньо

Методика роботи над орфографічним правилом
Усі однотипні правописні факти української мови узагальнені і подаються у вигляді орфографічних правил. Тому-то орфографічні правила звільняють учнів від необхідності запам'ятовувати правопис кожно

Умови успішного формування орфографічних навичок
Ефективність у навчанні орфографічно правильного письма забезпечується перш за все дотриман­ням загальнодидактичних принци­пів навчання. Крім того, необхідно дотримуватися ряду умов, що є основопол

Системність вправ
У формуванні орфографічних уміньінавичок важливе значення мають практичні вправи, виконання якиху шкільній практиці розпочинається одразу після пояснен­ня правил правопису. Мета етапу вправ — засто

Види вправ
Традиційно в методиці навчання орфографії визначають такі види вправ: 1. Списування. 2. Диктанти. 3. Перекази. Списування — не механічне, а свідоме — один з найпоширеніших видів орфографіч

Орфографічний розбір та його види
У процесі формування орфографічних умінь і навичок широко використовується орфографіч н и й розбір, який розглядається в методиці і як вид орфографічних вправ, і як методичний прийом, який допомага

Вимоги до уроків навчання орфографії
Розглядаючи питання про ефективність уроків, на яких вивчаються орфографічні явища, перш за все треба виходити з загальнодидактичних вимог, які став­ляться до уроків. Вони конкретизуються, д

Значення формування умінь літературної вимови
Формування в учнів навичок лі­тературної вимови — одна з основ­них вимог, яка ставиться нині пе­ред школою, адже мовна культура — перша ознака загаль­ної культури людини. Крім того, орфоепічні умін

Особливості й умови становлення літературної вимови
Робота над сформованістю усного мовлення потребує неабияких зусиль учителя, оскільки володіння місцевою говіркою має досить стій­кий характер, бо є для учня «першою мовою, якою він за­говорив і яка

Методика формування умінь літературної вимови
Щоб визначити зміст орфоепічної роботи,учитель має вивчити всі відхилення від літературних норм, які характерні для місцевості, в якій працює школа. Навчання літературної вимови має відбуватися під

Навчальні і контрольні диктанти.
План лекції. 1. Види диктантів. 2. Методика проведення різних видів диктантів. 3. Вимоги до текстів диктантів. 4. Методика підготовки учнів до написання д

Аналіз опрацювання помилок
Письмову роботу над помилками виконують у зошитах для контрольних робіт після їх перевірки, а продовжують закріпленням правильних написань, дій на наступних уроках у робочих зошитах. Кожен

Норми оцінювання результатів диктантів
Знання школярів з рідної мови оцінюють за результатами поточних навчальних, самостійних і контрольних робіт. У 2-му класі в І півріччі проводять самостійні та перевірні роботи — списування

Орієнтовний обсяг письмових робіт з рідної мови
Контрольне списування 2-й клас. У І чверті — 15-20 слів, у II — 2—25 слів, у III чверті —30-35 слів, у ІV — до 40 слів. Диктант 2-й клас. У І - II чвертях — 15-25 слів, у

Аудіювання на уроках української мови
Одним із найважливіших завдань сучасної початкової школи є формування мов­леннєвої особистості молодшого школяра. З огляду на значущість цього завдання у Державному стан­дарті початкової освіти і н

Наявність у тексті нових (незнайомих) слів.
Здебільшого для аудіювання пропонують легкі матеріали. Велика кількість нових слів може ут­руднити розуміння змісту. Почавши з текстів, які не містять незнайомих слів, учитель має поступо­во включа

Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
Орієнтовна послідовність роботи може бути такою: 1.Хорове опрацювання нових слів і словосполу­чень, які зустрічаються в тексті, пояснення їх зна­чення і запис на дошці. Бажано, щоб навіть

Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
Орієнтовна послідовність роботи може бути такою: 1.Хорове опрацювання нових слів і словосполу­чень, які зустрічаються в тексті, пояснення їх зна­чення і запис на дошці. Бажано, щоб навіть

Добір антонімів до слів.
(Див. розділ ПІ,"Робота над лексикою".) Інсценізація казок.Казка допомагає дітям емоційно збагачувати образи, які вони відтворюють, відчути голо

Розвиток діалогічного мовлення у школярів на уроках української мови
У період реформування початкової школи й оновлення її змісту освіти відповідно до Зако­ну України "Про загальну середню освіту" відбу­вається переорієнтація процесу навчання української м

Характеристика складених учнями діалогів
  Початковий 1-3 Учень будує діалог, але робить довгі паузи, вислуховує лише окремі репліки співрозмовника, перебиває його, не завжди вживає слов

Мотивація мовлення. Типи мовленнєвих ситуацій.
Щоб сформувати у дітей уявлен­ня про способи орієнтування в об­ставинах і завданнях спілкування, треба створити на уроці навчальну ситуацію, яка б набли­жалася до природних умов спілкування. Учні,

Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання
Вправи на аналіз готових текстів(типу 1—2) поєднуються із конструктивними, творчими (типу З—5) — знайти логічні пропуски у висловлюванні, виправити помилки у змісті твору, від­новити деформований т

Розвиток сприймання, мислення і мовлення у їх взаємозв’язку
Навчити дітей способами добору потрібного для висловлювання матеріалу (будь-то життєві вражен­ня, книга чи картина) учителеві вдасться лише тоді, коли він зуміє збудити пізнавальний інтерес, прагне

Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю
Прищеплення навичок і умінь збирати факти для висловлювань розпочинаємо із розгляду предметів, спостережень за явищами навколишнього світу. Великий інтерес ви­кликає у дітей ігровий метод. Учитель

Добір матеріалу за картиною
Твори живопису, як і екскурсії, допомагають навчати дітей збира­ти матеріал, занотовувати його й користуватися ним, будуючи власні висловлювання. Картина — ефективний засіб прищеплення кул

УМІННЯ СИСТЕМАТИЗУВАТИ ЗІБРАНИЙ МАТЕРІАЛ
(СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ УМІННЯ) Зібраний матеріал на основі спостережень за дійсністю, картиною і текстом — це тільки фактична основа, на якій будується зв'язне висловлюв

Виділення мікротем у власному висловлюванні. Складання плану
Формування умінь групувати зібраний матеріал, виділяючи зв'язані між собою факти в окремі ло­гічно закінчені частини, продуму­вати послідовність викладу думок ґрунтується на усвідом­ленні структури

У ВИСЛОВЛЮВАННЯХ РІЗНИК ВИДІВ
Виконання лексико- і граматико-стилістичних вправ під­водить учнів до розуміння, що добір слів, синтаксичних конструкцій зумовлюється комунікативною установкою мовця, яка знаходить своє вираження у

У ВИСЛОВЛЮВАННЯХ РІЗНИК ВИДІВ
Виконання лексико- і граматико-стилістичних вправ під­водить учнів до розуміння, що добір слів, синтаксичних конструкцій зумовлюється комунікативною установкою мовця, яка знаходить своє вираження у

Види творів
У методичній літературі існує кілька класифікацій учнівських творів. Зокрема, М.Р. Львов пропонує наступну класифікацію. 1. За джерелом добору матеріалу: пережите, побачене, почуте самими

Види творів
У методичній літературі існує кілька класифікацій учнівських творів. Зокрема, М.Р. Львов пропонує наступну класифікацію. 1. За джерелом добору матеріалу: пережите, побачене, почуте самими

Бесіда.
Значення формування культури мовлення неможливо переоцінити, адже люди спілкуються за допомогою мови, в мові проявляються вихованість, начитаність, грамотність, інтелект людини, її ставлення до інш

Рекомендації.
• Прочитати оповідання В.Осєєвої "Чарівне слово" та обговорити його. • Пограти з дітьми в Академію ввічливих наук (рольова гра). • Поблукати "Містом Ввічливих"

Створення емоційного фону до написання твору
В.О. Сухомлинський в одному з розділів книги "Серце віддаю дітям" писав: "Спостерігаючи протягом багатьох років розумову працю учнів початкових класів, я переконався, що в періоди ве

Збирання фактичного матеріалу
Написати твір, вдало розкривши тему, можна лише в тому випадку, коли ти добре знаєш, про що йдеться, що хвилює тебе. Тому дуже важливо, щоб учні під час підготовки до написання творів мали достатнь

Робота над лексикою
Основною одиницею мови є слово. Багатий активний словник людини свідчить про високий інтелектуальний розвиток. Особливістю словникової роботи у школі є те, що вона проводиться у процесі всієї навча

Балакуни
Будував Базікадім — сім дверей і вікон сім. Торохтійдопомагав: язиком дошки тесав. Метушився Пустомеля: — Скоро будуть

Робота з фразеологічними зворотами
Програмою початкових класів не передбачена спеціальна робота над фразеологізмами. Але діти зустрічають такі сполучення слів у текстах на уроках читання, на тематичних святах, у повсякденному житті.

Складання плану творчої роботи
Одним із важливих моментів у підготовці до написання твору є складання плану. План — це схема, опора, основа твору.Дитина повинна звертатися до плану постійно, бач

Аналіз дитячих творів.
Суть етапу ми окремого уроку аналізу дитячих творів полягає в тому, щоб підготувати учнів до переопрацювання створеного тексту і до роботи над но­вим твором, тому на таких уроках учителеві слід кер

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги