Формування уявлень про мову і мовлення - раздел Философия, Розділ І Методика викладання української мови як педагогічна наука. Методика навчання грамоти Відповідно До Вимог Програмиучнів Початкових Класів Мають Формуватися Деякі У...
Відповідно до вимог програмиучнів початкових класів мають формуватися деякі уявлення про мову і мовлення: 1) мова є найважливішим засобом спілкування між людьми; 2) найважливішими одиницями мови є звуки, слова, сполучення слів, речення, текст; кожна з них має своє призначення: із звуків утворюються слова, із слів — словосполучення і речення, із речень — зв'язні висловлювання; 3) мова пов'язана з мисленням (за допомогою речень висловлюються думки); 4) українська мова — мова українського народу; 5) українська мова близько споріднена з російською і білоруською мовами; 6) знання з мови застосовуються у практичному мовленні; щоб оволодіти мовленням, потрібно знати слова і вміти поєднувати їх; 7) є дві форми мовлення — усна й писемна; 8) усне мовлення має допоміжні засоби увиразнення: інтонацію, міміку, жести; своєрідними допоміжними засобами спілкування є зорові умовні знаки і звукові сигнали.
Наведені відомості учні мають не заучувати, а засвоювати у процесі навчання. У результаті повинно виробитись свідоме ставлення до власних усних і писемних висловлювань, прагнення уникати помилок, дотримання етики мовлення – невід’ємної частини культури спілкування. Робота над досягненням цієї мети починається на спеціально відведених уроках і продовжується при вивченні всіх тем і розділів програми, на заняттях з розвитку зв'язного мовлення.
Навчальний матеріал на уроці не може бути просто викладений вчителем — таку розповідь дітям було б важко сприйняти. Основою роботи має стати підручник, головними методами — спостереження мовних явищ і бесіда, у проведенні якої слід постійно спиратися на мовний досвід учнів, поступово збагачуючи його. Однак учитель повинен постійно спрямовувати бесіду, роз'яснювати наведене в підручнику, при потребі доповнювати новими фактами.
Вже в 2 класі учні дізнаються про суспільну природу мови — її створили люди для потреб спілкування в умовах спільної праці. За допомогою мови люди виражають свої думки. Тому мова тісно пов'язана із мисленням.
Дітям слід розказати, що люди, пізнаючи навколишній світ, явища дійсності, предмети, їх ознаки, дії, стали давати їм назви. Так з'явилися слова як своєрідне позначення явищ дійсності. Найменування певного предмета, його ознаки чи дії — це своєрідні знаки тієї чи іншої мови, які допомагають відрізнити один предмет, ознаку, дію від інших. На кількох прикладах варто показати, що походження деяких слів можна пояснити: є слова, що наслідують звуки природи (в українській мові — свист, грім, шипіти, капати); є слова, утворені від інших слів: садівник доглядає сад, тракторист працює на тракторі, водій водить машину. У тексті вправи є вислів: «Слово — то дивний витвір людини». «Чому дивний? — запитує вчитель. — Тільки спостереження над словом як найменуванням предметів, дій, явищ допоможе відповісти на запитання. Ось надворі дощ. Прислухаємося. Що ми чуємо? Шумить. Чому вжито слово «шумить»? Бо ніби щось промовляє довге, протяжне ш—ш—ш. Крапля дощу капає, а в воді булькає. Чому з'явилися такі слова? Вони теж ніби відтворюють те, що людина чує. Тільки людина з її розумом, спостережливістю змогла підмітити і тонко відтворити у словах усе, що її оточує. Тільки людина володіє мовою».
У ході роботи доцільно підкреслити, що слів у мові дуже багато (при цьому показати словники), що словниковий запас мови весь час поповнюється. Недавно в нашу мову ввійшли слова зореліт, космонавт, місяцехід, якими були названі нові машини, нові професії, і навпаки, багато слів ми перестали або перестаємо вживати (соха, постоли).
На основі таких даних у дітей формуватиметься уявлення про розвиток мови у тісному зв'язку з розвитком суспільства.
Важливо, щоб діти усвідомили, що у світі є багато мов, що кожен народ має свою мову. Одні й ті самі предмети, ознаки, дії в різних мовах мають різні назви (наприклад, в українській мові — ранок, сорочка, олівці, в російській — утро, рубашка, карандаш).
У початкових класах дітям прищеплюється любов до рідного слова, до мови батьків, до рідного краю, Батьківщини. Діти мають усвідомити, що українська мова є мовою українського народу, що обов'язком кожного українця е знання й збагачення її.
В учнів мають сформуватись уявлення про спорідненість української мови з російською і білоруською та іншими слов'янськими мовами. У споріднених мовах є багато однакових слів. Показати це можна на прикладах з української, російської і білоруської мов: рука, великан, тканина (ткань, тканіна), ліс (лес), мука. При цьому необхідно звернути увагу дітей на те, що між братніми мовами є й відмінне, підкреслити, що не можна змішувати слова різних мов.
Показуючи, як люди користуються мовою, слід цілеспрямовано вводити термін «мовлення», розуміючи його як процес спілкування за допомогою мови, здійснюваний мовцем. Для того щоб висловлювати свої думки і почуття, людина використовує слова, поєднує їх між собою, утворюючи речення, а поєднанням речень будує зв'язні висловлювання (текст).
Під час оволодіння грамотою учні дізнаються, що є дві форми мовлення — усна й писемна. У 2—3 класах засвоюють найважливіші ознаки усного і писемного мовлення. Вчитель роз'яснює, що усна форма мовлення призначена для безпосереднього спілкування того, Хто говорить, з тим, хто слухає. У процесі обміну думками співбесідники міняються ролями: той, хто говорить, стає слухачем, і навпаки. Допомагає порозумітись і ситуація мовлення. При усному спілкуванні можна використати інтонацію, міміку, жести, повторити нечітко вимовлене слово, перебудувати фразу, уточнити іншими словами, якщо цього потребує співрозмовник. Отже, усна форма мовлення більш динамічна, легше піддається виправленню і доповненню. Однак думка формується безпосередньо у процесі мовлення, співбесідник не має багато часу на обдумування кожного слова, кожного речення. Тому в усному мовленні нерідко трапляються неточно вжиті слова, незавершені речення, небажані паузні.
Учні мають навчитися чітко вимовляти слова, виділяти більшою силою голосу ті частини речення, які є відповіддю на поставлене питання, тобто слова, які в даній ситуації мовлення є найвагомішими, найпотрібнішими для висловлення думки.
Учитель повинен постійно стежити за тим, щоб учень відповідаючи або звертаючись, не обривав речення, а завершував їх, доводив до логічного і граматичного завершення, не повторював одних і тих самих (або зайвих) слів, не підмінював їх надмірним жестикулюванням. Цього діти мають навчатися постійно: в діалогічному мовленні, при читанні текстів вправ, переказах прочитаного тощо як на уроках, так і під час проведення позакласних заходів, у позаурочний час.
Доброю формою стимулювання розвитку граматично правильного усного мовлення є взаєморецензування відповідей. Треба, щоб не тільки вчитель не залишав поза увагою жодного невдалого слова, фрази, а й привчав дітей слухати висловлювання своїх однокласників, помічати і виправляти недоліки їх мовлення. Зразком для них має бути насамперед мова вчителя.
Практично учні мають засвоїти, що усній формі мовлення властиві певний темп і сила звучання. Розповідати казку треба повільно, щоб дати слухачеві можливість самому подумати над ходом подій, стати ніби співучасником розв'язання складних фантастичних ситуацій. Щоб передати динаміку руху, поспішність, швидку зміну однієї події іншою, треба темп мовлення пришвидшити. Дуже швидким є темп мовлення при проговорюванні скоромовок. Застосовуються вони з певною дидактичною метою: навчитись вимовляти швидко звуки й слова, не втрачаючи виразності і чіткості. Зіставляючи повільний і швидкий темп мовлення, учні усвідомлюють, що у щоденному звичайному спілкуванні використовується розмірений, середній темп мовлення, який дозволяє висловитись виразно і зрозуміло.
Учні мають учитись керувати силою голосу, знати, що від надмірного напруження голосові зв'язки можуть «захворіти» («пропадає» голос, людина говорить пошепки або зовсім втрачає голос). Надмірно голосна розмова негативно впливає і на слух. Підвищувати силу голосу треба тоді, коли про щось термінове необхідно повідомити на відстані, привернути увагу людей, закликати на допомогу, застерегти, і т. п. (Пожежа! Стережись).
Якщо усним мовленням діти практично оволодівають ще у дошкільний період, то писемне мовлення формується тільки в результаті навчання. Вимоги, які ставляться до писемного мовлення, діти усвідомлюють поступово. Вже у 2—3 класах учні засвоюють, що писемна форма мовлення на відміну від усної не має допоміжних засобів увиразнення. Усі відтінки змісту необхідно передавати словами. Тому вона складніша. Однак має й свої переваги: перш ніж що-небудь написати, можна подумати, вибрати найточніший, найкращий варіант, який буде цілком зрозумілим читачеві. Отже, писати треба завжди охайно, каліграфічне, грамотно, щоб легко було сприймати зміст написаного.
Учитель повинен бути наполегливим і послідовним у своїх вимогах, не допускати поблажливого ставлення до неохайно виконаної роботи. Учні теж мають навчитись самокритично оцінювати власну роботу і об'єктивно — роботу інших. Щоб навчити цього, варто практикувати виставку зошитів усіх, учнів класу і дати можливість дітям самим порівнювати і оцінювати написане. Після виставки провести відверте і доброзичливе обговорення. На спеціально відведених уроках у кожному з початкових класів діти засвоюють найважливіші вимоги культури мовлення й етики мовного спілкування: 1) висловлювання повинні бути правильними, точними, виразними. Для цього необхідно добирати потрібні для вираження думки слова, уміло будувати з них речення і пов'язувати їх між собою; 2) слова потрібно правильно наголошувати; 3) в усному мовленні не можна заміняти слова жестами, мімікою, вигуками; 4) щоб висловлений зміст сприймався іншими людьми, треба в усному мовленні виразно вимовляти слова, уміло користуватися інтонацією, а в писемному — розділовими знаками; 5) у спілкуванні з іншими людьми прийнято вживати слова ввічливості (під час зустрічі і прощання, для вираження запитання, просьби, подяки тощо); 6) слова ввічливості слід добирати залежно від того, кому вони адресовані (товаришам, батькам, учителям, знайомим чи незнайомим людям); 7) у розмові треба вміти вислухати до кінця співбесідника, не перебиваючи його без потреби, а якщо є така необхідність, то попросити пробачення.
Матеріал для засвоєння цих відомостей представлений у вправах підручників, тут окреслено також створювані або уявні ситуації, в яких відбувається спілкування. Однак опрацювання такого матеріалу не дасть бажаних результатів, якщо воно залишиться лише одним з епізодів навчального процесу. Питання культури мовлення і етики спілкування треба тримати в полі зору постійно — як на уроках, так і в позаурочний час, домагаючись усвідомлення і виконання кожним учнем усіх названих вимог. Хід уроку в 3 класі може бути таким:
Тема:Культура мовлення.
Мета:1. Формувати уявлення про культуру мовлення і культуру спілкування. 2. Прищеплювати навички мовного етикету. 3. Виховувати в учнів увагу до мовленого слова, повагу до людей і почуття власної гідності.
Змістуроку
І. Актуалізація опорних знань про вимоги до усного мовлення.
1. Бесіда про усне мовлення:
а) Коли людина користується усним мовленням?
б) Яким повинно бути усне мовлення?
в) Чи можна сказати про кожного, хто говорить, що він володіє усним мовленням?
г) Що треба робити для того, щоб оволодіти усним мовленням?
д) Чим ще, крім слів і речень, людина користується під час усного спілкування з іншими людьми?
Після короткої бесіди на підставі здобутих на попередніх уроках знань учитель робить стислий висновок:
— У щоденному спілкуванні люди користуються усним мовленням. Але не кожен, хто говорить, добре володіє усним мовленням. Усним мовленням добре володіє лише той, хто має великий запас слів. А хто має великий запас слів? Хто багато читає, хто переказує прочитане іншим, хто відвідує театр і кіно. Усним мовленням добре володіє той, хто вміє добирати найточніші, найпотрібніші для вираження думки слова, хто вміє правильно пов'язувати слова у речення, послідовно викладати думку. А хіба такі уміння приходять самі собою? Щоб уміти, треба вчитися, треба постійно працювати і збагачувати своє мовлення.
II.Оголошення теми і мети уроку.
— Сьогодні ми продовжимо працювати над мовленням. З'ясуємо, що таке «культура мовлення» і «культура спілкування». Поміркуємо над тим, чи кожна людина може оволодіти високою культурою мовлення і високою культурою спілкування.
1. Формування уявлень про культуру мовлення і культуру спілкування, про мовний етикет.
а) Бесіда про культуру.
— Діти, ви не раз чули слово «культура». А чи замислювалися ви над тим, що воно означає? Давайте поміркуємо над тим, яку людину називають культурною, чим відрізняється культурна людина від не культурної, що треба для того, щоб стати культурним.
Вчитель насамперед дає можливість учням висловити свої думки, заохочує навідними питаннями. Підсумовуючи міркування учнів, можна сказати:
— Отже, культурна людина — це освічена, начитана, грамотна, добре вихована людина, яка з повагою ставиться до інших людей, завжди готова прийти на допомогу. Що ж свідчить про високу культуру людини? Висока культура її мовлення і культура поведінки. Що ж таке культура мовлення?
б) Робота над текстом підручника. Що таке культура мовлення?
— Культура мовлення — це правильність, точність, виразність мовлення. Пам'ятай: слова — це немовби одяг твоїх думок. Нехай же слова твої будуть завжди гарними і ясними, а думки добрими і розумними.
Щоб гарно говорити, треба знати мову, якою спілкуєшся з іншими. Краще говорить і пише той, хто багато читає і вміє уважно слухати.
в) Бесіда на основі прочитаного:
—Що таке культура мовлення?
—Що треба для того, щоб гарно говорити? Хто говорить краще?
г) Змагання «Правильніше, точніше, виразніше».
Вчитель показує малюнок невідомої дітям пташки.
— Опишіть словами пташку.
Вчитель порівнює висловлювання учнів, роз'яснює, хто з них добирав слова, які точніше характеризують зовнішній вигляд пташки, хто правильніше називав усі ознаки пташки, не припускався помилок у побудові речень, виразніше говорив, вимовляв кожне слово.
У процесі роботи учні практично засвоюють поняття «правильність», «точність», «виразність» мовлення.
д) Бесіда про культуру спілкування на основі малюнків, поданих у підручнику, власних спостережень і досвіду учнів.
— У кого з хлопчиків вища культура спілкування? З чого це видно? (Один розповідає спокійно, його уважно слухають. Другий — розмахує руками і, напевно, дуже кричить, бо привертає до себе увагу перехожих і тих, що відпочивають.)
е) Робота над текстом вправи підручника.
— Прочитайте самостійно текст і поміркуйте над культурою мовлення Петрика і Павлика.
Бесіда на основі прочитаного тексту.
—Чиє мовлення виразніше: Петрика чи Павлика?
—Що можна сказати про мовлення Петрика?
—Як можна допомогти Петрикові виправити його мовлення?
III.Домашнє завдання.
—Прочитайте ще раз текст і подумайте, які є недоліки у мовленні Петрика, чи можна їх виправити.
Все темы данного раздела:
Методика викладання української мови як науки
Щобуспішно навчати дітей, треба: 1) визначити зміст навчання, 2) мати матеріал для роботи з учнями, 3) розробити методи (тобто способи досягнення певних результатів у вивченні навчальної дисциплін
Мета,особливості і структура курсу методики мови
Мета курсу методики викладання української мови у початкових класах — озброїти майбутнього вчителя не тільки теорією цієї науки, а й найефективнішими формами організації навчального процесу, найд
Методологічні основи методики викладання рідної мови
Кожна наука, в тому числі й методика мови, керується філософським, інакше кажучи, найбільш загальним, підходом до пізнання предмета дослідження. Такий підхід становить методологію науки, тобто філо
Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
У формуванні теоретичних основ методика мови спирається на психолого-педагогічні науки. Це закономірно, бо, запроваджуючи, наприклад, ті чи ті конкретні методи або прийоми, треба зважати на психол
Мовознавчі й літературознавчі дані в методиці викладання мови
Оскільки методика мови покликана забезпечити вивчення мови, стає зрозумілим ЇЇ
тісний зв’язок з мовознавством. Дані таких мовознавчих наук, як фонетика і фонологія, графіка і орфографія,
Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
Ураховуючи методологічні вимоги і спираючись на теоретичний грунт психолого-педагогічної науки, мовознавства і літературознавства, методика викладання мови формулює власні принципи навчання дітей р
Читання і письмо – види мовленнєвої діяльності
Навчання грамоти передбачає формування в учнів елементарних навичок читання і письма. Для шестирічних першокласників цей процес триває протягом цілого навчального року, що пов'язано з їхніми психо
Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
Практичне засвоєння учнями фонетичної і графічної систем української літературної мови, усвідомлення ними існуючих взаємозв'язків між звуками і буквами становить лінгвістичну основу методики
Буквоскладальний синтетичний метод
Цей метод полягав у механічному заучуванні назв окремих літер з наступним поєднанням (синтезом) їх у склади, а потім у слова. Алфавітні назви літер у старослов'янській мові становили цілі с
Звуковий аналітичний метод
У 40-х роках XIX ст. в Росії і на Україні поширились звукові методи, серед яких відомі такі їх різновиди: аналітичний, синтетичний і аналітико-синтетичний.
Звуковий аналітичний метод поля
Звуковий синтетичний метод
У школах на Україні цей метод пропагував в 60-х роках XIX ст. педагог і методист М. О. Корф.
Позитивною стороною даного методу було те, що в навчанні читання й письма пропонувалося йти від
Звуковий аналітико-синтетичний метод
Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти полягає у використанні різноманітних прийомів звукового аналізу і синтезу слів з метою підготовки учнів до самостійного читання складів і слі
Метод цілих слів
Метод цілих слів виник у Франції, але поширення набув у школах Америки, тому його ще називають американським методом. Застосовувався він у навчанні англійської мови, у якій вимова і написання біль
НАВЧАННЯ ГРАМОТИ
У сучасній школі навчання грамоти як семирічних, так і шестирічних першокласників здійснюється за звуковим аналітико-синтетичним методом. Цей метод ґрунтується на таких науково-методичних засадах:
Прийоми звукового аналізу
1. Підкреслене вимовляння одного звуків у слові. В деяких випадках виділення звука може здійснюватись силою голосу, в інших — протяжністю вимови, наприклад: с-с-син, с-и-и-ин, си-н-н-н. Цей
Формування загальнонавчальних умінь і навичок
Протягом першого місяця навчання, який відповідає добукварному періодові, у шестирічних першокласників необхідно виробляти найважливіші уміння й навички загальнонавчального характеру. Це передусім
Розвиток мовлення
Розвиток мовлення у добукварний період удосконалення звуковимови, збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу дітей, удосконалення граматичної будови усного мовлення, роботу на
Формування в учнів фонетичного слуху
Важливим завданням підготовчого періоду є вироблення в учнів фонетичного слуху, удосконалення їхньої звуковимови. Відомо, що слова сприймаються дошкільниками як єдиний неподільний звуковий
Розвиток умінь здійснення мовного аналізу
У підготовчий період в учнів формуються початкові вміння здійснювати різні види мовного аналізу: виділяти речення з мовного потоку, аналізувати їх за кількістю слів і будувати графічні моделі ре
Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
Незважаючи на те, що уроки добукварного періоду умовно поділені за основною метою на підготовчі — до читання і до письма, структура і методика проведення їх мають багато спільного. Це пояснюється т
Етапи букварного періоду
Традиційно букварний період навчання грамоти ділився на триетапи. Кожен із них визначавсяпевними особливостями опрацювання звуків і букв рідної мови. Зокрема, на першому етапі учням пропонувалося
Особливості першого періоду
На першому етапі букварного періоду учні спочатку вивчають ряд букв, що позначають голосні звуки: а, о, у, й, і. Читання їх не становить для дітей певних труднощів, оскільки поляг
Методика формування уміння читати прямі склади
На початковому етапі формування першокласників уміння читати основною одиницею читання є склад у його найпростішому вияві, коли він складається з єдиного голосного звука та коли він становит
Опрацювання звуків і букв на другому етапі букварного періоду
На другому етапі букварного періоду учні знайомляться з іншими способами позначення на письмі м’яких приголосних (буквами ь, я, ю, є); дізнаються про те, що буквою «ге
Структура уроку на ознайомлення з новою буквою
Загальна структура уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: «Звуки [с], [с'], позначення їх буквою «ес», то
Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
Протягом першого року навчання в учнів мають сформуватися технічні навички письма (уміння користуватися засобами письма, оріє
Організаційні й гігієнічні умови навчання письма
У період навчання грамоти учні оволодівають початковими вміннями писати в зошиті і на дошці.
Ширина робочого рядка становить 5 мм, відстань між лінійками робочого рядка та проміжними пункт
Характеристика рукописного шрифту для навчання письма шестирічних першокласників
До недавнього часу в радянській початковій школі використовувався шрифт, який ніс у собі елементи дореволюційного каліграфічного письма, так званого краснопису. Однак сучасні засоби письма (кульков
Види робіт з письма в букварний період
Одним із найголовніших завдань уроків рідної мови в початкових класах є формування у молодших школярів красивого, чіткого, каліграфічного і орфографічно правильного письма. Ці вміння починають акт
Структура уроку письма на вивчення нової букви
Уже в період навчання грамоти виконувані учнями графічні вправи, пов’язані з засвоєнням конфігурації рукописної літери, мають бути спрямовані і на досягнення більш перспективної мети — формування
Коло умінь і навичок, які одержують учні в букварний період
Протягом букварного періоду навчання грамоти в учнів формулюються такі
вміння: читати склади, слова і речення з усіма літерами алфавіту; читати зв'язні тексти загальним обсягом до 70 слі
Робота над удосконаленням звуковимови
К. Д. Ушинський наголошував на тому, що в період навчання грамоти вчитель повинен піклуватися про розвиток у школярів вимовної та слухової культури і боротися з нечіткою, м
Робота над реченнями і зв’язними висловлюваннями
Робота над реченням проводиться у зіставленні зі словами. Першокласники дізнаються, ще речення складаються із слів, що до складу речення може входити одне і більше слів. За допомогою спеціальних в
ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД
У системі навчання грамоти післябукварний період є незначним за обсягом. Основне завдання цього періоду — систематизувати знання, уміння й навички з читання й письма, одержані першокласниками в доб
ОСОБЛИВОСТІ УРОКІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ В МАЛОКОМПЛЕКТНІЙ ШКОЛІ
Перехід на систематичне навчання дітей у школі з шестирічного віку вносить додаткові проблеми в роботу сільських малокомплектних шкіл. Успішне навчання школярів в умовах класу-комплекту вимагає ро
НАВЧАННЯ ГРАМОТИ
У період навчання грамоти уроки класифікуються за такими ознаками:
а) за основним предметом навчання - уроки читання і уроки-письма;
б) за часом, за періодами і етапами навчання —
Орієнтовна структура заняття (уроку) вивчення нового звука і букви
І. Артикуляційно-слухові вправи (у визначеній послідовності).
• Виділення звука.
• Вимовляння і спостереження за його артикуляцією.
• Від
Читання як навчальний предмет, його завдання
Слово «читання» настільки звичне і зрозуміле, що мало хто замислюється над тим, з яким значеннєвим відтінком воно вживається. Тим часом у різних сполуках слів його сприймають по-різному. У виразі «
Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
Прищепити любов до читання — це значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякденному житті. У процесі роботи над книгою учні повинні пройнятися розумі
Наукові засади методики читання в початкових класах
Методика читання — складова частина методики викладання української мови як педагогічної науки. Це й зумовлює її побудову на основі наукових принципів радянської педагогіки: аналізу виучуваного ма
З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню
У другій половині XIX ст. в початкових класах застосовувалося «пояснювальне читання». Його вимога — навчати дітей свідомого, змістовного читання, уміння логічно й граматично правильно переказувати
Завдання уроків класного читання
У розділі «Методика навчання грамоти» йшлося про етапинавчаннядітей писати і розуміти написане,про набуття учнями навичок читання, тобто опанування механізму читання. У його оцінкі беруться до ува
Види читання
Існують два види читання: вголос ( або голосне) і мовчазне (або читання про себе).
Мовчазному читанню передує голосне, яке, однак, не замінюється повністю читанням про себе, а трива
Якості читання
Уся робота із застосуванням обох видів читання підпорядкована виробленню в учнів таких його якісних ознак, як свідоме, правильне і швидке читання. Щодо читання вголос, то воно має бути ще й виразн
Набуття умінь правильного читання
Правильне читання закладається в добукварний період, коли учні набувають умінь вимовляти звуки відповідно до літературних норм. Працюючи над вимовою розглядуваних па уроці слів, учитель повинен слі
Вироблення навичок швидкого читання
Швидке читання — не самоціль у навчанні дітей читання. Однак воно сприймається як істотна риса культури читання. Врешті-решт навчитись швидко читати прагне кожна освічена людина. Психологами довед
Що таке « виразне читання » вчителя?
У шкільній практиці часто змішують терміни «художнє читання» і «виразне читання». Для цього є певні причини. І художнє, і виразне читання є видами виконавського мистецтва, тобто видами майстернос
Передумови виразного читання учнів
Голосне читання учнів, як уже зауважувалось має бути виразним. Під цим визначенням розуміється таке читання вголос, у процесі якого читець, застосовуючи різні інтонаційні засоби, передає зад
Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
Одну з важливих вимог виразного читання становить уміння інтонувати прочитуване чи декламоване. Інтонування твору залежить від пауз і логічного наголосу. Поняття ці доступні розумінню дітей 10 рок
Особливості виразного читання поетичних творів
Викладені щойно вимоги інтонаційного оформлення стосуються читання творів будь-яких жанрів, у тому числі і віршів. Але як ритмізовані і зарифмовані одиниці тексту з своєрідною системою записування
Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання
У системі класного читання виділяється два типи уроків: 1) уроки ознайомлення з новим твором і 2) уроки узагальнення вивченого матеріалу.
Перший з них — основний. Він включає всі ет
Визначення мети уроку
Засобом розвитку і виховання учнів виступає переданий художньо ідейний зміст твору. Зробити його доступним розумінню дітей, перетворити у переконання учнів, вплинути на світовідчуття школярів — зав
Основні етапи читання
Для досягнення кінцевого результату уроків ознайомлення з новим матеріалом застосовуються різні види робіт, що формують усвідомлене читання. Методика виділяє такі види опрацювання тексту, які водно
Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного
Не треба доводити, що читання твору вчителем повинно бути зразковим. Це вимагає попередньої підготовки до виразного, розміреного читання. Мета такого читання — донести до свідомості дітей ідею тв
Робота над перечитуванням тексту
Ознайомлення з твором і перевірка розуміння прочитаного створюють грунт для подальшого поглибленого його розбору, який здійснюється різними шляхами для досягнення кінцевої мети: виробити навички
Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
Аналіз змісту частин, встановлення їх основної думки слід поєднувати з розбором художніх засобів, у яких втілюється авторський задум. Розуміється, що не виключається також можливість на основі ана
Навчання складати план прочитуваного
Цей елемент уроку передує переказуванню прочитаного. Складений план організовує процес відтворення змісту прочитаного. Але ж і робота над його складанням допомагає глибше усвідомити прочитане. У
Переказ прочитаного
Усю попередню роботу — ознайомлення з текстом твору, поділ його на частини і з'ясування думки кожної з них, нарешті, складання плану — слід вважати ефективною підготовкою до переказування прочита
Методика опрацювання оповідань
Вводячи в обіг термін «оповідання», необхідно забезпечити його тлумачення. Зрозуміло, що роз'яснення потрібно вести з урахуванням віку дітей. Оповідання — це невеликий художній твір. Художній тому
Особливості роботи над казкою
Розкриття особливостей казки як жанру.Казка відома дітям з дошкільних років, її привабливість —у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти з захопленням грають у вовків і лиси
Особливості роботи над байкою
Жанр байки у читанках представлений кількома зразками. Уперше з цим жанром діти знайомляться в 2 класі. Наймолодші школярі байок не читають. Цьому є пояснення: байці властива алегоричність (
Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями
У науково-пізнавальних статтях діти знаходять розповіді про дійсні життєві факти, події, конкретних людей. Введення до читанок такого жанру творів методично виправдане. Вони розширюють пізнання уч
Особливості роботи над віршем
Молодші школярі знайомляться з епічними (сюжетними) і ліричними ( у яких з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображуваного) віршами. Відмінність цих типів поетичних тво
Завдання уроків узагальнення знань
Тематичний добір матеріалу для читання дає можливість підвести підсумки вивченого, закріпити здобуті знання. Здійснюється це на узагальнюючих уроках читання, які вводяться після опрацювання відпов
Завдання уроків узагальнення знань
Тематичний добір матеріалу для читання дає можливість підвести підсумки вивченого, закріпити здобуті знання. Здійснюється це на узагальнюючих уроках читання, які вводяться після опрацювання відпов
Облік навичок читання
На всіх етапах навчання дітей читанню доцільно вести облік, фіксацію успіхів учнів у здобутті навичок читання. Класовод зацікавлений мати розгорнену картину того, як діти оволодівають цим важливим
Підсумковий етап.
За традиційною методикою 3-4 клас охоплює основний етап (про це сказано вище). Однак багато вчителів-практиків поділяють цей період навчання позакласному читанню на два етапи : 3 клас - основний, а
IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
1. БЕСІДА.
1. Якого типу урок проведено?
2. Знання якої теми ми узагальнили , розширили, систематизували?
3. То що ж повинні знати студенти, завершивши вивчення ці
Структура уроку позакласного читання
ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП.
(Період навчання грамоти 15-20 хв. щотижня)
1. Коротка вступна бесіда (2-3 хв.)
2. Виразне читання твору вчителя (3-5 хв.)
3. Перевірка первинн
Уроки зустрічі з книжкою
У центрі уваги сучасної школи має бути людина, її духовний світ, творчі здібності, високі моральні якості. Великий вплив на формування особистості належить книжці. Це потребує корінних змін у сис
МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ГРАМАТИКИ І ЛЕКСИКИ
У програмах початкових класів вивчення граматики посідає чільне місце, бо саме в цих класах учні знайомляться з будовою рідної мови, оволодівають навичками практичного її вживання.
У поча
Евристичний метод
Суть цього методу полягає в організації на уроках граматики пошукової діяльності учнів. Перед школярами висувається пізнавальна задача, і вони під керівництвом учителя «відкривають» нові для себе
Проблемний метод
Цей метод також спрямований на активізацію пошукової діяльності школярів. Як довели радянські психологи, педагоги і методисти, під час організації навчання з використанням проблемного методу учні
Частково-проблемний метод
Суть цього методу полягає в тому, що учні оволодівають лише окремими елементами пошукової діяльності. Наприклад, учитель пояснює матеріал, а діти самостійно чи в ході евристичної бесіди роблять ви
Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи
У зміст передбаченого шкільною програмою граматичного матеріалу входить і такий, що підлягає засвоєнню внаслідок запам’ятовування (назви відмінків іменника, поділ іменника на відміни, дієслі
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНИХ ПОНЯТЬ
У молодшому шкільному віці формується початкова система граматичних понять. Здійснюється це не одразу. Одні граматичні поняття засвоюються учнями за кілька уроків (наприклад, поняття про корінь, су
Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
Уже в період навчання грамоти(1 клас) діти шляхом часткового звукового аналізу вчаться виділяти окремі звуки із звуковогокомплексу — слова, проводять
спостереження за зміною значення слова
Я ю є ї
Це завершальний етап опрацювання зазначеної теми. Графічна схема, зроблена на основі висновку учнів, відіграє роль опорної і сприяє чіткішому запам'ятовуванню матеріалу уроку.
Під час вив
Звуковий і звукобуквений аналізи, методика їх проведення
Звуковий і звукобуквений аналізи є найбільш ефективними прийомами навчання грамотного письма. Ці прийоми сприяють усвідомленню послідовності звуків у слові, встановленню правильних співвідношень м
Формування уявлень про текст
У сучасній мовознавчій науці загальновизнаною є думка, що реальна одиниця спілкування — це усне або письмове висловлювання — текст, який становить найвищий рівень (ярус) мовної системи. Визначаль
Урок у 3 класі
Тема: Зв'язок між реченнями в тексті. Спостереження за різними засобами зв'язку.
Мета: Закріпити уявлення учнів про засоби зв'язку між реченнями у тексті
Лінгводидактичні основи методики роботи над словом
Робота над вивченням лексики в школі спрямована на збагачення активного словника учнів, розвиток зв'язного мовлення, вироблення навичок свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сф
Робота над засвоєнням лексичного значення слова
Вивчення елементів лексики в початкових класах розпочинається з ознайомлення із словом і його значенням. У поясненні значення слова, як і в усякій навчальній діяльності, необхідно керуватися загал
Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
Учні часто плутають пряме і переносне значення слова і тому роблять помилки, вживаючи слова з переносним значенням. Завдання класовода — навчити школярів:
— розрізняти пряме і переносне зн
Робота над синонімами
Оволодіння лексичним багатством мови неможливе без вивчення її синонімічних й антонімічних засобів. Робота над синонімами допомагає учням тонше сприймати слово, бачити в ньому, крім основного зна
Хто дід?
З'їжджалися дочки у гості до діда:
Ось там Завірюха санчатами їде,
За нею Метелиця слідом мете,
Хурделиця Хугу з собою веде,
А тільки-но вітер у полі завіє,
Наша Батьківщина
Та земля, де ти народився, зветься Батьківщиною. На багато тисяч кілометрів простяглася наша Батьківщина. На півночі нашої Батьківщини закінчують сівбу, а на півдні вже збирають врожай. На західни
Вивчення антонімів
Серед різноманітних видів вправ під час вивчення лексики важливе місце посідають вправи з антонімами, мета яких — збагатити словниковий запас учнів, виробити в них уміння яскраво і образно висловл
Види вправ з лексики й методика їх проведення
Серед різноманітних вправ, які використовуються вчителем з метою піднесення мовленнєвої культури школярів, помітне місце повинні посідати вправи з лексики. Такі вправи спрямовані на розшире
Хто кричав?
Йшов з лікарні Гнат селом,
А дружки й спитали:
— Що, брат, боляче було,
Коли зуби рвали?
— Ні, — хлопчина їм сказав, —
Не дуже боліло…
Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
Вивчення теми «Будова слова» має важливе значення в лінгвістичному розвитку учнів. Ознайомлення молодших школярів із морфемною будовою слова розкриває широкі можливості для систематичного розширен
Вивчення основи слова і закінчення
Розуміння основи слова неможливе без знання того, що таке закінчення. Вивчаючи закінчення, вчитель має розкрити перед школярами його ознаки:
— закінчення — це змінна частина слова;
Вивчення кореня слова
Приступаючи до вивчення кореня слова, вчитель має сформувати в учнів знання про те, що корінь — головна частина слова, яка обов'язково присутня в кожному слові і містить основний елемент лексичног
Вивчення префікса
Формуючи поняття про префікс, учитель знайомить дітей із такими ознаками цієї частини слова:
—префікси утворюють нові слова (внук — правнук) або слова з новими відтінками зна
Вивчення суфікса
Мета вивчення суфікса в початкових класах розкрити роль суфіксів у слові. Учні мають усвідомити, що:
суфікс — це частина слова, з допомогою якої утворюються нові слова;
суфікс —
МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЧАСТИН МОВИ
Вивчення частин мови в початкових класах має на меті:
— ознайомлення учнів з такими самостійними частинами мови, як іменник, прикметник, дієслово, числівник, особові займенники, прислівни
Система вивчення іменника
Знайомство з частинами мови починається з вивчення іменника як найбільш уживаного учнями лексико-граматичного класу слів.
Вивчення іменника в початкових класах передбачає, по-перше, форму
Формування загального поняття про іменник
Загальне поняття про іменник починає формуватися у дитини ще в добукварний період. Саме тут учитель навчає дітей розрізняти предмет і слово, що його називає. Зробити це можна, наприклад, у такий с
Методика вивчення числа іменників
Поняття «число» засвоюється дітьми на реальній, предметній основі: у житті вони зустрічають один або декілька предметів. У зв'язку з цим уявлення про число сформоване ще в дошкільному віці, адже пр
Методика вивчення роду іменників
Граматичне поняття роду іменників формується в 3 класі переважно на основі використання пояснювально-ілюстративного методу. Опрацьовуючи тему «Рід іменників», учитель має показати дітям, що
Методика вивчення відмінювання іменників
Вивчаючи відмінювання іменників, слід розкрити учням суть категорії відмінка — здатність виражати за допомогою закінчення та в окремих випадках прийменників синтаксичні зв'язки між словами.
Система вивчення прикметника
Методика вивчення прикметника диктується його лінгвістичними особливостями. На відміну від іменника і дієслова ця частина мови характеризується несамостійністю своїх граматичних ознак, її основні
Формування загального поняття про прикметник
Підготовка до усвідомлення поняття «прикметник» починається ще в період навчання грамоти. Тут відбувається спостереження за лексичним значенням прикметника і знайомство з питаннями, на які він від
Методика вивчення роду і числа прикметників
Вивчаючи рід прикметників, учні мають засвоїти, що:
прикметники в однині змінюються за родами;
рід прикметника залежить від іменника, з яким прикметник пов'язаний;
прикм
Система вивчення дієслова
Дієслово — досить складна граматична одиниця, тому вивчення цієї частини мови, її форм і правопису в початкових класах дається в елементарному вигляді і розподілене за класами.
У 1 класі
Формування загального поняття про дієслово
Формуючи в учнів загальне поняття про дієслово, учитель показує дітям, що:
дієслова — це слова, що називають дію;
дієслова відповідають на питання що робить? що зробить? і под.
Методика вивчення числа і роду дієслів
У процесі засвоєння числа дієслів учні усвідомлюють, що:
ДІ€СЛОВО змінюється за числами; дієслова мають два числа — однину і множину;
при зміні дієслова за числами змін
Методика вивчення часових форм дієслів
Опрацьовуючи часові форми дієслів учні засвоюють, що:
дієслова змінюються за часами;
дієслова мають три часи: теперішній, минулий і майбутній;
дієслова теперішнього часу
Формування поняття про дієвідмінювання
Внаслідок ознайомлення з особливостями дієвідмінювання учні повинні знати, що:
дієслова теперішнього й майбутнього часу змінюються за особами і числами;
дієслова мають 1-шу, 2-гу
Система роботи над числівником, займенником, прислівником.
План лекції.
1. методика ознайомлення з числівником, займенником прислівником.
2. Прийоми пропедевтичного вивчення цих частин мови.
3. Орфограми, пов'язані з числі
Вивчення числівника
3 числівником як частиною мови учні знайомляться в четвертому класі. Вони дістають загальне уявлення про числівник, з'ясовують мету його вживання у мовленні, практично засвоюють відмінювання та п
Вивчення прислівника
Молодші школярі знайомляться з прислівником як частиною мови тільки в 4 класі. Вони дістають перше уявлення про специфічні особливості цієї частини мови, вчаться розпізнавати прислівники в тексті
Вивчення прийменника
Як самостійна частина мови прийменник вивчається в 2 класі. Однак ще в букварний період навчання грамоти діти практично знайомляться з цією частиною мови під час читання вміщених у букварі текстів
Морфемний розбір
Морфемний розбір передбачає аналіз слова за його будовою. Проводиться він починаючи з 2 класу. Такий вид розбору слід поєднувати з елементами словотвору, що дає учням змогу практично познайомитис
Морфологічний розбір
Суть морфологічного розбору полягає у визначенні, якою частиною мови є аналізоване слово, в яких граматичних формах воновжите.
Морфологічний розбір буває частковим і повним. Частковий роз
Види вправ, спрямованих на вироблення в учнів умінь та навичок з граматики.
План лекції.
1. Вправи як метод, що забезпечує глибше осмислення мовних знань, формування умінь і навичок.
2. Види вправ:
а) за змістом навчального
Частини мови
- розгляньте таблицю, спробуйте сформулювати правило про те, в яких іменниках жіночого роду в родовому відмінку однини пишеться закінчення —і, а в яких - -й; у процесі спостережень зверніть
Євгену Петровичу учителеві Євгену Петровичу.
г) конструктивні:
- складання словосполучень і речень з поданих слів;
- доповнити речення порівняннями:
- прочитати текст, замінити підкреслені слова антонімами. Я
Значення знань з синтаксису в початкових класах
Вивчення елементів синтаксису в початкових класах набуває особливого значення. Це насамперед пояснюється значенням уроків української мови в початковій ланці освіти: допомогти молодшим школярам ов
Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
Початкові уявлення про речення та його будову учні одержують у період навчання грамоти. Вони засвоюють смислові та формальні ознаки речення: служить для висловлення думки; вимовляється з р
Формування поняття про речення
Формуючи поняття про речення як слово або групу слів, що виражають закінчену думку, вчитель насамперед повинен зіставити речення з його частиною (фрагментом), демонструючи таким чином закінченіст
Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
Під час опрацювання речення великої ваги набуває робота над його інтонаційним оформленням, граматичною паузою, що на письмі позначається розділовими знаками. Важливо з перших же кроків засвоєння г
Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
Під час опрацювання елементів синтаксису однією з центральних є робота над встановленням зв’язків між членами речення, спостереженням засобів сполучення синтаксичних одиниць. Уміння встановлювати
Вивчення однорідних членів речення
Однорідні члени речення вивчаються у 4 класі однак це неозначає, що з явищем однорідностіучні зустрічаються тут уперше. Цьому передують численні спостереження речень з однорідними членами, що назив
Ознайомлення зі складним реченням
Програма передбачає практичне ознайомлення четвертокласників зі складним реченням: учні не вивчають жодних теоретичних відомостей, ознайомлення відбувається під час аналізу речень, роботи н
Види вправ із синтаксису й пунктуації
У методиці викладання мови в початкових класах вправи з реченням ділять на аналітичні, якщо переважає аналіз готових речень, і синтетичні, які передбачають самостійне складання речень. І ті, і т
Орфографія як предмет вивчення
План лекції.
1. Орфографія як мовознавча наука.
2. Орфограма. Аналіз лінгвістичної природи орфограм.
3. Залежність методики від лінгвістичної природи написань.
Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
У практиці навчання часто змішують поняття «граматика» й «орфографія». У зв’язку з цим необхідно зробити такі пояснення.
Орфографія — це система правил правопису, тобто нормативног
Граматичний і антиграматичний напрями в методиці навчання орфографії
Починаючи з 40-х років XIX ст. в методиці навчання орфографії намічаються два протилежні напрями — граматичний і антиграматичний. Прибічники кожного з них
по-різному ставились до питання п
Психологічна природа орфографічної навички
Завдання, які ставляться програмою до опрацювання правописних правил, полягають у формуванні в учнів сталих і свідомих знань та досконалих орфографічних умінь і навичок.
Що ж таке орфогра
Аналіз лінгвістичної природи написань
Не можна навчати дітей орфографії не знаючи її лінгвістичної природи, тобто тих принципів, які лежать в її основі.
Зрозуміти принципи орфографії, на думку професора М. Р. Львова,— це значи
Вивчення фонетичних написань
У методичній і в психологічній літературі висловлюється думка, що засвоєння фонетичних написань є одним із найлегших. Так, Д. М. Богоявленський зазначає, що при фонетичних написаннях усі утруднен
Вивчення морфологічних написань
Суть морфологічних написань полягає в однаковому графічному позначенні однотипних морфем незалежно від звукових варіантів лінгвістичної природи морфологічних написань у методичній літературі ре
Вивчення семантичних написань
Засвоєння семантичних написань базується в основному на розумінні значення окремих слів (наприклад, Орел і орел). Однак, щоб вирішити питання, як саме писати, часто буває недостатньо
Методика роботи над орфографічним правилом
Усі однотипні правописні факти української мови узагальнені і подаються у вигляді орфографічних правил. Тому-то орфографічні правила звільняють учнів від необхідності запам'ятовувати правопис кожно
Умови успішного формування орфографічних навичок
Ефективність у навчанні орфографічно правильного письма забезпечується перш за все дотриманням загальнодидактичних принципів навчання. Крім того, необхідно дотримуватися ряду умов, що є основопол
Системність вправ
У формуванні орфографічних уміньінавичок важливе значення мають практичні вправи, виконання якиху шкільній практиці розпочинається одразу після пояснення правил правопису. Мета етапу вправ — засто
Види вправ
Традиційно в методиці навчання орфографії визначають такі види вправ: 1. Списування. 2. Диктанти. 3. Перекази.
Списування — не механічне, а свідоме — один з найпоширеніших видів орфографіч
Орфографічний розбір та його види
У процесі формування орфографічних умінь і навичок широко використовується орфографіч н и й розбір, який розглядається в методиці і як вид орфографічних вправ, і як методичний прийом, який допомага
Вимоги до уроків навчання орфографії
Розглядаючи питання про ефективність уроків, на яких вивчаються орфографічні явища, перш за все треба виходити з загальнодидактичних вимог, які ставляться до уроків. Вони конкретизуються, д
Значення формування умінь літературної вимови
Формування в учнів навичок літературної вимови — одна з основних вимог, яка ставиться нині перед школою, адже мовна культура — перша ознака загальної культури людини. Крім того, орфоепічні умін
Особливості й умови становлення літературної вимови
Робота над сформованістю усного мовлення потребує неабияких зусиль учителя, оскільки володіння місцевою говіркою має досить стійкий характер, бо є для учня «першою мовою, якою він заговорив і яка
Методика формування умінь літературної вимови
Щоб визначити зміст орфоепічної роботи,учитель має вивчити всі відхилення від літературних норм, які характерні для місцевості, в якій працює школа. Навчання літературної вимови має відбуватися під
Навчальні і контрольні диктанти.
План лекції.
1. Види диктантів.
2. Методика проведення різних видів диктантів.
3. Вимоги до текстів диктантів.
4. Методика підготовки учнів до написання д
Аналіз опрацювання помилок
Письмову роботу над помилками виконують у зошитах для контрольних робіт після їх перевірки, а продовжують закріпленням правильних написань, дій на наступних уроках у робочих зошитах.
Кожен
Норми оцінювання результатів диктантів
Знання школярів з рідної мови оцінюють за результатами поточних навчальних, самостійних і контрольних робіт.
У 2-му класі в І півріччі проводять самостійні та перевірні роботи — списування
Орієнтовний обсяг письмових робіт з рідної мови
Контрольне списування
2-й клас. У І чверті — 15-20 слів, у II — 2—25 слів, у III чверті —30-35 слів, у ІV — до 40 слів.
Диктант
2-й клас. У І - II чвертях — 15-25 слів, у
Аудіювання на уроках української мови
Одним із найважливіших завдань сучасної початкової школи є формування мовленнєвої особистості молодшого школяра. З огляду на значущість цього завдання у Державному стандарті початкової освіти і н
Наявність у тексті нових (незнайомих) слів.
Здебільшого для аудіювання пропонують легкі матеріали. Велика кількість нових слів може утруднити розуміння змісту. Почавши з текстів, які не містять незнайомих слів, учитель має поступово включа
Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
Орієнтовна послідовність роботи може бути такою:
1.Хорове опрацювання нових слів і словосполучень, які зустрічаються в тексті, пояснення їх значення і запис на дошці. Бажано, щоб навіть
Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
Орієнтовна послідовність роботи може бути такою:
1.Хорове опрацювання нових слів і словосполучень, які зустрічаються в тексті, пояснення їх значення і запис на дошці. Бажано, щоб навіть
Добір антонімів до слів.
(Див. розділ ПІ,"Робота над лексикою".)
Інсценізація казок.Казка допомагає дітям емоційно збагачувати образи, які вони відтворюють, відчути голо
Розвиток діалогічного мовлення у школярів на уроках української мови
У період реформування початкової школи й оновлення її змісту освіти відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" відбувається переорієнтація процесу навчання української м
Характеристика складених учнями діалогів
Початковий
1-3
Учень будує діалог, але робить довгі паузи, вислуховує лише окремі репліки співрозмовника, перебиває його, не завжди вживає слов
Мотивація мовлення. Типи мовленнєвих ситуацій.
Щоб сформувати у дітей уявлення про способи орієнтування в обставинах і завданнях спілкування, треба створити на уроці навчальну ситуацію, яка б наближалася до природних умов спілкування. Учні,
Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання
Вправи на аналіз готових текстів(типу 1—2) поєднуються із конструктивними, творчими (типу З—5) — знайти логічні пропуски у висловлюванні, виправити помилки у змісті твору, відновити деформований т
Розвиток сприймання, мислення і мовлення у їх взаємозв’язку
Навчити дітей способами добору потрібного для висловлювання матеріалу (будь-то життєві враження, книга чи картина) учителеві вдасться лише тоді, коли він зуміє збудити пізнавальний інтерес, прагне
Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю
Прищеплення навичок і умінь збирати факти для висловлювань розпочинаємо із розгляду предметів, спостережень за явищами навколишнього світу. Великий інтерес викликає у дітей ігровий метод. Учитель
Добір матеріалу за картиною
Твори живопису, як і екскурсії, допомагають навчати дітей збирати матеріал, занотовувати його й користуватися ним, будуючи власні висловлювання.
Картина — ефективний засіб прищеплення кул
УМІННЯ СИСТЕМАТИЗУВАТИ ЗІБРАНИЙ МАТЕРІАЛ
(СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ УМІННЯ)
Зібраний матеріал на основі спостережень за дійсністю, картиною і текстом — це тільки фактична основа, на якій будується зв'язне висловлюв
Виділення мікротем у власному висловлюванні. Складання плану
Формування умінь групувати зібраний матеріал, виділяючи зв'язані між собою факти в окремі логічно закінчені частини, продумувати послідовність викладу думок ґрунтується на усвідомленні структури
У ВИСЛОВЛЮВАННЯХ РІЗНИК ВИДІВ
Виконання лексико- і граматико-стилістичних вправ підводить учнів до розуміння, що добір слів, синтаксичних конструкцій зумовлюється комунікативною установкою мовця, яка знаходить своє вираження у
У ВИСЛОВЛЮВАННЯХ РІЗНИК ВИДІВ
Виконання лексико- і граматико-стилістичних вправ підводить учнів до розуміння, що добір слів, синтаксичних конструкцій зумовлюється комунікативною установкою мовця, яка знаходить своє вираження у
Види творів
У методичній літературі існує кілька класифікацій учнівських творів. Зокрема, М.Р. Львов пропонує наступну класифікацію.
1. За джерелом добору матеріалу: пережите, побачене, почуте самими
Види творів
У методичній літературі існує кілька класифікацій учнівських творів. Зокрема, М.Р. Львов пропонує наступну класифікацію.
1. За джерелом добору матеріалу: пережите, побачене, почуте самими
Бесіда.
Значення формування культури мовлення неможливо переоцінити, адже люди спілкуються за допомогою мови, в мові проявляються вихованість, начитаність, грамотність, інтелект людини, її ставлення до інш
Рекомендації.
• Прочитати оповідання В.Осєєвої "Чарівне слово" та обговорити його.
• Пограти з дітьми в Академію ввічливих наук (рольова гра).
• Поблукати "Містом Ввічливих"
Створення емоційного фону до написання твору
В.О. Сухомлинський в одному з розділів книги "Серце віддаю дітям" писав: "Спостерігаючи протягом багатьох років розумову працю учнів початкових класів, я переконався, що в періоди ве
Збирання фактичного матеріалу
Написати твір, вдало розкривши тему, можна лише в тому випадку, коли ти добре знаєш, про що йдеться, що хвилює тебе. Тому дуже важливо, щоб учні під час підготовки до написання творів мали достатнь
Робота над лексикою
Основною одиницею мови є слово. Багатий активний словник людини свідчить про високий інтелектуальний розвиток. Особливістю словникової роботи у школі є те, що вона проводиться у процесі всієї навча
Балакуни
Будував Базікадім — сім дверей і вікон сім.
Торохтійдопомагав: язиком дошки тесав.
Метушився Пустомеля:
— Скоро будуть
Робота з фразеологічними зворотами
Програмою початкових класів не передбачена спеціальна робота над фразеологізмами. Але діти зустрічають такі сполучення слів у текстах на уроках читання, на тематичних святах, у повсякденному житті.
Складання плану творчої роботи
Одним із важливих моментів у підготовці до написання твору є складання плану. План — це схема, опора, основа твору.Дитина повинна звертатися до плану постійно, бач
Аналіз дитячих творів.
Суть етапу ми окремого уроку аналізу дитячих творів полягає в тому, щоб підготувати учнів до переопрацювання створеного тексту і до роботи над новим твором, тому на таких уроках учителеві слід кер
Новости и инфо для студентов