FOR <парам_циклу > := <почат _знач > DOWNTO <кінц _знач > DO

<почат _знач > має бути більшим за <кінц _знач >. Крок зміни параметру циклу дорівнює –1.

Приклад 3

Обчислити суму N членів гармонійного ряду, загальний член якого обчислюється за формулою , де і=1,2,… N. Сума ряду

= .

Виходячи з математичної постановки задачі члени ряду обчислюються в циклі, кількість ітерацій циклу заздалегідь відома, крок зміни параметру циклу 1. Тому при розробці схеми алгоритму доцільним буде використати цикл з параметром.

1. Вводиться значення N – кількість членів ряду, що сумуються. Наприклад, задамо N=5.

2. Початкове значення суми S=0.

3. Визначається цикл з параметром і, який буде змінюватись від 1 до 5.

1 ітерація. i=1; S=0+1/1=1.

2 ітерація. i=2; S=1+1/2=1,5.

3 ітерація. i=3; S=1.5+1/3=1.833.

4 ітерація. i=4; S=1.833+1/4=2.083.

5 ітерація. i=5; S=2.083+1/5=2.283.

4. Виведення S=2.283.

Мовою Паскаль програма записується так:

VAR

I: BYTE;

S:REAL;

BEGIN

READLN (N); S:=0;

FOR I:=1 TO N DO

S:=S+1/І;

WRITE (S);

END.

Контрольні запитання за темою

1. Що таке цикл? Поняття циклу та принцип його утворення.

2. Які види циклічних обчислювальних процесів ви знаєте?

3. Правила використання оператору циклу з перед – умовою мови Паскаль.

4. Правила використання оператору циклу з пост – умовою мови Паскаль.

5. Правила використання операторів циклу з параметром мови Паскаль.

6. Чи може використовуватись в якості параметру циклу for змінна дійсного типу? Символьного? Логічного?

7. Який крок зміни параметру в циклі for ? Чим відрізняються оператори for – to та for – downto?

Тема 7 Організація масивів даних

Дуже часто програміст зітхається з ситуацією коли у програмі необхідно одночасно обробляти багато змінних одного типу. Наприклад, знайти середнє арифметичне 100 дійсних чисел. Взагалі ми можемо об’явити 100 змінних типу real, записати їх суму, і особливих проблем не буде, але виникає відчуття, що це не зручно.

Для таких випадків будь – яка мова програмування (і Паскаль не виключення) надає можливість подання декількох значень одного типу під одним іменем (ідентифікатором). Тобто ці змінні об’єднуються в одну групу, один набір, котрому дається ім’я. Для того щоб відрізняти елементи цього набору кожному елементу присвоюється свій порядковий номер (індекс).

Отже, масив – набір фіксованої кількості значень (елементів), що груповані під одним іменем. Кожному елементу масиву присвоюється свій порядковий номер – індекс, за яким ми отримуємо доступ до значення елемента. Елементи масиву повинні бути одного типу, котрий називається базовим типом масиву. Схематично масив поданий на рис. 14.

Таким чином, для того щоб звернутися до певного елементу масиву необхідно задати ім’я масиву і у квадратних дужках – індекс потрібного елементу:

< ім’я масиву > [< номер елемента >]

Ця операція називається індексацією масиву. Значення індексу має однозначно встановлювати номер елементу масиву і не перевищувати загальної кількості елементів.

Опис масиву в Паскаль – програмі задається так: