Принципи методу активізації

Метод зумовлюється системою принципів. Сформульовано п’ять основних принципів методу активізації: 1) принцип особистісного спілкування; 2) особистісно-рольовий принцип; 3) принцип концентрованої організації начального матеріалу і навчального процесу; 4) принцип колективної взаємодії; 5) принцип поліфункціональності вправ.

В основіпринципу особистісного спілкуваннялежить положення про злиття процесів спілкування і навчання, нерозривність навчально-пізнавальної діяльності учнів та діяльності спілкування.

Досвід інтенсивного навчання іноземних мов дозволяє зробити висновок про великі потенціальні можливості та доцільність використання рольового спілкування у навчанні, з чого випливає особистісно рольовий принцип.

Основним навчальним текстом в інтенсивному навчанні є текст-полілог,дійовими особами якого є самі учні. Кожен з учнів одержує свою постійну роль та період навчання ( маються на увазі короткострокові курси: у шкільному, довгостроковому навчанні постійні ролі, як показала практика та анкетування, недоцільні). Поряд з постійними ролями використовуються різноманітні епізодичні ролі в залежності від створеної викладачем ситуації спілкування.

Отже рольове спілкування породжує психотерапевтичний ефект, звільняючи учнів від «зажимів», «комплексів», від побоювання зробити помилку, почуття ніяковості, сором’язливості, знімаються психічні бар’єри, відкриваються та активізуються творчі можливості учнів.

Наступний принцип – концентрованої організації навчального навчального матеріалу і навчального процесу. Одним із факторів, які характеризують інтенсивне навчання іноземних мов,є досягнення навчально-виховних цілей та мінімальний термін при максимально можливому обсязі навчального матеріалу, що є необхідним і достатнім для ефективної реалізації поставленої мети.

Мовленнєве спілкування, виступаючи об’єктом в інтенсивному навчанні, є одночасно його метою і засобом досягнення цієї мети.

Принцип колективної взаємодіївизначається як такий спосіб організації навчального процесу, де учні активно й інтенсивно спілкуються один з одним, обмінюючись навчальною інформацією, що сприяє розширенню знань, вдосконаленню навичок та вмінь кожного учня; між учасниками спілкування створюються оптимальні взаємодії і формуються характерні для колективу взаємовідносини, а умовою успіху кожного є успіх інших членів колективу. Підвищенню ефективності роботи в парах сприяють такі прийоми як «рухомі шеренги», «карусель»та «натовп»,що передбачають переміщення учасників спілкування та зміну мовленнєвих партнерів. У «шеренгах» учні стають обличчям один до одного у дві шеренги та обмінюються репліками з партнером, навпроти якого вони опинилися.

В «каруселі» учні утворюють два кола – внутрішнє і зовнішнє, де вони стоять також обличчям один до одного. Кола рухаються у протилежних напрямах, що забезпечує зміну мовленнєвих партнерів. У «натовпі» учні вільно пересуваються по аудиторії, обираючи собі співрозмовників.

Принцип поліфункціональності вправозначає, що кожна вправа спрямовано одночасно на засвоєння певного навчального матеріалу та на спілкування.