“Historia magistra vitae” (Історія — вчителька життя) — цей відомий вислів давньоримського мислителя Цицерона перевірений віками. Світ вивчає історію задля того, щоб, пізнаючи минуле, розуміти сьогодення і бути спроможними передбачити майбутнє. Термін “історія” давньогрецького походження. Спочатку він означав “дослідження”, “розповідь” тобто вивчення минулого. Згодом цей термін перейшов у латинську мову і поширився в усіх країнах Європи.
Є декілька значень поняття “історія”. У широкому розумінні слова історія — це загальний процес розвитку. Ми говоримо про історію природи, історію людини тощо. Під історією в більш вузькому значенні слова ми розуміємо життя й розвиток людського суспільства. Цим терміном позначається також наука, що вивчає минуле людства. Отже, узагальнюючи, можна сказати, що історія — це, з одного боку, процес, рух у часі, а з другого — пізнання цього процесу.
Розрахунки вчених свідчать, що люди існують на планеті близько 3 млн. років. За цей час змінилося приблизно 560 тисяч поколінь. 558000 з них жили за умов родоплемінного устрою, 90 останніх — знали писемність, 9 — книгодрукування, і тільки 560-тисячне покоління знайоме з більшістю матеріальних і духовних надбань, які будь-коли до цього мало людство.